ЩАСТЯ

На Джоні

калоші

із гуми

хороші.

Між Джоном

і дощиком

ген макинтошик.

І з гуми теж,

он, капелюх.

...А дощ уже

вщух.

  СОНЯ (ХРЕСТИНИ)

Спить маленьке мишенятко.

Як мені його назвати?

Очі крихітні

як крапки.

Хвіст великий

як краватка.

Часом зву його Іваном,

бо хвостом кошатко манить.

Часом зву його Петрухой,

бо хвостом торкає вуха.

Часом зву його Неробой:

це йому не до вподоби.

.

Назову його Панасом,

прецінь ним пишаюсь красно.

When I walk in a London street...

     A. A. Milne

Когда я иду по Бродвею,

 скамейки и урны звереют.

Я прямо по плиткам шагаю-

а те меня будто кусают.

Хотят меня скушать скамейки:

набросятся целой семейкой

и станут сосать мои пятки.

А вы говорите "Ребятки,

держите друг друга за руки"...

О нет, я не вынесу муки.

Скорей допишу эту строчку,

поставлю последнюю точку.

......................................................

Не стану гулять по Бродвею:

от этого просто зверею,

ломаю ногами скамейки,

пугаю детей и семейки.

А вы говорите:" Поэты!

Не над ребятам об этом,

не надо Бродвеем гулять,

ля-ля, тра-та-та, тру-ля-лять".

.

У Лева хвіст такий огрядний,

і у Слона, і у Тхоряки.

У Алігатора є хвіст.

Хвости є навіть у китів.

.

Якби я мав хоч гривень пару,

нараз пішов би до хвостарні,

хвости б усі геть переміряв

(таку я думоньку намріяв).

.

Зберуться звіри подивитись

(не попоїсти, бо вже ситі).

Скажу Слону, Китові, Леву:

"У вас-хвости. Є хвіст і в мене!"

.

ОГО

В почивальні за темною, темною шторой

хтось живе, але я ще не бачив Його.

Він тікає кудись, коли смикаю штору,

він ся зветься, так мама гадає, Ого.

Не спитає:" Як ся поживаєш, синочку?"

Сірий звір, спілкуватись з дитиной не хоче.

.

НЕЗАЛЕЖНІСТЬ

Не хОчу знати, не хочУ

ні чути, ані пам"ятати:

"Не лізь. Мовчи. Гайда до хати"

Кажу вам це, я не мовчу.

Вам навіть важко зрозуміти:

Це дідівщина, не просвіта.

Там де вулиці, аж три-

перехрестя ріг у ріг,

перехожі "грим" та "брик"

тОвчуться о сій порі.

Пара бабиних пантофлів.

Ззаду- Петрик у чоботях:

"Рип....Рип....Рип..."

.

На неї- жовтенький чепець,

а ще-і плаття надзелене.

Як вітер з півдня потягнЕ,

вона йому поклін кладе.

На сонце радісно погляне:

"Ми разом-ніби помаранчі"

і знов сусіді прошепоче:

"Зима померла?"

"Овшем, точно".

.

Хвилі гойдають лілеї:

леле, леле.

Хвилі квиточки гойдають-

королівна спочиває.

Вітер пелюстки пере.

Хто царівну забере?

Візьму! Візьму!

Схаменись-но!

Спить на білих пелюсткАх

наче царська донечкА.

Вітер гойдає лілеї.

Чи надійде хтось за нею?

Посміхається зпросоння -

річка посмішку розносить.

Почекай!

Е, за пізно. Повертай!

Задубають квіти, квіти.

Повертайте , діти, діти.

.

Ген, Лугар за горой тече,

є непролазним вельми, о.

Зимовий день ось-ось спочне,

а я пішов до Нені, о.

.

З-над моря вітер аж гуде,

ганяє хмари темні, о.

Он хтось під коцем ген іде

за перевал до Нені, о.

.

Солодка любонько моя

не знає як пручатись,о.

Най в роті висохне змія

щоб з лайкою не знатись, о.

.

Як чічка рано у росі

чистЕнька та свіжЕнька, о.

Я твоє серденько посів,

дорогоцінна Нені ,о.

.

Я сам з села, такий мій чин:

підлеглих геть не вельми,о.

По місту прОйдусь- нічичирк.

Вітає мЕне Нені,о.

.

Хоча щоденний маю кошт

не більше ніж  у пенні, о,

тримаю в думках справжній кош:

на гадці маю Нені,о.

.

Худоби дуже є в газдІв,

а ще і й лани без мЕжи, о.

А ось- кишень геть пусті:

бентежить мене Нені, о.

.

Налине щастя чи біда

чатьує десь на мене, о.

Любов"ю гріється злидар

і думкою про Нені, о.

О, ты попала, девка, да.

Зачем ты с ним спала?

В кровать зачем сигнула, а?

Зачем быку дала?

.

Цвет розы с щёк твоих сошёл.

Позеленел твой фейс.

На дюйм поднялся твой подол:

Беременна, о йес?

.

Ты маху, девочка, дала,

испортила себя.

Не ела то, не то пила-

опять тошнит тебя.

.

Ты с кем на кладбище спала,

гуляла ли любя?

На улей утром прилягла-

ужалил кто ль тебя?

.

Она взошла звездою на Майдане.

Настала Ночь. Мороз , Мороз крепчал...

Ведом Тобою , вошью на аркане ,

народ ходит, кричал, торчал...

.

В большие бочки "палочками" били.

Студент Кучму едва не растерзал.

Свободней стали мы? увы, дебильней:

Кондуктор вжал потуже тормоза.

.

Она зашла (как хорошо: не села).

Её "задвинул" Ющенко, увы.

Мы говорим (к чему? но ,в общем смело):

"П-п-пан Ющенко, вы тип-па н-не правы.

П-ПОРА Вам о-о-о-тдохннуть и п-п-подлечится".

(Свобода слова: можно подрочиться).

Мне эта цельность Юли дорога:

ведь для того и газом торговала,

чтобы поднять систему на рога,

чтоб укусить коррупцию за сало.

.

Красою жисти, бьющей через край

живёт Майдан хот-доги пожирая.

Мне дорог звон щевченковских кайдан-

суть атрибуты садомазорая.

.

Я чую шёпот "оу,бейби, йес"

у тех витрин ,где цены не спадают.

Голодных глаз невыносимый блеск

тебе идёт, студентка молодая.

.

Её коса "дас ист фантастиш".

Я помню.....

            дело было.......

                    в пятом классе.

А может быть опять идёт война

и мы сидим в заплёванном окопе.

Ещё играет детство где-то в попе,

сминает явь остатки горе-сна.

      Коричневый от грязи померанч

      утюжит поле траками стальными.

      Гнилые трупы стонут присно, ныне.

      В прямом эфире- содомия, срач.

А может быть, мы в "боинге" летим.

Разносят борщ блондинки-стюардессы.

Но у кабины от семитов тесно...

      Метровый  снег укрыл Ерусалим.

      Цунами смыло милую Одессу.

      Нет парашютов. Нам осталась песня.

+++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++

 Геварыч, если я не вернусь с блогов сообщества "Мы любим Украину!", прошу считать меня четвёртым римлянином. Посмертно. Слава Украине!-------прим.авт.