хочу сюди!
 

Ірина

48 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 48-56 років

Пошук

Стрічка заміток за місяць

Українська музика 2733







33%, 1 голос

0%, 0 голосів

67%, 2 голоси

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Катерина Гольцберг

  • 18.11.24, 21:21
Ноябрь придуман чтобы спать
Из окон созерцать туман
И чтобы книги вслух читать,
Убрав на полку чемодан.

Декабрь придуман чтобы ждать
Да, чуда ждать, под звук метели
Под колокольчики мечтать
И старый фильм смотреть в постели.

Январь - чтоб чаем всех поить,
И доедать салат вчерашний,
И бабу из шаров слепить,
Чтоб быть румяным и уставшим.

Февраль - чтоб всех вокруг любить
Дарить друг-другу комплименты
И ждать весны, чтобы подарить
"Любви прекрасные моменты"

А март придуман, чтоб цветы
Не забывали распускаться
И чтоб влюбленные коты
Могли законно размножаться.

Апрель рифмуется с капель,
И он придуман для надежды,
Надеть улыбки на людей
И смыть с земли снегов одежды.

У мая есть предназначенье
Цвести, благоухать сиренью
Томить и вдохновлять поэтов,
И подготовить тело к лету.

Июнь - чтоб пухом "наслаждаться",И матом на него ругаться.
Следить за поплавком игривым
Вдыхая ароматы ивы.

Июль мне дан для дня рождения
Для отдыха и вдохновенья
Для встреч с друзьями, громких песен,
Для ощущенья - мир чудесен!

А август - чтоб смотреть на звезды,
Гитару мучить виртуозно,
Глотая дым костра и гари,
Рассвет встречая на привале.

У сентября предназначенье -
Из яблок наварить варенья
И проводить детишек в школу
Пусть и соседских. По приколу,

Октябрь. Ну здравствуй, Бабье лето!
Последниим лучиком согрето,
Вставляет свечи в канделябр,
Все! Клонит в сон. Опять ноябрь...
12.11.2019

Залишиться милість...

і зрушаться гори

і пагорби теж

на попіл пухкий

перетворяться ріки

не стане учора

і завтра

і меж

і більше не буде

ніколи й довіку

не стане морського

й небесного дна

пощезне багате

пощезне убоге

залишиться милість

єдина

одна

залишиться милість

і більше нічого

 

Бо зрушаться гори й холми захитаються, та милість Моя не відійде від тебе (Ісая 54:10)

 фото з мережі

 

Останній подарунок Байдена.

Байден нарешті зробив подарунок.
Бити по рашці своєю зброєю. Британія та Франція теж. Але чому ж вони "вічно запізнюються"?

І тут з"являється конспірологія. Що й вони бажали перемоги куйлу. Але зробити це не втрачаючи обличчя дуже не бажано.
Ймовірно море сировини, та відповідно чималий ринок. Ну і можливо коррупція, яку накачує кремлядь.
 
Тоді зробили вигляд, що допомагають, як можуть, але всього не вистачає, що елехтурат проти. Що швидко неможна, треба вчити військових, що ескалація .В підсумку не отримали і 10ї частини обіцяного.

А тут ти диви. Це виявляється, відповідь на появу корейської арміі. Байден дозволив. Сподіваємось що ракети не забуде. Може свиню Трампові підкинув, та подивитись що там за ескалація буде. Дивіться, який прощавальний постріл у бік рашки. Якщо з Україною щось трапиться, то це вже "не я винуватий". Ото таке.

Жовтень. Вежа, «Щедрик» у вигнанні та інше

  • 18.11.24, 18:33
Восени 2024 року Вінниця нарешті змогла зробити те, що личить будь-якому місту, яке позиціює себе як туристичне – відкрила оглядовий майданчик на верхньому поверсі високої історичної будівлі у середмісті. У нашому випадку мова про водонапірну вежу (1912) авторства архітектора Артинова. Пропустити я таке не міг, хай і дістався до неї у хмарну погоду та в сутінках. Потрібно буде повторити влітку, а поки маємо, що маємо.


[ Читати і дивитись далі ]

Українська музика 2732







29%, 2 голоси

14%, 1 голос

14%, 1 голос

43%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Дьогтю.

  • 18.11.24, 10:27
Одна ложка дьогтю може зіпсувати бочку меду. Українське народне прислів'я. В українській армії є багато молодих людей в яких є бажання навчатися військовій справі. Є бажання навчатися і займати керуючи посади. А є і хронічні алкоголіки. Які своїми діями руйную сплоччонний колектив. Розлагають дисцепліну. Молоді хлопці попадають під вплив ось таких хронічних алкоголіків, руйнуючи своє і життя своїх близьких. Таке доводилось і доводиться спостерігати постійно. Тримати таких у війську, лічно я не бачу ніякого смислу. Хіба що, наша система працює проти нас і сприяє бардаку який присутній у війську.Ось ці хронічні алкоголіки і є тією ложкою дьогтю в бочки меду, яка все портить.

Ф.Тютчев

О, Как Убийственно Мы Любим

О, как убийственно мы любим,
Как в буйной слепоте страстей
Мы то всего вернее губим,
Что сердцу нашему милей!

Давно ль, гордясь своей победой,
Ты говорил: она моя...
Год не прошел - спроси и сведай,
Что уцелело от нея?

Куда ланит девались розы,
Улыбка уст и блеск очей?
Все опалили, выжгли слезы
Горючей влагою своей.

Ты помнишь ли, при вашей встрече,
При первой встрече роковой,
Ее волшебный взор, и речи,
И смех младенчески живой?

И что ж теперь? И где все это?
И долговечен ли был сон?
Увы, как северное лето,
Был мимолетным гостем он!

Судьбы ужасным приговором
Твоя любовь для ней была,
И незаслуженным позором
На жизнь ее она легла!

Жизнь отреченья, жизнь страданья!
В ее душевной глубине
Ей оставались вспоминанья...
Но изменили и оне.

И на земле ей дико стало,
Очарование ушло...
Толпа, нахлынув, в грязь втоптала
То, что в душе ее цвело.

И что ж от долгого мученья
Как пепл, сберечь ей удалось?
Боль, злую боль ожесточенья,
Боль без отрады и без слез!

О, как убийственно мы любим,
Как в буйной слепоте страстей
Мы то всего вернее губим,
Что сердцу нашему милей!