Чому мовчите про Голодомор
- 02.02.13, 22:37
Важливі замітки
Останні статті
- Від чого залежить Краса...?
07.05.2024, 13:40 - Вічная Музика...
07.05.2024, 13:32 - Рефлекс Футболіста...
07.05.2024, 13:24
Свіжі фотографії
Все на світі треба пережити
- 02.02.13, 22:20
І все на світі треба пережити,
і кожен фініш - це по суті СТАРТ,
і наперед не треба ворожити,
і за минулим плакати не варт.
Ліна Костенко
Cьогодні я прокинусь спозаранку
- 25.01.13, 19:06
Cьогодні я прокинусь спозаранку
Вмиюсь дощовою водою
Босий вийду я до г`анку
Щоб пройтися вранішньой росою...
Встає зоря на небосхилі,
Дзюркоче річка в низині
Природа гарна ще донині
Не всю спаплюжили її...
Кружляють пташки в висоті,
Цього замріяного літа
В садку гуляєш ти у самоті
Чекаючи – приїдуть скоро діти...
...Нам було гарно в холодку
Затишного такого саду
Де зустрічались залюбки
Й де ми давали собі раду...
Хотів я світла почуттів
- 11.01.13, 18:53
Хотів я світла почуттів
І вже вважав тебе своєю,
Ти ж вільною була у наготі
Почуттів сучасних у поє`днанні...
Колись гуляли ми удвох
Просторами шкільно-буденними
Та раптом промінь улучи`в
В серденька наші молоденькії
Кохались ми, та залюбки
Кохала ти ще й іншого...
Коли катались ми мов колобки,
В полях травички пишної...
Не помітили ми коли
Настала пора істини,
Що не можна бути утрьох
Й пити водички чистої...
Ось і настала прощання пора
- 11.01.13, 18:15
Ось і настала прощання пора
З роком, що вже промайнув непомітно
Вже копошиться навкруг дітвора
Ялинки яскраво розкві`тчаної
Ми полюбляєм святкову цю мить,
Готуєм келихи і напої всілякії
І тут важливо помилки не забуть
Лишити в році, що полишає нас...
Прощавай же рік високосний,
В якому полишили частку себе
За столом сидим ми „колгоспним”
Почуваючись щасливими вже...
Там, де мене вже сьогодні нема,
- 31.12.12, 00:54
навіяно віршем поетеси: http://blog.i.ua/community/53/1142837/#p2
Учні вже вчаться зовсім незнайомії,
Там, де мене вже сьогодні нема
Вчителі пропагують програми но`віЇ
Там, де мене вже сьодні нема,
Море Каховськеє плеще заплавами,
Там, де коли і колись нездарма
Будні новітнії збудять програмами
В буднях новітніх замріяних мрій
Хочеться вірить, що все теє збудеться
Колосом ниви, врожаєм рясним
Знаю також, що все те не забудеться !
Самотня жінка незаміжня
- 28.12.12, 22:42
Самотня жінка незаміжня
Палкі плекає відчуття
Такі, що відчуваєш ніби
На небесах своє буття...
Твоє чуття – то потяг палкий
До спілкування залюбки...
...та не завжди чекає юнка
саме тебе цієй пори...
Ти запросила мене на побачення
- 27.12.12, 21:20
Ти запросила мене на побачення
Подруги кращої послухавши раду,
Там ти сказала: "Ми більш не побачимось
Ні завтра, позавтра, ні навідь в серЕду."
Я ж подивИвся на цей подарунок
Долі, що раптом пред мною з`явилась
Сам я не зміг би сплести візерунок
Прощання, котре давно вже случилось...
...скочивши на ступІ`нь старовинного трамваю,
Подумки прямуючи до іншої долі,
Помітив враз я погляд, що вражає,
І зрозумів, що кохаєш до болю....
Ну що б, здавалося, слова !?
- 25.12.12, 19:39
Ну що б, здавалося, слова !?
Звичайні букви, складені до купи –
А в серці вітер вже звива
Коли почуєш недолуге...
Вже мчиться потяг почуттів
На той знайомий полустанок
Де все знайоме й поготів
Де завжди чистим був твій ранок...
Мохнатий джміль
- 24.12.12, 23:39
Присвячується поетесі цього сайту:
Колись було то – не сьогодні,
Зібравсь в похід мохнатий джміль,
Cпровокував напередодні
Сердитий вітер заметіль.
Кружляли пташки в висоті,
І не пускали у путь діти,
Неначе змовились в садку --
Дерева розпустили віти
Ще було гарно в холодку
Цього замріяного літа,
Та перемін швидких в часу
Вже відчував старий залі`та...
