Профиль

Ірина Сєдова

Ірина Сєдова

Украина, Вишневое

Рейтинг в разделе:

Последние статьи

Свежие фотографии

Політ

Фенікс. Політ. Перелік фантазій.
Я улітаю без евтаназій.
Знову лікарня. Світло. Тунелі.
Швидко співають мої менестрелі.

Мозок римує. Всього лише вправа.
Потяг наліво - потяг направо.
Море. І я стою на порозі.
Сонце в дорозі. Щастя в дорозі.

Скільки я слів уже написала.
Буде замало. Сонця замало.
Темрява йде. За нами слідкує.
Горлум, не треба мені поцілуя.

Глечик висить на заборі грузина.
Де полонина - там хуртовина.
Холод. Смереки. Лякають сніги.
Тепло. Будинки. Любов. Пироги.

Може не треба в долину фантазій.
Я улітаю. Без евтаназій.

Вбивця мрій


Кохання? А що це? Таке почуття?
Не знаю. Не бачила. Може існує.
Якщо я не люблю себе - то не я?
То доля підступна? Це не хвилює.

Всередині порожньо. Пастки надій.
Розставлені марно. Я так обережна.
Я так не потрібна собі. Вбивця мрій.
Самотність мене поглинає. Безмежна.

Як втратила десь я повагу до себе?
Хіба це доречно - кохати нездару?
Так хочу нарешті зробити як треба.
Любити себе і знайти собі пару.

Вигоряння

Я замахалась воювати
словами, діями, думками.
Вкладатися, але не мати
надії. Хибні результати. 

І якщо ви, мої хороші, 
нічого цій країні дати
не хочете. Дорожче гроші

і блиск лише своєї хати, 
то вам ніхто не допоможе.
Я замахалась воювати.

Комедия дель арте

Вся наша жизнь - комедия Дель арте.
Хотя порой бывает не смешно
Не понимаем, кем мы есть на старте
и что же нам от автора дано.

Мы врем себе, чужие носим маски
Не зная часто как же быть собой,
А правила игры всего лишь сказки,
Чтоб управлять веселою толпой.

Невыносимо

Целовать и рисовать
Очень смутное начало
Нет, любовью не назвать
А хотя.... Душа кричала

Слишком ярко это все
Так, что даже видеть больно
Все. Прощай. Меня несёт.
Наигрались мы. Довольно.

Я б хотела рассказать
Как тебя я обожаю
Нежно посмотреть в глаза.
Слишком больно. Уезжаю.

Убегаю от себя.
Вдаль летит мечты комета.
Здесь опять так мало света.
В мире проще не любя?

Я кричу, прости малыш,
Мой котенок, нежный мальчик
на меня и не глядищь
Вновь девчонка муза плачет.

Гаснут страсти фонари
Вроде и сомнений нету
Нежности свеча горит
Все ещё. Навстречу свету.

Повернусь. Опять несет
В этот раз к себе. Довольно.
Жить без света слишком больно.
Умираю. Это всё.

Счастье

Смотри как смело
С тобой сумела
Слетать на солнце
Своей свободы

Смотри насколько
Слепящим светом
Сокровищ силы
Судьба сияет

Ненависть

Я изучаю ненависть.
Нет - я ее излучаю
злобным оскалом с пеною.
Срочно налейте чаю

сразу же подобрею я -
бью кипятком по стрессу.
Дали конфет и млею я -
в топку летит агрессор.

Карпатський етюд

Струмочок стрімкий -
малесенька злива
з гори полониною
в'ється грайливо,
а потім у ліс
ельфійский мов диво
ласкаво віллється він
лагідним співом.

Сама себе

В своєму особистому полоні
ламає руки жінка божевільна.
Вона не усвідомлює що сильна
і що в тюрмі немає охорони.

Сама себе загнала в кут неволі,
стражданнями сама себе скувала.
Для щастя їй потрібно дуже мало -
дізнатися як вижити на волі.

Дитина, яка бачила війну

Дитино, яка бачила війну
ніколи я тебе не дожену
не усвідомлю істину одну
як це жахливо - бачити війну.

Якщо дозволиш, поруч я піду,
якщо дозволиш, просто обійму,
сміливим, сильним янгулом назву
дитину, яка бачила війну.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
14
предыдущая
следующая