П'ятикласник Коля Драб
З школи повернувся.
І зайшовши на подвір'я
До батька звернувся:
-Тебе класна керівничка
Викликає в школу.
-Що ти знову натворив?-
Той спитав Миколу.
-Та, нічого, лиш одне
Задав запитання,
Яке викликало в неї
Сильне хвилювання.
Ручка- це жіночий рід,
Стержень -інший має,
Тож чому в них до сих пір
Діточок немає?
Батько лисину почухав,
Й почав промовляти:
-Дійсно так, але ж чому?
Ручку можеш дати?
Дві хвилини старий ручку
Пильно оглядав,
Потім гучно засміявся
І таке сказав:
-Та не буде в них потомства
Ніколи, на жаль,
Адже ручці, бачиш, синку...
Вставили...спіраль.
Нема нічого в жітті краще
ніж бути поряд з тим хто в очі тобі зазира палає
та заруку трима немов дитина, й невідпуска )
та під волосся щось щекоче - "хочу, хочу"
Чи то не так?)
Тоді інакше -
Він під спідницю щось шепоче,
в руках шомпанське, у піджаку, у галстуку,
але штанів нема - десь загубив
Люблю його, такий кумедний! )
Усе йому пробачу я,
Бо він - то є моє жіття!)
Дивлюсь в телевізор:
Verweibliche Mutter!
чому я не "боїнг",
чому не комп"ютер?!
Глитав пасажирів,
команди ковтав-
і землю б покинув,
зірки рахував...
Не крил, ані розуму
Боже не дав:
в болоті я виріс,
віршів наскладав.