Здається, ще в стрічці не було 

Спикер Государственной думы Сергей Нарышкин 4 августа заявил в социальной сети о том, что Соединенные Штаты Америки и Европейский союз "не доросли до российского уважения".

"Предлагаю с сегодняшнего дня писать сша и ес маленькими буквами. Не доросли до уважения российского", — отметил чиновник.

http://www.kasparov.ru/material.php?id=53E1E77BC7FAD

Сьогодні, 6 серпня, пуйло своїм указом заборонив ввіз сільськогосподарської сировини і продовольства з країн, що ввели санкції проти рашки. 

В список стран, в отношении которых будут действовать ответные санкции, войдут Евросоюз, США, Австралия и Норвегия, сказал «Ведомостям» чиновник финансово-экономического блока правительства. Основной принцип заключается в том, что ограничения будут вводиться там, где есть возможности увеличения своего производства или замещения за счет других поставщиков, объясняет он (о таком же принципе «Ведомостям» сказал и один из участников совещаний, проводившихся по этому вопросу в Белом доме). Запрет на определенные товары может и не быть полным, будут квоты, знает чиновник.

Список дорабатывается, перечень будет довольно гибким, лаконичен сотрудник аппарата правительства: в перечне будут различные виды овощей, фруктов, мясной продукции, точно не будет вина и детского питания. Другой чиновник правительства сказал, что в перечне будет мясо, сыр и другая молочная продукция. Участник совещаний перечисляет фрукты, овощи, консервы, молочную продукцию. Вопрос о включении в список вина, по его словам, обсуждается.


Читайте далі: http://www.vedomosti.ru/politics/news/31812791/putin-zapretil-vvoz-selhozsyrya-i-prodovolstviya-iz-stran#ixzz39eT7AeKi

Тепер їх легко тролити: 

примерное меню набросали...

Первое: Суп из скреп
Второе: Желудь отварной
Десерт: Вода с газом

"Стена была тонкая, и слышалось всё, что там ни говорилось. Хозяин заказывал повару, под видом раннего завтрака, на завтрашний день решительный обед. И как заказывал! У мертвого родился бы аппетит.
«Да кулебяку сделай на четыре угла», говорил он с присасываньем и забирая к себе дух. «В один угол положи ты мне щеки осетра да визиги, в другой гречневой кашицы, да грибочков с лучком, да молок сладких, да мозгов, да еще чего знаешь там этакого, какого-нибудь там того. Да чтобы она с одного боку, понимаешь, подрумянилась бы, а с другого пусти ее полегче. Да исподку-то, пропеки ее так, чтобы всю ее прососало, проняло бы так, чтобы она вся, знаешь, этак растого — не то, чтобы рассыпалась, а истаяла бы во рту как снег какой, так чтобы и не услышал». Говоря это, Петух присмактывал и подшлепывал губами.
«Чорт побери, не даст спать», думал Чичиков и закутал голову в одеяло, чтобы не слышать ничего. Но и сквозь одеяло было слышно:
«А в обкладку к осетру подпусти свеклу звездочкой, да сняточков, да груздочков, да там, знаешь, репушки, да морковки, да бобков, там чего-нибудь этакого, знаешь, того растого, чтобы гарниру, гарниру всякого побольше. Да в свиной сычуг положи ледку, чтобы он взбухнул хорошенько».
Много еще Петух заказывал блюд. Только и раздавалось: «Да поджарь, да подпеки, да дай взопреть хорошенько». Заснул Чичиков уже на каком-то индюке".
Н.В. Гоголь. Мертвые души. Том второй

«Русский-это прилагательное. Но именно так именуют себя большинство индивидуумов Нашего северо-восточного соседа на вопрос: "Вы кто?" Отвечая: «Я-русский!» Я не спрашиваю какой ты, я спрашиваю ты кто? Так же с лозунгом: «Россия для русских»... Мы же не говорим Украина для украинских... Украинец-имя существительное. Как Поляк, Белорус, Грузин, Немец, Француз... Да все существительные! И только русский-прилагательное. Значит и люди эти прилагательные. Они прилагаются к чему бы то ни было. На сегодняшний день прилагаются в комплекте со всеми худшими человеческими качествами и амбициями их с позволения сказать, президента. Они лишь довесок к нефти, газу, золоту алмазам и прочим природным богатствам, что так умело прибрала к рукам путинская клика. Русские-серый обслуживающий персонал. Без права собственного голоса. А адекватные люди-россияне, к сожалению все меньше слышны, да и все меньше хотят быть услышанными. Надоело им. А как жаль вас Россияне, не хочется чтоб вы тоже стали прилагательными».

http://uainfo.org/yandex/369302-nastya-prihodko-otvetila-prigozhinu-russkie-seryy-obsluzhivayuschiy-personal.html

невеличка ізбушка в ростові
у вікно пада тінь від берізки
за столом возсєда янукович
в європейський суд шкрябає іски
наслюнявивши карандашик
на бумажці шось пише старатєльно
а синок потом старшенький саша
перевірить отцовські каракулі
пише: "ви, європейскі товаріщі,
називайте мене легітимним
нєсмотря на усьо я пока іще
є живим прєзідєнтом країни
жаль не зміг поступить я як путін
із своєю ордою болотною
і мене ті усі майдануті
напугали насмерть своїм сотником
не дождавшись убійства в палаці
чи судьби чаушеску й каддафі
в парікє і у сітцевом платьїце
через крим у росію втік нафіг
ше наступним зазначу я пунктом
шо у києві зараз при власті
правий сєктор, фашисти і хунта
і туда возвращатись опасно
то ж тепер я живу тут у рабствє
бєз срєдствов до сущєствованія
то іще раз пишу я вам здрастє
і попрошу мінутку вніманія
шоб від смерті голодной спасти мене
не могли би поразморажувать
ви рахунки мені, де накоплено
пару гривен трудом тяжким нажитих
всі ці санкції цеерушниє!
ахрєнєлі ви всє давно вообчє!
ви права людини порушуєте:

вікторфьодоричя януковічя!

https://www.facebook.com/d1versey/posts/10202312836122632?fref=nf

"Сволочи! Я хочу в отпуск в Барселону!" - в России сорваны рейсы авиакомпаний из-за санкций, пассажиры в истерике. 
Пассажиры отмененного рейса "Оренбургских авиалиний" из Москвы в Барселону, нервно отреагировали на известие. В аэропорту "Шереметьево" собрались сотни людей, требовавших объяснения причин отмены рейса.

Пассажиры отмененного рейса "Оренбургских авиалиний" из Москвы в Барселону, нервно отреагировали на известие. В аэропорту "Шереметьево" собрались сотни людей, требовавших объяснения причин отмены рейса, отмечает "Цензор.НЕТ" со ссылкой на ТРК "Звезда".

http://censor.net.ua/video_news/296626/svolochi_ya_hochu_v_otpusk_v_barselonu_v_rossii_sorvany_reyisy_aviakompaniyi_izza_sanktsiyi_passajiry

(Психоделічеські опити)… або тріллер про сіпаратізм ног…

Чомусь майже під кожним постом на ФБ мене питають, шо я курю? Відімо для цього є якісь вєскі основанія… В общим, прийшла пора розставить крапки над “і”…

Курю я все. Давно і основатєльно… Я про тютюн, в даному случає. Почав курить я довольно рано, десь років в шість, або около тово. За весь свій стаж курільщика я кидав курить один раз – в шість з половиною год, по причині фінансової несостоятєльності… І не курив, пожалуй, аж років до семи… Потом ми навчилися збирать бички і більше подібних крізісов в кар’єрі не вознікало. Бички ми хранили у дворі у тьотки Нінки, в старій ржавій духовці. Один раз я знайшов половинний бичок із “Стюардеси” і став авторітєтом. Його ми скурили на якийсь значітєльний совєцький празник…

Ще я доволі догий час курив трубки. Їх у мене штук тридцять. Трубку курить тяжело і неудобно, хоч і гламурно. Із-за трубок у мене пропалена вся одежа, даже спортивні труси “Найк”. Із-за цього я люблю повєргать в шок фітнес-інструкторов. Особенно за кордоном. Коли вони питають, що це в мене за дирка в трусах, то я їм відповідаю: біг вчора “десятку”, але відімо перепив і впав в канаву, і прожог труси люлькою… Із-за цього мене уважають і роблять скидки…

Я даже в армії, коли ми кожного четверга бігли 6 км в протівогазах, якось умудрявся скурювать півпачки цигарок… За це мене уважали тоже. А більше – ні за шо…

Зараз я курю “Кемел”, ну то не важно…

Що ж стосується інших смєсєй, то їх я тоже пробував. Ну, я не фанат, так – прі случає… Кстаті, один нарколог розповідав, що за 20-ть років його кар’єри до нього ніхто ні разу не звернувся з залежністю від маріхуанни. Видно, адептам трави живеться хорошо і здорово. Це як ото в анекдоті: - Чесоткой давно страдаєтє? – Доктор, почему “страдаю”?, - Чешусь с удовольствием…

Тяжолої гадості я не пробував ні разу. Даже кокса, в чом признаюсь вам со стидом і покаянієм. А флора – це, в принципі, класна вешч іногда…

Колись мій кум поїхав в Амстердам і там когось ждав в кофе-шопі цілу годину. Він скурив два косяка, які, понятноє дєло, ніфіга не вставили. То він ззів ще кусок аналогічного торта. І знову – нічого! Він заказав ще подвійну порцію торта, на що його офіціантка вполнє обоснованно спросила: Мужчіна, а может хватіт? – Ну, кум не послухався, і доїв “десерт” до конца… Потом, розказує кум, - до мене внізапно вернулася ця сама офіціантка і з усієї сили всадили мені в голову тупор… Сижу, каже, я такий з цим топором в голові, - кровіща хлеще на пол літрами, позвонки порозходились, перед посітітєлями неудобно. То він забився під стіл і каже: тьотінька не бєйте меня пожалуста, я больше не буду, і збирає крихти з пола, і їсть… Потом, згодом, попустило…

А в мене був тоже страшний случай. Колись в одній з столиць прибалтійських республік (не скажу в якій саме, шоб не палить контору) ми также назлоупотреблялись “грін-грасом”. Я прийшов додому, в готель, і тоже нічого не вставило, як обично… Все було вполнє пристойно до того часу, пока я не сів на кровать… І в цей самий момент обидві ноги відокремились від тіла і пішли гулять по номеру. Найстрашніше заключалось в тому, шо ноги відокремились від тіла не синхронно, а по одній. К тому же, права нога одирвалася вище коліна, а ліва – нижче… Я латентний перфекціоніст і це сильно ранило мою тонку натуру…

Ей, ноги! – звертався я до них, - шо за хрєнь? Ану назад, в будку, нах, бо будете страшно наказані! - спробував я взять бика за рога, ну було вже пізно… Ноги пішли в ванну, і там – чистили зуби, одкривали шкафи, грюкали дверима і тупо хіхікали надо мною… Также вони кидали на пол чисті полотенця і провіряли як працює смив в унітазі…

Я пойняв, шо шантажом і грубостю ділу не зарадити і почав з ними осторожні переговори. Ноги, - кажу, окей я був не прав, але давайте просто спокойно поговоримо… Да, я поводився з вами жестоко, согласєн! Обидві з вас я ламав. Один раз- як неудачно упав з верби в школі, бо хотів понаравиться однокласниці Люді Андрущенко і зробить сальто, а другий раз – коли стрибав з мосту на берег просто із-за ідіотізма…

Але ж, бля, кажу, войдіть і ви в моє положеніє! Чи не я збирав для вас лічебні “грицики” для того, шоб купить вам, суки ви неблагодарні, в спеціальному магазіні дефіцитні руминські кросовки, які ви, козли, порвали вже через два тижні на діскотєці? І чи не для вас я в армії, супротів Устава, доставав дефіцитні носки, шоб ви не вигляділи як опущені лохи в портянках? Ви цього не помните?

-Помним-помним, - відповідали з душа ноги, і фиркали, миючись шампунню для голови…

- Ну добре, козляри, кажу! Сіпаратісти, хренові! Хрен з вами. Я то без ваш проживу (сказав я, згадуючи про безсметний подвиг Мєрєсьєва, одноного Кір’яна з фільма “Вєчний зов” і про свою фамілію), ну подивимось як вам буде без мене…

Мабуть, після цієї репліки ногам стало сцикотно і вони повернулися назад і присоєдінилися до мого туловища назад… Але, як подлі і мстітєльні істоти, присоєдінились неправильно, - ліва – на праву ногу, а права – на ліву, к тому же – нерівно, з якимсь зазором…

Ну, ладно, і так нормально, - подумав я, і ліг спати…

Вранці ногам було стидно і вони просили у мене прощенія (трава була качественна і долгодєйствующа)… Ладно, кажу, забилі, дома поговоримо…

Більше вони ні разу не тікали. Воспітаніє дає свої результати…

https://www.facebook.com/vitalii.chepynoga/posts/799506470094044

Шось у нас на районі зявились нові персонажі. Вони утром тремтячими ногами ідуть до атебе запівОм. На негнущихся руках несуть вождєлєнні 2 літра шмурдяка. Сідають в холодочку і мовчки відкривають собі очі путьом вліванія во внутрь слабоалкогольної поживної влаги. Коли ватерлінія досягає отмєтки "открить глаза", поміж мішків, отьоків із вчорашньої "пшеничної" помалу проростають зрачки.
- Жизнь... - Філософськи ізрєкаї особа не визначеного полу з лєгкомислєним сєрдєчком на спині.
- Піздєц. - парірує філософ в третьому поколінні зі зламаним носом.
- Підараси блядь - сердечко тягнеться на утлих плечах, заскарублі руки доривають карман на сраці, відімо для вентиляції.
- Та я тє гаварю.
Красномовна побутова мовчанка. Великим роздумам про судьби чілавєчєства вторять лопающієся пузирьки в піні хуйового пива.
- Нада Пораху сказать пусть ні прікращаєт ета АТО. Нєльзя.
- Підараси.
- Да.
Знизу від іншого будинку йде теж новенька пара. Вона явно жінка, про це говорить юний дікапріо на впалому бюсті і джинси розшиті золотом, в неї колись було красне волосся. Він явно мужчіна в порваних кедах.
- Сіпаратісти блядь ідут.
- Та скока іх там, лізуть і лізуть?
- Нє он ат 16 ідут, щас кляньчіть будут.
- Нє будут. Я знаю пароль.
Пара завидівши колєг переглянулась і радісно зарухала губами. Опохмєл для них був уже очєвідним. Підійшовши ближче вони вже рефлекторно почали простягати руки до пляшки.
- Слава українє! - Гаркнуло басом созданіє з сєрдєчком.
Новенька пара якось скривилася і знітилась, стало понятно шо хуй тут наллють. Їхні роти вже стали на ісходну шоб кричать "хунта блядзь, фашісти". І тут з другого поверху на них полетіло відро води. Це наша дорогенька мєстна Лорочка. Лорочка відать вже жахнула утрєнню дозу щастя і тому готова була бороться за мір во всьом мірє любими способами:
- Піздуйтє в рашу далбайопи.
Жіночка з красной головой подумала "Хунта блядзь" і пішла розмазуючи розводи позавчорашнього макіяжа карандашом "Чарівниця".

Татарка - це Україна. Хулі!

https://www.facebook.com/tatusjaBo/posts/757414094324877