Ірину Невицьку, я відкрив для себе, шукаючи матеріали довоєнного минулого моїх батьків –просвітян, про яке вони після трагічного березня 1939 року замовчували. Привернули увагу публікації заокеанської діаспори, з яких випливало, що Невицька проживала в Ставному. Рідне село , де працювали мої батьки, прихистило відому письменницю і політичну діячку після того, як за віденським арбітражем Ужгород відійшов до Угорщини. [Приєднана картинка] &nbsp...

Читати далі...

60 років тому на Ужанській Верховині створили перші колгоспи. Саме 1948-1949 рр. стали для нашого краю початком суцільної або, як кажуть тепер, тотальної колективізації [Приєднана картинка] Господарська книга Сухівської сільської ради (Великоберезнянський район Закарпатської області) за 1946-1947 рр. дає нам уяву про стан господарств сухівських селян перед створенням «колгозу». Соціалістичні зміни тоді ще не були помітними. Так само, як і...

Читати далі...

Ілько Боднар (1921 – 1994) – письменник. Наш, верховинський, родом з Люти (Великоберезняського району Закарпатської області). Ровесник наших батьків і дідів, юні літа котрих обпекли події Другої Світової. Війна розпочалася для нього, як ідля інших сподвижників національної ідеї задовго до 1 вересня 1939-го … [Приєднана картинка] 17 березня 1939 року Люту окупували хортистські вояки. Як і кожна нова влада, окупанти мали своїх...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Тут була горожанка Із незапам’ятних часів у Великому Березному завжди працювали дві школи – горожанська і народна (початкова). Народна школа нараховувала 8 класів. Хто мав бажання, то після четвертого класу міг здавати іспит до першого класу чотирирічної горожанки. Навчання в народній школі було обов’язкове як за Чехословаччини, так і за Мадярщини. Якщо дитина пропустила (не відвідала школу декілька днів), родичів штрафували фінансово...

Читати далі...

[Приєднана картинка] «Ставный названый уд мытного уряда, де ставали платити мыто на переході до Польщі»Так писав наш народознавець Гіадор Стрипський про село Ставне (зараз Великоберезняський район Закарпатської області) у листі до Яноша Меліса 24 вересня 1942 року. Там, окрім того, Стрипський вказував, що назва ця у документах і літературі часто подається неправильно (Ставна, Ставне і т.п. – І.Ц. ), бо творці тих назв не знали, як звучить «ім’я його в устах народу». Є,...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Герби сільських громад, так само, як і інші давні символи, невіддільні від нашої історії. Їх зображення найчастіше знаходимо на давніх сільських печатях. Давня печатка села Люта, Великоберезняського району Закарпатської області, цікава ще й тому, що упродовж багатьох віків це поселення було найбільшим на території Ужанської Верховини. По зовнішньому колу печатки читаємо угорський напис – «Люта – гелізек – печатйе», при цьому останні два...

Читати далі...

або ж «помилка» празького професора [Приєднана картинка] Після Сен-Жерменського мирного договору від 10 вересня 1919 року наш край – Подкарпатська Русь увійшов до складу новоутвореної Чехословацької республіки. Згодом її міністерство внутрішніх справ призначило і спеціальну генеральну комісію для визначення концепції створення символіки республіки – державного прапора, державних гербів і державної печаті. [Приєднана картинка] Комісія дійшла висновку, що...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Православні церкви Ужанської долини припадають на період, давніший ніж Брестська чи Ужгородська унія… (З історії духовного життя Великоберезнянщини Закарпатської області) До наших часів збереглися тільки окремі, із поширених у давнину, тлумачних євангелій, де зміст рукописного тексту «толкувався» зрозумілою народною мовою. В одному із таких євангелій відомий історик А.Р.Годинка віднайшов і у березні 1936 року опублікував такий запис&nbsp...

Читати далі...

(З історії народної освіти на Великоберезнянщині Закарпатської області) [Приєднана картинка] Окрім сільських народних шкіл, 1921 року на Великоберезнянщині вперше створено і горожанку, або як її офіційно іменували – Державну горожанську школу «в Великом Березном». Першим директором тієї школи був, очевидно, Йосиф Кріж, від котрого 23 серпня 1922 року уряд перебрав Михайло Виняр, фаховий учитель руського язика, історії, географії, німецької мови, гімнастики і ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Той, останній мирний і спокійний рік «Масарикової республіки» був благодатним і Для Великого Березного (тепер райцентр Закарпатської області). Майже два місяці, травень і червень, тривала велика засуха, але місцеві мешканці того літа мали заробіток: продовжувалися роботи з вимощування центральних вулиць селища бруківкою. Якщо попереднього року брукованими стали частини вулиць біля залізничної станції і «од сільської хати долу», то 1937-го збудовано ще один...

Читати далі...