Митець України...
- 23.11.23, 09:08
- НЕЙМОВІРНЕ ПОРУЧ
Український художник, член Національної спілки художників України, Дмитро Добровольський
[ Читати далі ]
10
хочу сюди!
-
-
36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років
Пошук
Стрічка заміток за місяць
Если у меня есть свободное время значит я забыла что то сделать
- 23.11.23, 02:05
День Благодарения!!!!!
Если у меня причины за что то благодарить ….
О да
Хотя бы за то что только один левый глаз дергается
Увы…. Не шутка
Если у меня причины за что то благодарить ….
О да
Хотя бы за то что только один левый глаз дергается
Увы…. Не шутка
8
Вибори.вибори..
- 22.11.23, 22:44
Ті, хто знає мене з "Щоденників БМ" та Блогів пам'ятають, напевно, мої графоманські "П'єски для політичного театру". Я пішов звідусіль, тому нехай свіженкі тут полежать. Можна не читати.
Картина Перша.
Вечір, напів пітьма. Кличко вигулює песика. Поряд зупиняється мотоцикл. За кермом Ар'єв. Пес рветься
КЛИЧКО. Фу, сидіти!
АР'ЄВ. Сиджу.
КЛИЧКО. То не тобі. Чого треба?
АР'ЄВ. Вам пакет!
Передає пакет, їде у темряву.
Джакузі у "богатому" номері готелю. У ванні Тимошенко, ззаду Власенко масує їй шию та плечі. Раптом вона чує голос.
ПОРОШЕНКО. Ю-у-у-ля! Ю-у-у-ля! Не спи!
Тимошенко повертається, за спиною стоїть не Власенко, а Порошенко.
ПОРОШЕНКО. Юля, завтра чекаю о десятій вечора на Лаврський. Є справа на мільярд.
ТИМОШЕНКО. Мільярд чого?
ПОРОШЕНКО. Зайчиків Лукашенка! Не тупи - доларів, звісно. Чекаю.
Юля заплющує очі, трясе головою, відкриває їх знову - перед нею Власенко.
ВЛАСЕНКО. Мила, тобі було добре?
Притула дивиться ретро ефір "Хто зверху?" та п'є пиво. Раптом замість Нікітюк у телевізорі з'являється лице Порошенка. Притула давиться пивом.
ПОРОШЕНКО. Сергійко, завтра о десятій. Лаврська. Батл. Хто виграє, той перший волонтер країни! Явка обов'язкова!
ПРИТУЛА. (З витріщеними очами) Ох ні х.. я собі!
НІКІТЮК. (Знову повертається у кадр). Є, є таке слово!
КАРТИНА ДРУГА.
Лаврська. Просторий кабінет. У кріслах сидять Кличко, Тимошенко, Притула. Входить Порошенко, за ним йде Ар'єв який несе якусь загорнуту у папір картину. Порошенко зачиняє вхідні двері на ключ, підходить до вікна та кидає його у нього.
ПОРОШЕНКО. (Комусь внизу). Відкриєш як я згори крикну! (Звертаючись до зібрання.) Панове! Я вас зібрав щоби повідомити пренеприємнішу новину - скоро вибори!
ТИМОШЕНКО. А навіщо ти двері зачинив?
ПОРОШЕНКО. Пам'ятаєте, як обирають Римського Папу?
КЛИЧКО. Татусів не обирають!
ПОРОШЕНКО. Обирають, Віталя, ще й як обирають! Зачиняються кардинали у башті і не виходять звідти доки не оберуть Папу! І ми звідси не вийдемо доки не оберемо єдиного кандидата у Президенти від демократичної опозиції.
ПРИТУЛА. (Вказує на картину.) А це що?
ПОРОШЕНКО. А це щоби нам краще думалося.
Ар'єв рве папір, вішає раму на стіну. На картині Зеленський з легкою посмішкою.
ПРИТУЛА. Якщо від демократичної, то я тут один єдиний.
ПОРОШЕНКО. Який з тебе кандидат? Де твій рейтинг? Мало нам одного блазня - двох треба! Конячка Україна двох не вивезе!
ПРИТУЛА. Та не у тій манді де ваш, Петро Олексійович! Йдіть собі буржуйки шахматкою виставляти - за вас усе одно тільки сектанти проголосують! А я нове не заплямоване обличчя - за мною майбутнє!
ТИМОШЕНКО. Любі мої! Це перебільшення. Майбутнє за досвідченою людиною, красивою, зі зв'язками, яка до сердець українських достукатися може! Мене ще коли на переправі розпрягли як коня? Треба ж колись закінчити почате! Ставимо на мене і розходимося!
ПОРОШЕНКО. Гаразд, ставимо!. (Ар'єву). Постав їй на голову секретер!
ПРИТУЛА. Баба Юля, серцям ваших виборців ніякий волокардин вже не допоможе - виздихнуть скоро разом з вами!
ТИМОШЕНКО. Хам! Я в політиці сорок років під газом і нахлібалася за цей час у неї не тільки щщів!
КЛИЧКО. Зрадниця та крадійка!
ТИМОШЕНКО. Заткнися, Віталя! Ти землі у Києві нарив на стільки, на скільки я нагазувала - не тобі з себе чесного ліпити!
ПОРОШЕНКО. Висувати треба людину з найвищим рейтингом! Коней на переправі не міняють! Висуваємо мене - і шабаш!
КЛИЧКО. Якщо вас висуваємо, то точно шабаш. У мене антирейтинг найменший - я й піду єдиним!
ПОРОШЕНКО. Не вийдемо, доки не домовимося! Я теж іноді помилявся, але ж кінь о чотирьох ногах, а спотикається! Досвід не проп'єш!
ПРИТУЛА. То одному мені здається що тут тхне як на іподромі? Може все ж таки не кентаврів, а людей висувати почнемо?
КЛИЧКО. На перегонах перемагає найздоровіший кінь!
Гамір, усі звинувачують усіх в усіх гріхах. Зеленський на портреті вже відкрито сміється. Світло згасає.
КАРТИНА ТРЕТЯ.
Ранок, усі втомлені та голодні.
КЛИЧКО. Знаєте, а я можу двері вибити!
ПРИТУЛА. А чого ж ти мовчав?
КЛИЧКО. А мене ніхто не питав!
ПОРОШЕНКО. Марна справа. Я наказав усе замінувати, Пашинський збрехати не дасть.
За вікном якійсь гуркіт, голос командує "Майна" та "Віра", вікно розкривається, там у будівельній люльці стоїть Арестовіч.
АРЕСТОВІЧ. Що коїться? Прийшов під Раду полаятися - там нікого! Я в шоці! Це ж повне расчеловесеваніє недочеловєка! Це заколот! Зрада! Чого зібралися, зізнавайтеся?
ПОРОШЕНКО. Висуваємо єдиного кандидата від демократичної опозиції.
АРЕСТОВІЧ. І як?
ПОРОШЕНКО. Кворум є, консенсусу немає.
АРЕСТОВІЧ. Та по херу консенсус - мене спитайте! Я в усіх галузях профі! Дві-три хвилини - і будь яке рішення будь якої заморочки!
ПОРОШЕНКО. Треба єдиний кандидат з найвищим рейтингом.
ПРИТУЛА. Молодий та талановитий.
ТИМОШЕНКО. Досвідчений та красивий.
КЛИЧКО. Сильний та спортивний.
АРЕСТОВІЧ. Так це ж я!
ПОРОШЕНКО. Льоша, ти давно з люльки не випадав?
Усі кидаються до вікна та починають віддирати пальці Арестовіча від поручнів.
ТИМОШЕНКО. Я така рада що ми знайшли поле для спільних зусиль!
КЛИЧКО. Чому люди не літають як птиці?
ПРИТУЛА. Тому що вони - коні.
АРЕСТОВІЧ. Перестаньте! Досить! Я пожартував! Вам потрібен єдиний кандидат від демократів?
УСІ. (Хором.) Так!
АРЕСТОВІЧ. Джозеф Байден. Інших нема.
Позаду роздається гуркіт, щось впало. Усі повертаються до кімнати. На підлозі лежить портрет Зеленського з сумним обличчям.
КЛИЧКО. (Задумливо). Таки впав.
ЗАВІСА.
Картина Перша.
Вечір, напів пітьма. Кличко вигулює песика. Поряд зупиняється мотоцикл. За кермом Ар'єв. Пес рветься
КЛИЧКО. Фу, сидіти!
АР'ЄВ. Сиджу.
КЛИЧКО. То не тобі. Чого треба?
АР'ЄВ. Вам пакет!
Передає пакет, їде у темряву.
Джакузі у "богатому" номері готелю. У ванні Тимошенко, ззаду Власенко масує їй шию та плечі. Раптом вона чує голос.
ПОРОШЕНКО. Ю-у-у-ля! Ю-у-у-ля! Не спи!
Тимошенко повертається, за спиною стоїть не Власенко, а Порошенко.
ПОРОШЕНКО. Юля, завтра чекаю о десятій вечора на Лаврський. Є справа на мільярд.
ТИМОШЕНКО. Мільярд чого?
ПОРОШЕНКО. Зайчиків Лукашенка! Не тупи - доларів, звісно. Чекаю.
Юля заплющує очі, трясе головою, відкриває їх знову - перед нею Власенко.
ВЛАСЕНКО. Мила, тобі було добре?
Притула дивиться ретро ефір "Хто зверху?" та п'є пиво. Раптом замість Нікітюк у телевізорі з'являється лице Порошенка. Притула давиться пивом.
ПОРОШЕНКО. Сергійко, завтра о десятій. Лаврська. Батл. Хто виграє, той перший волонтер країни! Явка обов'язкова!
ПРИТУЛА. (З витріщеними очами) Ох ні х.. я собі!
НІКІТЮК. (Знову повертається у кадр). Є, є таке слово!
КАРТИНА ДРУГА.
Лаврська. Просторий кабінет. У кріслах сидять Кличко, Тимошенко, Притула. Входить Порошенко, за ним йде Ар'єв який несе якусь загорнуту у папір картину. Порошенко зачиняє вхідні двері на ключ, підходить до вікна та кидає його у нього.
ПОРОШЕНКО. (Комусь внизу). Відкриєш як я згори крикну! (Звертаючись до зібрання.) Панове! Я вас зібрав щоби повідомити пренеприємнішу новину - скоро вибори!
ТИМОШЕНКО. А навіщо ти двері зачинив?
ПОРОШЕНКО. Пам'ятаєте, як обирають Римського Папу?
КЛИЧКО. Татусів не обирають!
ПОРОШЕНКО. Обирають, Віталя, ще й як обирають! Зачиняються кардинали у башті і не виходять звідти доки не оберуть Папу! І ми звідси не вийдемо доки не оберемо єдиного кандидата у Президенти від демократичної опозиції.
ПРИТУЛА. (Вказує на картину.) А це що?
ПОРОШЕНКО. А це щоби нам краще думалося.
Ар'єв рве папір, вішає раму на стіну. На картині Зеленський з легкою посмішкою.
ПРИТУЛА. Якщо від демократичної, то я тут один єдиний.
ПОРОШЕНКО. Який з тебе кандидат? Де твій рейтинг? Мало нам одного блазня - двох треба! Конячка Україна двох не вивезе!
ПРИТУЛА. Та не у тій манді де ваш, Петро Олексійович! Йдіть собі буржуйки шахматкою виставляти - за вас усе одно тільки сектанти проголосують! А я нове не заплямоване обличчя - за мною майбутнє!
ТИМОШЕНКО. Любі мої! Це перебільшення. Майбутнє за досвідченою людиною, красивою, зі зв'язками, яка до сердець українських достукатися може! Мене ще коли на переправі розпрягли як коня? Треба ж колись закінчити почате! Ставимо на мене і розходимося!
ПОРОШЕНКО. Гаразд, ставимо!. (Ар'єву). Постав їй на голову секретер!
ПРИТУЛА. Баба Юля, серцям ваших виборців ніякий волокардин вже не допоможе - виздихнуть скоро разом з вами!
ТИМОШЕНКО. Хам! Я в політиці сорок років під газом і нахлібалася за цей час у неї не тільки щщів!
КЛИЧКО. Зрадниця та крадійка!
ТИМОШЕНКО. Заткнися, Віталя! Ти землі у Києві нарив на стільки, на скільки я нагазувала - не тобі з себе чесного ліпити!
ПОРОШЕНКО. Висувати треба людину з найвищим рейтингом! Коней на переправі не міняють! Висуваємо мене - і шабаш!
КЛИЧКО. Якщо вас висуваємо, то точно шабаш. У мене антирейтинг найменший - я й піду єдиним!
ПОРОШЕНКО. Не вийдемо, доки не домовимося! Я теж іноді помилявся, але ж кінь о чотирьох ногах, а спотикається! Досвід не проп'єш!
ПРИТУЛА. То одному мені здається що тут тхне як на іподромі? Може все ж таки не кентаврів, а людей висувати почнемо?
КЛИЧКО. На перегонах перемагає найздоровіший кінь!
Гамір, усі звинувачують усіх в усіх гріхах. Зеленський на портреті вже відкрито сміється. Світло згасає.
КАРТИНА ТРЕТЯ.
Ранок, усі втомлені та голодні.
КЛИЧКО. Знаєте, а я можу двері вибити!
ПРИТУЛА. А чого ж ти мовчав?
КЛИЧКО. А мене ніхто не питав!
ПОРОШЕНКО. Марна справа. Я наказав усе замінувати, Пашинський збрехати не дасть.
За вікном якійсь гуркіт, голос командує "Майна" та "Віра", вікно розкривається, там у будівельній люльці стоїть Арестовіч.
АРЕСТОВІЧ. Що коїться? Прийшов під Раду полаятися - там нікого! Я в шоці! Це ж повне расчеловесеваніє недочеловєка! Це заколот! Зрада! Чого зібралися, зізнавайтеся?
ПОРОШЕНКО. Висуваємо єдиного кандидата від демократичної опозиції.
АРЕСТОВІЧ. І як?
ПОРОШЕНКО. Кворум є, консенсусу немає.
АРЕСТОВІЧ. Та по херу консенсус - мене спитайте! Я в усіх галузях профі! Дві-три хвилини - і будь яке рішення будь якої заморочки!
ПОРОШЕНКО. Треба єдиний кандидат з найвищим рейтингом.
ПРИТУЛА. Молодий та талановитий.
ТИМОШЕНКО. Досвідчений та красивий.
КЛИЧКО. Сильний та спортивний.
АРЕСТОВІЧ. Так це ж я!
ПОРОШЕНКО. Льоша, ти давно з люльки не випадав?
Усі кидаються до вікна та починають віддирати пальці Арестовіча від поручнів.
ТИМОШЕНКО. Я така рада що ми знайшли поле для спільних зусиль!
КЛИЧКО. Чому люди не літають як птиці?
ПРИТУЛА. Тому що вони - коні.
АРЕСТОВІЧ. Перестаньте! Досить! Я пожартував! Вам потрібен єдиний кандидат від демократів?
УСІ. (Хором.) Так!
АРЕСТОВІЧ. Джозеф Байден. Інших нема.
Позаду роздається гуркіт, щось впало. Усі повертаються до кімнати. На підлозі лежить портрет Зеленського з сумним обличчям.
КЛИЧКО. (Задумливо). Таки впав.
ЗАВІСА.
15
Віражи над лісом
- 22.11.23, 22:16
Ліс живий та має своє сердце. Воно рветься в стражданнях, тому що загарбники нищать його, спалюють та пронизують тисячами куль, залишають лише мертві стовбури - скелети, що вібрують смертю, передаючи жахливу звістку землі про втрату покидьками людяності і страху перед силами природи. Тривожні хвилі, відголоски смерті непомітно блукали й в тих лісах де життя ще здавалось тихим.
Його улюблена лісова галявина, де він зустрів не один світанок разом з птахами та лісовими звірами, його крісло на невеличкій терасі біля входу до дерев'яної хатини і його чарівний ліс, що надихав на створення казкових світів, наповнених добром і ледь помітним теплом любові, що зігрівала навіть в морозні зимні вечори. Казкар Микола. Митець казкових перевтілень і справедливих перемог добра над злом та заповнення порожнеч надіями й теплом.
В той прохолодний осінній день Казкар так само сидів в кріслі на терасі, вкритий покривалом, дивився в посіріле осіннє небо, в уяві почала з'являтися нова казка про кохання між чоловіком та жінкою з різних світів.
- Чувствую, сегодня у нас будут гости, - несподівано заговорила до Казкаря його подружка - лисиця Мава.
- Маво, знову ти русьнявою мовою розмовляєш - погладив її за вухами Казкар.
Невдовзі, десь, з далеку, над лісом, почулося щось схоже не звуки реактивних двигунів літака.
- Невже ворожа ракета, як вона сюди змогла потрапити, - притискав до себе пухнасту лисицю Казкар.
-Легко, ман'яки находять своїх жертв усюди! - якось гордо проговорила лисиця Мава.
Через деякий час звук реактивного літака майже стих, а потім різко і галасно як вибух переполошив всю навколишню.
- Вітаю, Микола! - Казкар аж злякався, побачивши несподіваного гостя на своєму подвір'ї.
- Гєра, Ти?!
- Ну, а якщо я, а що, таке не можливо в твоїх казкових краях? - запитав чоловік, років 40, заходячи на терасу до казкаря.
- Вітаю, нарешті, славний срачер, стьобар та ман'як невпинної боротьби з дєбілізмом та тупізною інтернетною! -посміхнувся Казкар.
- Слава міцніє! - посміхнувся у відповідь Гєра, обіймаючи Казкаря.
- Друже, вітаю в казковому лісі, зараз усе облаштуємо, - Микола доручив лисичці принести ще одне крісло з хати, чайник, самовар та солодощі до чаювання.
- Дякую, Миколо, так от як ти живеш-поживаєш, - усміхнувся Гєра.
- Стомилися чекати високих гостей.
- Тиша й спокій, ще й такі пухнасті подруги - підмигнув лисиці Гєра, - але ж як без дівок, не буде справжньої вечірки. В мене для тебе подарунок.
- Що? Хто? Ти привіз з собою хвойд?
- Ні, Микола, не хвойд, це та сама співаюча красуня, що тобі так подобається, вона погодилась заспівати тобі пісень під гітару.
На терасі з'явилася красуня з довгим темним волоссям та яскравою доброю посмішкою. - Привет, Я -Елена Ереван.
Вона співала їм весь вечір різні пісні, сумні та веселі, на різних мовах. Коли звучали пісні російською мовою в лісі щось дуже галасно гарчало, чи то велетенський пес, чи то вовк.
- Друзья, я вдруг поняла, в чём ещё разница между русскими и украинцами - в паузе между песнями заговорила Елена, - русские ищут себе царя-батюшку, да построже и позлее, а украинцы в голове своей царя ищут.
- Николай, я, всё же, думаю, мулька это очередная с искусственным интеллектом как и с полётами на Марс в исполнении туповатого менеджера средней ущербности ылона моська. Да ещё звучит как гордо - "Искусственный интеллект", а создан нашими хлопцами из Киева, Житомира и Харькова, в конце 80-ых, назывался просто электронно-вычислительная машина, изделие номер ** разрабатывался для секретных программ оборонки типа "звёздные войны". Для будущих космических кораблей делалось, Буран летал "сам" туда-сюда, приземлялся, все стыковки, всё ЭВМ вычислялось прямо на орбите. Уверен, что наш студент КПИ, 3-курсник, загонял бы вопросами до злостной пены ылона моську, не смотря на его старлинки и тачку выброшенную на орбиту как дополнительный мусор.
- Как это работает? - Сказочник с удивлением смотрел как чёрного цвета самолёт с трансформирующимися частями корпуса и крыльями, меняющими стреловидность, уносил на борту ввысь их прекрасную поющую гостью Елену.
- Бортовая ЭВМ с электронно-бионическим процессором, скорость в пилотируемом режиме...
Продолжения разговора со Сказочником никто из лесных зверей не слышал, даже его любимая подружка, лиса Мава...
9
«Белый, пока летел»
- 22.11.23, 20:01
- Стих_и_я
Выточены из глаз,
Русла соленых рек,
Взор уплывает вниз,
По горизонту век,
Пенятся на волнах,
Тени далёких птиц,
Сыплются как песок,
Образы без границ.
Падают сквозь узор,
За мириады снов,
Мимо чужих небес,
Мимо своих оков,
Образы будто снег,
Первый и навсегда,
Белый, пока летел,
Черный, когда вода.
© William van Warg
11
11
__Вербальна любовь
- 22.11.23, 10:40
Твої смаколики-слова
Мені чогось бентежать душу
Вона можливо ще жива
Тоді і я ще жити мушу
Ушами отже я люблю
Твої рядки слова і фрази
Як вітер в парус кораблю
Вони у серце б’ють, зарази
Любов - обманні міражі
Узори збуджених нейронів
Це резонанси у душі
Ілюзій наших камертонів
Лиш ґравітації біном
Лиш теореми розв’язання
Математичних аксіом
Ікс іґрек в формулі кохання
Мені чогось бентежать душу
Вона можливо ще жива
Тоді і я ще жити мушу
Ушами отже я люблю
Твої рядки слова і фрази
Як вітер в парус кораблю
Вони у серце б’ють, зарази
Любов - обманні міражі
Узори збуджених нейронів
Це резонанси у душі
Ілюзій наших камертонів
Лиш ґравітації біном
Лиш теореми розв’язання
Математичних аксіом
Ікс іґрек в формулі кохання
2
Давні таємниці...
- 22.11.23, 10:35
- ЖИТТЯ ТРИВАЄ
10
