Містечко невелике на Поліссі,

Люблю твої озерця і гаї,

І спів пташок на тихому узліссі,

Де роки починалися мої.

Корюківко моя, калиною заквітчана,

Ти чисте джерело і пісня солов’я,

Тобі в любові вічній я освідчуюсь,

Промінчик твій, росиночка твоя...

Біда не обминала рідне місто:

Палало у страшний воєнний час,

І атоми чорнобильські зловісні

Невидимо кружляють серед нас.

Куди б не закидала мене доля,

Спішу прийти на сонячний поріг,

Ділю з тобою радості і болі

І пісню цю кладу до ніг твоїх.

Слова: Світлана Охріменко

Фото: Українк@

Монтаж: Maxno

          Радіо «Афродита» — новий інді-партизанський проект «Мертвого півня». Це спроба реконструкції того, що було знищене. Спроба уявити, що радіостанцію з такими позивними не розгромили у 1945 році і вона працює досьогодні. Це збірка осучаснених переспівів майже забутих українських хітів ХХ століття («Ой Марічко, чичері», «А ми удвох», «Гуцулка Ксеня», «Ми хлопці з Бандерштадту», «Минає день, минає ніч», «Над морем», «Панно Інно», «Машинґвери», «Я помру від застуди (Вальс)», «Шахтарочка»).

          Пам’ятати, пригадувати, не забувати, фіксувати, документувати, переказувати, переспівувати, нагадувати,  зберігати, — саме цю мету переслідували Півні, працюючи над цим проектом, бо уряди, президенти та імперії зникають, а музика та правда залишаються.

[ Читати далі ]

Свята ти, земле моя,

Безмежні твої поля

І діти всі твої - моя родина.

Так гріють серце твоє

Ласкаві хвилі Дніпра,

І назавжди для нас

Одна єдина, ти наша Україна...

Найбільша честь і похвала

Життям Вітчизні присягнути.

Повстанська слава тут зійшла,

Щоб Україні вільній бути!

 

[ Дивитися далі ]

   [ Дивитися далі ]

Президент РФ Дмитро Медведєв запропонував Україні та Білорусі разом з Росією відзначити в 2012 році 1150-річчя "російської" державності.

Як у кремлівських кабінетах народилася нова вигадка про таку поважну річницю "російської державності", говорити наразі важко. «Я вважаю, що ми цілком могли б відзначити цю подію разом з нашими близькими країнами, я маю на увазі, перш за все, Україна та Білорусь. У нас спільні історичні та духовні коріння», - поділився своєрідним історичним баченням Медведєв на спільному засіданні президій Ради з культури і мистецтва та Ради з науки, технологій та освіти при президенті Росії. «І 2012 рік є важливим роком не тільки для нашої країни, тим більше що державність наша відповідно до канонічної теорії поширювалася, що називається, з півночі - північно-заходу на південь, і в цьому сенсі ми зацікавлені, щоб наші партнери взяли також під всьому цьому участь», - додав президент РФ. Для забезпечення експорту історичних міфів Медведєв видав указ «Про відзначення 1150-річчя зародження російської державності». Згідно цього указу "ініціативна група, що об'єднує представників громадських організацій, наукових інститутів, молодіжних організацій та засобів масової інформації", повинна інспірувати в Росії, Білорусі і навіть в Україні "ряд заходів, приурочених до цієї події". Найцікавішим є те, що ініціатори "ювілейних заходів" гучно заявили про свій намір "протидіяти спробам фальсифікації історії". [ Читати далі ]

     

 Джерело: http://newvv.net/politics/ukraine/212067.html

Сьогодні, 21-го липня 2011 року, у 105-у річницю з дня народження Олени Теліги, о 12-ій годині в Бабиному Яру біля Хреста, символічної могили розстріляних героїв, відбулися покладання квітів і панахида пам’яті Олени Теліги, Михайла Теліги, Івана Ірлявського, Івана Рогача та інших українських патріотів, які були знищені за те, що були українськими патріотами-націоналістами, що змагалися за незалежну українську державу.

В українській історії, без сумніву, забагато трагічних сторінок. Українці надто часто опускають національні прапори, відзначаючи знакові дати свого минулого. 

Проте в українському історичному календарі є дати, які, незважаючи на трагічний контекст, пробуджують відчуття національної гордості. Це дні, коли образа і несправедливість поступаються відчуттю героїчності духу, ореолом якого овіяні такі постаті, як Олена Теліга.

[ Читати далі ]

Думи мої, думи мої,

Квіти мої, діти!

Виростав вас, доглядав вас — 

Де ж мені вас діти?..

В Україну ідіть, діти!

В нашу Україну…

Там найдете щире серце

І слово ласкаве,

Там найдете щиру правду,

А ще, може, й славу... (Т.Г.Шевченко)