хочу сюди!
 

Sveta

33 роки, телець, познайомиться з хлопцем у віці 29-39 років

Замітки з міткою «ранок»

Байдужий осінній ранок.

Байдужий осінній ранок огортав мої плечі сірою мрякою. Не звертав на мене уваги. Готував собі чергову порцію нудного холодного дощу. Тепло бабиного літа вщент рознесли безнадійні північні вітри. Разом з дурними надіями. На щось таке, що всміхне всіх, розправить зламані крила. Залишилась тільки спрага. Важка похмільна спрага...

А попереду? Що попереду? Де хороші твої сини, моя занедбана країно. Мабуть, давно вже влили свою неспокійну кров в чужих краях. Залишились тільки ті, що власної крові не мають,.. як і серця. П*ють чужу. З тих ягнят, що мовчать. Стиха споглядають розруху...

Залишився тільки час. Невтомний час-трудівник. Йому все одно. Він зруйнував Рим та Вавілон. Що йому до неньки Вкраїни?

А ще - Той, Що Збирає Все. І добре і зле. Він чекає на всіх. Для нього час - ніщо. Ми давно вже в черзі до нього. Усім - по ділам. Назавжди.

In nomine Patris et Filii et Spiritus sancti.

Замітка для тих, хто сумнівається у власному щасті.

Доброго ранку!
Ваш рівень задоволеності життям падає?
Тоді дивіться відео - і попустить. А може, крива рівня щастя в когось поповзе вгору.... Як знати?
Тому, хто тут читає літерки, - щастя, добра та позитивного дня!



Доброго ранку!

А це кльово - тицяти собі планшет, коли добираєшся на роботу. Важливо сісти так, щоб не бачити, як там той водій їде.
Прохання: какайте зранку вдома і не пукайте в маршрутках, бо аж очі їсть!
Гарного дня та позитиву вам!

Ранкове

Кожен ранок треба починати з Перемоги. Над своєю лінню, страхами...
Успішного суботнього дня! 


"Сонячний ранок"

Сонячний ранок! Вона збирається вставати,
Сьогодні має вихідний, але не хоче довго спати,
Швидко поїсть, збереться і мерщій на сходи,
З учора не працює ліфт (так починаються пригоди).
З дев’ятого на перший поверх, і до дверей,
Відчинить їх і звідусіль - безліч можливостей,
Обирає на зупинку йти, поки не людно,
А там…чи до моста чи через міст, їй вже все рівно.
Вирішує мостом пройтись (завчасно вийшла),
Довкола, як для міста, царить відносна тиша,
Для неї то є привід - пофантазувати,
Далі за маршрутом - «Батьківщина-мати».
Вона трохи кумедна, замало потребує,
Лише момент і ціль, коли фотографує,
Зробить кількасот кадрів, вночі повернеться,
На питання «Як день?», лише посміхнеться.
А наступного ранку сяде переглядати,
В хронології дня, один кадр шукати,
Вона ще ніколи таким не займалась,
Знайшовши зраділа, та кому не дізналась.
П’ять наступних днів, буде працювати,
Тобто менше слухати, більше розмовляти,
Не всі за одного, але один за всіх,
Та все стає інакшим, з початком вихідних!


* * * * *

        Ранок виявився бадьорим і жвавим. Не зважаючи на метушню людей на автобусних зупинках, і не дивлячись на те, хто скільки спав перед цим... Навіть без кави сьогодні можна було обійтись, якби не звичка і не бажання знову відчути цей смак. Річ в іншому. Ця зворушлива бадьорість на зовсім іншому рівні...
        Напів вкрита снігом земля заливалась сонячним сяйвом. Сніг тане, але деякі ділянки землі вже навіть сухі. Вітер, без якого ніколи не обходилось в цій місцині, і той був м"яким і теплим. Із найближчих заростей чулись навіть жваві пташині співи. Всі ці явища зазвичай замінюють двома банальними словами "прийшла весна", але вони не передають і частки тих емоцій, які переповнюють в дану мить.
       Позаду три з половиною місяці зимових холодів, і вже просто відмовляєшся сприймати прогнози, що післязавтра на тебе чекає -11. Їм не можна дозволити знищити надію.
       Щось схоже було і тоді, коли ми відмовились вірити в очевидне і заглядати в майбутнє. Нам було необхідне те проміння, і ми не змогли від нього сховатись, не вірячи в його щірість. Все позаду, але я й досі впевнений, що вибір був правильним. Не знаю, на скільки вдалим тут буде слово "користь", але все було дійсно не даремно.

Я вранці голос горлиці люблю....

     

Я вранці голос горлиці люблю. Скрипучі гальма першого трамваю я забуваю, зовсім забуваю. Я вранці голос горлиці люблю. Чи, може, це ввижається мені той несказанний камертон природи, де зорі ясні і де тихі води? — Я вранці голос горлиці люблю! Я скучила за дивним зойком слова. Мого народу гілочка тернова. Гарячий лоб до шибки притулю. Я вранці голос горлиці люблю...                       (Л.Костенко)

  

26.02.15. 6 - 30. Ранок.


Фото автора: Nokia   6300       26.02.15     Ранок