хочу сюда!
 

Лида

34 года, водолей, познакомится с парнем в возрасте 35-43 лет

Заметки с меткой «іспанія»

Захистимо українців, які постраждали від українофобії в Іспанії!

На жаль, у Facebook цю публікацію передбачувано видалили. Через те дублюю її тут. Ми закликаємо всіх, хто вважає себе патріотом України, звернути увагу на інцидент в іспанському готелі та ситуацію, яка склалася після нього, і приєднатися до бойкоту. Нашим співвітчизникам залишається сподіватися лише на нас. Підтримаємо українських громадян, яких образили в іспанському готелі!

Добре, коли все добре

Чому іспанці захоплюються дівчиною, від якої ми відвернулися".

Ось уже кілька тижнів поспіль в іспанських ЗМІ не вщухає бум навколо Лії Мотречко. 

Її запрошують на радіо й телебачення, і навіть на аудієнцію до королівського палацу в Севільї. "Диво", "Її історія — особлива!", — пишуть про Лію іспанські газети. Приїхавши із сім'єю до Іспанії з України і геть не знаючи мови, за пів року навчання в школі дівчина стала найкращою ученицею в провінції Севілья. 

"Su casa es una fiesta. El orgullo del instituto. Її випадок — це торжество. Гордість школи", — пише про українську дівчину місцева преса. "Лія почала навчатись у школі, не знаючи іспанської, але вона робить неймовірні успіхи, — зазначає Yahoo noticias. — Та годі, немає нічого незвичного в тому, що наприкінці кожного навчального року є найкращий учень. Але історія Лії особлива". Що ж у ній особливого?

Сім'я Мотречків родом із Криму, з маленького селища біля Красноперекопська. Тато мав невеликий бізнес — фермерство, у сім'ї був власний затишний будинок, яким опікувалася мама. А Лія навчалася в класі з українською мовою викладання, і це для родини було принципово. 

"Я з українсько-кримськотатарської сім'ї, — пояснює Лія. — Мама — кримська татарка, тато — українець". 

Коли Крим окупували, сім'я відмовилася від російського громадянства, а потім і взагалі вирішила поїхати від "русского мира" до Херсона.

Як і всім переселенцям, сім'ї Мотречків на новому місці було нелегко. Тато намагався розпочати бізнес з нуля, а Лія пішла до школи, де навчалася, як завжди, старанно і на "відмінно". Дівчина мріяла стати дипломатом, тому ретельно вивчала англійську та вступила до ліцею з ухилом "міжнародні відносини". Дуже захоплювалася історією, — нарис Лії про боротьбу українського і кримськотатарського народу проти імперського режиму Росії і тоталітарного режиму СРСР визнали одним із найкращих, він здобув нагороду від Меджлісу. А есе про українську революцію 1917–1921 рр. принесло перемогу в конкурсі учнівських робіт. Щасливий кінець? От і ні.

Усім нам відомо, що престижні ліцеї, м'яко кажучи, не завжди безкоштовні. У ліцеї, де навчалася Лія, батьки сплачували за навчання 9 тис. грн на рік. Ні, це була не приватна школа, а комунальна, на балансі міста, пояснює тато Лії Едуард Мотречко. "Ми намагалися перевести Лію на бюджетне місце, або принаймні отримати знижку в оплаті, адже донька була відмінницею, та ще й переселенкою. Але нічого не вийшло", — каже Едуард.

"Керівництво ліцею та, відповідно, міськрада категорично відмовили Мотречкам, — згадує Борис Бабін, тодішній представник президента в АР Крим. — Наскільки мені відомо, навіть у Міносвіти "вмили руки" і сказали, що нічого зробити не можуть. Ані міськрада, ані виконком, ані керівництво навчального закладу на такі "непідйомні" для суспільства фінансові витрати погодитися ніяк не могли. Ба більше, ці панове за спиною батьків постійно нарікали на "надмірний патріотизм" дитини, який справді контрастував з багатим внутрішнім "русским миром" тамтешніх чиновників. Сім'я Мотречків хотіла знати, наскільки вона потрібна власній країні. Після того як усі категорично відмовили у знижці на навчання бодай на гривню, питання відпало. На Херсонщині, у регіоні феодального ладу і підсічно-вогневого господарювання, навіть працьовитий у режимі 24/7 дрібний бізнесмен виявився не в змозі забезпечити собі гідне життя чесною працею. Усе, чого він просив, — знижка на навчання дитини. Отже, ця сім'я вирішила шукати кращої долі за кордоном і набула статусу біженців в Іспанії".

В Іспанії життя почалося з того, що місяць довелося чекати рішення з Мадрида стосовно того, чи буде надано сім'ї політичний притулок як кримчанам. А в цей час Лія почала вивчати іспанську, — на щастя, допомогло знання англійської та відеоуроки на Ютубі.

І ось коли все вирішилося позитивно, сім'я Мотречків отримала житло в Севільї, і Лія пішла навчатися до однієї з місцевих шкіл. Попервах на уроках вона мало що розуміла, але вчителі та однокласники дуже підтримували дівчинку, всіляко допомагали їй і навіть дозволяли писати контрольні англійською. Однак Лія відмовлялася — вона мала намір вивчити іспанську. Допомагало те, що Лії легко даються мови. Буквально два тижні потому дівчина вже розуміла загалом, про що говорять на уроках.

Навчання в новій школі вразило. "Тут усі дуже доброзичливі й відкриті, — каже Лія. — Першого ж дня до мене підбігли всі однокласники, відразу запитали, як мене звати, а потім всюди зі мною ходили, все показували. Вчителі тут інші. Я звикла, що в Україні вони дуже строгі, я завжди відчувала їхній тиск, часом вони кричали, коли чогось не розуміла. Звісно, я не вундеркінд, але ж я прийшла до школи, щоб навчатися. І ще оця традиція: учитель зайшов до класу чи вийшов — потрібно встати. Я в іспанській школі попервах вставала, і на мене всі поглядали з подивом. Тут учителі інакше спілкуються з учнями — на рівних і з повагою, тут легко й цікаво навчатися. Напевно, вперше в житті я ходила до школи залюбки. А ще в іспанських школярів багато вільного часу після уроків. В Україні такого не було — я приходила додому після занять і до ночі робила уроки. Але я вдячна українській школі — все-таки у мене гарна база знань".

Після трьох місяців навчання Лія Мотречко найкраще за всіх у школі склала іспит з іспанської — отримала дев'ять балів з десяти можливих (хоча для того, щоб скласти цей тест, достатньо було й п'яти балів). І цей результат став найкращим не лише у школі Лії, а й у всій провінції. Дівчину запросили до королівського палацу в Севільї, де вручили нагороду "За академічні і особисті успіхи".

"Я б хотіла допомогти Україні повернути Крим і стати найкращою країною для життя"

"Тут до дітей ставляться з трепетом, — каже Едуард Мотречко. — Якщо дитина виявила старанність і досягла певного рівня, для іспанців це дуже важливо, вони готові її на руках носити".

За традицією Міністерство освіти Іспанії виплачує найкращому учневі грошову премію. Але справа загальмувалася, бо виявилося, що у сім'ї Мотречків на той момент навіть не було банківського рахунку. І як же були шоковані чиновники, коли з'ясувалося, що найкраща учениця Севільї почала вивчати іспанську лише недавно. Представник міністерства навіть приїздив до Лії, аби особисто познайомитися. Так про неї дізналася вся країна.

"Історія цієї 17-річної дівчинки — одна з історій двох тисяч українських біженців, які приїхали до Іспанії за останній рік, але у неї несподіваний кінець: дівчинка здобула нагороду за найкращі академічні досягнення", — написала Huffington Post.

У всіх своїх інтерв'ю і навіть під час нагородження в королівському палаці Лія розповідала про рідний Крим, про те, що він окупований, і що там порушують права людини. "Тут усі були далекі від цього, — згадує Лія. — Коли я прийшла до школи, ніхто не знав, хто такі кримські татари, що таке Крим, не чув про те, що його окупувала Росія. Навіть мій учитель у школі не знав, що існує українська мова, гадав, що в Україні лише російська. Газети написали: "чудова історія дівчинки з Криму".

Тепер Лія має визначитися, де навчатиметься далі. Адже вона закінчила 4-й клас основної школи (це приблизно як у нас 9-й) і далі має вступити до старшої профільної школи — її тут називають коледжем або "бакалавратом" (у нас це 10–11 клас). "Я збираюся вступати на "міжнародний бакалаврат", — каже Лія. — Після нього, склавши випускні іспити, зможу вступати до найкращих університетів Америки або Європи. До речі, з мого класу лише троє, включно зі мною, склали іспити так, що зможуть вступити до старшої школи. Решта підуть до "технікумів", як це називають в Україні, або залишаться на другий рік".

Дівчина обрала коледж неподалік від дому й уже збиралася нести туди документи, як раптом виявила у електронній пошті лист із дуже престижної у Севільї школи. Лія подивилася в Інтернеті — виявилося, що ця школа належить до сотні найкращих в Іспанії. Туди важко потрапити навіть місцевим, адже потрібно мати не лише високі оцінки, а й заможну сім'ю, оскільки навчання коштує 12 тис. євро на рік. Адміністрація школи написала Лії, що хотіла б бачити її серед своїх учнів, і запросила обговорити формальності.

"Ми тоді не знали, що це Міністерство освіти Іспанії виділило зі свого фонду кошти на навчання Лії, — розповідає тато Едуард. — Від неї потрібна була лише згода. Ми були вражені, бо нікого ні про що не просили. Згадалося, як у Херсоні бігали через шкільну плату в 300 євро на рік і випрошували знижку. А тут нам міністерство саме дало грант у 24 тис. євро, якраз на всі роки навчання в коледжі".

Але й це не всі дива, які посипалися на Лію. Несподівано її запросили до Мадрида для участі у тренінгу з лідерства та комунікації для дівчат. Фінансує цю програму великий бізнес, і для участі в ній добирають за конкурсом 40 дівчат із різних провінцій Іспанії. Лію покликали без жодних конкурсів.

Коли ми скайпом розмовляли з Лією Мотречко, дівчина просто сяяла від щастя. Сказала, що виїхала з України не назавжди — от закінчить університет, стане політиком або дипломатом і повернеться. Це ж саме вона стверджує і в численних інтерв'ю іспанській пресі. "Я б хотіла допомогти Україні повернути Крим і стати найкращою країною для життя", — сказала мені Лія.

"Я б хотіла допомогти Україні повернути Крим і стати найкращою країною для життя"

Коли я готувала цей матеріал, у мене була сильна спокуса назвати школу в Херсоні, де навчалася талановита школярка, та інші конкретні деталі. Але Лія не погодилася. А може, це не так і важливо. Важливо інше. Ця дівчина виявилася непотрібною Україні, а от Україна їй дуже потрібна. Згадайте цю історію та подібні до неї, коли розмірковуватимете над тим, як українська молодь "голосує ногами"

Вигнання євреїв з Іспанії 31 березня 1492 року

31 березня 1492 року іспанські монархи Фердинанд II та Ізабелла підписали Альгамбрський едикт, який наказував юдеям Арагону, Кастилії і Леона у тримісячний термін залишити межі країни, без права вивезення золота, срібла і коштовностей, щоб, як в казувалось у преамбулі указу, своїм співжиттям поруч із новонаверненими у християнство не спокушувати їх знаннями і практиками юдаїзму. За оцінками, до 31 липня в Африку, Італію та Османську імперію виїхало до 80 тисяч юдеїв.
На обкладинці: Еміліо Сала «Томас Торквемада пропонує католицьким монархам на підпис указ про вигнання євреїв з Іспанії», 1889 рік © Музей Прадо, Мадрид
27773
ЛЮДИНА І СУСПІЛЬСТВО
Володимир Лук'янюк
На Іберійському півострові євреї почали розселятись ще до нашої ери, але особливо інтенсивно — в I столітті, після римського завоювання Юдеї імператором Веспасіаном. Великі їх громади були в Сарагосі, Кордові, Гранаді, а також на Балеарських островах. Вони збереглись і після підкорення півострова вестготами-аріанами у V столітті, які, як і римляни, вважали євреїв не етнічною, а релігійною групою, й видане у 506 році зведення законів, відоме як «Бревіарій Аларіха», наклало на юдеїв ті ж обмеження, що існували й в часи пізньої Римської імперії, як-то заборона будівництва нових синагог, змішаних шлюбів і володіння рабами-християнами. Їх дотримання стало більш жорстким за короля Реккареда після прийняття вестготською знаттю католицизму й, особливо за його сина Сисебута, коли почались перші спроби примусової християнізації, що спонукало багатьох юдеїв на початку VII століття емігрувати до Північної Африки.
Ще більших утисків євреї зазнали після VI Толедського собору 638 року, на якому за ініціативою короля Хінтіли були прийняті рішення, направлені на вигнання з країни всіх некатоликів. З посиленням арабської експансії в Африці в юдеях побачили потенційних зрадників через їх можливі зв'язки з одновірцями з Близького Сходу і XVI Толедський собор 693 року заборонив їм вести з християнами торгівлю й поклав на них сплату спеціального податку, а скликаний через рік XVII Толедський собор постановив геть позбавити юдеїв майна і вигнати з країни разом із вихрестами, навернення яких у християнство вважалось нещирим.
Всі ці заходи привели до того, що на початку VIII століття сповідувати юдаїзм на Піренеях стало вкрай небезпечно, то ж арабське завоювання Вестготського королівства, яке почалось у 711 році, було прихильно сприйняте юдеями, котрі в Аль-Андалусі отримали захищені майнові права, свободу віросповідання і автономію своїх релігійних громад. При цьому на них, як і на християн, були накладені спеціальні податки та обмеження, як наприклад у праві займати певні військові й політичні посади чи вступати у змішані шлюби. Втім, рівень толерантності до юдеїв протягом перших трьох століть арабського володарювання на Піренеях був достатньо високий і чимало з них досягло не лише значного економічного, але й соціального положення, займаючи високі і відповідальні посади при дворах арабських вельмож.
Положення юдеїв радикально змінилось у XII столітті з приходом до влади на більшій частині мусульманської Іспанії марокканської династії Альмохадів, ревних ісламістів і авторитарних правителів, які досить швидко привели [ Читати повністю... ] у відповідність до власних уявлень про релігійний устрій держави і вдались до примусового навернення в іслам. Загроза розправ змусила багатьох юдеїв і християн рятуватись втечею і значна їх частина знайшла прихисток у християнських державах Піренеїв, які вели успішну Реконкісту. Завдяки знанню мови, звичаїв і культури мусульман, послуги досвідчених управлінців і дипломатів з числа юдеїв стали в нагоді при дворах християнських лідерів, які попри забобони і антисемітизм створили для євреїв сприятливі релігійні і соціально-економічні умови. Особливо прихильними до них були правителі королівства Леон, які надали юдеям рівні з католиками права.
У міру просування християнських завоювань на південь ставлення до юдеїв погіршувалосьсь. У 1215 році на вимогу папи Інокентія III юдеїв Арагона, Кастилії і Леона зобов'язали носити жовтого кольору відзнаку на одязі і заборонили вступати у сексуальні стосунки з християнами. У 1250 році їм заборонили будувати нові синагоги без спеціального на те дозволу і навертати у свою віру християн. Поворотним моментом став період правління короля Кастилії і Леона Педро Справедливого, особливо прихильного до юдеїв, які займали важливі державні, фіскальні і судові посади: невдоволена його правлінням місцева знать стала на бік зведеного брата короля Енріке де Трастамара і в ході громадянської війни країною прокотились єврейські погроми.
Енріке, граф Трастамара, на картині «Богородиця Тобіда» Хайме Серра, бл. 1360 року © Музей Прадо, Мадрид
Енріке, граф Трастамара, на картині «Богородиця Тобіда» Хайме Серра, бл. 1360 року © Музей Прадо, Мадрид
З [ Читати повністю... ] у 1366 році юдеїв обмежили у правах, заборонивши жити поміж католиків, займати державні посади, носити зброю. Побутове насилля проти них стало буденним явищем, поширеність і безкарність якого у 1391 роцівилилась у погром у Севільї, де загинуло більше 4 тисяч юдеїв. Він став каталізатором погромів по всій Кастилії, які перекинулись на Арагон і Валенсію, і привели до загибелі кількох десятків тисяч чоловік й вимушеного навернення у християнство близько 100 тисяч людей, які таким чином намагались врятуватись від розправи.
Через перманентне насилля і переслідування з 1391 по 1415 рік у Кастилії і Арагоні у християнство перейшло близько 150 тисяч юдеїв
На вимогу кортесів багатьох міст у 1405 році юдеям заборонили займатись лихварством, у 1412-у — медициною, фармакологією, торгувати хлібом, вином, борошном, м'ясом, які вони самі не вживали, жити за межами своїх громад, наймати на роботу християн і володіти зброєю. Згодом їм відмовили у праві на самоврядування, наклали обмеження на судочинство у релігійних громадах, заборонили читати Талмуд, вимовляти вголос імена Ісуса і діви Марії, випікати мацу, й змусили тричі на рік слухати християнські проповіді.
Після шлюбу в 1469 році спадкоємця Арагонського престолу Фердинанда і спадкоємиці Кастильського королівства Ізабелли християнізація в Іспанії стала ще агресивнішою. Заснована в 1472 році інквізиція на чолі з духівником королеви Томасом Торквемадою переслідувала маранів, євреїв-вихрестів, звинувачуючи їх у віровідступництві, і за два десятиліття засудила близько 18 тисяч з них до ув'язнення і спалення на вогнищі.
Тим часом війна з Гранадським еміратом, фінансована, зокрема, за рахунок конфіскованого майна «[ Читати повністю... ]» і коштом обкладених спеціальним податком юдеїв, котрі залишались вельми заможним прошарком населення, особливо в Кастилії, йшла до свого переможного завершення.
2 січня 1492 року останнє державне утворення мусульман на Піренеях припинило своє існування. За умовами почесної капітуляції, укладеної з еміром Боабділою, мусульманам гарантувались недоторканість майна, культових споруд, свобода віросповідання, право залишатись в Гранаді чи вільно її залишити. Але на цьому «війна за святу католицьку віру» не завершилась: вже 31 березня король Фернандо і королева Ізабелла, що переможно увійшли в Гранаду і розмістились у розкішній резиденції емірів Альгамбра, видали едикт, яким юдеям Арагону і Кастилії наказувалось у тримісячний залишити межі країни, без права вивезення золота, срібла, коштовностей та інших дорогоцінних речей, щоб, як в казувалось у преамбулі указу, не спокушувати новонавернених знаннями і практиками юдаїзму. Захистом від примусової депортації могло стати лише прийняття християнства.
Остання сторінка Альгамбрського едикту з печаткою і підписами короля Фердинанда Католика і королеви Ізабелли Кастильської © Муніципальний архів міста Авіла, Іспанія
Остання сторінка Альгамбрського едикту з печаткою і підписами короля Фердинанда Католика і королеви Ізабелли Кастильської © Муніципальний архів міста Авіла, Іспанія
За оцінками, до 31 липняАрагон і Кастилію залишило від 50 до 80 тисяч юдеїв (десь до 5% населення), які виїхали до [ Читати повністю... ], Північної Африки, Італії та Османської імперії. Протягом наступних трьох століть іспанська (як і мексиканська у Новому Світі) інквізиція продовжувала переслідувати маранів і до 1700 року стратила понад три тисячі з них за звинуваченням у єресі, в тому числі — і таємному сповідуванні юдаїзму.
Для досягнення релігійної однорідності в 1501 році з Іспанії були вигнані мусульмани, в 1609 році — моріски (мусульмани, що прийняли християнство)
У 1968 році іспанський уряд генерала Франсиско Франкооголосив Альгамбрський едикт недійсним, а 1 квітня 1992 рокуіспанським королем Хуаном Карлосом I він був оголошений таким, що втратив чинність. Того ж дня король відвідав мадридську синагогу і попросив вибачення за рішення, прийняте його попередниками півтисячоліття перед тим.
Згідно генеалогічним дослідженням Лідського університету (Великобританія), проведеним в 2008 році, 20% сучасного населення Іспанії по чоловічій лінії має єврейське походження і 11% — арабське.
Станом на 2017 рік сефардів, нащадків іспанських євреїв, налічується 2,2 млн чоловік і вони становлять 16% єврейського населення у світі

23 квітня відзначаємо День англійської та іспанської мови.

Результат пошуку зображень за запитом "англійська та іспанська"

23 квітня, щорічно відзначають міжнародний день англійської та іспанської мови. Такі вони різні, але завжди на слуху, тож не будемо оминати їх і дізнаємось трохи більше.

Англійська — світова мова. Нею спілкуються півтора мільярда людей, а точніше кожен 5-ий на планеті. Жителі Великої Британії, Ірландії, Мальти, Австралії, США, Канади та Нової Зеландії. Окрім цього, вивчають англійську ще близько 2 мільярдів людей. Виходить, що більша частина світу все ж таки орієнтується в цій мові. Світова мова постійно збагачується. У англійській, кожні дві години з’являється нове слово. Якщо ви вивчаєте цю мову, хай така кількість вас не лякає, адже за підрахунками іноземних філологів, для спілкування достатньо знати 1.5 - 2 тисячі слів.  Знання цієї мови відкриває безліч шляхів до нових знайомств, подорожей та життєвих інновацій, тому не втрачаймо часу!

Дата 23 квітня була вибрана, як день народження та день смерті Вільяма Шекспіра, англійського драматурга, актора і поета.

Іспанською мовою розмовляють півмільярда людей на планеті. Зокрема це мешканці Мексики, власне Іспанії та країн Латинської Америки. Цікавий факт, що найбільш іспаномовних людей проживають не в Іспанії, а в Мексиці- 120 мільйонів. В різних регіонах мова має деякі особливості, але в цілому однорідна і іспаномовні люди з різних куточків світу легко розуміють один одного, але це зовсім не схоже на англійську, що має безліч діалектів та  акцентів.
Дата святкування - 23 квітня встановлена ООН в день відзначення смерті Мігеля Сервантеса,  іспанського новеліста і поета. Перодовсім він отримав славу після написання роману «Дон Кіхот».

Мови «конкуренти», адже іспанська наздоганяє англійську за розповсюдженістю, бо в іспаномовних країнах прогресує народжуваність. Тож через декілька поколінь, можливо саме іспанська стане світовою мовою.

Порошенко з Мадрида про автокефалію України

03.06.18 16:08
 Молимося, щоб до 1030-ї річниці Хрещення України отримала томос про автокефалію церкви, - Порошенко
Президент Петро Порошенко сподівається на позитивне рішення Синоду Вселенського Патріархату про надання томосу про автокефалію Українській Православній Церкві й закликає українців усього світу разом з усією Україною молитися про це.

Про це повідомляє Цензор.НЕТ із посиланням на Адміністрацію Президента.

Читайте на "Цензор.НЕТ": "Патріарх сказав, що кожен православний народ має право на свою церкву", - Парубій провів зустріч із предстоятелем Єрусалимської церкви Теофілом ІІІ. ФОТОрепортаж

"Перемога – це не лише звільнення української землі. Перемога це коли вперше, більш як за 300 років, в Україні з’явився реальний шанс створити Єдину Помісну Православну і головне – Українську церкву", - наголосив глава держави під час участі у Молитві за мир в Україні разом з українською громадою Іспанії, яка відбулася у в Кафедральному соборі Альмудена в Мадриді.

Молимося, щоб до 1030-ї річниці Хрещення України отримала томос про автокефалію церкви, - Порошенко 01

"І ми молимося, щоб до 1030-ї річниці Хрещення України-Руси святим рівноапостольним князем Володимиром Господь дарував нам цей томос. І я прошу, дорогі брати і сестри, вашої молитви. Бо спільною молитвою творяться дива", - закликав Петро Порошенко.

Президент нагадав, що звернувся до Його Всесвятості Патріарха Варфоломія одразу ж після Великодня, у Великий понеділок 9 квітня, під час свого візиту до Стамбула. Він зазначив, що під час зустрічі зі Вселенським Патріархом наголошувалось: "Якщо буде звернення Президента, якщо це звернення буде підтримано всією Верховною Радою України, якщо буде звернення українських ієрархів – Синод Вселенського Патріархату готовий буде надати нам томос про автокефалію".

Читайте на "Цензор.НЕТ": Архімандрит УПЦ (МП) Кирило (Говорун): Томос про автокефалію української церкви вже написано. Його автор - професор Афінського університету. ВIДЕО

"Кажуть, що це Президент Порошенко, команда, парламент зробили це важливе рішення. Але я вам скажу, що без Божої волі, без Божої допомоги нічого б цього не відбулося. Церковні ієрархи разом не ставали 30 років, а зараз сіли написали і звернулися. Верховна Рада абсолютно всіма фракціями ніколи не стояли твердо на позиції Помісної Церкви", - також зауважив глава держави.

Молимося, щоб до 1030-ї річниці Хрещення України отримала томос про автокефалію церкви, - Порошенко 02

"Я був би дуже щасливий, коли би це відбулося. І найближчим часом я вірю в те, що у нас все вийде", - додав Петро Порошенко, висловивши переконання, що Україна виборола своє право мати Єдину Помісну Церкву, адже заплатила за це високу ціну.

Нагадаємо, 17 квітня Президент України Петро Порошенко заявив про те, що ухвалив рішення звернутися до Вселенського патріарха Варфоломія з проханням видати Томос про автокефалію Української помісної церкви.

Українська православна церква Київського патріархату закликала УПЦ Московського патріархату підтримати зусилля з канонічного визнання вселенським патріархом української церковної незалежності.

Зі свого боку, представник УПЦ (МП), заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв'язків УПЦ протоієрей Микола Данилевич заявив, що спроба створення Української помісної автокефальної церкви не дасть результату.

18 квітня він зустрівся із предстоятелем православних церков України та офіційно прийняв Звернення для передачі вселенському патріарху Варфоломію про надання Українській церкві Томосу про автокефалію з підписами всіх архієреїв, які підтримали це рішення.

19 квітня Верховна Рада підтримала звернення президента Петра Порошенка до вселенського патріарха Варфоломія про надання Українській православній церкві автокефалії.

22 квітня Порошенко повідомив, що Вселенський патріархат розпочав розгляд прохання України.

Іспанія та Великобританія розділять владу над Гібралтаром

Гарячі суперечки іспанських і британських властей навколо статусу Гібралтару найближчим часом можуть вирішитися компромісним рішенням, яке повинно влаштувати всі сторони конфлікту, а головне, врахує інтереси жителів самоврядної території Великобританії, які абсолютною більшістю проголосували проти виходу з ЄС, але одночасно дорожать британським громадянством. Нагадаємо, що президент Європейської ради Дональд Туск наполіг на тому, щоб доля Гібралтару вирішувалася з урахуванням побажань Іспанії, адже близько 12 тисяч іспанців щодня приїжджають на роботу в Гібралтар, а більшість товарів і туристів потрапляють на територію автономії якраз з материка. У Великобританії рекомендації керівництва ЄС сприйняли досить агресивно, а деякі представники Лондона навіть стали згадувати, якими методами боролися за Фолклендські острови. Здавалося, гострий конфлікт між Лондоном і Мадридом втягне Європу в нову політичну кризу і загрожує транспортним колапсом в Гібралтарській протоці, але вихід з глухого кута все-таки знайшовся. Судячи з листа з Міністерства закордонних справ Іспанії на адресу заступника голови фракції Європейської народної партії Естебана Гонсалеса Понса, керівництво ЄС підтримало позицію Іспанії про необхідність встановлення спільного управління Гібралтаром.

Деякі важливі цитати з листа:

"Завдяки Вашій роботі, нам вдалося отримати підтримку Європейського Союзу позиції Іспанії в питанні про статус Гібралтару після Брекзіту".

"Єдиним можливим рішенням, що відповідає інтересам всіх сторін, є запровадження спільного іспансько-британського суверенітету над Гібралтаром, що дозволить його жителям зберегти громадянство Сполученого Королівства, не втрачаючи широкої автономії і членства в ЄС".

"Уряд Сполученого Королівства демонструє готовність до співпраці і пошуку компромісів у Гібралтарському питанні, що дозволить зберегти міцні партнерські відносини між нашими країнами після виходу Великобританії зі складу ЄС".

"Прошу Вас, як безпосереднього учасника переговорів, і в подальшому просувати наші пропозиції про спільний суверенітет на засіданнях, присвячених Брекзіту, а також посприяти проведенню успішного переговорного процесу щодо Гібралтару між Іспанією та Сполученим Королівством".

Естебану Гонсалесу Понсу вдалося переконати колег в Європарламенті в тому, щоб ЄС посприяв пом'якшенню безкомпромісної переговорної стратегії Великобританії, а висунуті Іспанією умови були виконані. В результаті, Лондон вже змінив тон і погодився почати двосторонні консультації про введення подвійного суверенітету над Гібралтаром. Благополучне вирішення багатовікової геополітичної суперечки навколо Гібралтару демонструє силу сучасної європейської дипломатії. Вихід Великобританії з ЄС вже не бачиться катастрофою, а проблеми, що виникли після Брекзіту, не здаються нерозв'язними. Завдяки старанням іспанських політиків і їх однодумців в Брюсселі, жителі Гібралтару вперше після оголошення результатів Брекзіту зможуть спокійно видихнути і розраховувати на збереження членства автономії в ЄС і подальшу співпрацю з Іспанією, залишаючись при цьому підданими Великобританії.

"Ми всі Зозуля"

Футболісти іспанського клубу «Бетіс» вийшли на свій черговий матч у футболках із написом «Ми всі Зозуля», щоб іще раз висловити підтримку українському гравцеві Романові Зозулі, повідомило інтернет-видання «Чемпіон».



Гравці Бетіса вийшли на матч з Валенсією в футболках "Ми всі Зозуля"

Раніше гравці команди «Бетіс» написали на підтримку свого колеги Зозулі колективного листа після того, як він опинився «поза грою» через відмову команди «Райо Вальєкано» прийняти українця у вже домовлену було оренду. Так сталося через вимоги групи ультрас «Райо» з лівацькими поглядами, які твердили, ніби Зозуля – «нацист». Тепер український футболіст, який не приховує своєї підтримки захисникам України від агресії Росії, повернувся в «Бетіс», але, за правилами, не зможе в цьому сезоні грати за жодну команду.



Після початку бойових дій на Донбасі Роман Зозуля постійно допомагає українській армії. Він також заснував благодійний фонд «Народна армія», який допомагає українським військовим. Зозуля отримав медаль «За заслуги перед Збройними силами України» від Міністерства оборони України.

http://www.radiosvoboda.org/a/news/28303920.html

Богдан Гордасевич:
Шкода, що Роман Зозуля не зможе грати в цьому сезоні через тих вар'ятів недолугих, але підтримка і поголос варті також багато чого і для його особистої популярності, і для підтримки України.
[ Читати далі ]


95%, 20 голосов

5%, 1 голос

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.
Страницы:
1
2
предыдущая
следующая