...я б записала....
- 20.09.26, 21:50
...найліпша музика у світі - стукіт твого серця.
якби я могла, то зберегла б цей звук у пам'яті плеєра,
щоб слухати його без упину щодня,
поки тебе немає поруч... (с)
2
хочу сюди!
-
-
36 років, риби, познайомиться з хлопцем у віці 25-45 років
Пошук
Стрічка заміток за місяць
ластіко-ластівк
- 20.09.26, 20:00
ластівко-ластівко птася хороша
треба у вирій летіти – лети
і розкажи у обителі божій
все що за літо побачила ти
і розкажи що і досі світає
в дивній країні розбомблених нив
може країну оту пригадає
той хто її у любові створив
може поможе силу ворожу
та й повернути у чорні світи
ластівко-ластівко птася хороша
треба у вирій летіти – лети
малюнок ШІ
7
Романтика +
- 20.09.26, 19:54
- Курилка
Нет ничего романтичнее, чем пробуждение от СМС,
о приходе средств на карточку!
5
__Це був дивний досвід, можна сказать унікальний
- 20.09.26, 18:05
Я завжди гидував "кварталом". Думав: "Ну як можна не гидувать кварталом?! Ну всі ж гидують кварталом!"
В 19 році склалася по справжньому унікальна ситуація(вбуханні мільйони і вся країна поставлена на роги), щоб дізнатися правду.
Виявилось шо як же я жорстоко помилявся. Вся країна не гидувала, а обожнювала квартал(чим гидують за те не голосують...)
Отак я і дізнався правду про вас - ви такі ж пошлі, як і квартал.
Що сталося потім, то вже було лиш справою часу.
Пошлость завжди закінчується зубожінням, злиднями, розрухою, руїною. Пошлость завжди закінчується війною.
"Спочатку було слово"(спочатку була думка).
Пошлость - а це і є друге ім"я руїни. А це і є друге ім"я розрухи.
Зубожіння і розруха в душі і в мізках. Яке з часом обов"язково і невідворотньо матеріалізується і в зовнішньому матеріальному світі.
От воно і матеріалізувалось...
А це дуже легко.
Пошлость в голові путіна матеарізувалась в безсмислену безпощадну жорстоку війну.
Пошлость в голові трампа матеріалізується ви самі бачите в шо.
Пошлость в ваших головах матеарізувалась в зеленського, слуг, монобільшість.
Чи може війна потрясти когось так, шоб пошлость вивітрилась з голови?
Хороше питання...
По небаченій досєлє корупції схоже на те, що ні.
А втім... Можливо шо можливі і винятки...
Хоча елементарна логіка показує шо ще ніхто не бачив випадку щоб у людини прибавлялось "смальцю" в голові елементарним безперервним лупцюванням дручком по голові. Лиш навчанням, читанням, думанням, духовними практиками, зумисним цілеспрямованим зусиллям. Будь-що(а війна це лише одне з безлічі "будь-чого") може перемкнути, дати поштовх вискочити вирватися з інерції накатаної колії життя і стати на інший шлях.
Знову получається якесь Євангеліє...
В 19 році склалася по справжньому унікальна ситуація(вбуханні мільйони і вся країна поставлена на роги), щоб дізнатися правду.
Виявилось шо як же я жорстоко помилявся. Вся країна не гидувала, а обожнювала квартал(чим гидують за те не голосують...)
Отак я і дізнався правду про вас - ви такі ж пошлі, як і квартал.
Що сталося потім, то вже було лиш справою часу.
Пошлость завжди закінчується зубожінням, злиднями, розрухою, руїною. Пошлость завжди закінчується війною.
"Спочатку було слово"(спочатку була думка).
Пошлость - а це і є друге ім"я руїни. А це і є друге ім"я розрухи.
Зубожіння і розруха в душі і в мізках. Яке з часом обов"язково і невідворотньо матеріалізується і в зовнішньому матеріальному світі.
От воно і матеріалізувалось...
А це дуже легко.
Пошлость в голові путіна матеарізувалась в безсмислену безпощадну жорстоку війну.
Пошлость в голові трампа матеріалізується ви самі бачите в шо.
Пошлость в ваших головах матеарізувалась в зеленського, слуг, монобільшість.
Чи може війна потрясти когось так, шоб пошлость вивітрилась з голови?
Хороше питання...
По небаченій досєлє корупції схоже на те, що ні.
А втім... Можливо шо можливі і винятки...
Хоча елементарна логіка показує шо ще ніхто не бачив випадку щоб у людини прибавлялось "смальцю" в голові елементарним безперервним лупцюванням дручком по голові. Лиш навчанням, читанням, думанням, духовними практиками, зумисним цілеспрямованим зусиллям. Будь-що(а війна це лише одне з безлічі "будь-чого") може перемкнути, дати поштовх вискочити вирватися з інерції накатаної колії життя і стати на інший шлях.
Знову получається якесь Євангеліє...
4
Замальовки воєнного часу-10: початок літа, квіти, ставок у парку
- 20.09.26, 12:20
На початку цьогорічного літа була мегапродуктивна прогулянка з візитом до психіатра. По дорозі багато чого нафоткав (в перші місяці літа активне квітування продовжилось, тому було що знімати). Заглянув у парк ім. Т. Шевченка. А там "море розлилось широко" — ставок вперше за багато років наповнився водою. Тож було на що подивитись і що пофотографувати.
Взагалі, якби не війна, то на квіточки навряд чи б звертав увагу. Ну, квіти й квіти... Просто краса. Фон для чогось іншого. Але поки немає можливості вільно подорожувати, доводиться звертати увагу на все, що мене оточує.
1. Замальовки літа 2026-го асоціюються з квітами та ставком у парку Шевченка. А також з розрив-травою та іншими травами.
Всупереч власним припущенням, що влітку квітів немає, вони були. Наприклад, маки, лілії, троянди, конюшина. І ще безліч інших, невідомих мені рослин. Треба було всього лиш зупинитись і помилуватись.
9
я тут запитала ШІ...
- 20.09.26, 11:00
...бо, можливо, помиляюся у власній думці і світосприйнятті...
мені просто цікаво, вся світова поезія про нещасливе кохання, про кохання в розлуці, про тугу за коханими, пошук сенсу життя і намагання зрозуміти власні почуття - це скиглення? потрібно бути сильним, стійким, вольовим, долаючим перешкоди?
3
Істина
- 20.09.26, 00:35
* * *
Ти є мир, і радість, і світло.
Ти є прощення і терпіння, і сила, і відвага, ти помічник у годину нужди, втішник у годину скорботи, цілитель у годину поранення, вчитель у годину збентеження.
Ти є найглибша мудрість і вища істина, найбільший мир і найчудовіша любов.
Ти — все це.
І були моменти у твоєму житті, коли ти знав такого Себе.
Вибери тепер знати себе таким завжди.
Ніл Доналд Волш. Бесіди з Богом
* * *
2
Життя...
- 19.09.26, 19:50
https://blog.i.ua/user/12928833/2436908/
Осінній вечір опускався на місто занадто швидко, приносячи з собою липку, тривожну прохолоду. Вона сиділа біля вікна, завішеного щільною тканиною світломаскування, і дивилася на екран телефона. У кутку кімнати стояв розкритий рюкзак — вічний супутник останніх років, який так і не став символом подорожей, а залишився лише тривожною валізою.
[ Читати далі ]
3
Судьба злодейка
- 19.09.26, 19:36
- Курилка
Судьба, конечно, мне улыбается.
Но как-то, сука, издевательски!
4
