Якщо хочемо виміряти небо, землю та моря, повинні спочатку виміряти себе

              давньоримський філософ

Природа обшукує нас і біля входу, і біля виходу. Голими прийшли, голими йдемо. І неможливо забрати звідси більше, ніж приніс

Система???

А чи дійсно вона є??? Що нас чекає???

ЗЫ: Це дял мене незвичні думки - видно вже на пів у вісні - ось і лізе що попало в голову....

Мерилом успіху є зовсім не факт присутності у вас важкої проблеми, з якою доводиться мати справу , а питання, чи це  не та сама проблема, що вже стояла перед вами в минулому році.

"-из всех обид сердце человеческое труднее всего прощает разуверение."(Державин)

и только морожное которая он сейчас ела утешало ее печаль...сладое на вкус.. сладкое на губах.. и мысли о сладкой жизни... в будущем... которое обязательно будет...

Написала одна моя подруга, але воня "стісняється" - тому виклав я...

Завтра останній день на цій роботі... Виставлю пляшку коньячку з закусоном, заберу трудову і.... на нову роботу, яка цікавіша для мене. Хоча вона більш "напряжна": все потрібно робити вчасно, регламент розписаний похвилинно, нічні зміни, на прохідній служба охорони та металошукач, нема вільного доступу до інтернет та Аськи, то ж буду сумувати за гарними замітками в блогах, прикольними каментами до них та цікавими фото різних людей з різних куточків Світу...

Зате робота дуже динамічна та краще оплачувана, перші пару місяців прийдеться згадати вивчене колись і вже вдало забуте, та вивчити безліч нового. Але пізніше, коли все буде відбуватися саме так, як ти планував та прогнозував, можна відчути себе таким маленьким богом... Такий режим дуже дисциплінує, бо розбалувався я в цьому інституті... А там нові люди, цікава справа, живе спілкування, краща оплата та соціальний пакет. І результат своєї роботи видно вже через кілька годин...

---

  - А я вчера Бога видел!

 -Где???

  -По телевизору! Под ним реки, горы, города, облака... А он стоит, скромный такой, и про погоду рассказывает!"

---

Синоптики

П.С. Всю музику з робочого компа вже видалив, то ж без звукового супроводу...

у вас бував такий стан, коли ваше життя невизначене? у мене зараз саме такий стан... іноді обставини складаються так, що доцільність попередніх переконання і принципів, норм поведінки ставляться під сумнів... старі норми вже не підходять, а нові ще не сформувалися... тобто, ти знаєш, що саме ТАК має бути, але не можеш ще перебудуватися на новий лад... і поводишся по старому...  а коли встановляться нові норми, невідомо, і невідомо, чи буде місце у твоєму житті певним особам і стосункам... раніше і не уявляла, що буде настільки складно... але чим далі в ліс - тим більше дров...

кажуть же - вік живи, вік учись... та дуже складно чомусь учитись, коли до цього вважав, що тобі це зовсім не обов'язково... але нові обставини змушують учитися... і найскладніше у цей період не наламати ще більше тих дров, бо їх і так багато по життю...

бідні люди, які зараз поряд зі мною і іноді попадають під гарячу руку... витримати б усім цей складний час змін...

"Сила духовности необъяснима и бесконечна. Организация или индивидуум, не способные добыть ее, вырождаются в животных. Сила духовности может преобразовать животное в человека и человека в божественное существо. Пути духовности должны вознести человека, ведя его от человеческого состояния до божественного. Человек пытается постичь всё. Он пытается научиться множеству вещей. Однако он всё ещё не сделал усилия, чтобы выяснить свою настоящую природу. Вся учёность - ничто, если она не может помочь ему осознать свою собственную сущность. Знание без практического аспекта сродни лампе в руке слепого человека."

"В «Дхамападе», древнем сборнике буддийской мудрости, сказано: «Все, чем мы являемся, есть результат того, что мы думали. Наша жизнь основывается на наших мыслях и создается нашими мыслями». В другой мудрой книге, «Талмуде», говорится: «Мы видим вещи не такими, какие они есть, а такими, какие мы есть». Иначе говоря, каковы наши мысли, такова и наша жизнь. Отсюда величайший секрет, который знали мудрые люди всех столетий: если хочешь изменить свою жизнь – измени себя. Или, точнее, – измени свои мысли. Только наше сознание превращает окружающие вещи, события и людей в добро или зло, а нас самих – либо в счастливчиков, либо горемык. Либо в неудачников, либо в победителей.
Однажды на спортивной площадке Гавайского университета встретились две футбольные команды – местная и команда лидеров чемпионата из города Вайоминга. (Речь идет об американском футболе.) После первого тайма хозяева проигрывали со счетом 22:0, и впечатление было на трибунах просто траурным. Ребят из местной команды было не узнать – они хоть и бегали из всех сил, но у них ничего не получалось. Они готовились дать бой, но и думать не смели, что могут выиграть у команды, которая на протяжении целого года никому не проигрывала и являлась лидером уже несколько сезонов подряд.
Вы можете представить, в каком настроении игроки шли с поля в раздевалку после первого тайма. Их тренер понимал, что в состоянии такого отчаяния его команде можно на второй тайм и вовсе не выходить. И тогда он принес им в раздевалку папку с газетными вырезками, которые он собрал за многие годы. В этих статьях говорилось о командах, которые проигрывали с подобными и даже большим светом (для американского футбола это не такая уж редкость), но все-таки сумели мобилизовать все свои силы и побеждали. Заставив своих игроков прочесть эти статьи, он поселил в них веру, что еще не все потеряно, и эта вера, основанная на новых внутренних представлениях, в которых они увидели себя победителями, вызвала в них новое душевное состояние.
И что же произошло? Команда Гавайского университета вышла на поле и закончила второй тайм и весь матч со счетом… 22:27 в свою пользу! Изменив свои мысли, они победили. Вот уж, действительно: «один человек, у кого есть вера, равен по силе девяноста девяти людям, обладающими всего лишь интересами»!"
                                                                                                         Александр Казакевич