Є щось надзвичайно зворушливе у цій здатності бути абсолютно щасливим всього лише тому, що ти отримав листа, що тобі подзвонили або що тобі усміхнулися. Цій здатності знаходити радість у буденних речах можна тільки позаздрити. Добре життя, справжнє людське життя, має своїм підґрунтям не декілька значних, епохальних моментів, а дуже, дуже багато дрібних. Наше життя просить, щоб ми сповільнили наш рух у нашій безперервній гонитві, щоби ці дрібні епізоди життя встигали накопичуватися і підсумовуватися в єдине ціле.
     
     "Можливо, Бог має для нас чудові подарунки - добру їжу і прегарні краєвиди з призахідним сонцем, квіти, які зацвітають навесні, листя, яке восени змінює свою барву, і навіть тихі хвилини глибокої інтимності, але в нашому намаганні наздогнати щастя ми весь час кудись біжимо - і Бог не застає нас удома, і не може віддати нам ці подарунки."

22 січня 2009 року о 7 ранку на мосту Патона відбудеться акція, присвячена Дню соборності. Цього року це свято справді особливе, адже ми відзначаємо 90-річчя з дня підписання Акту злуки УНР і ЗУНР 22 січня 1919 року. Беручи приклад із «живого ланцюга» між двома могутніми містами, Києвом та Львовом, ми станемо в одну шеренгу та, побравшись за руки, символічно об’єднаємо два береги Дніпра на знак усвідомлення себе єдиним, сильним, самосвідомим народом – народом України.

Вадим Васильчук, Отаман Братства козацького бойового Звичаю «Спас»:

Соборність України – це солідарність усіх її громадян, якими б різними вони не були і де б не жили, на шляху до спільної мети.

У програмі заходу:

21 січня

19:00 – Молебень на честь героїв України в Благовіщенській церкві при Києво-Могилянській академії.

22 січня

7.00 – збір;

7.00 – 7.15 – конкурс розмальованих облич «Синьо-жовта посмішка»;

7.15 – 7.25 – початок об’єднання двох берегів по середині Дніпра;

7.25 – 7.35 – беремося за руки, утворюємо живий ланцюг та символічно утворюємо 30 метрового прапора України;

7.35 – 7.50 – співаємо гімн України і робимо хвилю;

7.50 – 8. 00 – акцію завершено – відхід до зупинок транспорту;

8. 00 – 17. 00 – почесна варта біля інформаційного банера та 30-метрового прапора України;

8.00 – 12.00 – спеціальні групи проводять роздачу інформаційних листівок про День соборності України та синьо-жовтих стрічечок (долучись до акції – почепи стрічку);

Контакти:
Братство козацького бойового Звичаю «Спас»

Олександр Пресіч 8(093) 546 39 82

вул.Межигірська 5, м.Київ

[email protected], www.spas.in.ua

"Майдан".

  Біль...Вона буває різна...Але чомусь однаково нестерпна...

Цікаво а яка біль сильніша: моральна чи фізична? А можливо її взагалі не існує, а це просто наша видумка? Фізичне відчуття чи душевна потреба, яку ми звикли називати одним словом - БІЛЬ!  Але тоді чому нам так важко пережити це відчуття?

.... Біль фізична... Її можна перечекати, приглушити, зціпивши зуби перетерпіти.... Сльози.... Вони допомагають справитися... Біль моральна, душевна.... Вона гірша.... Від неї не придумали ліків, хіба що антидепресанти... Від неї хочеться кричати, а сльози - це невід"ємна частина... Згорнувшись клубочком ти терпиш... Терпиш біль.... І ту, і ту....  Біль нагадує нам про те, що ми ще живі; про те, що комусь теж боляче; про те, що ми відхилилися від істини... Вона нагадує нам про те, що незабаром отримаємо болю ще більше... Біль нагадує нам про те, що скоро будемо щасливі, якщо біль сприйматимемо, як ліки для душі...

Біль.... Можливо варто  подякувати, що завдяки їй, коли ти вперто намагаєшся про неї не думати, тобі в голову приходять усілякі геніальні думки?..

                     

Як добре, що є місце, де можна сміливо ділитись своєю радістю! Як добре, що існує співтовариство "Оптимисты:)".

Як добре, що є ті, хто цю радість прийме до себе, і зробить якнайменш два життя трішки кращим - моє та своє. Адже коли хтось один приймає радість та добро до себе, то кількість добра збільшується тричі! Одне залишається у того, хто його дарує, і збільшується від того, що його прийняли. Друге добро виникає у того, хто приймає, і збільшується від того, що подарувавший теж радіє... (Зло та негатив збільшуються таким самим чином... і не тільки добро та зло... все помножується та збільшується завжди... разом із всесвітом... але це вже окрема тема)

Як добре, що є близькі, рідні, кохані, друзі та знайомі. Добре, що із ними можна поспілкуватись, поділитись чимось власним, висловитись, вимовитись, розкритись, довіритись... Іноді хочеться просто розповісти про себе. Щиро, від всього серця сказати правду. Сказати людині про свої почуття до неї. І щоб людина послухала. Як добре, що є ті, хто готові послухати!...

Як добре, що є дім, де можна однаково як стрічати друзів, так і залишатись на самоті, щоб ніхто не чепляв, та мати скіль завгодно часу на роздуми.

Як добре, що є своя власна справа, яка надає радості та почуття того, що ти потрібний цьому світові, і що ти є корисним, та допомогаєш іншим!

Як добре, що існує сім'я. Бо сім'я, це джерело безмірного чистого кохання... Якби люди навчились кохати всіх хто їм не знайомий так само, як і свою сім'ю, то світ би змінився на набагато кращий!

Як добре, що світ сповнений добра в достатку, щоб його вистачило для всіх на світі!!!!! 

УРА!!! УРА!!! УРА!!! УРА!!! УРА!!! УРА!!! УРА!!! 

---

Розп’ятий.
Холодна тьма. Холодні краплі крові.
Вінок терновий. Оцет на губах.
А мати…
Сльозами серце, виткане з любові,
Вмиває… Стільки розпачу в очах…

Розп’ятий.
Вже тисячу разів ми розпинаєм
Його своєю жадністю і злом.
Прощати
Не вмієм, а його про це благаєм,
Порушуючи обіцянки свої знов…

Сьогодні,
В цей переддень святого Воскресіння
Нехай молитва щира і свята
У кожній
Душі зародить доброти насіння
На многі і щасливії літа!

Протягом минулих вихідних у помешканнях жителів Полтави різко похолодало. Хоча температура повітря на вулиці не ставала нижчою 4 градусів морозу.

Жителі багатоквартирних будинків з центральним опаленням вимушені використовувати газові плити для підігріву повітря у своїх помешканнях. Крім того, вперше за багато років полтавці замість гарячої води отримують ледь теплу воду.

Аналогічна ситуація і в адміністративних будинках. А зима тільки починається...

Від "Майдан-ІНФОРМу": До уваги полтавців! Тема винесена на обговорення і на форум офіційного сайту Полтавської міської ради тут: http://www.rada-poltava.gov.ua/forum/?forum=56262902&topic=24715446

"Майдан".

Ми виходимо з того, що українці досі до кінця не збагнули, що вони роблять із собою.

    * Курець у середньому живе на 15 років менше, ніж людина, яка не курить.
    * В Україні курить майже кожна друга доросла людина — 42%.
    * У рейтингу, який фіксує поширеність куріння, ми серед аутсайдерів — сьомі знизу серед 132 країн.
    * Людина стає курцем дитиною або в юному віці — більше половини до 18 років, а більше 10% — у віці до 10 років.
    * В Україні за останні 15 років поширеність куріння збільшилася. Більше стала курити молодь, особливо дівчата та жінки.

Ми знаємо, що епідемію куріння можна здолати. Для цього держава та кожен з нас маємо працювати разом!

Ми закликаємо нашу державу якнайшвидше виконати зобов’язання, які вона взяла на себе, ратифікувавши у 2006 році Рамкову конвенцію ВООЗ щодо боротьби проти тютюну, та зробити три конкретних справи:

    * Підняти ціни на сигарети, щоб діти не могли їх так легко купувати.
    * Заборонити будь-яку рекламу тютюнових виробів, у тому числі через Інтернет, спонсорство та промоакції.
    * Захистити громадськість шляхом забезпечення базового права для кожної людини не вдихати тютюновий дим.

Також ми закликаємо:

    * провести антитютюнову кампанію в ЗМІ та забезпечити надання в закладах охорони здоров’я ефективної лікувальної допомоги для осіб, які бажають позбутися тютюнокуріння.

Ми усвідомлюємо, що авторитет у суспільстві зобов’язує насамперед до відповідальності, тому обіцяємо:

    * пропагувати новий стиль успішної поведінки, вільної від куріння;
    * не використовувати у своїй роботі образи, які популяризують куріння, та закликаємо до цього представників інших творчих професій — журналістів, режисерів, письменників, музикантів, кліпмейкерів тощо;
    * відмовлятися від участі у проектах, спонсорованих тютюновими брендами;
    * не курити у громадських місцях і закликати всіх курців відмовитися від куріння на публіці й там, де це може зашкодити здоров’ю інших людей, особливо дітей;
    * відвідувати ті бари й ресторани, в яких забезпечене моє право на чисте повітря; навіть якщо я курю, мій одяг не має бути прокуреним;
    * допомагати людям, які хочуть кинути курити, наприклад, подарувати близькій людині книгу з рекомендаціями про те, як кинути курити, зокрема, книгу Алана Карра «Легкий спосіб кинути курити»;

Якщо Ви поділяєте наші погляди, незалежно від того курите Ви чи ні – приєднуйтесь! Додати підпис під «Маніфестом українців проти куріння» можна заповнивши форму.

Стисло про тютюнову епідемію в Україні та шляхи її подолання читайте у брошурі
«Україна кидає курити, або чому ми розпочинаємо масштабну боротьбу проти куріння», травень 2008 р.

God
     Бог

God is a concept
     Бог це поняття,
By which we measure
     яким ми вимірюємо
Our pain
     наше страждання.
I'll say it again
     Повторю це ще раз:
God is a concept
     бог є поняттям,
By which we measure
     яким ми вимірюємо
Our pain
     наш біль...

YeahI don't believe in magic
     Я не вірю в магію,
I don't believe in I-ching
     Я не вірю в І-Цзін*,
I don't believe in Bible
     Я не вірю в Біблію,
I don't believe in tarot
     Я не вірю в таро**,
I don't believe in Hitler
     Я не вірю в Гітлера,
I don't believe in Jesus
     Я не вірю в Ісуса,
I don't believe in Kennedy
     Я не вірю в Кеннеді,
I don't believe in Buddha
     Я не вірю в Будду,
I don't believe in Mantra,
     Я не вірю в мантру***
I don't believe in Gita
     Я не вірю в Ґіту****,
I don't believe in Yoga
     Я не вірю в Йогу,
I don't believe in kings
     Я не вірю у правителів,
I don't believe in Elvis
     Я не вірю в Елвіса,
I don't believe in Zimmerman
     Я не вірю в Ціммермана,
I don't believe in Beatles
     Я не вірю в Бітлз.

I just believe in me
     Я вірю тільки в себе,
Yoko and me
     в Йоко і в себе,
And that's reality
     і це дійсність...

The dream is over
     Мрії закінчилися,
What can I say
     що я можу сказати...
The dream is over
     Сон урвався.
Yesterday
     Зовсім недавно.
I was the Dreamweaver
     Я будував повітряні зАмки,
But now I'm reborn
     але тепер народився заново.
I was the Walrus
     Я був відомий як Морж,
But now I'm John
     але тепер я Джон.
And so dear friends
     Отже, любі друзі,
You'll just have to carry on
     просто займіться своїми справами...
The dream is over
     Мрії закінчилися.

C Л У Х А Т И

* Китайська Книга Перемін, що використовується для гадання
** карти таро
*** медитативна молитва (гімн) в індуїзмі і буддизмі
**** Бгаґават-Ґіта - один зі священих текстів індуїзму

Скільки часу минуло... стільки думок різних в голові нарождалось та забувалось (сподіваюсь, забулись не назавжди, бо всеж хочеться зберегти деякі в блог). І за весь цей час щось постійно мене зупиняло від того, щоб сісти та зробити запис...

Сьогодні таке наснилось, що просто ні в які ворота... Я вбив свого друга... Правда він помер від сміху... я так пожартував уві сні, що він скотився на землю і там реготав... (жарт був такий: Сидять на лавці гусак та хряк, хряк штовхає гусака з лавці, а той йому трішки засмучено і каже: "Не спіхуй мене, бо "спіхуй" - якесь нецензурне слово"... коли прокинувся, то цей жарт не здавався вже мені таким веселим, як уві сні... може через наслідки?).  І ще, до цього, уві сні він дуже напився горілки... хоча я його попереджав, щоб він не бухав. Може це і вплинуло на його погострене почуття гумору і таку неадекватну реакцію на тупий жарт...

В цьому ж сні я був на роботі в якійсь корпорації, і шефом у мене був той самий, що і на останній моїй роботі в реалі (Нікітін) працював я там декілька днів... точніше, я знав, що я там працюю лише декілька днів, а уві сні бачив тільки один день, останній, коли нарешті мені доручили важливу справу - телепортуватись в найближчий гіпермаркет різновсяких матеріалів і придбати те, що сподобається (завжди б давали такі цікаві завдання)... Телепортували нас туди прямо з роботи , з сусіднього приміщення... і гіпермаркет мені сподобався - там правда було що завгодно... нам навіть запропонували купити 2 костюми діда мороза недорого (по 80 гривень)... гггг я тоді теж відмочив.... Короче, 2 костюми коштують 160 гривень. Продавець каже "добре, дам вам знижку - прошу лише по 60 гривень за костюм - ковпак, рукавиці, плащ, черевики і все-все в комплекті" - А я відповідаю "Давай! За 2!!!" (типу, стільки ж грошей, тільки за 2 костюми)... він думав-думав, і погодився... Після чого я дав йому 2 гривні, забрав костюми і пішов (він же погодився на 2! а типу то малась на увазі кількість костюмів, чи вартість в гривнях - не став уточнювати)... дивно, що він не став сваритись... мабуть йому ці костюми взагалі задарма дістались... 

І це тільки крихітна частинка цього сна, якщо писати все в деталях - дня не вистачить... а ще ж і інші були... Взагалі, сни стали такими реалістичними... кожної ночі дивуюсь, а коли прокидаюсь - відразу перевіряю, чи це сон був, чи правда?

Ще я підхопив цей модний зараз простудний вірус від свого братика, який підхопив його від гостя на своєму дні народження... Братик лікується таблетками, жарознижуючими, імуностимуюючими, антібіотіками, і всим чим тільки можна.. я лікуюсь часником, теплим чаєм та великою кількістю відпочинку. Моя простуда вже відступає. А братик продовжує триматись за ліки...

Ще я помітив, що коли мій блог використовують для того, щоб слідкувати за мною, та контролювати мене, я відразу перестаю сюди щось писати... тобто, перестаю писати щось глибоко-особистве, щось по-справжньому значне...

Ось і получаються - записи про сни... про жарти... віршики різні... і таке інше... ні про що...

Не варто намагатись слідкувати за мною, спостерегати та контролювати. Я сам все про себе розповім. Тільки за власною доброю волею...

Дивно виходить - створював блог, щоб бути відкритим, але коли цим зловживають, відразу замикаюсь. Ось і відповідь на питання - "чи є ліміт твоїй відкритості та відвертості?", виходить, що є.

...................

Все, пійду далі спати... потрібно продовжувати свій лікувальний відпочинок... сподіваюсь до понеділка одужати...