У кого спиздили матрьошку?

У японців. Символом раші ця дерев’яна іграшка стала вважатися відносно недавно: 122 роки тому, після виставки в Парижі.

У японській традиції вважається, що щастя буває семи різновидів: Справедливість, Добробут, Доброзичливість, Великодушність, Відомість, Довге життя та Гідність. Як бачите, кохання та пристрасті в переліку немає, але зараз не про це. Кожен різновид щастя має свого бога-заступника. Один із них — дідусь Фукурокудзю. Зустрічаються різні варіанти написання його імені.

Наприкінці 19 століття невідомий японський майстер придумав зробити дерев’яну забавку: фігурку діда Фукурокудзю. Він виточив її з дерева та розмалював фарбами. Забавка була із секретом: якщо здогадатися її відкрити, то всередині можна було знайти наступного з цих семи богів. Якщо відкриєте і його — там ще один. І так усі сім. Останній був зображений як немовлятко, загорнуте в пелюшки.

Чому саме так: одна фігурка всередині іншої? Тому що, згідно з філософією, приблизно таким у такий самий спосіб усі різновиди щастя нашаровуються один на один. Тобто ця дерев’яна іграшка — модель світобудови. Вона стала популярною. Її почали виробляти в Японії.

Так склалося, що одна з таких забавок потрапили в руки до росіян. У 1890 році її привезти з острова Хонсю в садибу мамонтових, що під москвою. Вона зацікавила художника сергєя малютіна. Він вирішив зробити щось схоже. У тонкощі японської філософії він вирішив не поринати, а просто виточив подібні фігурки з дерева. Вийшло вісім. Він розмалював сім із них як дівчат у традиційному для селян вбранні. Перша тримала в руках чорного півня. Що це означало? Нічого не означало. Друга — серп, третя — хліб. Восьма фігурка, немовлятко, була хлопчиком. Напевно, для гендерного різноманіття. Всю забавку художник назвав «Матрьона». Це популярне жіноче ім’я для тих часів, воно походить від слова «мати». Тобто матрьошка — це притягнутий за вуха символ роду. Чому за вуха?.. Як мінімум тому, що для існування та продовження роду непогано було б мати чоловіків теж.

В 1900 році робота художника опинилася на виставці в Парижі. Там вона створила враженняі відтоді почала асоціюватися з рашею. На додаток раша розпустила плітки про те, що це японці в них потім, пізніше, вкрали ідею. Щоправда, знання філософії тут свідчить проти росіян.

Особисто я вважаю, що матрьошка як символ раші — дуже влучно. Побачили, не зрозуміли, спиздили, спаскудили, видали за своє, звинуватили інших — це ж усе так і є.