В Румунії президентським автомобілем був... позашляховик. Причому, зроблений на базі серійної моделі (ARO 244). Від неї відрізнявся лише хромованим оформленням, маскотом на капоті і подовженою базою.

Це ж можна було б зробити лімузин з ... А, не можна було. Lanos — малолітражка. А зі Skoda зробити стрейч не дозволили б.

Це ARO 304. Погугліть.

Був іще рестайлінговий ARO 306, який базувався на рестайлінговому ARO 244. Однак при цьому мав нове оформлення передньої частини.

Якщо на вулиці туман — неодмінно піде дощ.Вчора вирішив піти до лівсу. Зайшов в гущавину: помічаю, що туман посилюється. Довелося швидко повертатись. Вирішив не чекати, поки накриє зливою.

Раніше була інша прикмета. Якщо візьмеш з собою парасолю — дощу не буде.

Пройшовся по місцевим заброшкам. Восени вони виглядають мальовничо! Але шкода, що не в усі можна потрапити.

Садиба на території закинутого дитячого санаторію.

На краю парку, біля дороги, виросли гриби. Причому величезні і їх багато!

Дуже ароматні, з грибним запахом.

Останнім часом зачитався "Автолегендами", тож подумав: чи не заморочитися на опис історії українського автопрому? Ще 6 років тому запланував зробити фотозвіт про автомобілі українського виробництва, але так і не зробив, бо не всі вітчизняні машини відфоткав, а у рамках звіту хотілося б використати лише свої фотки. До того ж, важно знайти інформацію про кількість випущених авто. Та й не визначився з концепцією: базові моделі чи перелік комплектацій і модифікацій. Тому поки він і далі буде готуватися. А зараз, щоб не нудьгувати, можна заморочитись на дослідження українського автопрому. Так, він у нас був. Нехай не завжди це були авто власної розробки, але були вітзичняні модифікації, яких не було у іноземних виробників, а також модернізації і особливі комплектації.Інформація в інтернеті є, але вона розрізнена і несистематизована. А часом і суперечлива (наприклад, неспівпадіння років виробництва).

Думаю, що для міні огляду можна використати свої знімки і частково натирити з інтернету (ну всі так роблять).

Чи цікаво вам дізнатись нове про українську автомобільну історію?

P.S.: Для початку, як корейський Daewoo Lanos став українським.

Виявляється, що цього тижня помер сатирик Михайло Жванецький. Дивно що тут ніхто не згадав. Майстер троллінгу, як би сказало сучасне покоління. Жартувати про радянський режим так, щоб не було до чого прискіпатись. А які перли видавав!

Такі новини зайвий раз нагадують, що все навколо тлін. Поступово й легенди відходять.

Ось найулюбленіші цитати:

"Встаньте там и слушайте сюда."

"Жора, не изводите себя. Вы же ещё не отсидели за то дело, зачем нервничаете?"

"Жаль, что нам так и не удалось послушать начальника транспортного цеха."

"Крепких, креплёных и слегка разбавленных изделий."

"— Понимаю! А ты без штопора можешь открыть? Я же об пол буду стучать, мешать. А вокруг живопись."

"В каждом доме поставить турникеты. Да просто так. Пусть пока пропускают."

"— Вы все ставите меня в неловкое положение. — Я бы тебя поставил. Ох, я бы тебя поставил именно в неловкое. Да народ кругом."

" — Мужской, женский? — Я думал, он общий..."

"— Скажите, а это институт по отработке ориентации ракет в безвоздушном пространстве? — А-а-а! (В институте упала туба и раздался выстрел."

"На следующий день куча опавших листьев, под которыми ревели грузовики, переместились в тайгу."

Лякали, що при 9,5 тисяч хворих на день введуть жорсткий карантин, а вчора виявили понад 10 тисяч — і нічого. Навіть збиралися запроваджувати нову кольорову карантинну зону, але, мабуть, після жартів, що після чорної зони придумають коричневу, в МОЗі відмовились від додаткової зони. А ще в газеті читав, що "як в Італії" буде тепер не при 10 тис. хворих, а при 20-ти. Знайшли додатковий персонал, чи почали виділяти більше грошей на лікування? Всюди розповідають, що і аналізи роблять за власний кошт, і що ліжок у лікарнях не вистачає, а у МОЗі все добре. По-моєму, в медицині вже колапс.

До речі, що там з Києвом? Коли він потрапить у червону зону?

Осінній танцювальний україномовний мікс (в розширеній версії). Декілька новинок і купа цікавих переходів між піснями.

Наважився. Сходив. Довго ганяли по лікарям. Збирали консіліум. Так і не змогли визначитись. В результаті, -1 зуб. Причому сусідній. Виявляється, зуб може спокійно згнити і під коронкою. Сподіваюсь, що буде на що ставити міст, бо проміжок тепер ого-го. А ще такий відходняк, якого давно не пригадую.

Отак і виходить: 1 етап — лікування карієсу, 2 етап — лікування каналів, 3 етап — коронка або перепломбування. 4 етап — мінус зуб. І нічого з цим не зробиш. Ну і нехай. Головне, щоб не боліли і щоб нічого не підхопив, оскільки народ у нас безалаберний.

І ще... якщо збираєтесь іти в стоматполіклініку, майте на увазі — соціальної дистанції ніхто не дотримується, хоч вся підлога розмальована лініями, як на біговій доріжці в школі. Правда, міряють температуру. Але вибірково і один раз. Яка там точність вимірювання? Лише підписуєш папірець, що не хворий і немає ознак ГРВІ і що лікарі не можуть гарантувати, що самі не розносять вірус.

Так що в медичних закладах в епідемічному плані ризиковано.

В продовження до попередьного допису. Ось цікаво, в стоматполіклініці картки зберігають лише один-два роки. Тобто, будуть ще нову заводити. А це час. Потім будуть розбиратися, яке знеболення краще. Це також час. Хоча, краще звернутитсь поки не приперло. Тим паче, епідемія лише зростає. До кінця року темпи зараження можуть збільшитись до 15 тис. хворих.

А може є якийсь інший спосіб? Розхитувати, поки сам не вивалиться.