Что важно совершенствовать свои достоинства или исправлять недостатки?

О совершенстве можно узнать лишь, изучая совершенство!

Что предпочтительнее: потратить свою жизнь на исправление своих слабых сторон и погрязнуть в посредственности или развивая свои сильные стороны, достигнуть максимума в том, что определяет индивидуальность каждого?

В штате Нью-Джерси, в городке Бедминстер есть Purnell School - это прогрессивная частная общеобразовательная школа-интернат для девочек. Здесь обучают девочек, которым поставлен диагноз: не способность к обучению. И тем не менее, девочки, не только, успешно заканчивают эту школу, но потом ещё и становятся студентами самых престижны ВУЗов.

 Главная отличительная особенность этой школы - это программа «Сближение». В основе этой программы лежит стремление обнаружить достоинства девочек, выделить их, строить на них успешное усвоение школьной программы и развивать творческие способности. Поэтому все в школе сфокусированы на том, что ученицы делают хорошо и правильно, и им не приходится тратить кучу сил и времени фокусируясь на том, что они делают неправильно. «По программе сближения мы можем больше узнать о себе, о том, что у каждой из нас получается лучше всего. Это как искра, которая зажигает то, что любишь делать и что у тебя лучше всего получается и выходит костёр!» - так говорят ученицы этой школы.

Здесь учат девочек не только каждую индивидуально находить свои достоинства, но и все ученицы во время общешкольной Презентации своих достоинств дополняют то, что сама ученица не сказала о себе.

Таким образом, все школьницы сконцентрированы не только на том, чтобы видеть достоинство своё собственное, но их учат также концентрироваться на достоинстве окружающих их соучениц и радоваться этому.

В итоге результаты девочек просто поражают. Нацеленность на раскрытие и дальнейшее развитие сильных сторон индивидуальности каждой ученицы преображают их настолько, что они из детей, которых исключили из обычных школ за неспособность к обучению, они чудесным образом превращаются в студенток Стэнфордского, Гарвардского университетов, Caltech и других ВУЗов.

В этом контексте хочется вспомнить слова нашего соотечественника, известного учёного математика и педагога М. В. Остроградского: «Хороший учитель рождает хороших учеников». Со временем это высказывание видоизменили и можно часто услышать фразу: «Не бывает плохих учеников бывают плохие учителя». Как кардинально меняется подход. В высказывании Михаила Васильевича тандем: хороший учитель – хороший ученик, и полная противоположность смещения в негативное оценивание: плохой учитель – плохой ученик. Вроде бы смысл один, а как разительно отличается вектор направленности. Первая фраза возвышает, вторая клеймит. Первая фраза воодушевляет, вторая ассоциируется с осуждением и чувством вины.

Педагоги Purnell School учат своих учениц действовать в стратегии  Win-win. Не может быть в жизни проигравших, если ты умеешь ценить себя и точно также ценить тех, кто рядом. Именно этот подход дал возможность ученицам этой школы, которые уже в очень раннем возрасте столкнулись с социальными стереотипами, и для них это явилось большой психологической травмой, не только получить образование, но и почувствовать свою ценность, а также понять, что умение концентрироваться на своих сильных сторонах, умение принимать свои слабые стороны – это реальная возможность достичь успеха с любой стартовой позиции. И что ещё очень усиливает успех выпускниц Purnell School – это то, что они способны видеть и радоваться достоинствам других.

Информационные технологии очень кардинально меняют мир. Мы стоим на пороге ещё более прогрессивных открытий в технологической сфере. Давайте посмотрим на примере эволюции телефона. "Ватсон, говорит Белл! Если вы меня слышите, то подойдите к окну и помашите шляпой", - это первая фраза, которую произнёс Александр Грехем Белл в «говорящий телеграф», как он тогда назвал своё изобретение. И было это всего 144 года назад! И за эти сто с небольшим лет мы имеем колоссальный прогресс. Не то, что голосовая, видеосвязь для нас абсолютно доступна из любой точки мира, и групповыми видеоконференциями сегодня никого не удивишь.

А теперь давайте сравним, как эволюционировала школа. Первая школа возникла ещё в Древнем Египте. И хотя, отдельных зданий для школ не строили, а обучение проводилось при храмах, тем не менее на тех изображениях, что были найдены, видно, что дети сидели рядами перед учителем, по тому же принципу, как и сейчас. Вдумайтесь! За 40 веков ничего не изменилось! Мы на пороге искусственного интеллекта, мы летаем в космос с середины 20 века, мы имеем сногсшибательную скорость передачи информации, не говоря уже о безграничном её объёме, а учим детей почти тому же и почти точно так же, как 40 веков назад!

К чему мы их готовим? Они будут жить завтра, а мы их учим прошлому.

Orwell was right:
Гідрант так не любив Томос, що заховав Віфліємську зірку у презерватив.

Шляпа відьми замість Віфлеємської зірки - це бісовщина між святинями в центрі столиці. Бегемот, Коров’єв і Азазелло вже в Києву, чекають на Воланда.

Олена Новацкая:

 Я не понимаю, почему вы так волнуетесь, что у вас на главной площади страны йолка с гондоном на макушке. У нас, на минуточку, вся Украина уже второй год с гондоном на макушке.

Олексій Петров

Для порівняння. Ялинка здорової людини, і зелене дерево того, у кого в голові багато порожнього місця! Ну після серпневого шоу «Труси та кролик» біля стін Софії, що ще можно було очікувати?

Юрій Каракай:
«Зеленські» весь час, послідовно намагаються сплюндрувати: військовий парад, державний гімн, державний герб, різдвяну ялинку... І я не думаю, що це випадково. Ці люди люто ненавидять Україну, наші традиції, культуру, цінності і нас, маленьких, наївних і таких пихатих українців. 

Гаряча новина:

В переддень свята Святого Миколая з головної ялинки України знімуть  цього "казкового капелюха" та прикрасять маківку ялинки Різдвяною зіркою.

Roman Davydenko:
ПреЗедент, 31 грудня о 23.55 не потрібно мене і моїх рідних вітати
Ми і так в шоці від ваших відосів і "подарунків".

Володимир Різун 

Україна так ненавидить гідранта, що люди ладні засунути його в презерватив, зав'язати його вузликом і віднести до олександра зілєнського з словами :"ти мав це зробити 42 рочки тому..."

Nataliya:
ЗЕ - це найвдаліша афера і велика перемога пуйла в інформаційній війні проти України.

Яблучна Людожерка:
Зе - це поразка українців. Навіть тих, хто радів, обравши цей клоунський мішок із путінським вмістом.

Україна повністю зупинила виробництво власного урану.
Hellis:
1)"Энергоатом" за 1.5 года правления "Янелох" стало убыточным.
2) снова начинается покрытие долгов из бюджета (пустого бюджета)
3) "Энергоатом" - предприятие стратегического значения. Украина подошла к черте еще и угрозы ядерной безопасности.

А от на ОПУ видатки планують збільшити на 40%! А як же інакше? Там державна дача,на якій він не постидався оселитися, будучи власником купи елітної нерухомості. Виявилося, що лише п’ятий президент України був єдиним, який не жив на державній дачі і не користувався державними кортежами.

Хіба можна забанити ідею?:
9 грудня 2020: ЄС надає Україні допомогу в розмірі 600 млн. євро за клоунські обіцянки проведення реформ і боротьби з корупцією
10 грудня 2020: суд поновлює розгляд справи про повернення Привату Коломойському

Господи, як же соромно за цих грьобаних шулерів

Yes! Dopeless:
До речі, на сьогоднішній день кількість журналістів, які вибачились за те, що допомогли привести до влади Зеленського з його фсбшною командою - нуль.

«Продажу билетов на выступление «Вечернего квартала» в день карантина пока не отменяли"
Какой карантин? Какая пандемия-шмандемия? Ничо не знаем! Рубим капусту, бо "сияют витрины и горят фонари"

Игорь Перция:
Вводить карантин после праздников - это как надевать презерватив после секса.

Klymenko Time

Дата окончания локдауна в Украине странным образом предваряет день рождения президента Владимира Зеленского.

24 января, согласно решению Кабмина, — конец локдауна. А 25 января день рождения Владимира Александровича. Совпадение?

Сразу после окончания локдауна Зеленскому исполнится 43 года. Снятие наиболее жестких ограничительных мер в Украине, по всей видимости, должно добавить позитива перед личным праздником главы государства.

Напоминаем, что локдаун в стране введут с 0:00 8 января — он продлится до 0:00 25 января. В это время запрещается работа фитнес-клубов, развлекательных учреждений и заведений временного размещения.

При этом студия «Квартал 95» продолжает реализацию билетов на запланированный на 24 января концерт.

Oleg Helgiv:
Эти деятели из Зе ОПы во главе с Вовой, с каждой своей инициативой, выглядят даже глупее, чем можно было представить.

Новый флешмом от гениев Зе пиара.
Протесты против магазинов Рошен. Которые им так мешают, что они кушать спокойно в Велюре не могут.
Ситуация выгляди дерьмово для Зели с любой стороны.

Пытаться помешать работать бизнесу, одному из крупнейших плательщиков налогов в стране, тратящего сотни миллионов на благотворительность, во время экономического кризиса и эпидемии - полный идиотизм власти. На что жить будете и бюджет наполнять. С концертов Квартала, доходы с которого Зеленский на кипрский офшор выводит?

И второй. Иностранные инвесторы и так бегут от Зеленского и его правительства, выводя активы из страны. А любое прессование частного бизнеса властью по беспределу - ещё больше усилит отток инвестиций. А ещё есть друг Байден, ЕС и МВФ, которые тоже не поймут такой войны с легальным и прозрачным бизнесом.

И если Вовочка думает прикинуться шлангом, типа я ни при чем - то зря. Его уши торчат из каждого наезда на Порошенко. Он даже о коронавирусе не может трёх слов связать, чтобы Рошен не вспомнить.

Отто Йорк

сегодня, наконец, сформулировал, что из себя представляет наша нынешняя "влада" : жуки-короеды. по-моему, самое точное определение для этой колонии паразитов

за полтора года эти, внешне вполне безобидные, смешные и не страшные поодиночке, жучки умудрились подточить абсолютно все ножки, на которых зиждется любое государство : институт президентства, парламент, исполнительная власть, армия, все силовые структуры, судебная ветвь, нацбанк, информационное поле, госмонополии...

да что я перечисляю. гораздо проще назвать то, чего ещё не коснулось це стихійне лихо. а чего, собственно, не коснулось? даже не знаю. может быть сельское хозяйство ещё как-то держится? хотя, вряд ли. за что ему такие привилегии? думаю, и там уже не за горами внезапные неурожаи и голодоморы

в общем, страна сейчас как несколькосотлетнее дерево : внешне выглядит вполне себе целым и более-менее здоровым - а внутри труха. ещё год-два такой продуктивной работы жучков-малороссов - и государство обрушится. похоронив под собой все планы, мечты и надежды десятков поколений украинцев

и нашим извечным северо-восточным соседям (на которых, не покладая лап, с рассвета до заката, и трудится эта йопаная свора насекомых) останется лишь прийти на это пепелище, сгорнуть труху бульдозером - и построить здесь свой, крепкий и надёжный, барак для новой партии "соотечественников".......

p.s. а вот х…й им. и тем - и этим. лично меня такая перспектива не устраивает. и нас тут, таких, слегка долбанутых, некоторое количество в наличии имеется. вполне, впрочем, достаточное для того, чтобы подобные бизнес-планы перепаскудить и похерить. и не таких довгоносиків переживала Украина в своей долгой истории. разберёмся и с этими. подберём нужные химикаты.

Страсти:
Плохи дела у Игоря Коломойского
Принадлежащая ему американская компания Optima 55 Public Square не смогла расплатиться по кредиту с компанией 55 Bridge Lending of Cleveland и объявила дефолт. Всего Коломойский брал кредит в размере $18,5 млн, а нынешняя сумма долга кредитору составляет $14,5 млн.

Как известно, федеральные власти США подозревают Коломойского и партнеров в отмывании десятков миллионов долларов, выведенных из Приватбанка, через покупку недвижимости в США. Optima – одна из фирм, через которую такие покупки и совершались, в частности – небоскреб в центре Кливленда в штате Огайо (тот самый 55 Public Square).

Как выяснили местные налоговые органы, компания Коломойского не заплатила $340 000 налогов на недвижимость, основной платеж $500 000 с августа, и с сентября перестала платить проценты по кредиту.

Но и это не все неприятности нашего криминального олигарха. Похоже, и в Украине дела у него идут не очень. Стало известно, что Верховный Суд встал на сторону Антимонопольного комитета в деле о сговоре АЗС Коломойского.

В 2016 году АМКУ после расследования НАБУ обвинил 174 оператора АЗС группы «Приват», в том числе, «Укрнафту», в ценовом сговоре. Но ИВК добился, чтобы суд не только заблокировал расследование НАБУ, но и исключил АМКУ из процесса.

И вот Верховный Суд отменил все решения судов предыдущих инстанций. Так что Игорю Валерьевичу не позавидуешь: обычно на фоне американских неприятностей у него хотя бы в Украине все схвачено. А тут что-то пошло не так…
https://www.facebook.com/ferrummustflow/posts/2464497673855169

Подробнее:
https://www.facebook.com/1794967337474876/posts/2465373950434208/?d=n

Приватбанк судиться з банком в Ізраїлі через Коломойського і 600 мільйонів доларів
Приватбанк подав позов проти одного з найбільших банків Ізраїлю – Ізраїльського Банку Дисконт – через підозру у сприянні шахрайським діям колишніх власників української фінустанови.
https://privatbank.ua/news/2020/12/9/1339

Валерій Прозапас

Люди, які йшли до влади під гаслами “сажать!”, “вішати порохоботів!”, “загонім Петра!”, “ні обіцянок, ні пробачень!”, кошмарили населення фейками про “наживання на крові” та при зростаючій економіці нагнітали соціальну істерію, тепер просувають чергову методичку імені Єрмака-Подоляка про “меншість, яка розколює суспільство”.

Тобто фейки про “свинарчуків” та “небажання закінчувати війну” країну не розколювали.
І воплі на стадіоні про “тисячі добровольців за гратами” та “Роттердам” теж не розколювали, як і сотні інших пропагандистських штампів, синхронізованих з “Росія 1+1”.

А зато відмова частини суспільства мовчати через реваншиста Татарова в ОП та відновлення впливу реваншиста Портнова на суди та ДБР “розколює” квітуче суспільство.
І протести проти спроб протягнути путінські “формули”, проти переслідувань військових, проти дикої ситуації з взяттям в заручники Антоненка теж “розколюють”.
Про пограбування бюджету, державних підприємств, антиковідного фонду, про падіння економіки на 11% треба мовчати, щоби не “розколювати”.
А факт зростання податкового тиску, збільшення тарифів з одночасним зменшенням субсидій – то взагалі, як той казав, “табу”, бо суспільство “розколеться” навпіл.

Абсолютне невиконання “слуґамі” та “слуґою” передвиборчих обіцянок, тотальний дерибан та деградація держави ще не до кінця усвідомлені суспільством, тому йому сценаристи “Квартала” намагаються вчергове заліпити очі образом “внутрішнього ворога” за передвиборчою калькою. До речі, саме за такою схемою брехні та маніпуляцій масовою свідомістю тримається при владі 20 років і товаріщ Путін, практики якого вже очевидно намагаються впроваджувати ці нещасні “новиє ліца”.

Цю матрицю маємо зламати.
Насправді вона набагато слабкіша за стійло Януковича, просто більш гнучка та підсилена інформаційними технологіями, але ж і ми останні п’ять років часу не втрачали, правда?

У будь-якому сні, дитинко, головне – вчасно прокинутися.

Мар’ям Петросян

Сновидіння один із загадкових вимірів життя людини. Вони майже не запам’ятовуються, але бувають і такі виразні, що їх неможливо відрізнити від реальності. Я бачив сни, у яких міг логічно думати, приймати рішення і розпізнавати невідповідності зі звичним відчуттям світу. Деякі з них я виклав у цій розповіді.

Це було моє перше літо після служби в армії. Десь у ту пору я був один  вдома: моя мати поїхала у відпустку до санаторію. Був пізній нічний час, коли я повернувся з дискотеки. Вранці на роботу, тож старому механічному будильнику було доручено замість матері розбудити мене. Накрутивши пружину дзвінка до відмови та заскочивши під ковдру, я занурився... ні, не в сон, а в роздуми. Як-не-як тільки що з танцмайданчика: яскраві враження, адреналін та гормони хіба дадуть заснути молодому організму. Спати не хотілося: розум ще чіплявся за образи минулого вечора, що спливали і розпихував їх по тільки йому відомим поличкам. Цокання годинника створювало рівномірний гіпнотичний звуковий фон. Повний місяць заглядав у вікно, підсвічуючи кімнату. У тьмяному світлі предмети відкидали густі чорні тіні й губили в них свої обриси. Від цього місячне сяйво здавалося таким таємничим і містичним.

Не встиг я зігрітися під ковдрою як відчув, що якась невидима сила стягує  мене з дивана. До цокання будильника приєднався ще якийсь монотонний низький гул. Спроби утриматись від падіння на підлогу не вдавалися – тіло не підкорялося моїй волі. Раптом ця безтілесна Сутність підняла мене! У місячному світлі зверхнього ракурсу було видно стіл та диван. Гучне цокання будильника і зловісний гул давили на мозок та підсилювали страх. Було відчуття, що невидима сила збирається жбурнути мене у стіну напроти. Від цього серце стиснулося, а по спині прокотилася хвиля холоду. Я зосередився та приготувався прийняти удар, але миттєво перелетівши через кімнату завис перед стіною так, неначе не існувало сили інерції.

Кімната залита місячним сяйвом, гучне цокання будильника, низькочастотний гул… Я було вже зібрався молити Бога, але згадав, що не вірю в нього. У той час фанатичний атеїзм був моїм богом і моєю релігією. Мене не покидало відчуття, що не можу приховати від цієї Сутності своїх думок,  бо  є для неї прозорим. Тоді я збагнув, що це кошмарний сон, і почав боротися з ним, бажаючи прокинутися…

Кімната залита місячним сяйвом, гучне цокання будильника... низькочастотний гул –  зник. Ловлю себе на тому, що очі мої розплющені, і лежу я на дивані у тому ж положенні як і раніше. Ніякого відчуття, що провалився в сон, а потім прокинувся. Я –  наляканий, серце шалено калатає, підіймаюся і йду на кухню, викурюю дві сигарети поспіль, потім лягаю спати, вкриваючись ковдрою з головою. Намагаюся заснути, не пускаю думки у свідомість, але вони лізуть і лізуть, повертають мене до цього дивного сновидіння...

Гучний і довгий дзвінок будильника розриває сон. Я виринаю з нього, неначе із товщі води, важко прокидатися... ледь розриваю злиплі важкі повіки... Кімната, залита сонячним світлом зустрічає мене. Слух пестить ранковий радісний пташиний спів, що доноситься знадвору. Нічний кошмар здається таким нереальним, фантастичним – лише два недопалки й гірка попелу у попільничці нагадують про його реальність.

Вісім років потому я знову опинився у дивному сновидінні, тільки цього разу вкривався вже ковдрою у власній квартирі. Морфей десь загуляв, то і мені не спалося. Очі втупилися на масивне розп'яття на стіні, яке відкидало тінь у тьмяному зеленуватому світлі від електронного настільного годинника. Нічого незвичного не відбувалося, думки неспішно текли рікою.  Але у якийсь момент в цій картині мене щось насторожило і видалося не справжнім. Тож вирішив перевірити реальність та торкнувся стіни…  і не відчув її холоду, але ж я наче не спав!

Невідоме лякає – відразу з’явилось бажання прокинутись. Однак спроби були безуспішними, мене кудись відносило, я ставав  все слабкішим та не міг чинити опір. Раптом осінило! Біля мого узголів'я – стіл, на якому газета, і якщо закинувши руку вдарити по ній, то від шурхоту паперу прокинуся. Роблю те, що задумав і радію, що позбувся лячного сновидіння. Потім розумію, що це помилкове відчуття, тому що не почув шурхіт. Наступна спроба прокинутися: перекочуюся по дивані та падаю на підлогу… все добре,  я –  в реальності! Через мить –  занепокоєння, адже при падінні не відчув удару –  фальшиве прокидання. Неспроможність вийти зі сну лякає.

Я знову лежу в початковому положенні й бачу перед собою розп'яття, простягаю руку і торкаюся стіни – холодна. Закидаю її назад, ударяю об стіл –  чую шурхіт газети. «Нарешті по-справжньому прокинувся», – думаю я, і щоб перебити це дивне сновидіння, перевертаюся на інший бік.

Невдовзі після цього сну в книжковому магазині на очі потрапили видання російської езотеричної спільноти Нью-Йорка «Аум». До цього часу мені ще не доводилося бачити книг такого змісту. У радянські часи на таку тематику їх просто не було. Ці книги відчинили мені двері у світ теософії та езотерики. У них розповідається про існування  інших реальностей і планів буття. Властивості моїх снів були схожі з описами астрального світу. Це мене заспокоїло, тож вирішив наступного разу не лякатися такого сновидіння, а спробувати діяти в ньому усвідомлено.

Годинник показував близько дванадцятої ночі.  Я щойно  заліз під ковдру та поглядом приклеївся до світлого прямокутника, що вирізнявся в темноті. Це було невелике бокове вікно, яке  ніколи не зашторювалося. З часом за ним зазвучала музика, на яку  я спочатку не звернув уваги. Що  тут такого –   чергова весільна гулянка в суміжному мікрорайоні, народ веселиться. Потім усвідомив про неможливість цієї події: занадто вже пізній час, та й не той день тижня. Тоді мій розум скорегував реальність, і тепер слухові рецептори сприймали звуки мелодії, яка вже лунала з квартири поверхом вище. Промайнула думка: «Все гаразд, це моя сусідка влаштувала тусняк, і чого це я тут розлігся, чому б не приєднатися до компанії». Але знову мною заволоділо відчуття чогось нереального та фальшивого. Стало зрозуміло, що відтворюються не ті записи, які зазвичай слухає вона.

Розмірено, неспішно та фантастично звучала мелодія  «Never Let Me Down» гурту Depeche Mode. Це була музика з мого магнітофону, але ж він був вимкнений! Я усвідомив, що  знову забрів у чергове дивне сновидіння.

Цього разу мені не було страшно, то й прокидатися не збирався. Поглянувши на табло електронного годинника, що знаходився на телевізорі, я не побачив чіткі цифри. Замість них були зелені розмазані світлові плями. «Ох, ця короткозорість, вона навіть в астральній проекції має коріння!» – мій погляд зіслизнув із зелених плям циферблата на зашторене велике вікно.  Виникло бажання пройти крізь нього на вулицю. Ледь ця ідея спливла у свідомості, як я опинився в метрах десяти перед дверима свого під'їзду. На тлі темного будинку підсвічувалися тільки маленькі вікна сходових майданчиків. В одному з них помітив вхідні двері до оселі моєї сусідки… «Цікаво, чи зійдеться побачене в астральній  проекції з картиною у фізичній реальності», – моя думка перетворилася в дію і я вже плив у вертикальному положенні над сходовим прольотом. Ще трохи і переді мною замкнені двері… Подумав, що вже за порогом, і миттєво опинився у квартирі...  Встиг лише побачити освітлену прихожу і в ту ж мить вона обернулась у світлий прямокутник, що вирізнявся в темноті – це було бічне незашторене вікно моєї кімнати...

Відтоді минуло багато років, я більше не потрапляв у такі виміри. У сновидіннях відображається фізичний стан нашого організму, розуму, емоцій, підсвідомих бажань. Мабуть, іноді це міст і в інші світи. Одне зрозуміло точно, що людина – набагато більше, ніж вона уявляє про себе. Можливо, вмираючи тут, ми покидаємо цей світ як сновидіння і прокидаємося в іншій реальності.