Президент України Петро Порошенко прийняв вірчі грамоти у послів низки іноземних держав: Республіки Вірменія — Тіграна Сейраняна, Республіки Хорватія – Аніци Джаміч, Республіки Північна Македонія – Крума Ефремова, Республіки Польща – Бартоша Ціхоцького,  Республіки Болгарія – Коджабашева Костадіна Ташева, Аргентинської Республіки – Елени Летіції Тереси Мікусінські.

Під час бесіди з Послом Республіки Вірменія в Україні йшлося про необхідність активізації політичного діалогу. Було позитивно відзначено створення Групи дружби з Україною у Національних Зборах Вірменії як важливого інструмента міжпарламентського діалогу.

Окрему увагу було приділено питанням поглиблення двосторонньої торговельно-економічної співпраці, зокрема відновленню діяльності Спільної міжурядової українсько-вірменської комісії з питань економічного співробітництва.  

Президент України подякував Послу Республіки Хорватія за послідовну підтримку територіальної цілісності та суверенітету України, а також вагому політичну, гуманітарну і експертну допомогу, яку Загреб надає Україні на двосторонньому рівні та в рамках міжнародних організацій.

Петро Порошенко висловив сподівання на продовження активного двостороннього політичного діалогу між Україною та Хорватією з метою реалізації вагомого потенціалу українсько-хорватського партнерства в усіх сферах.

Головна увага під час зустрічі з Послом Республіки Північна Македонія зосереджувалась на важливості збереження позитивної динаміки двостороннього діалогу, зокрема проведення ближчим часом в Україні чергових засідань Міжурядової українсько-македонської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва та Спільного комітету з імплементації Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Північна Македонія. Глава держави відзначив зростання двостороннього товарообігу, який з початку 2019 року зріс у понад 5 разів.

Президент України висловив також задоволення завершенням підготовки до підписання Угоди про умови взаємних поїздок громадян, що вже найближчим часом дозволить громадянам обох країн безперешкодно та без регулярних продовжень дії безвізового режиму подорожувати до України і Північної Македонії.

Спілкуючись з Послом Польщі в Україні, Глава держави подякував польській стороні за незмінну підтримку суверенітету та територіальної цілісності України та висловив сподівання на збереження традиційно активного політичного діалогу на найвищому рівні у майбутньому.

Обговорювались також шляхи посилення двосторонньої взаємодії на євроатлантичному напрямку та у сфері енергетичної безпеки.

Під час зустрічі з Послом Республіки Болгарія співрозмовники висловили задоволення високою динамікою двостороннього політичного діалогу, а також реалізацією низки конкретних взаємовигідних проектів, зокрема у сфері транспорту та енергетики.

Президент України подякував Софії за оздоровлення 300 українських військовослужбовців на базі болгарської Військово-медичної академії протягом найближчих двох років в рамках Трастового фонду НАТО з медичної реабілітації, де Софія має статус провідної країни.

Значну увагу співрозмовники присвятили питанням культурно-гуманітарного співробітництва між Україною та Болгарією. Президент України подякував за конструктивний діалог з Болгарією стосовно імплементації  Закону України «Про освіту», який може стати гідним європейським прикладом врегулювання чутливого питання між справжніми друзями.

Під час бесіди з Послом Аргентинської Республіки обговорено питання подальшої активізації політичного діалогу, перспективні напрями розвитку двосторонньої співпраці в торговельно-економічній та інвестиційній сферах, а також розширення договірно-правової бази українсько-аргентинських відносин.

У цьому контексті Президент України наголосив на необхідності здійснення обміну візитами високого рівня та підкреслив важливість проведення в Буенос-Айресі у цьому році чергового засідання Міжурядової українсько-аргентинської комісії з питань торговельно-економічного співробітництва.

Комент БГ: А не схотіли посли пана Зю дочекатися і йому вручати вірчі грамоти, бо якось соромно.

Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про призначення стипендій Президента України дітям журналістів, які загинули у зв'язку з виконанням професійних обов'язків».

Стипендія призначена Юстині Гурняк, 2012 року народження, чий батько фотокореспондент Віктор Гурняк загинув 19 жовтня 2014 року від мінометного снаряду, коли під обстрілом вивозив поранених у районі 32-го блокпосту поблизу селища Сміле Слов’яносербського району Луганської області.

Також стипендія призначена Олені Черніковій, 2014 року народження, доньці журналіста Олександра Чернікова, який загинув 22 січня 2015 року у бою поблизу Авдіївки. Олександр працював відеооператором на дніпровському «9 каналі» та у інших дніпровських ЗМІ.

https://www.president.gov.ua/news/prezident-pidpisav-ukaz-pro-priznachennya-stipendij-dityam-z-54514

Відомий хіт про президента Росії "Путін – ху*ло" вперше виконали 5 років тому, 30 березня 2014 року, в Харкові. Пісню вигадали і виконали вболівальники футбольного клубу "Металіст" на спільному марші з фанами "Шахтаря".

Під час робочої поїздки на Тернопільщину Президент Петро Порошенко взяв участь у молебні за мир в Україні у Архикатедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії Української Греко-католицької Церкви у Тернополі. Звертаючись до присутніх на молебні священиків та вірян Петро Порошенко зазначив, що для нього велика честь сьогодні бути тут у цьому храмі.

«Дякую жителям Тернополя за спільну молитву за наш народ, за його єдність і за благополуччя України. Дуже вдячний Українській греко-католицькій церкві та Православній Церкві України за постійну молитву за Україну, за велику місіонерську та капеланську діяльність. Бо капелани сьогодні на фронті, які несуть слово Боже, вони виконують аж ніяк не менш важливу роль, ніж ті, які боронять українську землю від агресора зі зброєю в руках», - сказав Президент.

«Я дякую Богу за велику допомогу, яку він надав українському народу і українській нації. Я дякую всім, хто молився за надання Томосу українській церкві і знімає російське ярмо з української церкви і затверджує духовний фундамент для нашої гордої нації», - додав Глава держави.

По завершенню богослужіння, Глава держави вручив митрополиту, керуючому справами Тернопільсько-Зборівської архієпархії УГКЦ Василію Семенюку сертифікат про передачу у користування комплексу келій, колишнього приміщення обласного архіву.

«Сьогодні на наших очах відновлюється історична справедливість. Ми передаємо в користування Тернопільсько-Зборівській архиєпархії Української греко-католицької церкви комплекс келій монастиря отців-домініканців, який свого часу націоналізувала комуністична влада. Я усіх вітаю з відновленням історичної справедливості», - зазначив Петро Порошенко.

«Ми тридцять років чекали сьогоднішнього дня. Я дуже вдячний вам, пане Президенте. І ми дуже раді відновленню історичної справедливості. Ви вже дуже багато зробили», - зазначив, в свою чергу, архієпископ і митрополит Василій Семенюк.

Присутні у храмі також заспівали «Боже великий, єдиний, нам Україну храни». По завершенні церемонії та неформального спілкування зі священиками Петро Порошенко встановив свічку  у соборі.

Приміщення келій монастиря домініканців, в поєднанні з костелом (тепер – Архикатедральним собором Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці УГКЦ) є частиною єдиного архітектурного комплексу, зведеного протягом 1749 – 1779 років. Із жовтня 1939 року в приміщенні келій монастиря розміщено Державний архів Тернопільської області.

У червні 1993 року було прийнято рішення про повернення у власність УГКЦ приміщення церкви Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці та приміщення колишнього монастиря, з умовою, що зроблено це буде після завершення будівництва нового приміщення державного архіву. У березні 2019 року обласний державний архів завершив основні роботи із перевезення архівних фондів в новозбудоване приміщення.

Будьмо відповідальними!

Звернення Ініціативної групи «Першого грудня» стосовно ситуації з виборами Президента України

Дорогі українці!

Незабаром ми знову захищатимемо майбутнє України.

Виклик, що його приготувала історія, украй суворий: або ми доведемо собі й іншим, що стали сильною нацією і здатні досягати великих цілей, — або капітулюємо як держава, здавшись на милість ворогам зовнішнім і внутрішнім.

Протягом п’яти років Україна ціною надзусиль і жертв успішно протистоїть російській агресії, захищаючи не тільки себе, а й Європу від геополітичної катастрофи. Ми переконалися, що сподіватися на надійну міжнародну підтримку можна лише тоді, коли самі матимемо гідність і силу.

Важливо також, щоб наш спільний вибір був вільним і демократичним.

Проте, на жаль, як дізнаємося зі ЗМІ, надто багато кандидатів у президенти обіцяють будь-що і вже зі старту вирішили, що ця кампанія буде брудною, а тому вести її чесно – собі на шкоду. Мовляв, якщо всі вдаються до зловживань, то врятувати країну можна лише тоді, коли й самому скористатися всіма можливостями – праведними й неправедними, – щоб нейтралізувати суперників. Так, «рятуючи державу», її невпинно розкладають ізсередини.

Отож, ми – за чесні вибори.

Вибори без тих брудних технологій, які можуть скомпрометувати нас як державу, що заявила про свій намір бути цивілізованою. Ми – за відкритість змагання, тому рішуче виступаємо за обов’язкові прямі телевізійні дебати кандидатів у другому турі. Вони допоможуть обрати гідного претендента, а не «кота в мішку». Вони перегородять шлях дешевому популізму. Вони стимулюватимуть нашу з вами відповідальність.

Тож будьмо відповідальними!

Цього вимагає від нас сама історія. І відповідальність за характер виборів лежить не лише на кандидатах і їхніх штабах, а й на нас із вами. Не раз цими днями стає страшно, коли бачиш, у що «слуги народу» перетворюють демократію і загальне виборче право.

Відмова українців сакралізувати владу й обожнювати своїх керманичів є однією з передумов свободи й демократії. Проте перетворення виборів на клоунаду й нестримний потяг до нищення державних інститутів – одвічна причина нашої національної Руїни. В історії людства такі клоунади завжди закінчувалися диктатурою – як правило, чужоземною.

Але коли вибори стають приводом для безвідповідального глуму, то скажімо собі чесно: чи гідні ми цього права вибору? Чи, може, праві наші недруги, які переконані, що ми пограємось у свободу, тоді занапастимо її та й урешті заспокоїмось у новій диктатурі?

Українці – волелюбний народ, який відчуває свою гідність, тож пам’ятаймо, що гідність накладає певну громадянську і моральну відповідальність.

Ми усвідомлюємо, що наші слова – гострі й можуть поранити й тих, хто цього докору не заслужив. Але гострота наших слів іде не від злості, а від болю, без якого вже неможливо стежити за ходом виборчих перегонів.

Отож, просимо всіх, хто сповнений такої ж тривоги, як і ми: змобілізуймося в цей історичний момент і не даймо «беркуту» людської безвідповідальності занапастити і нашу свободу, й оплачені жертвою здобутки Майдану!

Такою є правда.

І цій правді має відповідати той, кому ми разом доручимо бути керманичем нашої держави. Оскільки безпекові аргументи внинішній ситуації стають щораз вагомішими, ми вважаємо, що сьогодні саме Петро Порошенко може якнайкраще гарантувати безпеку держави. З урахуванням цього ми й зробили свій вибір: 31 березня ц. р., а потім, за потреби, і в другому турі підтримаємо Петра Порошенка.

Ставши у 2014 р. Президентом України, він чимало зробив для національної безпеки, дипломатичних успіхів країни, підвищення її престижу в світі. Вагомими були також зусилля щодо збереження та зміцнення економіки, щодо розвитку української самоідентичності, національної культури. Петро Порошенко шляхом умілої дипломатії, вочевидь, сприяв здійсненню споконвічного бажання і права українського народу мати свою канонічну Православну Церкву.

Нам прикро, що в кривих дзеркалах перегонів ці важливі здобутки зазнають спотворень.

Знаємо й про його прорахунки: половинчастість у боротьбі з корупцією, у реформуванні правоохоронної й судової системи. Гострою залишається проблема бідності, поглибились проблеми соціальної справедливості, в країні має місце драматичне порушення закону вартості праці. Що стосується «викривальних» матеріалів, які вихлюпуються цими днями у медії, то їхня переконливість була би більшою, якби вони ґрунтувалися на більшій доказовій базі та їх не приберегли спеціально до виборів.

Ми не «колекціонували» свої тривоги – ми намагалися говорити про них самому Президентові, бо ставились до нього небезкритично. Ми й тепер сподіваємося, що за п’ять років Президент мав змогу пересвідчитися: без постійного діалогу влади й суспільства про успіхи України годі й мріяти.

Підтримуючи Петра Порошенка, розраховуємо на його здатність врахувати нелегкий досвід керівництва державою в екстремальних обставинах і виправити помилки минулих років.

Ми не бачимо йому переконливої альтернативи серед інших кандидатів у Президенти.

І пам’ятаймо: майбутнє кожного з нас, наших родин та держави вирішується саме в ці дні.

В’ячеслав Брюховецький, Іван Дзюба, Йосип Зісельс, Мирослав Маринович, Володимир Панченко, Вадим Скуратівський, Юрій Щербак, Ігор Юхновський, Ярослав Яцків.

 http://1-12.org.ua/2019/03/13/4145#more-4145