хочу сюда!
 

Вікторія

31 год, близнецы, познакомится с парнем в возрасте 35-40 лет

Заметки с меткой «родители и дети»

Ревнощі...


Так  виглядають  перші  ревнощі...

Що би я сказала собі десятирічній



1.    Ходи на уроки танців. Будь-де і за будь-яких умов знайди викладання. Ходи на уроки танців, роби все, що викладають, розтягуйся та формуй себе. Це можливо тільки з дитинства, потім - буде надто пізно. А ще це позбавить тебе хлопчакуватості у майбутньому.

2.   Не довіряй мамі. Ні в якому разі не слухайся. Краще, взагалі не роби нічого з того, що вона вимагає. Тримайся де завгодно, аби подалі.

3.   Здорова їжа – це білок та овочі з невеликою кількістю рослинних і тваринних жирів. Білок – це головне. Виймай білок з яєць і споживай мінімум 7 шт на день. А також за кожної можливості знімай шкіру з сала і також споживай – це колаген, він корисний для твоїх суставів.

4.    Клізма – це така гумова груша, в яку набирають воду, і вводять у задній прохід. Знайди можливість дістати грушу, і користуйся кожного разу, як тебе нагодують якоюсь гидотою до зупинки кишківника. В інакшому разі – тобі буде важко рухатись, і почнуть набрякати ноги. Люди ходять по великому кожного дня, а не раз на тиждень.

5.   Відмовлятися їсти жирну гидоту – це є добре, і не ведись на докори. Завчи здорові продукти, що описані тут в пункті 3. Небезпечні продукти для тебе – вершкове масло, хліб та мучне, жирне та смажене, молоко (бо в тебе природньо недостатня кількість ферментів, що перетравлюють молочні продукти). Прислухайся до себе, коли тобі бридке молоко, і не ведись на докори, не пий його через силу.

6.   Отримувати найвищі оцінки – не принизливо. Не вір всім дітям у школі, що створюють такий стереотип. Після школи подивишся, хто принижений непотріб, а хто куди поступив і ким по професії став.

7.   Не відмовляй тренеру з бойових мистецтв, який хотів, щоб ти навчалася. Навіть сама знайди таку секцію якомога раніше, і займайся.

8.   Не роби вибір на користь музичної школи заради мами, коли тебе змусять обирати щось одне між художньою і музичною школами, через відсутність можливості встигнути все. Думай в першу чергу про себе, і те, що любиш ти. На маму забий – вона в своєму житті розбереться.

9.   Не ведись на докори мами, що ти думаєш тільки про себе  - думати та піклуватись про себе це добре, а не погано. Повір, вона про себе піклуватиметься в першу чергу, а не про тебе.

10.         Не віддаляйся від найрозумніших хлопців, що намагаються спілкуватися з тобою. Ні, це не збочення. Вони просто відчувають розумну людину. Бо в тебе майже чоловіча логіка. (Але будь обережна про всяк випадок).

11.         Те, що з тобою спілкуються здебільшого хлопці – це не збочення, а тому, що ти мислиш майже по-чоловічому. Але не дозволяй їм нічого зайвого.

12.         Ні, - коли хлопець хапає між ніг, або за груди – це не дружній жест. Так – треба розізлитися і образитися . Так – це не варто ігнорувати і вважати, що це по-дружньому, це не по-дружньому, і від таких слід триматися подалі. Або розважатися, якщо хочеш, але ні в якому разі не дозволяй себе переконати, що то є нормою. Такі ніколи не поважатимуть тебе, і за твоєю спиною казатимуть про тебе погано, якщо будеш ігнорувати і дозволяти таку їхню поведінку.

13.         Добрих чужих дядь не буває.

14.         Коли чужий мужчина на вулиці щось хоче запитати – не ведись. Він не щось запитати хоче, а зробити тобі зле. Нормальний – запитає все у дорослої людини. І вже точно не серед парку або безлюдної вулиці. Найкраща поведінка для дівчинки в такій ситуації – проігнорувати, а якщо починає наближатися  - втекти чим скоріш. Якщо ж вирішила заговорити – тримай відстань від цього мужчини у кілька метрів, говори здалеку і відходь або тікай, навіть якщо він робить вигляд, що йому не чутно. Небезпечними можуть бути і не тільки чоловіки, а й жінки, і молоді люди теж. Не переживай – як виростеш, ще наспілкуєшся з незнайомцями.

15.         Коли від тебе силою вимагають якоїсь інформації – не вигадуй якісь фантазії тільки тому, що втомилася віднєкуватись. Краще продовжуй казати «ні» та «не знаю». Втома краще  за те, до яких наслідків можуть призвести вигадки.

16.         Не вір у те, що чорні цяточки на зубах дитини – то нормально. Змушуй себе переборювати страх і лікувати в стоматолога зрання будь-які потемніння на зубах. Молочні зуби – то не пусте. Якщо не лікувати молочні зуби – вони заражатимуть нові корінні, що поруч, і взагалі всю ротову порожнину. Тоді – все життя лікуватимешся, і вилікуєшся тільки якщо пощастить.

17.         Ніколи не зустрічайся з хлопцями тільки тому, що інші вже зустрічаються.

18.         Ніколи не бійся тих хлопців, що насправді подобаються, бо втратиш їх назавжди, і зустрічатимешся тільки з тими, хто не подобається заради того, щоб подружки не сміялися з тебе, що ти ні з ким не зустрічаєшся.

19.         Ніколи не говори хлопцю, що він тобі подобається, якщо сам не запитує про це. Найкращий вихід – робити  знаки уваги (посміхатися, дружити, кокетувати), але без зайвих слів. Поки він сам не зацікавиться. Якщо ж не зацікавиться – змирись, і знай, що зайві слова – не  вирішують нічого, а тільки гірше тобі ж.

20.         Запам’ятай – краса це абсолютно відносне поняття, і не комплексуй ні за якого приводу. Коли ти виростеш, і подивишся фотографії, то будеш сміятися над тим, кого в школі вважали супер-красотками. І зрозумієш, що люди до якогось віку (кожен по-різному) здатні бачити тільки обгортку – красивий одяг, прикраси, або фарби на волоссі – і не здатні бачити зовнішність за тим всим, а тим більше – людини. Ось чому більшість красунь у дитинстві не були примітними. Краса дитини та підлітка – це кропітка праця над його стилем і зовнішнім виглядом батьків (або тих, хто  піклується). І твоя мама не винувата, що їй не вистачає часу й коштів на ці «дрібниці».

21.         Пий чисту воду. Постійно пий воду, багато води. Не звертай уваги на дорікання «водохльоб». Ті, хто критикує чи висміює «водохльобство» – дурні.

22.         Слідкуй за своїми бажаннями, аналізуй, і роби те, до чого тягне. Нарікання «та ти робиш те, що хочеться» також тільки дурні кажуть. Можеш відповісти «так, я роблю те, що хочу я, а не те, що хочеш ти». Але слідкуй, щоб твої бажання були корисними тобі. Бажання проспати школу – тобі ж нашкодить. Краще наступного разу, коли мамі захочеться вночі з тобою гуляти – відмовся і ляж раніше спати.

23.         Завжди відмовляйся від всього, що тобі шкодить. Мама хоче всю ніч тобі розповідати про життя – не шкодуй її, відмовляйся, хай подружок шукає, їй же краще буде. Мама на тебе зпихує якусь провину, бо їй соромно від того, що то вона зробила -  не бери на себе ніяких чужих провин, бо потім тобі не довірятимуть, а не їй. Відмовляйся від всіх авантюр у які тебе втягують, навіть дуже близькі люди. Відчуваєш, що тобі це не подобається – прислухайся до себе, і не ведись.  Повір – це буде правильно, як би тебе не пресували чи не намагалися висміювати за це. Думай тільки про себе.

24.         Не слухай матір, коли вона перешкоджає тобі у спілкуванні з батьком і родичами, розповідаючи, що то дуже погані люди. В них свої відносини – в тебе мають вибудовуватись свої власні. Не відомо що між ними сталося і хто винний. Поки в тебе хороші відносини з людьми – концентруйся на саме на цьому, а не на розповідях того, чого ти не бачила на власні очі, і не знаєш правди. Якщо ж ти бачиш, що люди справді неприємні – тоді вже приймай рішення.

25.         Не слухайся ніколи і не за яких умов, коли тобі матір (чи родичі) перешкоджають у спілкуванні з іншими людьми. Слухняність тут зовсім недоречна. Тікай з дому – це правильно. Слухатися і перетворюватися на одинака – не правильно. Деякі батьки хворобливо самотні, і намагаються зробити такими самими своїх дітей, щоб ті стали для них компанією. Не ведися – це прірва, крах. Ти все правильно робиш, коли тікаєш і гуляєш у компаніях. Тільки не дорікай собі за це, і не відчувай себе паскудно через це. Ти все правильно робиш, коли не слухаєшся.

26.         Ніколи не знайом друзів з батьками, якщо сумніваєшся в їх адекватності. Це може перетворитися на неприємність для тебе. А можеш навіть втратити цих людей. Більшості з дітей незрозумілі  неадекватні відносини у сім’ї. І коли мама починає наговорювати на тебе – вони більше схильні їй повірити, аніж у те, що у вас погані відносини, і можуть припинити спілкування. Запам’ятай – сумніваєшся в адекватності батьків – зроби так, щоб вони ніколи не могли дістатися твоїх друзів, і особливо – бачитися з ними. Кажи всім, що вони надто зайняті, і не мають часу.

27.         Якщо стикаєшся з протизаконною поведінкою дорослих або дітей у школі – найгірше рішення ігнорувати. Правильно – письмове звернення до керівництва з викладенням всього у заяві. Керівництво – це класні керівники, завучі, директор.  Якщо звернення усне – вони можуть це ігнорувати. Письмове (ще собі сфотографуй копію) змусить їх щось вирішувати. Якщо і письмове ігнорують – є вищі інстанції, у навчальних закладах це Міністерство освіти. Тощо. Ти все правильно робиш, що не вдаєшся до сварок. Сварки – не вирішення. Можна спокійно все вирішувати, просто робити правильно. Присікай будь-які намагання батьків, друзів чи родичів йти бити морди.  Бо твоя мама не боксер і не мужик, і все це буде тільки смішно, і тобі ж мінус в репутації. Навіть якщо знайдеться мужик, що піде всіх переламає – все одно це тільки тобі ж піде на гірше, бо то неадекватний варіант.

28.         Ніколи не слухай чиїхось сварок в свою сторону. Відгавкуватися – погана ідея. Ігнор – правильно. Людина, що свариться - для тебе не співрозмовник. Покидай такі розмови одразу ж. І припиняй спілкування з такими. «та ти не можеш відповісти» - не повинно бути для тебе приводом продовження розмови. Такі люди намагаються витягти з тебе енергію. Не піддавайся і просто покидай.

29.          Не дозволяй мамі жити з тобою в одній кімнаті. Якщо у квартирі є вільні кімнати – просто переходь туди жити, і не дозволяй їй жити із  тобою в одній кімнаті. Вона хворобливо самотня і має навчитися сама вирішити це. Якби ти так зробила – можливо, вона би образилася, психанула і на зло всім почала би жити нормальним життям і знайомитися та товаришувати з людьми.  Або й з родичами миритися.

30.         Не дозволяй нікому бити свого домашнього улюбленця. Перешкоджай насиллю. Якщо треба – хапай улюбленця і тікай з дому з ним, комусь про це розкажи, та знайди йому інших власників. Так ти збережеш життя тваринці, що ні в чому не винна, і тоді тобі не доведеться про це згадувати і шкодувати.

31.         Не погоджуйся, коли мама приводить додому цуцика. Вона все-рівно не буде за ним нормально дбати. Попроси її не робити цього, не брати цуценя.

32.         Якщо бачиш, що хтось у сім’ї хворіє, а дорослі це заперечують – не зупиняйся, навіть коли тобі кажуть, що без згоди дорослого нічого не поробиш. Шукай тих, хто може щось зробити, не покладаючи рук! Бо ігнорування хвороб може призвести до непоправимих наслідків. В майбутньому ти можеш опинитися під тягарем догляду за інвалідом. А може бути все інакше, і замість того, щоб стати інвалідом – людина могла би жити повноцінним життям бути твоїм повноцінним родичем.

33.  Ні за яких умов не вдавайся до поринення з головою в захоплення, які виконуються наодинці (читання, малювання, готування їжі, в'язання тощо) - хибна думка, що вміння готувати забезпечить щасливе сімейне майбутнє. Навпаки. Найшвидше вискокують заміж і нарождують ті, хто відзначився як місцева шалава, дівка легкої поведінки, або безповоротня гуляка. Таке життя - всі відомі мені хазяйновиті дівчата самотні й бездітні, всі шльондри - заміжні здебільшого за хорошим мужчиною і виховують красивих діточок.
Можливо, якщо приховувати свої хазяйновиті схильності - можна уникнути самотності.
А ще помітила - ті, хто разом з хазяйновитістю, ще й релігійні традиції підтримують, чи ходять до церкви - також лишаються самотніми й бездітними. А ще ті, хто зберігав цноту для одного єдиного.
Уникай всього, що лишає тебе наодинці - тримайся всього того, що забезпечує присутність у компанії одноліток. Обирай хоббі, що з'єднують з однолітками - групові види спорту , ансамблі, тощо.
А ще - хибна думка, що  потрібно розвивати розум. Світу не потрібні надто розумні люди. Головне - щоб не відставати від оточення. Просиджування за книжками зробить тебе настільки розумною людиною, що світ просто не здатен буде тебе осягнути, і лишишся на самоті. Або ще гірше - тебе намагатимуться знищити, як дещо неконтрольоване і підозріле.


Флешмобное (на работе у родителей)

начало положила Заразка и дала добро продолжать вспоминать и делиться


Самые яркие воспоминания детства (ну, одни из самых ярких) - это возможность побыть на работе у родителей!

У мамы я любила бывать: училище, кабинет химии, лаборатория - все эти колбочки...эх! если б не сука-учительница школьная химии, могла бы может я химиком стать (очень на сегодняшний день востребованная специальность - химия ж она везде, и шампунь пахнет круче клубники!)

Но восторги все же были от папиной работы!

Папуля (светлая ему память) руководил экспертно-криминалистической службой....и там было столько всего..столько!!!!

от микроскопа и разглядывания пепла сигареты (еще бы я курить не начала!) до стендов с коллекцией оружия (холодного, огнестрельного, самопального - можно было разглядывать бесконечно!!!), а были же еще шашлыки в электрошашлычнице, стрельба в тире, уроки вождения (папа работал все дни недели, так что выходные я знала где буду проводить!)....У папы на работе были и азы познания компьютера: игрухи типа "Принц Персии" это так..для затравочки...а вот составление фоторобота (тогда только лишь появлялись программы), а потом дактилоскопия...ммммм.....я еще классе в 7-м "откатала" пальчики одноклассиников и долго изучала папиллярные узоры....

Тут у читателей возможно возникнет вопрос: а почему же я сама не стала экспертом, не пошла по этому пути?....Кроме нелегких 90х, папиной болезни был еще фактор: я наивно полагала, что смогу сидеть в лаборатории - изучать отпечатки пальцев, да заниматься почерковедскими экспертизами....Но тут: мне лет 8-м, не с кем оставить дома...и папа садит меня в авто и берет с собой на место происшествия. Строго велено сидеть и носа не показывать....Но время так тянется,  а мне так любопытно....Я вышла осмотреться и заглянуть в самую гущу событий...а там....а там убийство: сын зарубил мать топром, соседи ее только через пару дней обнаружили...

Короче, поняла я, что профессия далека от романтики...что неженское это дело (да и мужчина не всякий выдержит)...

Но все-равно больше все-таки светлых воспоминаний от пребывания на работах родительских))))


Ну а теперь уже моя доця побывала на моей работе (я думала: ну что у меня? нет ничего интересного...ага! а печати ставить, а на самолеты из окна смотреть, а на фрушет корпоративный попасть....дите теперь с мыслью попасть на работу к маме и днем, и ночью живет.....а уж если ее папа возьмет в офис, будет просто шквал эмоций)


Быть детьми здорово! ходить к родителям на работу - шикарно!

Спаисбо Кукусику за воспоинания нахлынувшие, а всем - за прочтение сумбурных мыслей


ваша Марфуш-ка

Если ваш ребенок...


Если ваш ребенок:
– не слушается
– не поддается контролю
– спорит с вами во всем
– часто болеет и проявляет аллергические реакции

Это значит, что пора оставить старые замашки и освоить новый революционный подход, не оставляющий места для родительских ошибок. 
На бесплатных онлайн-лекциях Юрия Бурлана вы поймете, как правильно воспитывать вашего человечка, чтобы воспитание нравилось и ему и вам. Вы получите полноценные психологические знания, не о детях вообще, а о вашем ребенке в частности. Более 500 отзывов о поразительном улучшении отношений с детьми и психического здоровья самих детей.
Регистрация на бесплатные онлайн-лекции здесь  http://www.yburlan.ru/training/registration-deti

Все знают КАК делать, но не знают ЧТО потом делать


 

 

 

 

 

 

 

 

  


P.S.: безмерно благодарна ЕОКу (Евгений Олегович Комаровский) прежде всего за спокойствие в смутные времена паникерства с птичьим (или свиным?) гриппом - когда люди в масках вокруг и никакого здравого смысла!

Благодарна за подачу информации: легко, доступно, простыми словами и с юмором!

Благодарна за книги: невозможно знать все, но етсь где прочесть, уточнить.

Благодарна за настрой насчет подгузников, насчет приучения к горшку, насчет соплей, насчет пеленания, насчет "норм" веса....

Пусть док раздражает прочих врачей и фармацевтов, но быть родителями с его помощью просто волшебно!



почему япошки не плачут (с)

Почему японские дети никогда не плачут?

  Воспитание детей в Японии веками не меняется. 

  Дети, вроде бы, как вообще не капризничают и родители их не ругают. 

  С давних времен у японок не было возможности разделять работу и воспитание малыша, поэтому они занимались этим одновременно. Малыш приматывался к маме специальным куском ткани и сопровождал ее во время всех занятий. 

  При этом мать никогда не прекращала озвучивать ребенку то, что она делала, - что позволяло малышу чувствовать себя вовлеченным во все процессы и постоянно развиваться. 

  Нередко, случалось, что дети сначала учились говорить, а уже потом - ходить.

  Традиция таскать повсюду с собой кроху и разговаривать с ним при этом - сохранилась до наших дней. В магазинах Японии присутствует целый ассортимент одежды, чтобы было удобно носить на себе малыша. 

  Это и большие карманы, и специальные слинги, и даже просторные курточки с двумя капюшонами. 

  В современной Японии детками занимаются не только женщины. В порядке вещей, когда с малышом носится и сюсюкает мужчина. У них не принято отказывать детям во внимании и телесном контакте. Даже спят они с родителями лет до десяти.

  Стоит принять во внимание тот факт, что детям прививается понятие о том, что нужно не мешать другим, вести себя тихо, вежливо и быть как все. 

  Также японцы не всегда выражают своих эмоций словами, а показывают недовольство с помощью взгляда и интонации.   Дети безошибочно могут распознать, что родители не одобряют их поведение, и чаще всего, пытаются исправиться.

  Из-за культурных особенностей дети не выражают свои эмоции бурно, а стараются вести себя тихо, поэтому и плачут намного меньше.

  В итоге дети получают большое количество родительского тепла, любви и заботы, что, скорей всего, влияет на их дальнейшее самоощущение. 

  Поделись этой статьей со своими друзьями!

Продвинутая акушерка



Маленький сверток на руках у мамы... Чудо ты наше, чудо, что тебя ждет? И понеслась фантазия, придумывая ему увлечения, профессию, семью. Так же, как наши бабушки и дедушки примеряли к нашим родителям профессии космонавта и тракториста, так же и мы пытаемся отдать самое лучшее: думаем, как он станет директором банка, веб-дизайнером или футболистом с миллионным гонораром. 

Мы совсем упускаем из виду, что мир не статичен. Судя по темпам современного развития, вот этот самый малыш будет жить в совершенно новом мире, который ему только предстоит построить. Каким он будет, нам невдомек, но уже сегодня мы можем догадываться и постараться дать ребенку то, что будет ценно в его (а не нашей) взрослой жизни. 

Объявляя крестовый поход против компьютера, взрослые не учитывают одной "маленькой" детали - именно за экраном компьютера и в интернет-пространстве учится, узнает новое, работает развивающееся человечество. Лишить ребенка этого - все равно что отобрать важнейший инструмент для реализации и успеха в будущем. Почему они так не похожи на нас, и что с этим делать? Читайте в статье: http://www.yburlan.ru/biblioteka/konflikt-pokolenii-v-kogo-oni-takie

дети

kids

Общение с детьми - неиссякаемый источник юмора, непосредственности и экспериментов с языком:
  1. Дома всё время хожу в джинсах. А на днях поехала на деловую встречу в платье. После работы сразу пошла забирать из сада сына Максима (2 года 7 месяцев). Приходим домой, я снимаю пальто. Макс долго и задумчиво смотрит на меня в платье, потом удивлённо поднимает брови:
    - Мам, а ты тётя, что ли?
  2. Маша, 5 лет, собирается на улицу гулять. Долго копошится, надевая сапоги.
    – Маша, ты всё ещё первый сапог надеваешь?
    – Нет, второй. Сейчас первый буду...
  3. Говорю Матвею (3,5 года):
    - Вот, наешься мороженого, заболеешь. Будем горло жгучей мазью мазать и попу уколом колоть!
    - Мам, а попа тут причём?!
  4. Папа: Всё, садимся в машину. Поехали, поехали!
    Сын (5 лет) недоуменно: Папа, а почему такая торопля?
  5. – Мам, дай мне кисточку, — просит Петя.
    Мама дает ему кисточку для рисования.
    – Нет, мам, не такую!
    – А какую, Петь?
    – Ну, ту, которой ты себе брови подметаешь!
  6. Хвост приделан к зверям сзади. Например, корова кончается и начинается он.
    (Оля, 4 года)
  7. Катя, 3 года.
    – Мама, давай я буду мама, а ты - Катя. Скажи: «Мамочка, хочу кушать»!
    – Хочу кушать!
    – Чего ты хочешь, моя миленькая? (шёпотом) скажи: «Хочу бананчик!»
    – Хочу бананчик!
    – А нету, Катенька!
  8. С мужем сложно. Потому что с ним много хлопот... Расходы большие... Подвести тебя этот человек может: например, сначала он был красивый и хороший, а после того, как ты на нем женился, стал ругучим и толстым.
  9. – Папа, а сколько сантиметров весит джип?
    – В сантиметрах измеряют длину или высоту. А вес измеряют в килограммах. Джип весит около трёх тонн. Это три тысячи килограмм.
    – Ух ты! Какой длинный!
  10. - Папа, а ты ещё вырастешь?
    - Нет, сынок.
    - А зачем ты тогда кушаешь?
  11. Кристина (3 года), гуляя по улице, весело прыгает в лужу и вдруг замечает, что мама наблюдает за ней из окна. Уходить ей не хочется, поэтому она кричит маме:
    – Отойди от окна, а то простудишься!
  12. Сначала я собиралась жениться на Яше, но потом я решила погадать на Леву, получилось, что лучше жениться на Антоне.
    (Маша, 6 лет)
  13. Мальчик Андрей едет на машине с мамой. Андрей:
    – Ой, а почему это мы подскочили?
    – Да это там был «лежачий полицейский», а я его не заметила...
    – И мы его РАЗДАВИЛИ?!
  14. Утром Вадик (2 года) ходил в поликлинику проверять уши. Мама спрашивает:
    – Ты куда сегодня ходил?
    – Не знаю.
    – Ну как же. Ты ходил к доктору, который лечит ушки. Как этот доктор называется?
    – Тётя Поликлиника.
  15. – Когда бабушка была маленькая, всё вокруг было серое и бесцветное, а когда вы с мамой были маленькие, цвета уже начали появляться, но ещё были неяркие, не как сейчас.
    – Почему ты так решила?
    – Я на фотографиях видела!
  16. Марина (3 года) спрашивает у дедушки:
    – Где твои волосы?
    – Выпали.
    – А почему дырок нет?
  17. Стиральный порошок обычно насыпают в стиральную машину. А вот что будет, если его насыпать в суп, я не знаю. Потому что еще не пробовала.
    (Даша, 5 лет)
  18. Мише 3.5 года. Мама спрашивает:
    – Миша, у каких животных есть иголки?
    – У папы и ежа, - отвечает сын.
  19. После дневной сутолоки мама с бабушкой сели на кухне отдохнуть.
    Рядом крутится Сережа. Бабушка, протягивая ноги, говорит: «Как ноги гудят».
    Сережа прислушался и говорит: «Нет, бабушка, это холодильник».
  20. Мама открыла шкаф. Анюта бежит и со всей силы ударяется об дверь.
    – Аня, ты что не видишь – дверь открыта?
    – А ты что, не видишь – ребенок бежит?
Страницы:
1
2
3
4
5
7
предыдущая
следующая