Маю щастя жити в місці, де небо вночі зоряне-зоряне, таке, яким ніколи його не бачать зі свого двору біля будинку містяни. Літо вже йде до свого завершення, ночі цьогоріч досить прохолодні, але цвіркуни як завжди в нічній тиші сюрчать неймовірно, що разом з запахом вистигаючого вечірнього пилу і фиркотінням коней для мене завжди було тим, що в пам'яті спливає коли хтось каже "літо". І щороку в мене є одна і та ж задумка в цей час). Я на ай.юа давно, здається з одинадцятого року, і весь цей час точно щороку чекаю цю ніч, ніч, коли падають Персеїди. Це дуже гарно завжди... вірніше було гарно всі два рази, коли вдавалося їх таки побачити))) бо навіть якщо до цього тиждень ночі були зоряні, на метеоритний дощ точно буде хмарно! Навіть не дивлячись на те, що просто зараз небо неймовірно блакитне в своїй чистоті - вночі точно має затягнутися хмарками, принаймні саме так було в 13 з 15 років моїх спостережень))).

  Але у вас може бути інакше, тому дуже рекомендую саме сьогодні, в ніч з 12 на 13 вийти годинку подивитись на зоряне небо, і спробувати загадати бажання поки падає метеорит, кажуть збувається..

  І до зовсім не серйозного - Персеїди ніякого відношення до персиків та їх поїдання не мають! А чому про це подумала - бо згадала які вчора неймовірні смачнющі і запашні персики їла, місцевого збору, великі і дуже соковиті. Так от - це не про них