Українська мова - одна із наймелодійніших мов світу
- 10.02.18, 00:30
Педагогів нашої школи постійно хвилює питання про те чому багато учнів школи погано вчаться. Адже на поставлене запитання може бути багато відповідей.
Однією з головних причин є невміння вчитися. Саме це невміння перетворює навчання в бездумне зубріння, робить його важкою працею.
Рівень розумової праці учнів визначає результати навчання: якість знань і вмінь, що формуються; пізнавальну активність і розвиток їхнього мислення, творчих сил; продуктивність навчальної праці і залежний від неї рівень навчального навантаження.
У процесі навчання формуються міжпредметні навчально - пізнавальні прийоми, що застосовуються під час вивчення всіх дисциплін.
Для успішної роботи з формування мислення учнів необхідно навчити їх оволодіти "азбукою розумової праці". Це такі прийоми:
- аналіз і виділення головного;
- порівняння;
- узагальнення й систематизація знань;
- визначення й пояснення понять;
- конкретизація;
- доказ і спростування;
Застосовувати прийоми розумової діяльності допомагають правила виділення головного:
- уважно прочитати текст;
- подумати, про що йдеться в цьому тексті, що говориться;
- розподілити текст на смислові частини;
- визначити, які слова є найбільш важливими в кожній частині;
- використовуючи ключові слова , сформулювати головні думки.
Під час пояснення нового матеріалу ми повинні навчити учнів стежити за логікою викладання, за змістом, прийомами роботи вчителя, тоді учням буде легше самим будувати свою відповідь.
Важливо навчити учнів порівнювати той чи інший об’єкт:
- визначити мету порівняння;
- проаналізувати життєві факти і явища.
- скласти план порівняння;
- знайти відповідно до мети спільне або відмінне.
Основна мета реформи школи – підвищення якості навчання , де необхідно формувати навчально – пізнавальні здібності на теоретичному рівні.
Головні ознаки теоретичного рівня формування вміння вчитися.
Теоретичний рівень, дозволяючи досягти усвідомленого засвоєння методів навчання, тим самим забезпечує можливість їхнього використання в новій навчально – пізнавальній обстановці. Це наприклад уміння рецензувати відповіді своїх товаришів.
Формування інтелектуальних прийомів на теоретичному рівні стимулює більш інтенсивний розвиток загального мислення. При цьому посилюються інтереси учнів до навчання, який служить, як відомо, могутнім засобом його мотивації. Для учня може стати цікавою лише така робота, яку вона навчиться добре робити і яка внаслідок цього приноситиме їй радість успіху.
Інтерес у школярів може викликати не лише матеріал, що вивчається, але і сам процес оволодіння знаннями і уміннями, якщо цей процес здійснюється свідомо й результативно.
Ми допомагаємо учням оволодіти науковою організацією своєї праці і тим самим домогтися значного підвищення її продуктивності. А це – основний шлях до ліквідації перевантаження учнів. Сьогодні відомо, що втомлюються більше від того, що працюють невміло, аніж від того, що працюють багато.
Якщо учень не володіє загальними уміннями розв’язувати математичні задачі, на підготовку до уроку в нього, звичайно, піде набагато більше часу, аніж в учня, який володіє таким умінням.
Велика увага приділяється сьогодні роботі з книгою та іншими джерелами інформації. Учень повинен володіти такими уміннями: складанням плану читання й пошуком потрібної літератури у бібліотеці; різними способами читання; осмисленням змісту книги з допомогою загальних прийомів мислення; умінням робити різного виду записи по ходу читання; був обізнаний з основними видами літератури _ художньою, суспільно – політичною, науково – популярною, довідковою; регулярно читав періодичні видання.
Учні повинні також навчитися слухати й осмислювати усну інформацію, яка пропонується їм, користуватися технічними засобами інформації.
Головними складовими елементами культури усної й письмової мови є: уміння відповідати на питання і ставити їх; логічно викладати матеріал, що вивчається; використовувати різні типи мовлення – опис, розповідь, роздум; виступати з доповідями або короткими повідомленнями; брати участь у дискусії; виконувати різні письмові роботи; робити короткі записи основного змісту інформації – простий і складний план, тези, конспект, реферат, графічні форми запису.
Потрібно виділити ще одну , особливо важливу групу – загальні навчально – інтелектуальні уміння; мотивація своєї навчальної діяльності; уважне сприймання інформації і використання раціональних прийомів її запам’ятовування, осмислення материалу й виділення в ньому головного; вирішення пізнавальних, у тому числі проблемних, завдань; самостійне виконання вправ.
З навчально – інтелектуальних умінь для підвищення ефективності розумової праці найбільш необхідним є виділення головного в матеріалі, що вивчається.
Учень, який не володіє таким умінням, з однаковою наполегливістю намагається вивчити й основні теоретичні положення і приклади, що конкретизують їх, факти, цифри. У результаті навчальний матеріал недостатньо усвідомлюється і погано запам’ятовується. Для формування уміння виділяти головне потрібне:
- пояснити учням значення й критерії виділення головного:
- навчити способам здійснення цієї розумової операції;
- пояснити шляхи її удосконалення у ході наступної роботи;
- навчити користуватися даним прийомам учнів у їхній творчій діяльності.
Уміння виділяти головне підводить учнів до оволодіння більш складною пізнавальною операцією – розкриттям суті явищ, що вивчаються.
Важливим навчальним прийомом є формування висновку. Учні повинні не тільки засвоювати висновки, що даються в підручнику, але і вміти самостійно їх робити, висувати свої аргументи.
Уміння вчитися залежить від того, наскільки ефективно може учень працювати з підручником.
Необхідно проводити в усіх класах і з усіх предметів уроки, спеціально спрямовані на навчання умінню працювати з підручником.
Кожен учень загальні прийоми роботи з книгою формує в єдності зі специфічними прийомами, необхідними для вивчення навчальної літератури з його предмета.
Основним плацдармом розвитку розумових здібностей учнів є процес навчання. Але культуру розумової праці входить багато питань, вивчення яких неможливо ввести у зміст навчального процесу.
Це не відійшло в
минуле, це пульсує в жилах як жива кров нового Часу, що його відлік розпочався з
Майдану, полум’я якого пробудило Націю до духовного Поступу.
Історія
нашої Революції, Історія Майдану, що триває, його кордони — це Україна, а
вогняні барикади — це східна її частина, де проти нас воюють поруч із колишніми
"беркутівцями" найпотворніші нелюди та зайди з Імперіїї зла, що в
передсмертній власній агонії намагається знищити Українську Державність.
А чи не забули про
найважливішу Ідею, яку так недолуго використовують вороги зі сходу, проте вона
залишається на наших знаменах! Ключові її слова:
"Починається
відродження Русі-України. Починається відродження Європи. Починається з нашого
Майдану! Слава Україні!
— ВЕЛИКЕ УКРАЇНСЬКЕ
ВІДВОЮВАННЯ —
"Ми, бійці і
командири «Правого сектору», пам’ятаючи героїчну боротьбу Святослава Хороброго
і Данила Галицького, Богдана Хмельницького і воїнів УПА, усвідомлюючи
відповідальність перед загиблими Героями України, ведемо бій:
- ЗА УКРАЇНСЬКУ
НАЦІОНАЛЬНУ ДЕРЖАВУ ТА ЇЇ ЦІЛІСНІСТЬ!
- за право кожного
українця на людську гідність,
- за справедливий суд над
злочинцями та вбивцями українських патріотів та мирних громадян,
- проти приниження і
зубожіння українського народу,
- проти війни влади із
власним народом,
- за відповідальність
виборця і відповідальність політика,
- за виборність суддів,
- проти продажної
маргінальної демократії,
- проти виродження і
тоталітарного лібералізму,
- за традиційну народну
мораль та сімейні цінності,
- за багатодітну
українську родину, фізично і духовно здорову молодь,
- проти культу наживи і
розпусти,
- проти будь-яких
інтеграцій на умовах, які диктує не Україна,
- за єдність і світову
велич української Нації,
- за велике українське,
велике європейське майбутнє.
Все тільки починається.
Починається відродження Русі-України. Починається відродження Європи.
Починається з нашого Майдану.
СЛАВА УКРАЇНІ! ГЕРОЯМ
СЛАВА!
На вооружении у запорожских казаков были пушки, гаубицы, мортиры и мортирки, самопалы, пистоли, копья, сабли, луки.Походы на суше предпринимались против поляков, татар, турок и московитов. Рейды по рекам и морям почти всегда велись против Крымского ханства и Османской империи. Сухопутные походы всегда начинались весной, для этого объявлялся сбор казаков на Сечи. Перед самым выходом из Сечи служился молебен, который заканчивался выстрелом из самой большой пушки. Передвижение войска шло с большой осторожностью по балкам и оврагам. В походе запрещалось разводить костры, громко разговаривать, курить люльки. Впереди войска шли разведчики. Главной задачей сухопутного похода было внезапное нападение на врага. В походах конница преобладала над пехотой.. Исторические и археологические данные показывают, что Войско Запорожское имело на вооружении самое передовое оружие того времени, отобранное у всех народов, с которыми воевали запорожцы.Запорожцы в числе 10 тыс. пристали к Дмитрию I в борьбе его с Годуновым. Потом, после битвы под Добрыничами, к ним пришло на помощь ещё 7 тыс. Видя неустойчивость бояр в присяге и ненавидя все московское, они в 1606 г. взяли Пронск, Михайлов, Зарайск, Рязань, а потом в 1611 г. напали на Козельск, в 1612 г. взяли Вологду и истребили за преданность кичливым боярам всех её жителей. В 1615 г. по словам некоторых польских и русских летописей, казаки реестровые (запорожские) и городовые превзошли в жестокости не только поляков, но даже татар. В 1617 г. казаки реестровые (то есть не запорожские) напали на Новгородскую область, где жгли и грабили. Потом опустошили уезды: Углицкий, Пошехонский, Вологодский и пошли в поморские места, были в Навге, Тотьме, Устюге, Двинской земле, Яренске, потом в Олонце, в Сумском остроге, Заонежье, в Луде, у Ледовитого моря и возвратились в Каргополь, а оттуда через Новгород в Малороссию с многими пленными, которых продавали в рабство татарам и полякам.