Над обосранным майданом
помаранчевое солнце
жирно уши нагревает
и макушечныя донца.
.
Значит, пахнет выборАми,
значит, пахнет мордобоем...
Ах, какое голубое
небо между топорами!
.
Где-то пахнет сисиренью,
где-то бабочки летают.
Кто-то мается и бредит,
ах, головушка пустая.
Ленара, помнишь, я отару
гонял до города Китаб?
Партком грозил ужасной карой,
но заседал "татарский штаб".
.
Орали двести аксакалов:
одни -"кайтмак", а те -"калмак".
Иные кляли свиносало,
но, не решаясь славить мак,
"Чемен" сугубый прославляли.
Уже редел восточный мрак
.
и Солнце Запада вставало
и каждый, если не дурак,
надеялся чего-то хапнуть...
А ты, одетая в халат,
хотела этим самым пахнуть-
и ничего не воровать!
.
Скрыпела новая кровать.
Перину чьи-то когти рвали.
Кого-то ноги обнимали.
...А я овец привык гонять.
.
Приход мой был как смерть ужасен.
.
____________________________________________________
примечания автора:
1. в первоначальном варианте стихотворение имело название "Авдет"("возвращение" или "репатриация" по-крымтатарски)
2. Китаб- районный центр в Ферганской области, УзССР. Пустыня, нефтеносная, правда. Солончаки. В этих местах в 1988 году партийным руководством КПУзбекистана и КПСС планировалось организация автономного района для крымтатар;
3. калмак- остаться. кайтмак- возвратиться.
4.- "чемен" туземный вермут.
.
Гульнара, помнишь помидоры,
чинары, глиняный забор?
Мычали чёрные коровы,
за душу брал овечий хор.
.
Ты была форменной оторвой,
а я- простой ферганский вор.
За все дела четыре срока:
поймался, "камера, мотор".(*)
.
Твои загулы и аморе
в колхозе помнят до сих пор:
давила попой помидоры,
пугала воплями коров.
.
Адреналин стекал в ботинки.
Мы за хлопчатник утекай.
За нами мылился с дубинкой
твой батя, Ёканый Бабай.
_____________________________
(*)- киношный жаргон: "Дубль четвёртый. Камера! Мотор!"-------прим.автора
Шла девочка, гуляла по природе
широкий лобик охватив косой.
Советский пипл, одетый не по моде,
давился за варёной колбасой.
.
Исчезло мясо, масло вздорожало.
В Афганистан отправили бензин.
У Юли язычок остёр как жало,
её дразнили дети:" Апельсин".
.
На педсовет девчонку вызывали.
В трибуну задвигали табурет.
Застойный дух проклятья освежали-
и доставал директор "пистолет"....
..............................................
а поутру уборщица смывала
с линолеума голубое сало.
Бекир Чобан-заде
БОКАЛ СТАРИННОГО ПОРТВЕЙНУ
Ты вечером мою судьбу отмеришь
налив бокал старинного портвейну...
Отдамся в плен губам сулящим нежить...
За поцелуй уйду за мира межи...
Налей бокал стозвёздного портвейну...
.
Как только сердце разбередят песни,
Обнявшись, мы станцуем танго вместе...
Отдамся в плен губам, сулящим нежить...
В моих развалинах Ты будешь свечкой...
Налей бокал старинного портвейну...
.
Ты поднесёшь мне Тамерлана кубок.
Расколешь Землю- велика ли убыль?
Ты огонёк в моей лампаде грубой...
Сожги, молю Тебя, мне грудь младую,
налей в бокал стозвёздного портвейну...
.
Наутро хоронить меня сберутся
при свете Солнца. причитанья будут.
Имам -старик да не протянет руку.
Ты будешь рядом. Достоишь ошую...
Налей бокал стозвёздного портвейну...
.
Друзья мои забудут всё, что было.
Немного будет толку на поминках.
Настанет день- сквозь щебень из могилы
восстанет Роза, смерть ночИ отринет...
Налей стакан старинного портвейну...
.(пер. с крымтатарского- мой)
"А полдлость всё вершит дела..."
Скутер
_______________________________
Может, Пошлость- это кошка,
та, что печку обживает?
Ты вернёшь из дальних странствой-
видишь: трётся у порожка.
.
Может, Подлось нам во благо,
чтобы мелочи кономить:
"Пятачок арман не гложет-
так ходи потише шагом".
.
Бродит время роковое,
а Герой- совсем не в кадре.
"Кошелёк его украден:
оглянётся да завоет..."
.
А Герой споткнёт о Полдлость,
упадёт лицом на кошку.
Была драма- стала пошлость:
"Как ребёночек в подоле..."
.
Не останется и время,
ни чтоб сделать пересъёмку.
Не сопьётся- так сопьётся:
не враскол водице кремень.
...................................................
То ли глобус лапы гладят...
.
Обойдясь без поз и жертвы,
временами доживаем:
так идёт зима за маем,
и уже не солнце нежит.
.
То ли парки медью гадят....
.
Темно, темно в полнощный час,
ревут, ревут ветры.
О, лорд, устала я стучать,
мне башню отвори.
.
Меня изгнал отцовский дом
за то,что я люблю.
К тебе добралась я с трудом:
не будь же слишком лют.
.
Ты помнишь, Грег, тот бережок,
где я тебя ждала,
а ты, негаданный пришёл.
Я девою была.
.
Припомни клятву и божбу
о верности своей.
Я верность в сердце берегу:
не изменю, ей-ей.
.
Ты слишком холоден и крут:
погибнешь, не любя.
Пусть тебя молоньи сожгут
коль бросишь ты меня.
.
Пусть поскорее жахнет гром,
огни нас истребят.
Да прощена я буду в том,
что встретила тебя.
.
Уходять з вуличок старці,
ринковий день іде на пси,
а змучен спрагою нарід
жене залити чимось ріт.
А ми собі пивко п"ємо,
щасливі дружньо сидимо.
Довгенька в Шкотії-
калюжа пОперек моста.
Ми забуваємо про дім,
де жар пічок і хай сім"ї
плекає день і ніч жона
брудна і зла як сатана.
.
Співав добродій Тем О"Шентер
(в містечку Еїр був нажерся):
"Таких як тут немає в світі
добрячих друзів, гарних дівок".
.
Хіба забув ти, чуєш, Теме,
пораду Кейт жони своєї?
.
Тобі казала :"Шахраюко,
старе базікало , гадюко,
від листопада аж до жовтня
у пиві щонеділі тонеш.
З мирошником до ранку сИдів:
зайшов на двох, а виповз синій.
Аби конячку підкувати
ходив не в кузню ,а до хати.
Ходив на блядки у неділю.
Напився з Жаном в понеділок..."
.
А ще пророчила дружина,
же згинеш в Дуні-домовині.
Затягне тебе злий вертеп
до старой церкви Аловей.
.
О, любї! Годі вже ридати.
Не можу вшитко пригадати.
Не ладна виписать рука
напучень для чоловіка...
.
Про Тема знов. Настала ніч.
Палала в кнайпі рясно піч.
А пиво смажило печінки.
Друзяки пили без спочинку.
Був поруч з Темом чоботяр,
що звався Йваном. Не до свар-
любив Івана Тем як брата,
дружили здавна, ще й затято,
гуляли разом навіть тиждень.
Настала ніч п"яна та пишна,
кипіла як та варенуха.
Хазяйці Йван доскіпав вуха,
зачарував і зацікавив.
Сміявся як той грім хазяїн,
а Тем і рота не роззявив.
Мужчина може буть щасливим
в хмільному сидячи розливі:
хвилини- ніби бджоли ситі
(або як свині у кориті- прим.перекл.).
Король- блажен, а Тем- звитяжен,
життя та смерть бо переважив.
Та щастя як кульбабин пух:
зірви стеблину- піде в рух,
чи ж пак як сніг понад рекой:
умить мішається з водой,
чи ж файні фляки снігові,
що їх ганяє буревій,
чи ж як веселонька гнучка,
що з вітром в дАлині зника.
Не вільно часу плин зв"язати...
Нещасний Тем лишає хату
і в чорну прОкляту годину
коня виводить за вуздину.
В погану мить пришпорив боки,
не помолившися , нівроко.
Хай би кобила сіра Мег
назад погнала, цур їй пек-
Тем підганяв її болотом
крізь бурю , бідную істоту.
Як в Ніч Останню буря зла
водою з кригою лила.
ТемрЯва блискавки ховала,
громАми всесвіт озивала.
Дитині ясно: дідько грає,
блудливі душі пориває.
.
Тож Тем доїхав був до броду,
де змерз колись один нероба,
кущі-каміння минував ,
де п"яний Чарлі карк зламав,
і через парость та пеньки,
де лівий цвинтар байстрюків,
там верба ще колись була,
де Мунго ся повісила .
.
Іван Ячменю, зухо лисий!
Хай нас обсядуть колом злидні:
гранчак приймемо- і брататись,
і ну кумитися з рогатим..............
...........................................
незавершено, залишилось приблизно 30 рядків, через місяць-два завершу коли знов візьмусь за Бернса----------------------------прим.перекл.
Ернест був слоном, найпотужним друзякой;
Леон левом був з гривой дуже важкой;
Георг цапом був з бородою- жовтякой;
А Джеймс був маленьким таким слимаком.
.
Ернест у клітину заліз та й закляк там;
Леон оселився на купі валіз;
Георг олівця відшукав собі ,з браком;
А Джеймс на цеглину насилу заліз.
.
Ернест пробудився -і видовбав грати;
Леон підхопився і з ревом побіг;
а Джеймс з переляку почав був дрижати,
а Джеймс заховатися навіть на встиг.
.
Ернест барабанити став у валізи;
Леон з переляку як лев заревів;
а Джеймс на вершину цегеленки виліз:
"Дивився на компас як роблять усі".
.
Ернест був слонякой з натури спокійним;
Леон левом був, гострозубим, крутим;
Георг цапом був, бородатим і сивим;
а Джеймс слимаком був маленьким таким.
.
Міняли варту близ Бакингемського палацу...
Кристофер Робин з Алісой гуляли.
Аліса побралась з одним вартовим.
"Ой, важко служити отим вартовим",
Аліса гадала.
.
Міняли варту близ Бакингемського палацу...
Кристофер Робин з Алісой гуляли.
Побачили варту у будці.
"Розувся. Шкарпетки поцупив",
Аліса гадала.
.
Міняли варту близ Бакингемського палацу...
Кристофер Робин з Алісой гуляли.
Чекали на Круля, але той не вийшов.
"Нехай. Короля хай боронить Всевишній",
Аліса гадала.
.
Миняли варту близ Бакингемського палацу...
Кристофер Робин з Алісой гуляли.
У палаці співано, ще й таночки були.
"Королем я б не стала й за тисячу фунтів",
Аліса гадала.
.
Міняли варту близ Бакингемського палацу...
Кристофер Робин з Алісой гуляли.
Майнуло лице, але не королівське.
"Мабуть, в Нього дуже папірів на підпис",
Аліса гадала.
.
Міняли варту близ Бакингемського палацу...
Кристофер Робин з Алісой гуляли.
"Ймовірно, Король зна про мене усе.
Авжеж: чаю випив, льодяника ссе",
Аліса гадала.
.
