Присвячую статтю Богдану Ковальчуку





При нещодавньому вшануванні пам'яті жертв Голодомору 1933 року в Україні було багато сказано про цей голод як штучний і як свідомий геноцид українського народу. Тобто причиною голоду 1932-1033 років були не природні катаклізми, а організовані свідомі зумисні дії конкретних груп людей, які призвели до виникнення голоду і великої кількості жертв посеред мирного населення від примусової голодної смерті.
Варто пригадати такий факт з історії: коли в Нюрнберзі відбувався міжнародний суд над нациськими злочинцями, то багато хто з обвинуваченних заявляв про свою цілковиту невиновність, тому що одні казали, що виконували виключно накази, а їх керівники виправдовувались тим, що особисто вони безпосередньо в злочинах участі не брали. Тобто злочини є, а винуватих нема!
- Я нікого не вбивав! Нікого не катував! Жодної людини!- заявляли керівники нацистів.
- Я виконував тільки накази і вбивав та катував не за власним бажанням, а з примусу - інакше б мене вбили за непослух! То була безвихідна ситуація, тому я не винуватий!- кричали в своє виправдання виконавці злочинів.
Хіба це не правда? Чиста правда. Хто дорікне нашим хлопцям з України за участь у колишній війні в Афганістані і вчинені там вбивтва та інші злочини? Ніхто, бо їх до цього примусила злочинна радянська комуністична влада. Але водночас вони вбивали або приймали в цьому участь, отже хто вони є наші "афганці": герої? злочинці? жертви? - визначити досить непросто. Принаймні нашим усім так званим держслужбовцям, а особливо - служакам силових структур варто добре подумати над тим, хто вони є: творцями добра і справедливості, чи механічними виконавцями наказів навіть злочинного змісту, як це було в часи Голодомору, а саме так було!
Як могло статись, що відбулись такі маштабні злочини проти людства? Де причина? Що обумовлює такий стан речей, коли одні люди винищують інших зовсім незнайомих їм людей просто згідно установкам певних логічних схем. Як полюбляють казати у бойовиках, коли вбивають друзів або знайомих: "Нічого особистого. Просто виконую свій обов'язок, бо робота така - вбивати"
Прошу кожного читача задуматись над цією темою і дати своє визначення основної причини і механізму творення подібних злочинів та зафіксувати результат, а вже потім читати далі мої роздуми і висновки щодо цього.
Що дозволило Сталіну винищити десятки мільйони людей у власній країні?
Що дозволило Гітлеру винищити десятки мільойни людей у багатьох країнах світу?
Що дозволяло і дозволяє навіть зараз нищити тисячі і тисячі безневинних людей окремим персонам?
Моя особиста відповідь проста і однозначна: цей злочинний механізм називається ДЕРЖАВА.
Розумію, що багатьох подібна позиція здивує і що багато хто з нею не погодиться, але в такому разі як я вже зазначав: прошу власним глуздом розібратись і логічно викласти своє бачення проблеми, його причинно-наслідкового механізму.
Мої особисті політично-історичні дослідження причин значної кількості глобальних трагедій та соціальних негараздів і прикрощів великих мас людей у суспільному житті різних країн різних часів призвело до висновку, що причиною цих проблем було і є існування механізму державних інституцій, в першу чергу - централізованого механізму примусу до покори і підчинення. Одною з головних базових функцій держави є насилля над кожною окремою особою суспільства.
Звичайно, що я не збираюсь спростовувати потрібність державного механізму як такого, але я категорично не погоджуюсь з його тектонічною побудовою в якості системи всеохоплюючого насилля під виглядом турботливого патронату і благодійного опікуна. Я дотримуюсь щодо державного устрою чіктої позиції: держава потрібна не для того, щоб створити людям земний рай, а для того, щоб наше існування не перетворилось на пекло. Тобто основною функцією держави є захистна - зовнішня і внутрішня. Не буду розписувати детально, бо розумному і так зрозуміло: щоб зовні країну захистити від агресії і в середині серед мешканців тримати правопорядок та забезпечити соціальний захист немічних. В певних межах узагальнено держава є виразником міжнародних і міждержавних відносин і регулятором правил внутрішніх загальнодержавних економічних відносин. Регулятором! Не диктатором, самодержцем чи довічним президентом у вигляді людини, а сублімацією певних повноважень при постійно змінному факторі участі персоналій у державному функціонуванні. Дещо зарозуміло сказано, але складні речі просто пояснити можна тільки недоумкам, а я не для таких пишу цей матеріал.
Уважні читачі мого блогу певно помітили мою зацікавленність темою Конституції, її формування і функціонування. Конституція для багатьох державаних устроїв є своєрідним каркасом, як скелет для людини, а всі інші державні деталі кріпляться вже до цього конституційного каркасу. Зрозуміло, що каркас конституції має обгрунтовано лягати на історичний фундамент держави і народу, бо як доводить життя, для прикладу, класичний європейський парламентаризм погано функціонує в східних ісламських країнах, де все одно набуває специфічних місцевих особливостей.
Подібна історична специфіка існує і для України, історичний фундамент якої поки що явно не співпадає з возведенним на ньому констутиційним каркасом, через що загальна будова української держави гіпертрофована і неповноцінна. Як вдало зауважив історик Карамзін стосовно російського законодавства часів самодержавстава: "Брутальну жорстокість російських законів компенсує їх повне невиконання". Подібна ситуація склалась і в Україні на теперішній час, де законодавче поле настільки безглуздо сформоване починаючи від Конституції і далі, що фактично його неможливо дотримуватись як належить, а тому держава тримається завдяки безкінечним комбінаціям позаправових зв'язків і приватних домовленностей наших громадян за допомогою одного із рушійних "правових" основ всього в Україні -  всезагальної корупції. В цьому плані ми дещо нагадуєм Великобританію, де нема формального основного закону типу Конституції і законодавства у нашому розумінні, але там набули формалізовану силу законів людські взаємовідносини, які ми називаємо "традиції" і які в разі судового розгляду є підставою для винесення певного судового рішення через порушення усталенних традиційних норм. По-суті в Англії та США кожне судове рішення стає нормою закону для майбутніх судових процесів.
Думаю, що хто живе в Україні постійно, тому важко назвати її "правовою державою" в повному розумінні змісту цього виразу. Ми дуже і дуже далекі від правової держави, звикли так жити і тому спокійно ставимось до будь-яких порушень прав і свобод в усіх сферах нашого суспільного життя. За прикладами делеко ходити не потрібно, хоча варто згадати, як брутально було знищено в Україні ігровий бізнес - одним розчерком владної руки, без попередження і компенсацій. І що? Хтось протестував? Але ж сотні тисяч людей опинились без роботи, бізнесмени понесли значні збитки - і тихо-тихо. Чому? А тому, що структури ігрового бізнесу моментально розчинились в іншому полі діяльності, переформатувались і продовжують жити не витрачаючи сил на правову війну з владою, тому що давно знають: в Україні хто влада - того і закон.
Свіжі приклади: Конституційний суд України не тільки переінакшив на діаметрально протилежне своє недавнє рішення з "неможна" на "можна" утворювати коаліцію більшості у Верховній Раді також з окремих депутатів різних опозиційних фракці - це ще дурниця. Своїм судовим рішенням Конституційний суд України створив факт конституційного перевороту і підмінив законодавчу і виконавчу влади, увівши своїм рішенням в дію Конституцію України взірця 1996 року. І всі мовчки це проковтнули як данність, хоча і малій дитині ясно, що рішення Конституційного суду про неправомірність змін до Конституції України взірця 2004 року дає підтаву тільки для перегляду причин порушення конституційності норм регламенту і їх виправлення, або відмови від тих змін так само конституційним шляхом через обумовлену процедуру. Суд не може приймати виконавчі постанови щодо змін у сфері законодовства - на це має повноваження тільки Верховна Рада України. Це по закону, якби він у нас діяв. А так...
Правовий нігілізм у недавніх виборах до місцевих рад - ще одна яскрава демонстрація нашого всезагального нехтування правом і етикою порядності. Про яку порядність можна говорити, коли нею демонстративно не криючись нехтують депутати Верховної Ради кожним своїм фальшивим голосуванням: депутати-кнопкодави вже обслуговують цілі ряди відсутніх депутатів - і все всіх влаштовує! Бедлам!
Ну а новації Податкового кодексу і ще цілого ряду законів, які прийняті народними депутатами ВРУ, є такими антинародними, що я пропоную позбавити слова "народний" стосовно всіх депутатів ВРУ.
Остаточну крапку в цьому правовому "безпределе" поставило ЦВК, яка відмовилась ропочати згідно діючої відновленої конституції  та оголосити чергові вибори до ВРУ - грубе цинічне порушення, але гарант конституції його впритул не помічає, як і фальшування депутатів процесу подовження собі терміну діяльності на два роки - "Не царське єнто дело"?
Як бачимо: в Україні немає жодної основополагаючої ланки державного устрою, яка б не порушувала Конституції та інших норм права у найбрутальнішій формі. Всі грубо нехтують правом. У тому числі Прокуратура, що так само "нічого не бачить і не чує".  От і дайте мені і собі відповідь: хіба цю "купу малу" можна назвати державою? Однозначно - ні. Тоді навіщо нам цей фантом держави?
Я не даремно розпочав зі згадування про Сталіна і Гітлера - вони обидва почали формувати свої тоталітаріні держави з такого самого правового державного хаосу, що був у Росії після революції і громадянської війни та у економічно і політично знищенній Версальським договором Німеччині. Звичайно, що я сподіваюсь на не тотожність цих аналогій з ХХ століття у ХХІ, але хто зна? Голод - не тітка, змусить до усього.
Не маю можливості чітко окреслити відповідь на питання "Що робити?" аби змінити ситуацію, але однозначно бачу шлях до позбавлення  системи державного фунціонування стимулів до авторитаризму шляхом децентралізації повноважень та функцій державних органів, як і припинення сходження всіх основних фінансових потоків держави у одному місці.
Починати потрібно з грошей: максимально заганяти їх у тіньовий оббіг в загальнодержавних платежах (окрім різноманітних "дарів" - це найкращий чинник руйнації центрального держапарату) і максимально сплачувати на місцевому рівні як бюджети, так і працівникам - тоді вони вас підтримають у час "Ч", а не будуть злорадствувати, як я чув щодо Ходорковським від колишнього батрака "Юкоса".
Також потрібно максимально переводити гроші у валюту, обналічувати вклади або виводити їх на збереження закордон. Процес певним чином неетичний і непатріотичний, але коли державні чинники і чиновники постійно займаються виключно грабунком своїх громадян, то відповідь має бути аналогічною. Не державні пільги і сприяння держчиновнкиків дали можливість підприємцям ці гроші заробити - не держчиновникам їх відбирати і ділити. Мене особисто дико бісить самозакохана впевненність багатьох податківців та митників, що вони наповнюють бюджет держави - повна брехня! Не може наповнювати бюджет той, хто нічого не виробляє і не заробляє, а займається виключно здирництвом, прикриваючись державними повноваженнями чинити насилля над людьми. Всі, хто одержує зарплати чи інші виплати з державного бюджету вже за цим одним фактом є державними паразитами, що живляться з чужої праці. Запам'ятайте це раз і назавжди, перш ніж вихвалятись. Огидно чути, коли чиновник  гонорово заявляє: "Ми збільшили виплати... Ми знайшли кошти на допомогу..." тощо, - то йому треба обов'язково нагадати, що це він робить не з власної кишені! Він є мухою, що сидячі на спині вола, заявляє: "Ми пахали". Чиновники роздають чужі гроші - не свої! Людські! Чиновники є простими посередниками і то дуже зажерливими та підступними, тому їх має бути мінімальна кількість.
Теза структурного опору власній державі потребує осмислення і опрацювання фахівцями бізнесу, економістами та юристами, чого я не спроможний зробити, як чистий літератор, тож прошу бажаючих долучатись до справи. Важливо не так руйнувати державу, як будувати іншу, свою державу! Потрібно вибудувати модель політично-економічного устрою України унітарної за формою і децентралізованою за змістом. Починати варто вже і негайно. Особливо це стосується класу дрібного буржуа, який вже почали притискати. Вірішуйте: чи вам добровільно ставати бідними рабами, як всі, або - борітеся і поборете.
І на завершення хочу пояснити всім в Україні сущим, що нам дістався прикрий ментальний спадок від радянсько-комуністичної держави, в якій нашому народу довелось перебути страшні 70 років: не люди живуть заради держави, а держава існує задля людей! Держава в нормальному своєму функціонуванні надає людям послуги, а люди їх оплачуюють у вигляді податків в межах своїх можливостей і об'ємах користування тими послугами. Багатий платить багато не тому, що він маєтний, а тому, що послуг від держави отримує значно більше за бідного по збереженню тих багацтв - це причина більших витрат державі, а не наявність багатсва як такого. Наявність багатсва не є і не може бути провиною як такою, до чого нас привчила підступна комуністична ідеологія. Рівність в бідності - це тоталітарна рівність рабів! Вільна людина має бути заможною і з того - незалежною. І наша ціль збудувати країну, де є багаті, але нема бідних! І нема держави, як виключно системи насилля над своїми громадянами! Ось мета, варта наших зусиль, щоб бути здійсненою.

 Богдан Гордасевич
28 листопада 2010 р.
Львів-Рясне 

Все частіше переконуюсь, що всі наші поразки та невдачі значною мірою є наслідком своїх власних хибних дій, внутрішніх непорозумінь, безпідставних амбіцій, якими люди в певних обставинах не захотіли поступатися...

[ Читати далі ]

http://pekelnyi-bulba.livejournal.com/643885.html

Цього року тільки три телевізійні канали виставили на екрани свічки пам'яті, присвячені жертвам Голодомору. Це М1, М2 і OTV.

Решта каналів це ігнорує. Правда, “5 канал”, ТВі і “Новий” зробили свої логотипи чорно-білими.

У минулому році, практично, всі українські телеканали виставляли на свої екрани свічки пам’яті. Як швидко все забувається…

З мого майданівського блогу.

Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ і прем`єр-міністр України Микола АЗАРОВ на Майдані Незалежності у Києві проводять зустріч з підприємцями – учасниками акції протесту проти Податкового кодексу.

Як передає кореспондент УНІАН, одразу після завершення участі у церемонії вшанування жертв голодоморів глава держави і прем’єр прибули на Майдан Незалежності.

В.ЯНУКОВИЧ з’ясовує позиції підприємців, щоб відпрацювати своє рішення відносно Податкового кодексу.

УНІАН.

Стоїть на колінах знедолена мати.

Від болю нестерпного рветься душа.

Цей розпач вона вже не зможе здолати.

Остання з родини цей світ залиша.

 

Стискають Розп’яття знесилені руки.

Зосталось так мало… Наблизився час.

Не буде терпіння, закінчаться муки.

І чути їй “Мамо, ходи вже до нас…”

 

Ті руки, що пестили їх і ростили,

Від лиха й біди захищали не раз.

Учора останнього з них схоронили…

І промінь надії у серці погас.

 

Немає нічого навколо живого.

На вулиці – трупи людей і собак.

Шепочуть вуста “Захисти від лихого”

Застиг за вікном помираючий птах.

 

Умить пригадались їй жалібні очі,

Невинні страждання, благання і страх.

“Як боляче, мамо… Я жити ще хочу…”

Та Ангел вже душу тримав на руках.

 

Останні хвилини… Іще один подих.

“Кровинки моЇ, йде матуся до вас.”

Уже відчуває невидимий дотик.

Тепер вона вільна. Прийшов її час.

 

Сльозами вмивається вся Україна,

Як мати над кров’ю убитих дітей.

Вп’ялАся у серце колюча тернина,

А в пам’яті погляд невинних очей.

 

За всіх вас сьогодні молитва лунає,

Хай свічка засвітиться в кожнім вікні.

Ви знайте, про кожного з вас пам”ятаєм!

Вам світлая пам'ять у вічнім житті!

Центр досліджень визвольного руху підготував інформацію про те, як світ та Україна вшановує пам'ять жертв Голодомору у 2010 році. Австралія В суботу, 27 листопада, пройдуть панахиди та запалять свічки моління в містах Канберра (пам’ятник жертвам Голодомору, церква Святого Миколая) о 19:32, Aделайда (пам’ятник жертвам Голодомору, церква Святого Михаїла) о 10:30, Перт (перед пам’ятником, Церква Cвятого Івана Хрестителя) о 19:15, Нобел Парк о 14:00, Джелонг о 19:32. У неділю, 28 листопада, в містах Cідней (панахида, громадський поминальний захід та демонстрація виставки), Брізбен о 9:30, Мельбурн о 10:00, Ньюкасл о 9:30. Вірменія В суботу, 27 листопада, в Єревані в церкві Сурб Зоравар відбудеться панахида та будуть запалені свічки пам’яті. А в культурному центрі національних меншин пройде культурно-просвітницький захід з показом документальних фільмів про Голодомор. Греція   В суботу, 27 листопада, в українській надільній школі пройде урок Пам’яті та покажуть документальний фільм. У неділю, 28 листопада, в Афінах (церква Святої Трійці) та Малакасі (храм Живоносного джерела) відбудуться панахиди, реквієм за жертвами Голодомору та будуть запалені свічки пам’яті. Іспанія 26 листопада в Іспансько-українському центрі відбудеться Вечір пам’яті із запаленням Свічки пам’яті з участю представників Посольства України, іспанської влади (представників уряду Мадридської автономії), представників різних національностей. 27 листопада — проведення уроків Пам’яті в суботніх українських школах. 28 листопада — панахида та запалення Свічки пам’яті в церкві «Buen Suceso». Італія 21 листопада на центральній площі Рима відбулася панахида та засвітили свічки. Канада 27 листопада у містах Канади (Ванкувер (Британська Колумбія), Оттава, Гамільтон, Лондон, Ошава, Сент Кетеринс, Торонто, Едмонтон і Віндзор) відбудуться панахиди та засвітять свічки, о 19:32 розпочнеться хвилина мовчання, під час якої десять разів битимуть церковні дзвони. На жалобних акція в Канаді цього року читатимуть списки жертв з Вінницької області та встановлять 33 чорні прапори з національним прапором в центрі біля урядових будівель та шкіл. Португалія У неділю, 28 листопада, у Лісабоні на площі Мартін-Моніж відбудеться панахида та будуть запалені свічки пам’яті. Українці також подали петиції до португальського Парламенту визнати Голодомор Геноцидом. Сербія 26–27 листопада у Белграді, Новому саді, Кулі, Вербасі, Стремській митровиці та Інджії пройдуть панахиди та засвітять свічки. Сполучені Штати Америки 27 листопада у містах США, серед яких Вашингтон, Чикаго, Філадельфія, Глен Спей, Клівленд, Нью-Йорк, Філадельфія, Йонкерс українці запалять свічки пам’яті. Раніше пройшли панахиди та громадські заходи: 19 вересня відбувся щорічний День пам’яті геноциду українського народу в Чикаго, штат Іллінойс. 1–3 жовтня — у Філадельфії, штат Пенсильванія. 7 листопада — Глен Спей, штат Нью-Йорк. 12–15 листопада пам’ять жертв геноциду вшановували у Клівленді, штат Огайо. 17–18 листопада — в Віппані, штат Нью-Джерсі. 20 листопада у Нью-Йорку відбулося щорічне вшанування геноциду в Україні в соборі Св. Патріка. Франція 18–28 листопада в Парижі триває виставка «Невідомий геноцид українців 1932—1933» 21 листопада в Парижі відбулася мовчазна хода, панахида та реквієм у Соборі Паризької Богоматері та у церкві Святого Сімона. 27 листопада о 19:00 розпочнеться жалобний захід, хвилина мовчання та запалять свічки в Парижі, а о 14:30 в Ліоні. Хорватія 25 листопада в Загребі демонструватиметься фотовиставка про геноцид. 27 листопада в Загребі та інших містах країни пройдуть молитви та запалять свічки. Чехія 28 листопада — похід та віче (Старомєстська площа) у Празі о 10:30.  Заходи по вшануванню памяті жертв Голодомору в Україні Сімферополь 27.11 о 16:00 — молитва в Церкві Ольги та Володимира, після панахиди відбудеться віче (вул. Севастопольська). Вінниця 24.11 пройшов круглий стіл в Інституті підвищення кваліфікації. 27.11 о 16:00 — запалення Свічки пам’яті біля пам’ятника Голодомору (Хмельницьке шосе) Луцьк 27.11 о 15:00 — скорботна хода із вшанування пам’яті жертв голодоморів за участю духовенства та громадськості міста з Центрального майдану до Замкової площі. 15:20 — покладання квітів до пам’ятного знаку Християнського милосердя та пам’ятника жертвам політичних репресій, панахида та віче-реквієм з вшанування пам’яті жертв голодоморів на Замковій площі. 16:00 — загальноукраїнська акція «Запали свічку пам’яті» на Замковій площі. Ковель 26.11 в усіх навчальних закладах міста пройде акція «33 хвилини». 27.11 о 16:00 біля меморіальної стели «Хрест пам’яті жертв більшовицького терору» віче-реквієм та загальноукраїнська акція «Запали свічку пам’яті» Дніпропетровськ 27.11 о 10:00 — офіційні заходи біля меморіалу жертвам Голодомору на 9-му кілометрі. 13:00 — громадські і політичні організації демократично-патріотичного спрямування вшанують пам’ять жертв Голодомору біля меморіалу на 9-му кілометрі. 16:00 — старт акції «Запали свічу пам’яті» біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору (хреста) на площі біля залізничного вокзалу. 17:00 — початок ходи зі свічками через проспект Карла Маркса до пам’ятного знаку на площі біля залізничного вокзалу. Донецьк 27.11 о 11:00 — панахида в Козацькому храмі та віче-реквієм. 16:00 — біля пам’ятника Шевченка запалення свічок пам’яті. 30.11 о 11:00 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (Готель «Централь»). Житомир 24.11 о 13:30 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (Житомирська обласна наукова бібліотека ім. О.Ольжича). 27.11 о 10:00 — віче-реквієм з вшанування жертв Голодомору біля Меморіалу жертвам Голодомору і репресій (пл. Путятинська) 16:00 — загальноукраїнська акція «Запали свічу пам’яті». Ужгород 27.11 о 16:00 на Театральній площі відбудеться загальноукраїнська акція «Запали свічу пам’яті» Запоріжжя 26.11 о 11:00 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (Запорізький національний університет, 50 ауд., 1 корпус). 27.11 о 11:00 на площі Фестивальній збір учасників жалобної акції, о 12:00 хода центральним проспектом до пам’ятника жертв політичних репресій, панахида. 16:00 — загальноукраїнська акція «Запали свічу пам’яті» біля пам’ятника Голодомору (Парк 12 квітня). Кіровоград 27.11 о 16:00 — загальноукраїнська акція «Запали свічу пам’яті» біля пам’ятного знаку жертвам Голодомору (вул. 50 років Жовтня, 1а). Луганськ 27.11 о 10.30 — панахида та віче у сквері Пам’яті біля пам’ятника жертвам Голодомору. Львів 27.11 о 16:00 — запалення свічки пам’яті біля пам’ятника Шевченка. 28.11 о 17:00 — збір біля пам’ятника жертв комуністичних репресій і хода до пам’ятника Шевченка, виступ 33 хв. і молебень. 20:00 — перегляд фільму «Голод 32–33» (палац Г.Хоткевича). Миколаїв 27.11 о 14:00 — хода від Кафедрального собору УПЦ КП Кашперовської Божої Матері до пам’ятника жертвам Голодомору (вул. Херсонське шосе). 16:00 — запалення свічки пам’яті. Одеса 27.11 о 10:00 — покладання квітів до пам’ятника «Жертвам голодомору 1932—1933» (Лідерсовський бульвар). 16:00 — акція «Запали свічку пам’яті» на Соборній площі Полтава 26.11 о 11:00 — круглий стіл представників громадських організацій та політичних партій щодо 77-ої річниці Голодомору-геноциду 1932—1933 років. 16:00 — вечір — реквієм в приміщенні Полтавського музичного училища ім. Лисенка за участі духовенства. 27.11 о 16:00 — хода та служба божа у Свято Успенському кафедральному соборі. Хода пройде центральною вулицею Полтави — Жовтневою, від будинку №29 де під час Голодомору розміщувався так званий «Торгсин» (торговля с іноземцями) і по вулиці Жовтневій до собору. 27.11 — поїздка представників громадськості в м. Лубни до меморіалу жертвам Голодомору-геноциду на Зажур-горі. Рівне 25.11 — 27.11 — виставка «Страчені голодом: невідомий геноцид українців» підготовлена Міжнародним благодійним Фондом «Україна 3000» (вул. С.Петлюри, 1. Народний Дім). 27.11 о 16:00 — акція «Запали свічку пам’яті» на Майдані Незалежності. Суми 25.11 о 13:00 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (прес-центр «Суми-news», вул. Воскресенська, 13а). 27.11 о 10:00 — Скорботне віче і панахида біля монументу жертв Голодомору (сквер Баумана). 11:30 — покладання квітів на місці масових поховань жертв Голодомору (район Луганського кладовища). 15:30 початок всеукраїнської акції запалення свічок пам’яті, всеукраїнська хвилина мовчання о 16:00. (сквер Шевченка). 16:30 — перегляд фільму «Голод 32-33». Тернопіль 27.11 о 16:00 — акція «Запали свічку пам’яті» на Театральному майдані. Харків 24.11 о 13.40 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (Прес-центр «Майдан Свободи», м. Харків, площа Свободи, 8). 27.11 о 16:00 — акція «Запали свічку пам’яті» на пл. Свободи. Херсон 27.11 о 16:00 — акція «Запали свічку пам’яті» біля пам’ятника жертвам Голодомору (вул. Тираспольська). Хмельницький 22.11 — 24.11 — вулична експозиція виставки «Страчені голодом: невідомий геноцид українців», підготовленої Міжнародним благодійним Фондом «Україна 3000». 25.11 о 14:00 — презентація книги — анотованого довідника за документами Галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (Обласна юнацька бібліотека). 27.11 о 15:30 — хода зі свічками до пам’ятника Ангелу Скорботи по вул. Проскурівській, 35. По завершенні ходи відбудеться панахида та запалення свічки пам’яті. Черкаси 27.11 о 11:00 — панахида біля пам’ятного хреста у парку по вул. Смілянській (біля Собору). 15:30 — жалобна хода від Свято-Троїцького храму до Соборної площі. 16:00 — скорботне віче на Соборній площі, запалення свічок пам’яті. Чернівці 27.11 о 16:00 — акція вшанування жертв Голодомору-геноциду на Центральній площі, вулична експозиція виставки «Страчені голодом: невідомий геноцид українців» підготовленої Міжнародним благодійним Фондом «Україна 3000». Чернігів 26.11 о 12:00 — презентація книги — анотованого довідника за документами галузевого державного архіву СБУ «Голодомор 1932—1933 років в Україні» (КМЦ «Інтермеццо», вул. Шевченка, 9). 27.11 о 16:00 — молебень біля храму св. вмц. Катерини та каменя «Борцям за волю України», запалення свічок пам’яті. Київ 27.11. о 14:30 — хода до Національного меморіалу Голодомору (вул. І. Мазепи, 15а). 27.11. о 16:00 — запалення свічок пам'яті Громадська кампанія "Новий Громадянин".