Шкільна лінійка в далекому 1976 році. Змужнілі хлопці десятого класу і неймовірно привабливі дівчата в святковій шкільній формі нетерпляче очікували, коли директор школи закінчить свою промову і можна буде розійтись.

  Неочікувано до столу, за яким сиділи вчителі, підійшов молодий чоловік. Одягнений він був в джинси, футболку і кросівки, які були вершиною бажання кожного, і які можна було придбати хіба що в магазині «Берізка».

   Він показав директору якесь посвідчення, після чого всі вчителі піднялися зі стільців, наче до них підійшов сам міністр освіти. А директор після цього звернулася до учнів школи.

– Увага! Зараз кореспондент з телебачення зніме невеликий сюжет про нашу школу. Поводьтеся чемно і достойно.

  Далі директор продовжила свою промову, а дивний чоловік почав нібито знімати відео на дивний пристрій розміром з блокнот.

– Дивіться, це якась вистава. Щоб щось знімати, потрібна відеокамера на плечі розміром з чемодан, а не отой клоунський блокнот.

– Та то якийсь кегебешнік. Бачили, як перед ним вчителі прийняли стійку струнко?

  Шепіт серед десятикласників раптом стих, коли кореспондент направився до них. Він підходив до деяких учнів і промовляв настільки дивні фрази, що ті не знали як на них реагувати.

  Миколо, а ти точно хочеш стати лісівником?

  Ніяким лісівником Микола стати не хотів. Він мріяв поступити в політех. Це вже через роки він згадає запитання того чоловіка, коли не поступить в політех і подасть документи на лісфак.

  Потім кореспондент підійшов до однієї учениці і його обличчя стало сумним.

– А давай ти уявиш, що в тебе зараз є можливість звернутись до своєї внучки. Що б ти хотіла їй сказати?

– Вибачте, дядьку, але я навіть не знаю, коли вийду заміж, а ви вже про мою внучку.

– Ну, ви ж всі вважаєте, що я тут влаштував спектакль. То чому ж тобі в ньому не зіграти достойну роль?

  Учениця погодилась, і дивлячись на дивний блокнот, досить довго говорила, ніби звертається до своєї внучки Катрусі.

  Пройшли десятки років. Та учениця вийшла заміж і народила доньку Оленку. Але дочекатися на внучку так і не змогла. Коли її донька Оленка була ще малою, жінка невиліковно захворіла і померла. А через ще багато років вже і Оленка вийшла заміж і народила доньку. Назвала її Катрусею, навіть не знаючи про ту дивну історію з її молодою мамою.

  Якось на електронну адресу Оленки прийшло повідомлення від невідомої людини з вкладеним відео.

  Відкривши відео на моніторі ноутбука, Оленка була шокована настільки, що не могла і поворухнутись. З екрана до неї зверталася її мама, коли була ще ученицею і про дочку взагалі не могла знати.

– Привіт, Оленко. Позови Катрусю. Скажи, що з нею хоче поговорити її бабуся.

  Після цих слів учениця не змогла втримати сміх, але через мить з усмішкою на обличчі продовжила говорити.

   Врешті, опанувавши собою, Оленка позвала Катрусю.

– Катрусю! Йди но сюди, з тобою хоче поговорити твоя бабуся.

– Бабуся?. Ти ж казала, що вона померла, коли ти була ще малою.

– Не питай мене, Катрусю, не питай.

  На екрані молода, жива і усміхнена мама Оленки все говорила і говорила щось своїй внучці, хоча ні про ім’я якої, ні про саме існування її знати не могла.

  А по щоках Оленки все текли і текли сльози. Навіть після численних повторних переглядів цього неймовірного відео.