"Прапори Перемоги"?



Верховна Рада України ухвалила закон «Про внесення змін до Закону України „Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років” (щодо порядку офіційного використання копій прапора перемоги).

Даним законом передбачено, що “Прапор Перемоги є символом перемоги радянського народу та його армії і флоту над фашистською Німеччиною в роки Великої Вітчизняної війни. Зовнішній вигляд копій Прапора Перемоги має відповідати вигляду штурмового прапору 150-ої ордена Кутузова II ступеня Ідрицької стрілецької дивізії”.

Цим законом передбачено, що використовуватимуться копії Прапора Перемоги біля Вічного вогню, могил Невідомого солдата і Невідомого матроса.

Крім того, передбачається, що він використовуватиметься під час урочистих заходів, присвячених Дню Перемоги, які проводяться органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, громадськими об`єднаннями, покладання вінків до Могили Невідомого Солдата в місті Києві й іншим пам`ятникам Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років у День Перемоги й інші дні, пов`язані з подіями Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років – Дні визволення та Дні оборони населених пунктів від німецько-фашистських загарбників.

Крім того, передбачено офіційний підйом у День Перемоги копій прапора перемоги на будинках (щоглах, флагштоках) поряд з Державним прапором України.

На скільки я розумію, цього року держава ввела чітке обмеження щодо використання прапорів 9 травня. Це державний прапор України і тепер ще “Прапор Перемоги”. Також, я твердо переконаний, що під час заходів ми знову побачимо на флагштоках прапори неіснуючого СССР, або просто червоні полотнища.

Що робити законослухняним громадянам 9 травня, коли побачать перед собою прапори СССР, або червоні полотнища – нести їх до органів прокуратури, викликати міліцію, чи просто зривати? Яку відповідальність понесуть ті, хто порушуватиме вимоги Закону? Адже, у вищезгаданому законі не передбачено такої символіки на 9 травня.

P.S. Ми живемо у неправовій країні, в якій ще жодна влада не намагалася консолідувати власний народ і якій, власне не потрібна така консолідація. Чому? – я думаю, більшість громадян України знає відповідь на це запитання.

З мого майданівського блоґу.

Якщо ви справно платите за подачу гарячої води, а вам раптом без жодних пояснень вимикають її подачу і не кажуть коли відновлять, то чи варто справно платити за неї далі?

Я живу у Полтаві. В якому б куточку нашого міста ви б не знаходилися, то могли б почути спілкування різними мовами – українською, російською, “суржиком”, англійською, арабською.

Так-так, у Полтаві ви почуєте і англійську, і арабську. В нашому місті проживає багато іноземних студентів.

Ввічливі полтавці не мають мовних проблем. Якщо хтось один розмовляє українською, а хтось російською, то існує два варіанти у такому спілкуванні – або продовжують розмовляти різними мовами, або хтось один переходить на мову свого партнера.

Іноземні студенти вільно розмовляють між собою своїми мовами на вулицях. І, інколи, їхнє спілкування чути дуже далеко. Місцеві полтавці не звертають на це уваги і не обмежують іноземців.

Думаю, що аналогічно люди спілкуються в усіх населених пунктах України.

Тож, я твердо переконаний, що в Україні немає мовної проблеми. Її штучно намагаються створити виключно політики для того, щоб покривати свою бездіяльність. Але ця ідея не сприймається населенням. Тому всі ці “потуги” політиків є зайвими.

Рано чи пізно Україна отримає політиків, які будуть працювати не на розбрат суспільства, а на його об’єднання. На мою думку, саме з того моменту можна очікувати реального покращення життя українців.

З мого майданівського блогу.

Сьогодні сотня підприємців прийшла під стіни Полтавського міськвиконкому з вимогою не передавати ринки міста до комунальної власності. Вони вимагали від міського голови Полтави Олександра Мамая скасувати рішення міської ради про передачу ринків.

Деякі учасники акції посипали сходи і бруківку перед міськрадою гречкою. Вони, нібито, хотіли привернути увагу О.Мамая, що йому треба піклуватися не тільки за пенсіонерів, а й за іншими верствами полтавців. Ні для кого не є секретом, що О.Мамай вже декілька років (ще не будучи мером) роздавав і роздає полтавським пенсіонерам продовольчі пайки.

Я розумію які цілі переслідували організатори цієї “акції”.

Але який зиск хочуть отримати сто підприємців, які сьогодні прийшли під стіни міської ради? Як на мене, їх тупо використали в черговий раз. По-перше, вони грають чужу гру, не розуміючи для чого вони це роблять. Адже, зараз вони платять космічні ціни за “містове”. Невже їх звільнять від цієї сплати? По-друге, міський голова гречку людям роздає в руки для харчування, а не посипає нею тротуари та сходи.

Тож, шановні підприємці, закликаю вас думати перед тим, як йтимете на чергові “протести”. А гречку, яка зараз має немалу ціну і попит, якщо не їсте самі, то роздавайте нужденним людям у руки.

P.S. Я не є адвокатом міського голови Полтави. І ніколи не був адвокатом жодної влади. Я є громадським захисником тих, кого намагаються тупо використовувати.

З мого майданівського блогу
http://maidan.org.ua/blogs/tarastokar/?p=269

Незабаром розпочнуться он-лайн конференції з відомими народними депутатами України, громадськими активістами, журналістами, діячами культури, істориками та іншими на сторінці http://www.facebook.com/UkraineUA

Вони будуть відбуватися у розділі "Події". На ваші запитання (на стіні події) буде безпосередньо відповідати запрошений нами гість.

Тож, слідкуйте за анонсами та реєструйтеся у майбутніх подіях.

http://www.facebook.com/notes/ukraina-ukraine/mi-zapocatkovuemo-konferencii-z-narodnimi-deputatami-ta-insimi-vidomimi-ludmi/185139101526647

Яскрава зірочка зійшла,
Свята вечеря підійшла.
Кутя, вареники, грибочки,
Квасоля, риба, огірочки.
Нехай лунає в хаті сміх,
З Різдвом Христовим Вас усіх!!!

Від щирого серця вітаю всіх без винятку з Новим 2011 роком та Різдвом Христовим!

Бажаю всім, щоб 2011 рік приносив Вам тепло, радість, безмежне кохання, щирість, достаток, творчі успіхи і багато-багато нових здобутків.

Хай всі Ваші рідні та близькі приносять Вам радість і повагу. Любіть один одного! Бо тільки на любові тримається цей Світ.

Ваш Тарас Токар.

http://www.youtube.com/watch?v=LZqYp2Idec8

Днями активістка полтавської профспілки “Солідарність проти корупції” Тетяна Нонка намагалася на сайті “Майдан” розмістити “новину” наступного змісту: “Набридло читати матеріали пр захисту найбільш корумпованої державної установи – Фонду підтримки…, яку очолює батько координатора “Майдану” Т.Токаря. Суд поставить всі крапки. Невинних не засудять.Не втручайтеь, не тисніть на слідство.” (це весь текст).

Не буду нагадувати читачам подробиці кримінальної справи проти службових осіб установи, яку, дійсно, очолює мій батько. Про це детально можна прочитати на сайті “Майдан” та ряді інших інтернет-видань. Справа, дійсно, дійде до суду. Зараз вона знаходиться на розгляді у Вищому адміністративному суді України і, можливо, піде до Європейського. Зараз не про це.

У процес намагаються втрутитися представники профспілки, які називають себе “правозахисниками”. Повернуся до висловів, які писала пані Нонка. По-перше, хто визначив рівень корумпованості Фонду? По-друге, “правозахисниця” стверджує, що “невинних не засудять”. Мене дивує і обурює те, що нашу установу переслідують вже понад півтора роки органи прокуратури, а цю ж саму прокуратуру вищезгадана профспілка по декілька разів на рік пікетує з вимогами відставки ВСІХ КЕРІВНИКІВ прокуратури. Не через корумпованість прокуратури? По-третє, пані Нонка розповідає про “корумпованість” фонду, хоча жодного аркушу кримінальної справи не тримала у руках.

І це ще не все. В Інтернеті з’явилися критичні коментарі, зроблені, нібито, від мого імені на адресу працівників прокуратури та інших владних органів. На моє тверде переконання, це робота рук представників тієї ж самої “Солідарності проти корупції”. Мені здається, що їхні керівники попалися знову на гачок правоохоронних органів. І ті тримають їх у руках. Адже, ще не забулася та порушена кримінальна справа проти лідера профспілки “Солідарність проти корупції” Валентина Волошина, якого працівники міліції звинувачували у торгівлі жінками за кордон.

Хто наймав цих “правозахисників”: прокуратура чи установа, яку очолює мій батько? Твердо можу сказати, що не установа. Тож, напрошується висновок на кого працює “Солідарність проти корупції” і ким вона є насправді.

З мого майданівського блогу.