Є у мого кума водітєль на ім’я Юра. Юра преставляє собою мужчину в рассвєтє сіл. Має два метри росту і вєс – далеко за сто кілограмів…

Іноді кум бере його з собою, коли виїжджає за кордон, для всяких разних поручєній.

Напрімєр, поїхать в магазін і купить продуктів. Це Юра любить, бо там все понятно: заходиш в магазін чи на базар і вибираєш нужні продукти…

А от аптеку Юра не любить, бо там самому вибірать всякі лікарства не розрішають… Проблєма в тому, що Юра зовсім не знає іноземної мови. В смислі, вообще. Жодного слова… В бурні годи молодості Юра занімався всяким бандітізмом та мєлким рекетом, а в тій общественній среді знання іностранних язиков не поощрялося, і було, по-суті, не нужне… В общим, за кордоном комунікабельність Юри фактично дорівнює нулю…

Але порученія треба ісполнять, незалежно від трудностєй. І він ісполня…

Одного разу Юру послали в аптеку купить якесь успокоітєльне, бо хтось там погано спав… Словом, потрібні були таблєтки од беспокойства…

Юра поїхав в аптеку одкрив двері і з самого порога став ізображать крайнє беспокойство… Тобто підняв розчепірені руки до гори, страшно заричав, і пішов на пожилого аптекаря приступом сумашедшої Годзілли. “Грр-р-р-р!!!” – казав Юра аптекарю, угрожающе поблискував глазами і мєдлєнно наближався…

Аптекар сначала хотів його застрелить з двустволки, але потім якось вони все ж порозумілися. Бо людство все-таки може комуніцировать, навідь тоді коли на це немає жодних об’єктивних підстав…

Іншого разу Юру послали в ту ж саму аптеку, щоб купить спрей од блох для собак… Юра цього разу з самого порога став сильно чесаться обома руками і клацать зубами, імітіруя поімку блохи… Продавець, уже обізнаний з особливостями юриної жестикуляції, поняв, що треба щось од чесотки… Фо ю? – спитав він у Юри… Але Юра не знав, що таке “фо ю?” (йому даже почулося (“на хую?”), і став чесаться ще інтенсивніше… Ситуація була тупіковою…

Як потім розказував сам Юра, у нього була ідея, сісти посеред аптеки і спробувать почесаться ногою за вухом…

Але тут йому в голову прийшла значно краща ідея. Блестяща і проста по своїй реалізації… “Гав-гав-гав-гав-гав!” – зайшовся Юра на всю аптеку звонким лаєм… Причому так натурально, що аптечний кіт, який до того мирно дрімав на прилавку, схопився, вигнув спину, зашипів і великими прижками ретірувався в підсобку…

Окей-окей, май дог, андестенд - сказав аптекар, і видав Юрі требуємий спрей для собак…

А то раз ми сиділи з кумом і було нам скучно, то він і каже: треба Юру послать в ту саму аптеку хай купить, напрімєр, презервативи з вкусом клубники…

- Як же він це пояснюватиме?- питаю
- Ну, сначала, - каже кум, - він заїде в продмаг і купить там кіло клубники… Потом покладе її в труси і поїде в аптеку. А там уже, с прімінєнієм грубої фізичної сили, якось нагне аптекаря головою в район паха і предложить понюхать… А потім зробить соотвєтствующий завлікающий жест руками… По ідеї повинні порозуміться…

Багато празників сьогодні. Наприклад, Спас… Треба їсти яблука… І пить кальвадос або хотя би сідр… Кстаті я думаю, шо вираженіє “драть як сідрову козу” якраз отсюда і походить: сильно напиться сідру і “драть” козу… Козу тоже нада напоїть, вони після сідру такі ігріві і развращоні…

А ще сьогодні главний день в жизні Віктора Ющенка – День пасічника… Він сьогодні, мабуть, пригласить в гості цілий вулик пчіл, показуватиме їм різне бите череп’я якоби з Трипілля і розказуватиме про “дорожну карту”… А бжоли такі сидітимуть за столом і думатимуть: бля, задовбав ти вже своїми битими глечиками, яблука давай…

А в 1887 році Мєндєлєєв цього дня піднімався на воздушному шарі і дивився на сонячне затемнення. Зрєліще його це, очевидно, так налякало, шо він спустився на землю і рішив напиться. А оскільки напиться в ті годи було особо нічим, то Мєндєлєєв спеціально для цього случая придумав водку… Напився і ліг спать. І приснилася йому таблиця Мєндєлєєва… Хотя, як я десь читав, сначала таблиця Мендєлєєва приснилася Пушкіну, ну він ніхрена не пойняв…

У 1960 році на Землю з космоса успішно повернулися Бєлка і Стрєлка… Кстаті, мало кому ізвєсно, шо на борту ще було дві криси і сорок мишей. Не знаю, чим вони там занімалися, але хочеться вірить, що це була перша оргія в космічеському пространстві… Стрєлка потом народила цуценят… І одного з них Хрущов подарив Кеннеді… Я десь читав, шо оказується було багато собак, які літали в космос по кілька разів. Жили вони в спеціальному приюті… Один пес злітав у космос і втік… Навєрно подумав: та ну його нах, нє майо… Потом він, навєрно, пішов і записався у свободну собачу стаю… Там він розказував, шо був у космосі, а йому ніхто не вірив… Ага, давай, бреши-бреши, гагарін, бля, - казали йому коллєги…

Ще сьогодні родилися, напрімєр, Білл Клінтон і Володимир Конкін (Павка Корчагін і Шарапов)… Перший відомий тим, що трахнув Моніку в Овальному кабінеті, а другий – чогось спився…

А 23 роки тому ми включили зранку телевізор і побачили, шо там скрізь “Лєбєдіноє озеро”… Це було ГКЧП… Так помер Совєцький Союз… І Слава богу!...

"СБУ задержала шестерых участников террористической группы, подозреваемых в устройстве взрыва в ночь на 3 августа на территории Харьковского бронетанкового завода. У задержанных изъято большое количество оружия, в том числе автоматы и гранатометы, а также взрывчатка и накопитель с видеофайлами совершенных преступлений, которые как отчеты передавались российским спецслужбам. В ходе проведения следственных действий установлено, что члены группы, которые имели связи с сотрудниками ФСБ России, разрабатывали планы террористических атак на стратегически важные объекты Харьковщины, а также осуществляли вербовку новых членов бандитской группировки ", - цитирует Наливайченко президентская пресс-служба.

По его словам, подозреваемые были задержаны в Днепропетровской области при попытке устроить диверсию на базе отдыха, где размещены сотрудники милиции, сообщает ВВС.

Российская сторона пока не комментирует это заявление.

http://dp.vgorode.ua/news/233311/

Два события вчерашнего дня, и без того переполненного информационными событиями первого порядка – начиная с выступления Путина в Крыму, продолжающейся эпопеи с блуждающим российским гуманитарным конвоем, и заканчивая принятием в первом чтении закона о люстрации – тем не менее выбились в особый список.

Речь идет, конечно, о драке в парламентских кулуарах между народными депутатами Олегом Ляшко и Александром Шевченко и скандалом с «добровольной» отправкой в зону АТО главы Госкомзема Сергея Рудыка.

При кажущейся существенной разнице между двумя событиями в первую очередь из-за географических различий (первое событие произошло в Киеве, второ в Днепропетровске), позволю утверждать, что между ними существует самая прямая причинно-следственная связь. И связующее звено этих двух значимых в силу резонансности информповодов – Игорь Коломойский.

Самый известный и пожалуй популярный в силу занятой им с начала украинско-российского конфликта олигарх сегодня серьезно занят политической капитализацией предпринятых им, начиная с марта, усилий.

При огромном множестве украинского олигархического клана Коломойский всегда отличался нетипичной даже для собратьев по олигархическому цеху политической всеядностью. Умея задружиться, а затем с не меньшей эмоциональностью разругаться с половиной украинского политикума. Спеисок приписываемых Коломойскому объектов политического инвестирования – поистине впечатляющ.

В разные периоды ему приписывали финансирование и Партии регионов, и «Батькивщины», и «Свободы», а сегодня еще и «Правого сектора». Таким «послужным списком» не в силах похвалиться даже Ахметов с Пинчуком. Разве другой вечный оппонент Бени, как его принято называть в узких кругах, младоолигарх Сергей Левочкин.

Все действия Игоря Валерьевича, начиная с марта, были направлены в том числе на капитализацию голосов патриотической части избирателей, тех самых, которые не приемлют никаких компромиссов с агрессором и «за войну до победного конца». Не останавливаясь на известном создании Игорем Коломойским (ИК) добровольческих батальонов, можно твердо утверждать, что план ИК заклбчается в максимальном аккумулировании голосов того самого патриотического электората, всех тех, для кого за прошедшие месяцы он стал настоящим «жидобандеровцем».

И все бы так наверное и получилось, если бы не конкуренты. Неожиданно для очень и очень многих персонализация воителя за страну досталась лидеру Радикальной партии Олегу Ляшко. Можно долго и аргументированно удивляться этому факту, но реальность такова, что Ляшко стал лучшим в своем роде последователем школы Юлии Тимошенко, объединив доставшуюся ему от природы политическую харизму и достигнув вершин убедительности политического популиста.

Да, его призывы и действия раздражают многих в Украине и за ее пределами, но парадокс в том, что они также привлекают не меньшее количество верных адептов курса ляшкизма, этакой смеси украинской традиции Гуляй Поля с воинственным патриотизмом. Ляшко по сути гениально транслирует для этой части населения простой и понятный меседж: «Олигархи-кровососы и их продажные депутаты годами наживались на вас, это они предали и продали нас России, но Украина уже встала с колен и сейчас наваляет наглому русскому медведю так, что из него пух полетит».

И здесь эта риторика Ляшко прямо входит в конфликт с аналогичной риторикой ИК и его ближайших соратников, не менее харизматичных, но пока не так известных как Ляшко соратников, Корбана и Филатова. Говоря языком классика, Коломойский и Ляшко не могли не встретиться на этой узкой дорожке и они таки на ней встретились.

С этой точки зрения возможно спонтанные, но по сути интуитивно верно выбранный сценарий с опусканием в Днепре свободовца Сергея Рудыка также гарантированно сделает ИК украинским Робин Гудом. «Свобода» – третий участник электорального пирога, в который с двоих сторон вцепились Коломойский и Ляшко, но участник явно проигрывающий. Пикантности ситуации добавляет то, что «Свобода» в свое время сама была объектом политического инвестирования ИК. Но в определенный момент решила, что уже может существовать и зарабатывать самостоятельно. Выбранный адептами коломойщины Филатовым и Корбаном объект атаки на «Свободу» Сергей Рудык идеален. Бывшая левая рука вора Леонида Черновецкого, участвовавшего во всех схемах распила в Киевсовете, и приехавшего силой навязать человека Ахметова на главу днепропетровского Госкомзема – Рудык гарантированно не вызовет сочувствия в обществе и более того, потянет Свободу на дно в случае, если она продолжит попытки его вытянуть из зоны АТО.

В один день ИК нанес два удара по своим прямым конкурентам, начав в прямом смысле политическую люстрацию оппонентов, «сняв» одного из них в Нацгвардию. И если в случае со Свободой этот удар может обрушить колосса на глиняных ногах, в случае с Ляшко Коломойский встретил свое политическое альтер эго.

Тарас БЕРЕЗОВЕЦ