хочу сюди!
 

Олена

42 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 40-52 років

Замітки з міткою «дана»

Олег Володарский: «Не продавшие душу дьяволу»


ДУК ПС. Добровольческий Украинский Корпус

I.

Проявление духа казачества в социальной среде. Мы ведь воспринимали все из газет, интернета и телевизора. И нам никто не говорил о том, что те, кто первыми пошёл на Майдан, незамедлительно ушли на войну и начинали сопротивление голыми руками, со старыми винтовками советского образца и пейнтбольным снаряжением.

Из глубин нашей генетики вырвались наружу давно утерянные корни казаков. Воинское сословие. Люди, которые способны защищать свою землю. Едва не уничтоженное сословие, которое веками искореняли. Это была профессия – воевать.

 

Не так много наций, у которых генетика закалялась огнем и мечем. Япония... Украина...

Мудрый лидер обязан был начать восстановление этого сословия в лучших традициях того эпохального времени. Героизм. Самоотверженность. Братство. Мы, как никто, достойны Национальной Гвардии в духе казацтва. Это национальное. Святое. Этим дорожат. Это культивируют.

 

Этот цикл передач про ДУК начинается именно с Даны не случайно. Для меня принципиально показать то, что наши женщины, женщины вновь воюющей Нации – матери, воины, волонтёры ни в чем не уступают мужчинам.

Почему ДУК? Много достойных ребят. Украинских. Настоящих. Сложных. Порывистых. Непримиримых. Безумно любящих свою страну.

Внутренний враг тратит миллионы гривен на огромное количество грязи про людей, которые своей кровью защищают Украину. Внутренний враг? Половина народонаселения страны – бывшие коммунисты, регионалы, мацковский недопатриархат... Их миллионы.

Патриотов и воинов не больше 5%. Пять процентов! Но этого хватит, чтобы спасти страну.

ДУК. БРАТСТВО. МОЛЧАЛИВОЕ. УКРАИНСКОЕ.

II.

Хриплый и родной до боли голос сказал, что первая передача у меня с Даной. Случайно? Они называют это Перуном. Лесник называл Буддой. У меня его Величество Случай – это Бог. Лепестки одного большого и красивого цветка...

 

Много слышал о ней... На вопрос: «Какая она?» охрипшим от войны голосом мой друг ответил: «Она Воин. Она настоящая!»

Нервничал перед съемкой. Воин. Война. ДУК. ЛЕСНИК.

 

Звонок... И вместо двухметрового великана УКРА, передо мной стояла с протянутой для приветствия рукой красивая и милая девушка. Украина у нас страна парадоксов. Там, где все маленькое, хрупкое и живое – веет сталью и силой, мужеством и духом.

III.

Эпилог. Послесловие. Посмак. Двухчасовой разговор. Исповедь. Не увидел трещин. Сталь. Стержень. Сила.

 

Поэт. Художник. Женщина. Убеждения. История. Язычник. В ДУКе немало язычников.

Почему? Не знаю. Мне кажется, они не простили войну. 84 погибших. 84 осиротевших семьи.

Они ищут что-то своё, пытаются обрести себя среди обломков и руин ещё не восстановленной страны. Наверное, поэтому их так ненавидит власть. За их непримиримость! За казацкий ДУХ!

А они имеют полное КОНСТИТУЦИОННОЕ ПРАВО иметь свою позицию и волеизъявление. Вот поэтому они вышли на парад самостоятельно, никого об этом не спросив, громко выкрикивая: «Смерть Порошенко! Смерть врагам!»

Они не согнутся ни после подлой стрельбы с нашей территории по да Винчи, ни после того, как херсонская полиция посадила в тюрьму ещё двух ни в чем не повинных побратимов. Как только они почувствуют опасность для страны, они моментально возьмутся за оружие.

Я поздравляю вас от всей души, желто-синие, в нашей стране начало возрождаться УКРАИНСКОЕ ВОЕННОЕ СОСЛОВИЕ. Будут лучшие из лучших! Будет искренняя и человеческая душа. Будет Исповедь про любимую НЕНЬКУ. Будет честно. ПРАВДИВО.

СЛАВА НАЦИИ!

СМЕРТЬ ВОРОГАМ!

Проект «Не продавшие душу дьяволу». Герой программы: «Дана»

https://www.youtube.com/watch?v=x9-HSGBL0tU&feature=youtu.be

"Буди же, гром молний Перуна..."

Зі святом Вас - Ораїнці!



Зі святом всіх, хто має історічну память та не забув сакральні вірування своїх предків! 
Сьогодні ми святкуємо весняно-літне свято відродження матері-Природи!
Свято - яке в різних кутках нашої древньої Ораїни звуть Зеленими святами, Клечальною неділею, Зельником зеленим або Буйною Травяницею...

Вже розбудили громи Перуна нашу святу землю, напоїли її живою водою ситні весняні дощі, зазеленіли травами та розквітли буйним квітом - гаї, луки та сади.

То ж і ми, принесемо свій уклін нашим древнім Богам та основі всього живого в світі - Богині-Матері - Природі!

Хай живе та розквітає в віках наш древній ораїнський родовід! 
 З пробудженням та відродженням вас - Ораїнці!


ПОРА ВСПОМНИТЬ БРАТЬЯ ПРО ЧЕСТЬ!

Льют слёзы в церковных темницах
Стигматы иконных окладов -
То плачут Богов древних лица
И мать всего сущего – Лада*.
Табу вышиванкам в приданом
Их рубит мечом, про запас
Насилуя юную Дану*
Пришедший с крестом козопас...

Но с пепла встаёт Верновера*,
Огонь алтарей не угас,
И греют сердца Солнцеверов*
Сварог* бог, Купало*, бог Спас*.
Несут свет Ярильские* струны
Открыл схроны тайные Род*...
Буди же, гром молний Перуна*
Древнейший арийский народ!

Пора вспомнить братья про честь
И рвать крестоносные сети...
Мы те, кто прошёл тьму столетий!
Мы были! Мы будем! Мы есть!

* – Ораина-Ориана - древняя страна, населенная племенами ариев-ориев - воинов и землепашцев. 

Ныне - Украина... 
* – Верновера – до насильственного крещения Руси – святая Вера наших предков, ориев-Солнцеверов…
* – Лада, Дана, Сварог, Купало, Спас, Ярило, Род, Перун, Симаргл… боги и богини языческого пантеона…

4.06.17

Тиха вода, що греблі рве...



Вода – Дана є одною з найтаємничіших стихійних сил. Навіть про її ім’я ми можемо лише здогадуватися: воно збереглося лише в назвах річок та в гуцульських приспівах, дуже схожих на ритуальні замовляння.
Культ води є одним з найдавніших у світі. Символи води знаходять на трипільській кераміці. За праарійськими віруваннями життя зародилося в первісних водах у вигляді золотого яйця. Саме з цього яйця з’являється чотириликий Творець світів і «стверджує землю серед вод». Земні ріки вважалися живими, і їхніх духів-охоронців вшановували як матерів.
За слов’янським звичаєм не тільки кожна ріка, але й кожне озеро або джерело мало власного духа-охоронця. Однак, дуже часто в народних замовляннях зверталися до цілющих властивостей води взагалі. Вода була надійним засобом очищення, і її згадані вище властивості посилювалися певної пори року, або залежали від місцезнаходження джерела.
Найбільш придатною для очищення вважалася вода, освячена взимку новонародженим Сонцем десь за два тижні опісля Зимового Сонцестояння. В ці дні цілющі властивості мала вода з усіх водоймищ. Стрітенська вода, тобто набрана  на свято Стрітення , мала більш чітко окреслені захисні властивості – нею благословляли родичів перед мандрівкою, або перед військовим походом. Окрім джерельної ще використовувалася тала вода з бурульок.
Воду вшановували окрім того перед Літнім Сонцестоянням, коли цілющою вважалася також «купальська роса», та в середині серпня, коли відзначалася низка свят врожаю. Це були дні особливого вшанування джерел та криниць. Їх відвідували всією громадою, очищали і вшановували пожертвами
Окрім того, будь-якої пори року цілющі властивості мала «непочата вода», набрана з певного місця до схід сонця. Наприклад, лікувальні властивості мала вода з місця, де сходяться три річки, або взята з трьох (семи) криниць. Щоб підсилити її цілющі властивості, воду поєднували з вогнем – лили через вугілля що жевріє, або занурювали в воду почергово кожну з трьох частин запаленої свічки-трійці.
Стояча, болотяна вода вважалася неживою, її вважали вмістилищем всіх хвороб. Окрім того існував ще один, найбільш загадковий прояв Дани-води: вода як пограниччя між світами. В слов’янському світі такою рікою-межею вважався Дунай – не явна Дунай-ріка, але прихована ріка забуття, що чимось нагадує грецьку Лету:
Ой, думай, думай, дівчино,
Думай та гадай
Брести тобі дві річеньки,
А третій – Дунай
Перебрела дві річеньки,
А Дунаю – ні…
Та й забула всі розкоші,
А кохання – ні.

На той Світ, за народними повір’ями, можна було потрапити через криницю, або переправившись через ріку, чи море. Існував поховальний обряд, коли померлого клали в човен і пускали за водою, іноді той човен підпалюючи. До наших часів збереглася прикмета, що не можна говорити про живу людину – пішов за водою.
Обряди, зв’язані з використанням води, часто використовувалися в ініціяціях-посвятах і символізували смерть і відродження.

Як Отці наші, маємо
Очиститися мольбою в омовінні
І митися, мольби творячи
За чисті душі свої і тіла
Яко Сварог уставив
 ті омовіння і купалища
і те вказав
що не сміємо те покинути
і умиємо тіла, й умиємо душі свої
в чистих водах живих
і підемо трудитися
всяк день мольбу творячи…
як і Предки раніше робили

Отже, Вода завжди була невід’ємною частиною життя слов’янського люду. Щоправда, деякі сучасні російські дослідники і навіть рідновіри відмовляють Богині Води в праві на існування через відсутність літописних згадок про присвячених їй «кумирів». Однак, розповсюджений в усьому слов’янському світі культ річок, джерел, криниць говорить про те, що Вода-Дана була шанована нашими предками нарівні з Вогнем і Вітром.
В повсякденному житті славлення Дани має проводитися не лише під час рідновірських обрядів, але й під час кожного купання, яке відтак перетворюється на ритуальне омовіння. Вода, освячена в дні Сили, може використовуватися під час магічних практик та для утворення «захисного щита», особливо для дітей.
Дана, як і Мати-Лада опікується жіночою привабливістю та здатністю утримати біля себе свого обранця. До неї звертаються за допомогою при нещасливому коханні – адже текуча вода тим і добра, що забирає з собою все лихо. Щасливицю Дана робить ще привабливішою і вродливішою. (с)