Продовжую публікувати нариси про Богів... [Приєднана картинка] Вітре-Стрибоже… О, Вітре, прийди, радість наших очей, Для тебе приготовано цю пожертву Прийми її, почуй наш заклик О, Вітре, співці тебе славлять Біля наготованого напою У призначений час О, Вітре, твій голос заповнює все Його чути здалеку. Так оспівується Вітер в «Ріґведі». Ця стихія, подібно двом попереднім, суміщає в собі як прояви очищення так і прояви руйнування. Вітер вважався диханням Всесвіту і всіх ...

Читати далі...

Уявімо собі 10 століття... Слов янське містечко з усією атрибутикою... Капище, дерев яні Образи Богів... Десь біля пристані скромно притулилась християнська церква. Тут віддають шану своєму Божеству християни - в основному заїжджі торговці. Місцеві мешканці їх не чіпають... Тільки посміюються з дивацьких обрядів, вважаючи їх за юродство. А християнам священик-ромей щоразу нагадує, що живуть вони у ворожому оточенні, що поганство є злом, що Святе Письмо велить руйнувати язичницькі храми...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Вода – Дана є одною з найтаємничіших стихійних сил. Навіть про її ім’я ми можемо лише здогадуватися: воно збереглося лише в назвах річок та в гуцульських приспівах, дуже схожих на ритуальні замовляння. Культ води є одним з найдавніших у світі. Символи води знаходять на трипільській кераміці. За праарійськими віруваннями життя зародилося в первісних водах у вигляді золотого яйця. Саме з цього яйця з’являється чотириликий Творець світів і «стверджує землю серед вод»...

Читати далі...

[Приєднана картинка] СТРАНА ВОДОПАДОВ. "У всякого человека должно быть место, куда он может прийти..." (кто-то из мудрых) Когда мир очнется юным и прекрасным, Только сердце стиснет горечь расставанья, Я уйду за водопады Эргодрасса, Раствориться чтоб в их призрачном сиянье. На прохладных переливчатых ступенях Там вода потоком вниз прольется, Узелок тугой из горя и сомнений Сам собой на сердце расплетется. В зачарованном подоблачном круженье Брызги радости на ...

Читати далі...

Цей Вогонь… світлом скорив темряву (с) «Агні, що всім людям належить, народжуючись для князювання, світлом скорив темряву… Це перший жрець – подивіться на нього. Це світло, безсмертне серед смертних… Всі Боги вшанували тебе, о Агні, коли ти перебував у пітьмі». Так прославляє Вогонь один з гімнів Рігведи – гімн Агні-Вайшнаварі. В індійській мітології Агні, Божество Вогню є прямим проявом Брахми (Світовида слов’янського звичаю). За легендою Боги обрали Вогонь володарем...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Лятуринська Оксана "Ти ще не вмер, ти ще не вмер!" Ти ще не вмер, ти ще не вмер! Через розбурханий Дністер з Дніпра ти видибаєш, Боже! Впадуть долів боги ворожі. Перед лицем великих чуд жахнеться князь, чернець і люд. Тоді ж у громі-блискавиці&nbsp...

Читати далі...

Опісля того, як прочитав кілька книг про культ Світовида на острові Руян - зацікавився цим Божеством... І знайшов нарис на цю тему, котрий, мені здається, розкриває її повністю. Про Світовида «Не було неіснуючого, не було існуючого тоді Не було ні простору-повітря, ні неба над ним Що рухалося там? Де? Під чиїм захистом? Що за вода – глибока безодня? Не було тоді ні смерти ні безсмертя Не було ознак ночі, або дня Дихало не колишучи повітря, згідно своїм законам, щось Одне І не...

Читати далі...

Попередження - хто не читав "Сильмарилліон", тому краще не витрачати часу на цю оповідку, бо все одно не зрозумієте хто з ким воює, і де це все діється. [Приєднана картинка] Фан-оповідка за мотивами епосу Дж. Р.Р. Толкіна "Сильмарилліон" ...

Читати далі...

Така доля .. Скільки разів ми повторюємо ці слова. Кожен розуміє під ними щось своє – долю, що її дали нам вищі сили, долю, що ми її “наробляємо” собі за життя, долю, що прийшла до нас з минулого... В сучасній культурі, однак, повністю відсутнє поняття “долі роду”. Людина визнає лише власну, індивідуальну долю, тривожиться тільки нею. Від стародавньої “ родової карми” зостався лише вираз – “на роду написано”. Та й то не кожен розуміє, що це значить. У Т. Г...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Парадигма, або дещо про суперечки толкіністів. Оскільки я не блогер, і власну сторінку в Інеті завів лише минулої осені, то пропустив багато цікавого – що і намагаюсь нині надолужити. Мова йде про віртуальні суперечки поміж «ельфійськими родами», а власне поміж їхніми поклонниками. Наскільки я зміг розібратися – головна вісь протистояння толкіністів не Сильм-ЧКА, як то, здається мало б бути, а Феанорінги-Арфінги. При чому – дім Нолофінве нібито зникає з поля зору...

Читати далі...