Василь Васильович Брензович був ровесником Чехословацької Республіки. Але в 1942 році такої держави вже не було (Закарпаття, яке до війни входило до складу Чехословаччини, на той час було окуповане Хортиською Угорщиною) і його мобілізували до "мадярської" армії й відправили на Східний фронт, де і перейшов на бік Червоної Армії. Як громадянин Чехословаччини, був відразу направлений до чехословацької військової частини в СРСР. Пройшов відповідну підготовку ...

Читати далі...

Іван Андрійович Варгулич (1909-1942) із верховинського села Бистра був серед тих, хто зі зброєю в руках став на шляху коричневої чуми фашизму ще в 1936-1939 рр.. на теренах Іспанської республіки. [Приєднана картинка] Народився і виріс майбутній антифашист у гірському селі нашого краю Верховина Бистра (Великоберезняського району Закарпатської області). Його родина належала до малоземельних, тому Іван був змушений податися на заробітки. &nbsp...

Читати далі...

Починаючи з 60 – 70-х років ХІХ століття, в Європі, в тому числі й на Закарпатті, розпочалося бурхливе будівництво залізниць. Не винятком стала і Великоберезнянщина. Так, залізниця Чоп – Ужоцький перевал будувалася поетапно ще за часів входження Закарпаття відповідно до складу Австро – Угорщини та Чехословаччини. Колії: Чоп – Ужгород (1872 – 1895), Великий Березний – Ужоцький перевал (1905 – 1917). [Приєднана картинка] За спогадами...

Читати далі...

Здавна мешканці Ужанської Верховини (Великоберезняський район, Закарпатської області) використовували мінеральні , вуглекислі, солоні й сірководні джерела для пиття, купання і лікування. Але тільки в с. Ужок використання мінеральних джерел було настільки інтенсивним, що дає підстави говорити про справжній курорт, хоча нині у цьому селі про нього залишилися хіба що перекази та кілька пов’язаних із ним топонімів… Водолікувальна установка...

Читати далі...

(Закарпатська обл., В. Березняський р-н. с. Тихий) Щоб зберегти цінні для лісової науки пралісові фітогенози, австро-угорські лісівники створили в 1908-1913 рр. Буково - ялицевий резерват «Тиха» ( 14, 9 га ). У 30-х роках минулого століття за ініціативи відомого чеського лісівника – професора А. Златніка цей резерват розширено на 110,3 га. На жаль, у роки другої світової війни й після неї буково-ялицеві праліси у Тихому були зрубані. Із того, що залишилося у важкодоступних ...

Читати далі...

Серед творців літопису медичної галузі Великоберезняського району Закарпатської облатсі ім’я Івана Сокача - особливо шановане, осяяне промінням вдячності пацієнтів, глибокої поваги колег. Йому випала нелегка справа організації системи охорони здоров’я у бідному гірському краї, він єдиним на Великоберезнянщині удостоївся почесного звання Заслуженого лікаря УРСР, його згадують шанобливо сотні пацієнтів, які зверталися по його допомогу, віддаючи перевагу над багатьма авторитетами обласних...

Читати далі...

Готуючи матеріали про Михайла Романишина (народився 16 серпня 1933 , помер 12 жовтня 1999 року), не міг припустити, наскільки протиприродним виявиться вживання минулого часу. Адже і досі не полишає відчуття присутності Михайла з його натхненним обличчям і доброзичливою усмішкою, пишним, просрібленим кучером, чистотою і багатством мови, дзвінким звучанням голосу. Не перестає виринати в пам’яті його образ, нагадуючи наше повоєнне дитинство, заняття малюванням...

Читати далі...

Волосянка розташована у верхів’ї річки Уж, у підніжжі гір Бескид та Кучери, за п’ять кілометрів від Ужоцького перевалу, 40 км від районного центру, 186 км – від обласного центру. Через населений пункт проходять залізнична і шосейна магістралі міжнародного значення Ужгород – Львів. [Приєднана картинка] Знається кілька легенд заснування цього поселення. Одна з них говорить про те, що втікач від феодала подався в глибокі ліси, де і вирішив пожити вільним...

Читати далі...

Гіадор Миколайович Стрипський (1875 – 1946), син греко-католицького священика, родом із Шелестовa на Мукачівщині. По закінченні королівської гімназії в Унгварі вчився на гуманітарному факультеті Будапештського університету, а далі – у Коложварському університеті Ференца Йосифа та у найвищій школі Львова. Тут слухав лекції знаменитих М. Грушевського та О. Колесси, познайомився з Іваном Франком та відомими етнографом В. Гнатюком, з котрим проживав на одній...

Читати далі...

Існує чимало відтисків давніх сільських печаток нашого краю. Поле кожної з них заповнено відповідними символами, який відтворює історичний, господарський, природний колорит конкретного населеного пункту. Для прикладу взяти хоча б печатки Кострини, Солі та Заброді. На Костринській печаті зображений повернутий вправо, здиблений на задніх ногах ведмідь з відкритою пащею. На Солянській – повернутий вправо благородний олень з піднятою правою ногою. На третій –...

Читати далі...