Замітки пейзажна лірика

Замітки з міткою «пейзажна лірика»

Сортувати:: нові; популярні

Вид:: короткий; повний

The Beauty!

На узбережжі

30.11.11, 23:05
Стих_и_я
вірш, кохання, любов, море, пейзажна лірика, поезія

Торкнутись ніби випадково,

Тебе вдихнути наче бриз

Той свіжий, сонячно-ранковий. Скупатись в сяйві оксамитнім, Хапати жадібно смак бризок. По вінця напоїти свої очі тим золотаво-млистим жаром, Зімліло простягнутись горілиць Під неосяжним небом літнім; В прибій вслухатись, що лоскоче, Відчути лоном його міць. Всім тілом всотувати хвилі Та борсатись з веселим шалом; Нуртуючій твоїй віддатись силі

І розчинитися в тобі самітнім....

Коментарі: 5

sonce-33

ОСІННЯ ЗАМАЛЬОВКА

Божий день, ясний, черлений -
Світлий образ чистоти....
Поглинає лист із клена
Павутина самоти.

Равлик заховавсь у вітах,
Ящірка шугає у траві.
І повіки стулюють на квітах
В'ялі та важкі джмелі.

Журавлі збираються у вирій.
Трави посивіли на полях.
Вітром упокорена, щаслива,
Осінню вагітна, спить земля.

Коментарі: 4

The Beauty!

Море… Літо… Хвилі... Танець…

17.11.11, 22:25
Стих_и_я
вірші, лірика, літо, море, натхнення, пейзажна лірика, поезія

Згадки про узбережжя

Звучить Dance of Angels & Horizon by Oystein Sevag

Море… Білопінні хвилі

Берег пристрасно цілують…

Та ж не хвилі!!! – Білокрилі

Янголи морів танцюють.

Всі в туніках серпанкових,

В бризках, променях ранкових

Довгокосі, ніжнотілі,

Ясночолі, легкокрилі

Янголи священнодіють,

Бога славлячи, радіють.

Це - натхненне, поетичне

Диво-Дійство екстатичне!

*****

Аж до forte від piano

Хвиль симфонія велична.

Бас, контральто та сопрано -

Моря спів чарівний, вічний.

серпень- листопад 2011

© Copyright: Марина Степанская, 2011
Свидетельство о публикации №11111180088

Коментарі: 4

The Beauty!

Вже ранки прокидаються пізніше

Бракує сонцю сил вже на вершечок
Небесний видиратися; спроквола
З півшляху подолає і додолу
Сповза. Жене вівчар овечок -

Вітрець і хмари, подорожні вічні,
Бредуть собі серпневим пасовищем,
Всевідні й мудрі. Соняхи окличні
Твердінь трима ще - зграям в ірій - вище...

Вже ранки прокидаються пізніше,
Від прохолоди щуляться. Туман
Скуйовджений із річкової ніші
Вигулькує, кульгавий дідуган.

Він шкандибає лукою спроквола
З отарою овечок тонкорунних
І тане... у тремке трембітне соло,
У літепло, у блюз осінньострунних...

серпень 2014-вересень 2015

Коментарі: 5

The Beauty!

І яскріло золотом...

17.09.15, 12:27
Творческая Masterская
авторська поезія, вірші в прозі, осінь, пейзажна лірика

- Бажаю, аби мої свіжий подих і легкий дотик перетворювали все на золото і коштовне каміння…

- Буде так!...

І яскріло золотом, сяяло цитринами, палахкотіло сонячно-медовими бурштинами, яріло рубінами, зачаровувало крапчасто-пістрявими яшмовими візерунками. Аметисти з гранатами зблискували втаємничено очима – адже вони Хоронителі Фіолетово-Багряної Істини.

Ці коштовності були усюди. Їх було так багато!.. А вони падали й падали… Багатство казкове, нечуване і скороминуще… Не знала Осінь, що за декілька тижнів всі її статки і розкоші зникнуть, і голісінька, боса, тремтячи всім тілом, втікатиме вона від Зими, суворої і невблаганної. Вигнанка красуня Золота Осінь…

15-16.09.2015

Раздел: лирика пейзажная

Свидетельство о публикации № 70072

Коментарі: 1

The Beauty!

А серпень достига

А серпень достига... і завмирає
В передчутті невідворотних змін.
Передосінній мед бджола збирає -
Терпкий, ледь гіркуватий, як полин.

Хтось літо скибками, немов хлібину, крає;
З'їда... Птахи дзьобають кмин,
Що впав з окрайця.
............................Сльози Хтось втирає
Стражденним... Вічний Хтось. Один.

17-19.08.2014
© Copyright: Марина Степанська
Свидетельство о публикации № 52599