Природа
- 07.12.17, 16:31
Над річкою
схилилися дерева
Століттями вони
у дзеркало води
Вдивляються
і бачать свої сни
схилилися дерева
Століттями вони
у дзеркало води
Вдивляються
і бачать свої сни
2
Українська поезія
- Вірші українських поетів, вірші молодих авторів, гуморески, байки, громадянська лірика, поеми, поетичні шаржі, ...
40+ підписатися
Шукати в архіві
Емоції.
- 28.10.17, 17:20
Коли ми
воюєм з своїми
"млинами"
Кіхотно
Губимось в мареві
Шукаючи Пломінь
Оголеним Серцем
Немов - те Спасіння
воюєм з своїми
"млинами"
Кіхотно
Губимось в мареві
Шукаючи Пломінь
Оголеним Серцем
Немов - те Спасіння
1
Культура і Бізнес
- 13.05.17, 07:34
Знайоме гупання
Хліва
“культурний “ прошарок
Села –
На водопій
Ідуть хмелитись ….
П’ятничний вечір-
«барний » день
Гримить мюзіка –
«куць, куць , куць !»
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
0
Образ Самотності
- 21.01.17, 12:37
Той холод
у Душі
і серце льодом
камінь.
Коли вже Самота
покриє Снігом
Студінь
важкої брили -
Серця......
-
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
0
мова
- 10.06.16, 08:26
Слова мають тотожність з Водою.
Вони можуть походити з
"каналізації", "нужника" "унітазу",
Або ж - як вода з чистого Джерела
без отруйних помий маттючя , мертвого силікону "суржик" ...
Вони можуть походити з
"каналізації", "нужника" "унітазу",
Або ж - як вода з чистого Джерела
без отруйних помий маттючя , мертвого силікону "суржик" ...
0
Не черствіти!
- 18.08.15, 15:28
Не черствіти!
не зачерствіти.
Не відгоріти
серцем
ставши бованом
на двох
колесах...
скоро вже
і ранок
вийти б
це на ганок
Хех ,
Полелі вранішнього
сонця обридлий
морок
проженуть
і душу лиш тоді
розкрию
аби проснутися
ще тут.
Ожити і хотіти жити...
1
Спогад
- 09.06.13, 14:46
Це було так давно Поросло полинОм, Спогад марних ураз Між загублених фраз. То вже ніжна пастель Зустрічає гостей, Не чекає ніхто Перший жовтий листок. Далі буде зима Сліз у неї нема, Вітер зносить сніги Тільки б стало снаги Добрести до весни Де квітують сади, У небесну блакить |
1
Спогад
- 09.06.13, 14:36
Це було так давно Поросло полинОм, Спогад марних ураз Між загублених фраз. То вже ніжна пастель Зустрічає гостей, Не чекає ніхто Перший жовтий листок. Далі буде зима Сліз у неї нема, Вітер зносить сніги Тільки б стало снаги Добрести до весни Де квітують сади, У небесну блакить |
0
