Музичний фільм
- 30.01.26, 10:58

"Вночі б'ють росіяни. Вдень – свої", – сказав один із співробітників НАБУ після обшуку СБУ. Заходи СБУ і ДБР почались в понеділок, одразу після тривалої повітряної атаки країни-агресора по Україні.
28 жовтня 2019 року. Після кількох місяців на посаді президент Володимир Зеленський приїхав до НАБУ, щоб виступити перед детективами.
"Головне питання, чому я приїхав до вас з колегами, – щоб вас
зарядити цією енергією, щоб ви розуміли: ми на вас впливати не будемо і
не хочемо, але ми дуже хочемо як люди, які представляють суспільство, я
як обраний президент дуже хочу, щоб ви знали, що руки у вас не зв'язані.
Будь ласка, ми дуже хочемо, щоб всі топкорупціонери дійсно отримали
заслужені вироки. Тому що нам суспільство вже ніколи це не пробачить". -
заявив він.![]()

22 липня 2025 року. Президент Зеленський на шостому році перебування на посаді СШ ухвалює рішення ліквідувати незалежний статус НАБУ і САП, підпорядкувавши їх генеральному прокурору, якого призначає президент за згодою Верховної Ради.
"Слуга народу" вже давно не є монобільшістю в парламенті, тому за це рішення, як і за призначення нового Кабміну, депутати президентської фракції голосують у коаліції з проросійськими депутатами від ОПЗЖ.
В який момент "ми повернули не туди"? Що змусило президента ухвалити рішення про ліквідацію незалежної антикорупційної вертикалі? І як це пов'язано з тим, що топкорупціонерами, яких у своїй промові шестирічної давнини пропонував саджати Зеленський, можуть виявитись його друзі?
Його звинувачують у зловживанні службовим становищем та отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі.
У червні "Українська правда" розповідала як саме Чернишов намагався втекти. Численні співрозмовники УП у правоохоронних органах та в оточенні президента розповідають, що питанням повернення віцепрем'єра з-за кордону за дорученням Зеленського довелося займатись Головному управлінню розвідки Міністерства оборони. Сталося це після того, як міністр єдності на заклики повернутися відповів: "Я не бачу свого майбутнього в Україні".
З української сторони кордону Чернишова у супроводі гурівців чекали співробітники іншої спецслужби – СБУ.СШ І перші, і другі силовики мали гарантувати міністрові, що його не арештують детективи НАБУ і прокурори САП на в'їзді в Україну і він не опиниться в СІЗО.
Очевидний маркер того, що президент не лише не підтримував НАБУ і САП у справі Чернишова, а й протидіяв роботі правоохоронців, з'явився вже під час судового засідання, коли віцепрем'єру обирали запобіжний захід. Адже після отримання підозри в корупції його не просто не звільнили. Навпаки: листом на той момент прем'єр-міністра Дениса Шмигаля (повністю залежного від президента) аргументували в суді важливість перебування Чернишова на високій посаді.
Щоправда, рівно за два тижні після цього засідання міністра все одно звільнили, а його Міністерство єдності ліквідували під час зміни складу уряду.
Таким чином або президент хотів продемонструвати публічно: жодні підозри від НАБУ і САП не можуть вплинути на його рішення. Або ж за ці два тижні Чернишов виконав всю важливу роботу з питань єдності українців і його посада втратила актуальність.
Активна фаза непублічного протистояння між президентом та антикорупційним блоком розпочалася саме зі справи Чернишова. Все, що відбувалось до того, можна назвати дрібними непорозуміннями, спробами контролювати незалежні органи через вплив на тих чи інших посадовців або саботаж їхньої роботи через інших правоохоронців.
Саме справа Чернишова продемонструвала не тільки суспільству, а й самій владі, наскільки безпорадною може виявитись вся на перший погляд всеохоплююча владна вертикаль, коли детективи НАБУ і прокурори САП дотягуються до одного з представників цієї самої вертикалі.
Політична небезпека не потрібна президенту Зеленському ані в разі, якщо війна з Росією триватиме, ані в разі, якщо вона зупиниться і доведеться оперативно переобиратися на другий строк.
Корупційні справи проти найближчого оточення, очевидно, можуть стрімко потягнути рейтинг довіри до першої особи стрімко вниз. Як це вже траплялося з попереднім очільником держави Петром Порошенком.
За даними співрозмовників "Української правди" в правоохоронних органах, у розпал скандалу довкола справи Чернишова в Офісі президента відбулася низка нарад за участю керівників підконтрольних владі правоохоронних органів.
(S)tybreno

Понад 6 мільярдів гривень закупівель під пильним контролем аудиторів. За 2025 року фахівці Північно-східного офісу Держаудитслужби, виявили порушення законодавства у сфері закупівель на суму понад 11 млрд гривень.
Фахівці Північно-східного офісу Держаудитслужби постійно аналізують процедури публічних закупівель (оприлюднені на веб-порталі Prozorro) та виявляють ознаки порушень законодавства, за якими проводяться моніторинги та перевірки закупівель.
За січень-груднь 2025 року проведено 636 моніторингів процедур публічних закупівель на загальну суму понад 14 млрд гривень. У результаті проведених моніторингів виявлено порушення у 471 закупівлях на суму 11,3 млрд гривень.
Крім того, проведено 20 перевірок закупівель та охоплено 178 закупівель на 648 млн грн та виявлені збитки на суму понад 4 млн гривень.
За результатами проведених моніторингів, аудитори попередили незаконні витрати бюджетних коштів на загальну суму майже 2 млрд гривень.
Під час моніторингів закупівель аудиторами виявлено такі порушення:
· Виявлено 162 випадки, коли замовник не відхилив тендерну пропозицію, яку відповідно до вимог законодавства слід було відхилити.
· Зафіксовано порушення законодавства під час здійснення 17 закупівель (на суму майже 63 млн грн) без застосування передбачених законодавством процедур закупівель.
· Виявлено 44 порушень законодавства під час укладання договору про закупівлю та внесення до нього змін.
· Зафіксовано 124 порушень порядку оприлюднення інформації про закупівлю.
· Виявлено 165 інших порушень законодавства у сфері закупівель.
За результатами складених аудиторами висновків щодо моніторингу закупівель, розірвано 133 укладених договорів на суму понад 1,4 млрд грн та скасовано результати 19 закупівель на суму понад 575 млн гривень.
За допущені порушення законодавства у сфері публічних закупівель Північно-східним офісом Держаудитслужби:
· направлено до судових органів 10 протоколів про вчинене адміністративне правопорушення (ст. 164-14 КУпАП);
· притягнуто до адміністративної відповідальності 10 посадовців, які допустили порушення закону;
· за поданням держаудиторів, до дисціплінарної відповідальності притягнуто 12 посадовців;
· порушники сплатили до бюджету штрафів на суму 135 тис. грн.
Крім того, 14 матеріалів проведених перевірок закупівель передані Північно-східним офісом Держаудитслужби до правоохоронних органів та за результатом їх розгляду правоохоронцями розпочато 4 досудові розслідування та матеріали 5 перевірок долучені до вже відкритих проваджень.

В нещодавньому інтерв'ю виданню РБК-Україна голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев постає у звичному образі суворого державника: він розповідає про дірку в бюджеті на 10 мільярдів доларів, критикує уряд за «роздачу грошей, яких нема» і закликає до тотальної детінізації, аби наповнити казну.
Зворушлива турбота про країну, якби не одна деталь: паралельно з публічною діяльністю розгортається інша, менш освітлена історія. Це історія про особливі податкові режими для «рідного» лотерейного бізнесу та елітну нерухомість у Франції, придбану родиною під час повномасштабного вторгнення.
Запасний аеродром у Франції

Данило Гетьманцев
Поки пан Гетманцев з трибуни Верховної Ради переживає за армію та соціальні виплати, його родина, схоже, подбала про власну безпеку. У 2022 році, коли мільйони українців тікали від війни, його дружина та сини отримали тимчасове місце проживання у квартирі площею 143 квадратних метри у Франції.
Нерухомість, як з'ясувалося, належить французькій фірмі матері нардепа, Олени Гетманцевої. Задекларована вартість — майже 10 мільйонів гривень. Журналісти та блогери одразу поставили логічні запитання.
По-перше, звідки взялися ці гроші
Адже, за підрахунками, це зарплата народного депутата за 12 років роботи, а значних офіційних заощаджень у деклараціях не видно.
По-друге, чи не є ціна у 200 тисяч євро за величезний будинок у Франції «явно заниженою», можливо, для уникнення зайвої уваги з боку місцевих податкових органів
Ця картина виглядає особливо цинічно на тлі слів людей з фронту, які не розуміють, як військовим прожити в тилу на 20 тисяч гривень грошового забезпечення. Виходить, що сил підняти «ганебні 20к» бійцям немає, а на квартиру у Франції — є.
Лотерейна колискаЩоб зрозуміти джерела можливого добробуту, варто згадати про «професійну колиску» пана Гетманцева — лотерейну компанію МСЛ, до якої він, за його ж словами, має певний конфлікт інтересів. Він стверджує, що продав свою частку у 53% «партнеру та родичу» — як з'ясували журналісти, цим родичем, ймовірно, є його мати.
Зв'язки з МСЛ залишилися надзвичайно тісними: юридична фірма Гетманцева «Юрімекс» продовжує захищати компанію, а бізнес-партнери його родини тісно переплетені з власниками лотереї.
І ось, дивовижний збіг: пан Гетманцев стає ініціатором законопроєкту №10101, який, на думку експертів, створює для операторів «державних лотерей» (яких в Україні всього дві — УНЛ та МСЛ ) справжній податковий рай.
Якщо закон ухвалять, лотерейники зможуть займатися букмекерською діяльністю та відкривати зали гральних автоматів, сплачуючи за ліцензію майже вдесятеро менше, ніж звичайні оператори грального ринку. На них не будуть поширюватися жорсткі обмеження на рекламу, вони зможуть працювати без РРО, і їх майже не будуть перевіряти, на відміну від решти гемблінгового бізнесу.
Як лотерея стає казиноАле навіщо лотереям гральні автомати? Відповідь проста: вони вже давно працюють як казино, просто називаючи це інакше. Антикорупційна експертна група «Плей Сіті» зафіксувала, що на сайтах МСЛ та УНЛ є TV-ігри, «рулетки», миттєві ставки та інші розваги, які мають усі ознаки гемблінгу. Це є прямим порушенням закону «Про державні лотереї», який забороняє імітувати азартні ігри.
Лотереї перетворяться на казино? Чому Гетьманцев лобіює 10-кратне здешевлення ліцензій для них
Така мімікрія дозволяє не лише уникати жорстких рекламних обмежень, які діють для казино, але й користуватися значно вигіднішим оподаткуванням. Наприклад, податок з виграшу гравця у лотерею сплачується лише з суми, що перевищує 64 000 грн, тоді як у казино — з будь-якої суми виграшу. Сам ринок при цьому є закритою монополією: нові ліцензії не видаються з 2014 року, а старі просто продовжуються.
Замість висновку"Все, що виглядає як гемблінг, пахне як гемблінг, але називається “лотереєю” — має регулюватися як гемблінг або "вичищатися". А ринок, де немає доступу для нових учасників, — це не ринок, а закрита монополія з законодавчим прикриттям." - резюмували в Антикорупційній Експертній Групі •playcity•
Отже, складається цікава картина. З одного боку, Данило Гетманцев — безкомпромісний борець за наповнення бюджету, який закручує гайки підприємцям і критикує уряд за «сумнівні» витрати. Він справедливо обурюється, що через зволікання чиновників досі не запущена система онлайн-моніторингу грального бізнесу, через що бюджет недоотримує 20 мільярдів гривень на рік.
А з іншого боку, його законодавчі ініціативи ризикують легалізувати «сіру зону», в якій його «професійна колиска» МСЛ почувається досить комфортно, а його родина в розпал війни знаходить мільйони на елітну нерухомість у Франції.
Тому, коли пан Гетманцев говорить про боротьбу з «тіньовою економікою» на трильйон гривень, виникає логічне запитання: він має на увазі всю «тінь» чи лише ту її частину, в якій у нього та його оточення немає власного інтересу?
* Публікується зі збереженням стилю автора
автор: Костянтин Іванченко