1

Широковідомій у вузькому колі ВРУ диригент об'єднаного оркестру кнопкодавів з фракцій ПР та КПУ із долученням тушкованих лабухів гаспадін Чечетов щиросердечно заявив на прес-конференції, що: "Опозиція зараз знаходиться по вуха у лайні".
Важко з цим не погодитись, бо гаспадін Чечетов реально знає, про що говорить: парламентська зала ВРУ справді нагадує діжку, а в її наповненні переважають вже вказані фракції ПР та КПУ і різна тушкована наволоч, тому опозиція серед скупчення цього лайна справді змушена перебувати аж по самі вуха - обставини змушують. Які? Як показали події 4 квітня - це лайно має небезпеку розтікатись, тому опозиція ВРУ взяла на себе нелегку долю чопа до бочки з лайном, про що і оповів світу дуругент Чечетов.

2

Ще одною темою класичного совдепівського маразму є організований владою рух антифашистів по Україні. Дуже цікаво дізнатись, що розуміють і чи розуміють організатори цього дійства, які реальні ідеї вони відстоюють, бо значення термінів фашизму і антифашизму досить знакові.
Ось що означає слово "фашизм" за своєю етимологією: ФАШИНА - Faschine від лат. fascis - «зв'язка, пучок» - зв'язка прутів, пучок хмизу, перев'язаний скрученими прутами або дротом. Похідне від цього слово ФАШИЗМ - італійське fascismo - пучок, зв'язка, об'єднання, з'єднання.
Тобто якщо фашизм є "об'єднання" то антифашизм за змістом частинки "анти" з латинської як "проти" дає значення "протиоб'єднання", або дослівно "проти єднання",  "роз'єднання", "розпорошення" тощо.
Важко зрозуміти, як люди лівих переконань одночасно як комуністи (слово походить від французького commune, а те від латинського communis -  спільне) самі ідейно виступаючи за тотальне єднання і колективізм, що і є як бачимо за змістом синонім терміну "фашизм", можуть і одночасно закликають бути "антифашистами", тобто самостійниками чи навіть анархістами. Саме це і свідчить, наскільки всі так звані антифашисти мають серйозні розлади зі здоровим глуздом, що яскраво засвідчує весь їх пришелепкуватий рух.

3

Звичайно, що не можна інакше кваліфікувати як міазми маразму ідею влади щодо "часткового продажу мережі ГТС у власність Газпрому РФ", особливо якщо започаткований тою ж владою рух антифашистів буде зреалізовано, тобто пучок-в'язка на ймення Україна справді розв'яжуть і він розсиплеться і роз'єднається.
Якщо Галичина набере самостійності, то як відомо: значна частина мережі ГТС знаходиться саме на її території включно з газовими сховищами. Отже як Слобожанщина продасть свою частину ГТС - її справа, а ми свою частину зі боку Соду заклепаємо наглухо, а газ качати будемо з Європи, бо то значно дешевше... А як і дорожче, то най так і буде, аби спокій, аби той дурний мамаскаль відчепився. Хай качає навколо, аж лусне.

(наведений перелік міазмів маразмів від сучасної умовно української влади є неповним і не остаточним)

Упорядник - Богдан Гордасевич
м.Львів

Даний матеріал є особистою думкою автора. Позиція та думки, наведені у матеріалі, є суб’єктивними та ґрунтуються на власному життєвому досвіді дописувача. Автор керується моральними принципами толерантності та поваги до оточення, однак залишає за собою право і методи давати відсіч будь-яким зазіханням на честь та життя, як свої, так і своїх ближніх та просто потребуючих допомоги.

Голомозі молодики з бичачими шиями та такими ж поглядами, які при появі телекамер чомусь затуляють рученятами обличчя, «героїчно» тягнуть літню жінку за руки-ноги, а потім викидають з вікон-дверей усе, що надбано впродовж кількох десятиліть, разом з іншими мешканцями; стражі порядку, що наполохано, немов перелякані горобці, збилися докупи й ніяковіють від того, що відбувається, з неприхованим бажанням зникнути з місця подій; молоді хлопці, що зчепивши руки, стали стіною перед «биками» й незворушно стоять до останнього, захищаючи господарів скромного помешкання на Печерських пагорбах…

Це не сюжет захоплюючого тріллера чи блокбастера, а кадри з новин центральних телеканалів країни, що на папері фанатично прагне до цивілізації, а насправді перебуває у повній дупі й упевнено рухається вперед...

Події, що наразі знову стали топ-новиною останніх кількох днів є наочним утіленням давньої української приказки: «Моя хата з краю, нічого не знаю…». На жаль, в стані анабіозу перебуває практично вся країна, з поодинокими винятками, що лише свідчать повну байдужість та апатію наших співгромадян по відношенню одне до одного та до всього, що відбувається навколо.

Я недаремно згадав події, пов`язані з незаконним, я би сказав – насильницьким виселенням родини київської викладачки з рідної хати, бо вони є яскравим прикладом нашого сьогодення, що позбавлене будь-яких натяків людяності та толерантності.

Українці – дивна нація. Ми звикли до того, що мовчки спостерігаємо за проблемами інших й спокійно реагуємо навіть на дикунські події, доки вони нас не обходять. От і зараз, коли країна б`є всі рекорди зі злочинності, наркоманії, корупції, економічній кризі, коли нахабство та відверта зневага до простого народу з боку всіх, хто, бодай, якимось боком причетний до владного Олімпу перейшла всі розумні й нерозумні межі, коли людей запросто вбивають з вогнепальної зброї чи збивають машинами, коли наших дітей безкарно вбивають щепленнями і ніхто не несе за це жодної відповідальності…ми сидимо склавши руки, бідкаємося про життя-буття, нарікаємо на скрутну долю і нічого не робимо, бо чекаємо, що прийде хтось і вирішить усі наші проблеми й негаразди…

Дзуськи! Ми можемо чекати вічно, аж до Другого Пришестя. Так далі не можна, бо це вже край. Кажуть, не так страшні вбивця чи злодій, бо вони можуть тільки вбити чи пограбувати, а байдужі – ті, з чиєї байдужої згоди вбивають та грабують.

Адже саме за нашої байдужої згоди нас грабують, вбивають, ґвалтують, позбавляють найелементарніших людських прав, саме за нашого мовчання фальсифікують вибори, вирізають ліси, отруюють довкілля, відверто плюндрують гідність та честь. Так-так, не глузуйте, вам не вчулося – гідність та честь. Ці слова вже майже зникли із нашого лексикону, тому ми й опинилися на смітнику історії й занурюємося в нього дедалі глибше…

Хто з нас не стикався з наведеними явищами? Всі збагнули, про що йдеться. Так, це саме ми з вами цнотливо проходимо повз хамів, що знущаються над слабшими, це саме ми намагаємося не чути відчайдушних благань про допомогу, це ми з вами не помічаємо чиєїсь руки в чужій кишені, саме наша байдужість підбадьорює різноманітне бидло, що безкарно вдирається до нашого життя й нівечить всіх і вся…

Де поділися славетна гостинність та легендарна толерантність України? Пам`ятаєте ті часи, коли серед ночі подорожній міг знайти в будь-якій українській оселі не тільки кухоль води чи окраєць хліба, але надійний прилисток та нічліг. І ніхто навіть гадки не мав відмовити у допомозі сторонній людині на вулиці чи серед поля широкого…

Де поділися ті славетні часи та доброзичливі люди?.. Так, ще трапляються диваки, котрі, незважаючи на наші реалії, ладні зняти з себе сорочку аби допомогти ближньому просто так, задля годиться. Але це стає такою рідкістю на тлі всеохоплюючої байдужості та пофігізму, коли людей цікавить тільки зиск і більше нічого…

То ж не дивуйтеся і не здіймайте лемент про допомогу, коли до вашої оселі раптом вдерлися голомозі хлопці з проханням поділитися статками чи квадратними метрами; не озирайтеся навсібіч у пошуках допомоги, коли у вас попросили закурити «конкретні пацани»; не обурюйтеся квитанціям із захмарними цінами на комунальні послуги, надіслані вам вчасно та без попереджень про зміни, бо саме цю владу ви обирали або байдуже спостерігали за махінаціями…

Просто згадайте про те, що «моя хата з краю…»

Квітневе сонце світило, але не гріло. Колишній «польовий командир Майдану», екс-міністр МВС, а тепер вже колишній ув`язнений (останнє звання, гадаю, йому найбільш до вподоби, зважаючи на обставини) несподівано для широкого загалу, а можливо навіть для себе, був милостиво випущений на волю. Втомлений чолов`яга зі змарнілим обличчям, але палаючим поглядом вийшов за залізну браму та потрапив в обійми рідних…

Невже сталося диво і Система, нарешті, хоча б на мить стала людянішою та справедливою?..

Знаєте, що б там не казали, але подібні події все ж варті уваги. Чому? Бо, як ідеться у відомій приказці, зарікатися не треба. Кладучи руку на серце скажу: наші реалії тісно пов`язані з ситуаціями, коли вступаєш  в суперечку із власним сумлінням і переступаєш межу законності. Не важливі масштаби, важливий прецедент.

Можна по-різному ставитися до звільнення цієї людини. Хтось каже: «Заробив! Вони всі там такі!», інші – щиро порадіють: мовляв – маленька, але – перемога; багато хто взагалі байдуже поставиться до цього.

Насправді, дива не сталося. Просто Сам відпустив картавого на довгий ланцюг. Ніби й на свободі, а смикнув дужче – вже й біля тебе, жде вказівок. Настає гаряча пора - час готуватися до великих перегонів, на яких неодмінно треба взяти гору. І не просто перемогти, а зробити це так, щоби цивілізований світ принаймні вдав, що повірив у чесність та прозорість.

Що не кажіть, а велика політика – це великі гроші. І людські долі чи навіть життя – ніщо, у порівнянні з необмеженою владою та вседозволеністю. Захотів – посадовив, і не має значення, що висунули звинувачення за одним епізодом, а засудили за іншим. Можна й уваги не звертати на дотримання правових норм, правничих засад чи права на елементарний захист.

Звісно, не можна сказати, що Юрко зовсім янголятко. Цей чолов`яга – елемент Системи. Він виходець з компартійної номенклатури Рівненщини, людина з комсомольським та чиновницьким минулим (що, власне, й стало у пригоді під час Помаранчевої революції – організаційні навички та ораторські здібності відіграли ключову роль у становленні «героя Майдану»), що взяв, та й пішов усупереч неписаним правилам.  А таке не пробачають. Результат – усім відомий…

Але що я Вам скажу, шановні: шепелявий, як на мене, не заслужив такої кари. Що, невже тільки він користався службовим становищем на своє благо, не забуваючи про ближніх своїх? Невже тільки Юрко використовував своє високе становище задля примноження статків? Зовсім ні. Та він на фоні теперішніх взагалі виглядає доволі скромно, я б сказав – пересічно. Якщо на те пішло, то поруч із ним повинні були б присісти інші, з куди серйознішими статтями, ніж Юркова…

Тоді, під час революційних подій, а особливо після них Луцик мені не дуже сподобався. Особливо своїми діями, зрештою, як і всі «Революціонери». Не справляє потужного вигляду він і зараз. Але! Я почав його поважати, як мужика, коли спостерігав за його поведінкою у СІЗО, на судових засіданнях, слухаючи коментарі. Чому? А ви просто порівняйте його поведінку з жалюгідним виразом обличчя «організатора ЄВРО-чемпіонату», коли той перебував у тому ж СІЗО. Різниця – колосальна. Та й терміни різняться. І стан здоров`я також.

Варто було Юркові переступити поріг колонії, як він уже знову в центрі українського політикуму, будує плани, відвідав телебачення. Молодець! Це треба мати залізну витримку й міцну «хватку», та що там! – потрібно бути справжнім бійцем аби відразу в бій.

Гадаю там, нагорі, не обійшлося без домовленостей й «закритих торгів» і все не так просто, як може видатися на перший погляд. Варто, лишень, згадати, що був випущений на свободу ще один колишній високопосадовець недавніх часів. Щоправда, це було зроблено тихцем аби не привертати непотрібної уваги. Але прецедент створено і владі слід добряче замислитися над власним майбутнім. Бо тепер, вірогідно, всі зацікавлені докладуть максимум зусиль аби в найближчому майбутньому Леді Ю теж вдихнула повітря свободи.

Для нинішніх «керманичів» це буде вкрай небезпечно, оскільки ця жінка володіє просто фантастичною харизмою і ще в змозі повести за собою маси, щоб там про неї не казали злі язики.

А Луцик все ж таки – молодець, не склав руки! Боровся, кепкував, виживав. Бо що б не казали, а краще бути простим смертним на свободі, ніж королем за гратами. На свободі й можливостей більше простір для пересування необмежений та й узагалі – завжди є шанс для маневру…

Крига скресла! Театр одного актора має шанс перетворитися на аншлаг широкого загалу. Може й в України з`явиться можливість змінитися на краще?

Знов катастрофа! Знов гинуть люди. Ось учора у Київі вибухнув газовий балон, заправлений на автозаправці - це я можу стверджувати як експерт. Бо, як завжди, після занесення балона, наповненого при низькій температурі, в приміщення відбулося різке розширення газу, що і спровокувало руйнування балона та утворення вибухонебезпечної газоповітряної суміші.
 ТА СКІЛЬКИ Ж МОЖНО ПІДРИВАТИСЬ ПО ОДНОМУ І ТОМУ Ж СЦЕНАРІЮ! Невже наші люди не розуміють, що побутові балони не мають автоматичного відсікання наповнення більш 85%, як у автобалонах. На автозаправках побутові балони заливають зрідженим газом на всі 100%, саме тому при нагріванні рідина не має куди розширюватись і розриває корпус, газ випаровується та взривається вже відлюбої іскри. 
А хто ж так заправляє? Останнім часом почав питати у операторів АЗС де вони вчилися. Жах! Добра половина опитаних взагалі працюють без навчання, деякі отримали куплені посвідчення. Є такі, що вчились, але у закладах, які не мають ліцензії! Це все одно що сідати за кермо без посвідчення! А хто в цій царині мав би здійснювати контроль? Держгірпомнагляд. Але там не до цього. В цій конторі, як завжди йде процес чергової щорічної реорганізації!




От вже не буду терпіти - візьму та напишу туди ЗВЕРНЕННЯ, може хоч це припинить потік безглуздих смертей та покладе край безкарної бездіяльності контролерів.
P.S. За пошуком гугл видав 6300 нещасних випадків, чим не зведення бойових дій. А як на війні поступають з дезертирами?

Сьогодні приймав участь у  слуханнях громади  с.Березівка щодо оптимізації бюджетних закладів. Звіт дивись на  .http://www.facebook.com/go.golos.if    

Цікаво, чи є в Україні хоч одна людина, яка дивлячись на Азарова чи на президента, скаже, що це класний мужик?

Power failure
             Крах влади

Climbing out of open windows
              Виповзає з відчинених вікон,
Crashing down from broken stairs
              з грюкотом валиться разом з переламаними
              сходовими маршами,
Keeping watch on smoking cinders
               вдивляється у тліючі недогарки,
Falling over burning chairs
                перекидається з палаючих крісел...

Tossed and crossed and screwed in transit
               Впала в метушню, забрехалася, наїжачилася
               в своїх  пертурбаціях,
Broken, splintered, bruised and thrown
               розорена, розсіяна, розплющена і викинута,
Badly shattered, gale force frighty
               вкрай розхитана, нажахана близькою бурею,
Rushed across and shown alone
               відгородилася стінами і лишилася там сама.

Speech reduced by poor relations
               Не чути промов на фоні жалюгідного белькотіння,
Strung from weeks of self abuse
               очманіла від тривалого онанізму,
Chopped up, churned out weeks of greasy
                протягом століть вивергла потоки бруду.
Spark plugs burned up, power's fused
               Проскочила іскра і влада спалахнула...

Слухати