Про співтовариство

Тут об’єднуються ті, хто любить свій Край. Ми писатимемо тут про це. Будемо розміщувати цікаві фото, обговорювати проблеми сьогодення.

Увага! Учасником співтовариства може стати блогер, який пише на українську тематику.

Топ учасників

Вид:
короткий
повний

Ми любимо тебе, Україно!

как решить проблему сепаратизма у переселенцев

Проблема с беженцами нарастает. Она состоит в том, что бегущие из зоны боевых действий зачастую не очень то и поддерживают украинскую сторону, а как раз наоборот. Они хотят российского президента, они не хотят работать, ждут субсидий и помощи, а так же материальные блага ценят превыше всего. Они сторонники "ДНР" и "ЛНР". И теперь эти...беженцы, которые сами и привели рашистскую чуму в свой дом начали разносить эту же заразу по всей Украине, которая их приютила на новых места. Более того, именно из-за них и к остальным беженцам начинается негативное отношение. Я не буду валить всех под одну гребенку, но таких персон достаточно много. Даже более чем. И с ними надо что-то делать. Так вот, в некоторых местах, где есть и беженцы и такая проблема, нашли способ как провести политинформацию и начать перевоспитывать этих особ.
Talliori Alexdottir:"В одном селе (название просили не говорить, почему, сейчас поймёте) поселились беженцы. Дали им общежитие, работу, всё, что надо, обеспечили. И одна барышня повесила в окне триколор.
И что, спросила я.
А что, ответили мне. Местные пришли политинформацию проводить. Поскольку фанатов триколоров в общежитии оказалось ещё несколько (нет, они там не все такие были, грешить не станем!) политинформацию пришлось устраивать массовую. Бабы местные, правда, общежитейских тёток попросили во двор не ходить, и детей от политики уберегли. Политинформирировались чисто мужским коллективом. Некоторые приезжие и несознательные пытались процесс убеждения на мобильные снять, но почему-то у них всех телефоны сломались.
Присутствовавший участковый сказал, что нет, никакого конфликта не было, он свидетель, мужики сами упали. Правда, участковый всё время к театру политинформации спиной стоял, мож, и не разобрал чего. А в больничке местной сказали - разве ж это побои? Но с тех пор в селе никаких триколоров не видели.
Убедили."

Не робіть старих помилок!

Одні воюють, інші готуються долучитися до них. Хтось збирає допомогу для бійців. Хтось ризикуючи життям, постійно живе між тилом і фронтом - доправляє бійцям народну допомогу.
Хтось вже скалічений війною.
А хтось вже на небі... відпочиває від війни.
А в когось все як завжди - виборчі лайномети, перегони та триндьож...


Україна - не Росія

Странні ви, люди, руські браття... Робили Сколково, їздили у всякі монаки, проводили олімпіади за якісь страшні трільйони долларів, підкупляли чиновників ФІФА для чемпіонату світу з футболу, проводили всякі виставки і вернісажі для репутації... І навіщо? - Отак взять і все проїбать...

Подавитесь ви Україною, дураки... Не з’їсте… Ми не такі прості, як Вам здається... То ми так просто... Сидимо тут... Сіно косим, сало їмо, вареники, уху варим, купаємся, карасиків ловим, котів гладимо по голові... Тіпа, нам це все не інтірєсно... І котам тоже… Але іноді ми здіймаємся, іноді ми встаємо, хоч і лінь нам... Навіть, - коти… Коли сурма кличе, то іноді треба йти… Нема в нас царя… Не було і не буде ніколи… Але є хата, і земля своя, і батьківщина… Які треба захищати… І тоді получається така собі велика і несподівана феєрія... Через нашу землю пройшло тисячу націй, тисячу етносів, тисячу народів… Це дало такий сплав, таку амальгаму і таку силу, з якою не варто воювати… Бо – бесполєзно… Полтава, Львів, Одеса, Чернігів – це тисяча націй, тисяча облич, тисяча характерів… Але всі ми – українці… І коли ми стоїмо на Майдані і співаємо “Ще не вмерла”, - то нам похуй ваші танки і десантні дивізії… Бо це неспівставні речі… У нас не було армії ще півроку тому… А сьогодні (я розумію,що це пафос, але вірю в це) прокинулися наші боги – Перун і Стрибог, Даждьбог і Ярило… Видибали… Тепер у нас є армія! У нас є наші солдати! Солдати віри і правди! Ми готові вмерти за свою країну! Але ще більше – ми готові жити за неї! Це – головна відмінність між нами… Нас не не здолати! Ми на веслах брали Константинополь, ми воювали з регулярними частями російської армії на Заході до початку 60-х років… Хоч і було нас всього тисяча, а вас “тьми і тьми”… Ми скидали всесильні режими з допомогою дерев’яних палиць і бутилок з керосіном… І що ви хочете тепер від нас?... Од’їбіться від нас, - як писав маестро Лесь… Бо нічого не вийде… Я колись говорив з одним українсько-французьким істориком з Парижу… Він вивчав психіку солдат за всю історію війн… Він мені розказав, що коли український козак закушував свого оселедця в роті, і виймав шаблю, - то не було мурів, не було засторог, не було бар’єрів, нічого не було… І це не емоції. Це – наука! Щось там перкриває у нас в голові… В хорошому смислі…

На нашій землі загинуло з десяток всесильних “вічних” імперій… І ваша - не остання…
Ми до Вас не йшли! Ви прийшли до нас! Ідіть собі додому!

А ми собі тут самі собі будем…


Трохи патріотичного гумору

Прикинь, вчора дав команду собаці "Служити"...
- Ну, і що?
- Шарик одягнув каску, взяв автомат і пішов в армію




хай би танк йому дали, або БТР який...

Генеральна прокуратура України відмовилася видавати Росії Осмаєва, звинуваченого в замаху на Путіна... Кажуть: та ми його просто випустим, а він і сам до вас дойде... А ми йому тіки продуктів дамо на дорогу...

Обзор публікацій сьогоднішньої і, як завжди феєричної (Чепинога)

Обзор публікацій сьогоднішньої і, як завжди феєричної, “Комсомольской правди”…

1. “Как российская детвора прощалась с “Артеком”. Фоторепортаж. Цікаво про кого це вони? - Про Діму Медвєдєва?... В фоторепортажі розміщені фотки руських дітей, які отдихали в “Артеку”. Также ізображени разнообразні види їхнього досуга. Як, напрімєр, - шашки, перетягування каната та хотьба в ластах вокруг басейна… Также показана столова, на якій українською написано “Їдальня”… Бо їда – вона скрізь їда, а напишеш “Столовая”, то окрім столів там нічого й не буде.
2. Малайзийский боинг, сбитый над Украиной, оказался тем самым Боингом, что пропал еще в марте… Тут все ясно. Нема чого коментувать. Творчество душевнобольных.
3. Крымским детям не хватает цветов для 1 сентября. Суть публікації: протівні і підступні хахли спеціально затримують поставки цвітов, щоб визвать сльози та обіду у кримських дітей… Самі кацапи нічого кроме бур’яну виращувать так і не научилися. Ну, нічого, будуть дарить вчителям чебуреки або морські камушки…
4. На развитие туризма в Коктебеле выделят 7 миллиардов. Гора Клементьева станет настоящей меккой для любителей полетов… А у ее подножия разобьют поле для гольфа… Потім виясниться, що дєнєг нема, і польоти возможні тіки якщо напиться та случайно зірваться з гори Клємєнтьєва в пропасть… А у їйо подножия розіб’ють не поле для гольфа, а десяток пляшок з під водки…
5. Керчане подарили Смоленску якорь… Насправді, не подарили, а хотіли обмінять на їду. Але в Смолєнску з цим тоже напряжонка, тому контракт пока завис в повітрі…

Краще геройська смерть ніж рабське ниття

  • 29.08.14, 12:01
Світлина Сергей Кас.
Сергей Кас додав 2 нові світлини.
сем? Каждого паникера я лично расстреляю из реактивного говномета!
Успокойтесь, возьмите остатки своей гордости в руки и ложитесь спать, возможно утром вам надо будет стоять в очереди у военкомата, откуда потом на пожилом тентованом ЗИЛе, который наспех был утром перекрашен из ржаво-голубого в оливу, ты поедешь в старую учебку. Там тебе выдадут лязгающий пожилой Калаш и пару рожков к нему, разгрузку времен Афгана и бронежилет с недостающими броневыми пластинами и скажут садиться в грузовик. Ты приедешь, кое-как выроешь окоп и заляжешь в него. И вот, пойдут они. Дикие руснявые варвары в новой экипировке и с йоба-калашами сотой серии, повизгивающие от экстаза и с деморализующими выкриками, верхом на говнобронеавтомобилях и БТРах. И ты их остановишь.
Ты их остановишь, ляжешь костьми за каждую пядь земли, как наши предки казаки выбивали свою свободу потом и кровью, как воины УПА ебашили русню в лесах еще 10 лет после окончания войны, как наши солдаты бьют русомразь на востоке нашей с вами прекрасной страны прямо сейчас. Потому что не можем мы проиграть, понимаете? Потому что кто если не мы? Мы дадим колорадской нечисти расползтись по миру? Мы дадим русским свиньям убивать наших стариков и детей, насиловать наших девушек и грабить наши дома? Мы дадим мразиянам глумиться над нашими национальными символами? Нет, никогда и ни за что. Не надейтесь на Запад, не надейтесь на ЕС и НАТО, никто не будет спешить умирать за нас, ООН будет проводить бесконечные заседания, а НАТОвские вояки будут жевать сопли и телиться в ожидании непонятно чего. Хватит, мы жрали розовое дерьмо о взаимопомощи и дружбе 20 лет и мы увидели цену их обещаниям.
Будьте готовы положить душу и тело за свою свободу и родину, ибо Ненька у нас одна.

Журналісту CNN вдалося сфотографувати похорон сепаратистів

  • 29.08.14, 08:50
Фотожурналіст CNN Джонатан Альпейрі зробив репортаж з похорону сепаратистів у Донецьку. Там він перебував протягом двох тижнів. Йому вдалося отримати рідкісний дозвіл зробити репортаж з похорону.