хочу сюда!
 

Ольга

40 лет, козерог, познакомится с парнем в возрасте 35-45 лет

Заметки с меткой «корупція»

Інтерв'ю Сергій Лещенко: "За Чай.com" – повне відеоінтерв'ю

Чому журналіст-викривач сам опиняється в епіцентрі скандалу. Політична боротьба чи взаємне знищення – що коїться на внутрішньому фронті. Ці та інші питання, які вас цікавлять

Чому група молодих політиків-єврооптимістів випромінює європесимізм



Проти екс-прем’єра Аресенія Яценюка в ГПУ відкрито 4 кримінальн

Біля приміщення Головного слідчого управління ГПУ відбувся прес-брифінг  народного депутата Сергія Капліна, який розповів журналістам подробиці відкритих кримінальних справ проти екс-прем’єра Аресенія Яценюка.


На думку пана Капліна, ГПУ навмисно приховує обставини слідства та сам факт відкриття кримінальних справ проти бувшого прем’єра в інтересах політичних кланів.

«Я йду зараз до слідчого ГПУ, щоб допитати його про хід слідства по кримінальним справам, відкритих проти Яценюка. І перше моє питання буде стосуватись обставин призначення у 2014 році директора Концерну РРТ Володимира Іщука. Є постанова Кабміну №777, яка передбачає порядок призначення керівників державних підприємств, які підвідомчі безпосередньо Кабінету Міністрів України. Це може відбуватись виключно за відкритим прозорим конкурсом», - зазначив депутат.

«Проте 22 липня 2015 року Кабмін прийняв єдину поправку, сутність якої полягає в тому, що для обрання керівника КРРТ не потрібно проводити конкурс. Ця поправка була проголосована на засіданні Кабміну з голосу, несподівано, без повістки денної. Крім того, така пропозиція обов`язково повинна бути  погоджена з «Держспецзв’язком». Але цього не сталося, і в цей же день призначили Володимира Іщука. Але хто він такий?», – задається питанням Сергій Каплін.

«Проти нього на даний момент відкрито 3 кримінальні справи! Перша – державна зрада, друга - фінансування тероризму і третя - привласнення коштів в особливо великих розмірах! Тобто, він подарував сам собі квартиру, що належала КРРТ. І от такого пана призначили після сплати Яценюку хабара у розмірі 3 млн. доларів. Ця інформація надійшла до мене від СБУ. Там розуміли, що ходу справі не дадуть з політичних мотивів, бо зруйнується коаліція», - поділився своїми міркуваннями нардеп.

За словами Капліна, справа за дачу хабара була порушена та закрита в ніч звільнення Яценюка з посади прем`єра, бо саме це було його умовою, за якою він погоджувався залишити свою посаду без голосування у ВР - і ГПУ зняла ці обвинувачення.

«Дізнавшись про це, я звернувся в суд та виграв його, справу поновлено, – розповідає Каплін.  – Зараз я йду не як свідок, а як народний дізнавач, щоб допитати слідчого, що було зроблено за цей місяць по цій справі. Нещодавно на запит журналістам відповіли в ГПУ, що немає жодної відкритої справи проти Яценюка. Тоді по якій справі йду сьогодні я?», – питає журналістів народний депутат, і додає: «Я відповідально заявляю, що на даний момент проти Яценюка відкрито 4 кримінальні справи! Крім того, у ГПУ відкрито 2006 (!) кримінальних впроваджень по справах, де причетний Яценюк і його оточення. Це по заявам пана Гордієнко, висновкам перевірки держфінінспекції, яка встановила факти  розкрадання 7 млрд. гривень!

Отже, я вимагаю допитати Яценюка, допитати Іщука, провести обшук в помешканні Іщука, інших поплічників Яценюка. Ми будемо вимагати, щоб закон був виконаний, а винні були покарані. Корупційна шайка має відповідати за свої злочини!», - підсумував Сергій Каплін.


На брифінгу були також присутні активісти ГО «Інформаційний Майдан», які давно ведуть боротьбу з проросійським керівництвом КРРТ та кримінальним  оточенням Яценюка, а також  Андрій Хома, Голова ГО «Українська координаційна рада», який дав журналістам свій коментар стосовно цих подій: «Депутат Каплін підняв дуже важливі питання. Яценюк має відповідати по закону за отримання хабара за призначення директора КРРТ та за розвал економіки. Ми доб’ємось, щоб він сів за грати на довічне ув’язнення. В нас є докази що ГПУ прикриває ці діяння за політичними мотивами, але це не допоможе приховати правду. Стосовно директора КРРТ Іщука, зі звинуваченнями, які йому інкримінують, крім корупційної складової це державна зрада, фінансування тероризму – він не має жодних підстав займати свою посаду. Його місце також в тюрмі!» 

Чи можлива ефективна боротьба з корупцією на тернах України?

Вже котре десятиліття на Україні триває та з кожним роком «посилюється» (в більшості своїй декларативно) боротьба з корупцією можновладців. Жодних ефективних наслідків такої боротьби таки складно виявити. Йде систематичне культивування боротьби лише з чиновниками нижчої ланки (пам’ятаєте, як у минулому, за часів Сталіна був «закон про п’ять колосків»).

Що ж стосується чиновників вищого рівня, державних керманичів – то тут розквітають махровим квітом кумівство, кругова порука та інші види «прикриття» корумпованих діянь. Слід нагадати і про такий «великий» крок у боротьбі з корупцією – як розкриття сімейного бізнесу Завгороднього Олександра Вікторовича, призначеного 07.07.2015 за протекцією представника Президента на посаду Голови комісії з реорганізації – виконувача обов'язків генерального директора Укрзалізниці. Як то кажуть: а віз і нині там.

(http://korupciya.com/oleksandr-zavgorodniy-koruptsiyniy-s/ )

Сімейні компанії Олександра Завгороднього реконструювали залізничний вокзал у Дніпропетровську і обслуговували шляхи для швидкісних поїздів. Про це повідомила програма журналістських розслідувань «Дістало» на каналі ICTV. Автори програми також стверджують, що комерційні підприємства Завгороднього, оформлені на його членів сім'ї, завищували ціни на послуги перед залізничниками і мають борги перед залізницею.

Крім того, приховує дані про нерухомість і рахунки в закордонних банках. Про це у своєму Facebook пише політичний активіст Олександр Аронець. За словами активіста партії «Свобода», відповідні розділи зникли з опублікованої нещодавно декларації про доходи чиновника за 2014 рік. Аронець також звертає увагу, що витрати чиновника на 18 тис. грн. перевищують доходи. Торік він заробив лише 37 тис., а витратив 55 тис. гривень, пише Главком. Дохід членів сім'ї глави «Укрзалізниці» майже в двадцять разів перевищує його власні.

На сьогоднішній день боротьба з корупцією – це боротьба з наслідками.

Один Закон України «Про запобігання корупції» та купа законодавчих та нормативно-правових актів України, де фрагментарно виписані самі заходи боротьби та їх обсяг. А ще є купа (доволі велика) міжнародно-правових актів, які теж регулюють боротьбу з корупцією в Україні.

При цьому, слід зауважити, що права та обов’язки органів, що діють у сфері боротьби з корупцією та її протидією доволі-таки чітко виписані. А ось єдиного прописаного дієвого механізму щодо дій саме осіб, уповноважених на виконання функцій держави, не встановлено! Законодавець України обходиться загальними фразами, сподіваючись на «чесність та відповідальність» чиновників України.

Але ж усім відомо, що найкращий спосіб зменшити кількість правопорушень – це їх запобігання шляхом вжиття превентивних попереджувальних заходів.

Чи існують такі превентивні попереджувальні заходи згідно чинного законодавства України?

Відповідно до Розділу VII профільного Закону України «Про запобігання корупції» особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, повинні подавати відповідну декларацію із зазначенням доходів як своїх, так і членів сім’ї (які спільно з ним проживають).

І це є єдиним превентивним методом, оскільки усі інші діяння вчиняються вже після виникнення певної ситуації (пропозиція чи вимога хабара, подарунків, конфлікти інтересів тощо).

Проте існуюча система декларування доходів, навіть шляхом подачі не письмових документів, а електронних (що Порошенко & Co намагаються подавати як велике досягнення України за останні роки) не можна визнати суттєвим кроком у подоланні корупції - оскільки змінюється лише форма подання декларації, а не її змістовне заповнення.

Слід відмітити, що одним з основних показників «некорумпованого» чиновника є відсутність різниці між доходом та витратами як його самого, так і членів сім’ї (які спільно з ним проживають) у звітній період. Але така інформація у декларації не відображається.

Крім того, проблемою згаданого закону є й обмеження щодо кола осіб, інформацію про яких надає декларант. Так, міститься вказівка інформування щодо членів сім’ї, які спільно (!) проживають з декларантом. Крім того, у декларації відсутній розділ, в якому декларант зазначив би близьких осіб (перелік наданий у статті 1 зазначеного вище закону). Але при цьому вбачається доцільним прибрати обмеження щодо спільного проживання, пов’язаності спільним побутом і наявності взаємних прав та обов’язків із декларантом. Коректніше було б просто дати перелік таких осіб, дещо розширивши його.

Доволі дивно, на перший погляд пересічного українця, виглядає така прогалина у законодавстві.

Але ті, хто відслідковують законодавчі перипетії у сфері вдосконалення антикорупційного законодавства, вже давно відзначають таку законодавчу недалекоглядність нашої влади та її системність щодо деяких аспектів виявлення фактів, які можуть містити ознаки корупційного злочину.

Нажаль, влада хоч і змінюється за своїми політичними уподобаннями, але жодних бажань щодо підвищення відповідальності перед суспільством, крім усних декларацій, не здійснює.

Так, декларування доходів в Україні почалось з Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року № 13-92. Мета декларування – інформування про джерела отримання податків та їх сплата.

Проходив час, змінювалось законодавство, яке регулює сферу сплати податків, види і наповнення декларацій, деталізувались все більше та більше сфери діяльності осіб, які мають подавати декларації про дохід.

Так продовжувалось до 2001 року, поки не була здійснена перша спроба розмежувати сферу сплати податків суб’єктами оподаткування та звітність осіб, які уповноважені на виконання функцій держави.

Тоді був поданий до Верховної Ради України законопроект щодо державного (фінансового) контролю за декларуванням доходів осіб, уповноважених на виконання функцій держави, та їх витратами (№ 7297 від 16.05.2001, http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_2?skl=4&pf3516=7297 ).

Автор законопроекту Віктор Медведчук взяв за основу визначення відповідності сум доходів суб'єкта декларування, одержаних ним протягом календарного року та (або) за попередні роки, до витрат на придбання майна, отримання послуг, результатів робіт, здійсненим у той же період. Крім того, у законопроекті вперше був чітко виписаний перелік осіб, які повинні подавати відповідну декларацію (державні службовці та вичерпний перелік вищих посадових осіб України.

У подальшому, при кожному новому Президентові України готувався відповідний законопроект (чи пакет документів), який містив напрацювання згаданого законопроекту № 7297, у тому числі й щодо декларування видатків, але до часу набрання новими змінами чинності зазначені пропозиції «недоживали». Наприклад, наступною серйозною спробою був так званий «антикорупційний пакет», поданий до Верховної Ради президентом Віктором Ющенком. Проте депутати спочатку прийняли антикорупційні закони, потім перелякалися – а тому відтермінували вступ законів в дію. Потім депутати і чиновники спільними зусиллями продовжили кампанію із блокування «антикорупційного пакету», а сам Ющенко не наполягав на його введенні в експлуатацію.

Тому, на жаль, в обох випадках проривний та ефективний механізм попередження злочинів у сфері корупції, так і залишився діяти лише на папері.

Як то кажуть: раз владі що не треба, то вона (влада) якомога сильніше опирається таким змінам та «виполює» любі спроби щодо обмеження своєї вседозволеності.

Приклади правління Кучми, Ющенко та інших керманичів нашої держави свідчать лише про одне – небажання влади нести відповідальність за свої діяння.

Усі подальші спроби (як народних депутатів, так и суспільних рухів) щодо:

-                       запровадження контролю за витратами суб’єктів декларування та членів їх сімей,

-                       розширення кола осіб, які можна буде віднести до кола сім’ї,

котрий рік блокуються як на рівні Верховної Ради України, так і апарату Президента України.

Проте, у провідних країнах світу зазначені норми вже давно запроваджені та діють ефективно.

Так, не можливо уявити, як у непрацюючої дружини «з повітря» з’явилося привабливе житло (в престижних районах), нові престижні марки авто або ж предмети гардеробу, вартість яких перевищує дохід як самого чиновника, так і його сім’ї разом.

У країнах світу та СНД стандарти щодо звітування не тільки щодо доходів, але й видатків активно запроваджуються з 70-х років минулого століття. Особливий адміністративний район Гонконг – з 1974 року, у Російській Федерації – з 2011 року, у Республіці Білорусь та Республіці Казахстан – з 2015 року.

Цікава практика й Німеччини (яка є федеративною країною): існує порядок декларування доходів державних службовців, проте цю процедуру повинні проходити лише канцлер, міністри та депутати Бундестагу. При цьому, вони декларують перед виборами не тільки доходи, але й свої видатки.

Є приклади, коли, крім національного законодавства, деякі країни додатково беруть на себе зобов’язання за міжнародними договорами. Так, наприклад, Конвенція ООН проти корупції почала ратифікуватись з 2003 року, у тому числі Австрією, Ірландією, Бангладеш, США, Китаєм та ОАЕ,Швейцарією та Чилі, й іншими країнами світу, яких вже понад 170.

Згадана конвенція містить статтю 20 «Незаконне збагачення», яка містить доволі цікаве формулювання (незвичне для нас), але доволі чітке:

«За умови дотримання своєї конституції та основоположних принципів своєї правової системи кожна Держава-учасниця розглядає можливість вжиття таких законодавчих та інших заходів, які можуть бути необхідними для визнання злочином умисне незаконне збагачення, тобто значне збільшення активів державної посадової особи, яке перевищує її законні доходи і які вона не може раціонально обґрунтувати.»

Отже, для ефективної боротьби з корупцією у нашій країні необхідно впроваджувати світові стандарти та розвивати не тільки напрям зменшення наслідків корупційних діянь шляхом відкриття нових антикорупційних органів, посилення відповідальності (у тому числі й кримінальної), але й розвивати заходи превентивного попередження. В першу чергу - шляхом прийняття на законодавчому рівні вимог щодо декларування видатків самого суб’єкта та членів його сім’ї.

Сподіваємось, що до влади прийдуть, нарешті, люди високих моральних якостей і черговий законопроект стосовно боротьби з корупцією, який міститиме норми щодо контролю за видатками все ж таки (після 15 років безрезультатних спроб) буде прийнятий. І почне працювати - в інтересах народу України, а не корумпованих можновладців.

Гибридная жизнь Украины

О борьбе с коррупцией в НБУ и гибридной демократии.


Борьба с коррупцией в Украине бывает двух типов — показная и межвидовая.


Показная борьба — это постановочное театральное действие, имеющее целью отвлечь народные массы от обсуждения более важных проблем. Показная борьба также используется в качестве саморекламы. Поэтому, как правило, есть обвинитель, известный политик или общественный деятель, который пиарится на борьбе. А обвиняемым может выступать не конкретное лицо, а организация в целом, или люди, давно покинувшие территорию Украины. Показная борьба с коррупцией часто не приводит к уголовным наказаниям и заканчивается на этапе начала уголовного производства. Однако в исключительных случаях коррупционеры среднего звена всё же попадают в правоохранительные органы. Тогда демонстрируются пачки денег, разложенные на полу кабинета или в багажнике автомобиля, и коррупционер, закованный в наручники.


Межвидовая борьба с коррупцией — борьба, которая происходит между разными финансово-политическими кланами. Используются компроматы, подлинные документы, вскрываются коррупционные гнойники, летят головы. То что сейчас поднят вопрос о незаконных действиях должностных лиц Нацбанка Украины в 2014-2015 годах, является межвидовой борьбой с коррупцией. Именно поэтому Национальное антикоррупционное бюро получило доступ к секретным документам НБУ.


Сейчас у власти находятся два клана: это президентская вертикаль, куда входят депутаты Блока Петра Порошенко; и экс-премьерская вертикаль (люди Арсения Яценюка), это «Народный фронт» с людьми Арсена Авакова. И те, и другие имеют своих людей на ключевых должностях Министерств Украины и государственных предприятий. А это значит, могут вмешиваться в работу учреждений и решать с их помощью свои насущные вопросы.




В случае с НБУ нужно понимать, на кого направлен удар. Против Степана Кубива, который был Главой Нацбанка в 2014 году, или против Валерии Гонтаревой, которая является Главой Нацбанка сейчас. Чей человек Кубив, чей человек Гонтарева, не станем углубляться в этот вопрос. По сути, это не важно. Потому что даже если чиновники будут наказаны, растрата имущества НБУ и отмывание денег с помощью НБУ будут продолжаться и дальше.


Пока государственный аппарат контролирует Нацбанк, коррупция в НБУ останется. И бороться с ней можно только гибридными методами. Вроде борьба, а вроде перестановка слагаемых местами — одного осудили, на его место пришёл другой, но схемы никуда не исчезли.


Сама демократия в Украине является гибридной. У демократии Украины есть управленческие элементы настоящей демократии (например, три ветви власти, Конституция, парламент), но вмешательство крупных капиталов искажает всю систему.


Настоящая демократия стоит очень дорого. Для её существования нужны высокий уровень жизни граждан и другие разоблачители коррупционных схем. Это свободная пресса, которая зарабатывает на рекламе, продажах, подписке, а не питается из кармана то одного, то другого олигарха. Это независимые суды и прокуратура, которые судят по букве закона, а не «отмазывают». У судов и прокуратуры должно быть достаточно независимости и полномочий, чтобы при необходимости арестовать Президента. И свободная пресса, и независимые суды с прокуратурой стоят дорого.


Украинское общество не готово к демократии. Ни финансово, ни морально. Можно сколько угодно стенать о демократии, но при нищенских зарплатах она невозможна. Только состоятельное общество может защитить свои интересы перед властью, а с бедными людьми никто не считается. Это горькая правда жизни, но её нужно принять и осознать. Самое большое, на что может рассчитывать украинское общество от истеблишмента — это красивое враньё и показуха.



Balashov.com.ua


Упійманого на хабарі Василишина випустили із СІЗО

Заступника міністра охорони здоров'я Романа Василишина, який підозрюється у хабарництві, звільнили з-під варти

Про це ЛІГА.net розповіла прес-секретар прокуратури Києва Надія Максимець.

"Підозрюваний був звільнений з-під варти з Лук'янівського СІЗО у зв'язку з внесенням застави. Кошти, які зазначені в заставі надійшли на рахунок суду вчора", - повідомила вона.

Максимець додала, що сьогодні, 12 липня, в Дніпровському суді має також відбутися розгляд відведення судді за клопотанням захисту підозрюваного.

"Що стосується іншого підозрюваного, щодо якої також було обрано запобіжний захід з можливістю внесення застави, немає інформації. Поки він знаходиться під вартою", - заявила Максимець.

http://espreso.tv/news/2016/07/12/upiymanogo_na_khabari_vasylyshyna_vypustyly_z_sizo

Корупціонер Продан допомагатиме керувати Голові ДФС

Навіщо було тринькати час і гроші на люстрацію, створювати антикорупційні контори, якщо сам Прем’єр-міністр призначає на керівний пост (в.о. заступника Голови ДФС) скандально відомого корупціонера Продана М.В., який більш того – знаходиться під слідством (кримінальне впровадження № 42016020000000035 від 16.02.2016 р. Поновлене від 08.06.2016 р.)?

 Наразі в керівництві фіскальних органів відбуваються марзматично абсурдні кадрові зміни, що не піддаються жодному логічному поясненню – фігурантів корупційних справ призначають на керівні посади і жоден антикорупційний орган цьому не протидіє та не стає на заваді.

“Собака гавкає, а караван іде” – так виглядає й ситуація щодо скандальних фактів державних зловживань, які висвітлюють ЗМІ.

Єдиним результатом є те, що нашими міліонерами і мільярдерами - держслужбовцями, зацікавились міжнародні організації по боротьбі з корупцією та впливові іноземні партнери (Посольство Великої Британії та Посольство Сполучених Штатів). До їх відома передано матеріали нового скандального призначення та наші сподівання на дієву боротьбу з “авторитетними” хабарниками.

Продан Мирослав Васильович досить живучий «абориген» у структурі ДФС , має заплямовану репутацію (просто “зірка” Інтернету по кількості згадувань в шахрайстві і корупції), знаходиться під слідством Вінницької прокуратури за кримінальні правопорушення, що передбачені: ст. 364 (зловживання службовими повноваженнями), ч.2 ст. 368 (незаконе збагачення), ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах або організованою групою) КК України, проте перебуває у дружніх стосунках із владою та керівництвом ДФС.  І з таким “букетом” правопорушень Продана таки призначають допомогати керувати Голові ДФС!

Обурює сам факт такого незаконного призначення! Постає питання: чи не будує пан Гройсман, який ще не встиг облаштуватися в кріслі Прем’єр-міністра України, свою корупційну схему і чи зможе хоч один антикорупційний орган йому перешкодити?

Хапаючись за останню надію -  детальні матеріали справи передано до міжнародних організацій. А нам, громадянам із затягнутою мотузкою державних кредитів навколо шиї, залишається лише об’єднуватись та протидіяти корупційним діям високопоставлених чиновників, оскільки отримані державою кредити вони розкрадуть, а віддавати прийдеться нам та нашим дітям.


 

Стали відомі поплічники Онищенка.


Серед співучасників злочинів, у яких звинувачується депутат від "Волі народу" Олександр Онищенко, фігурують ще 20 людей.

Про це йдеться у тексті подання до парламенту про арешт Онищенка, яке є у розпорядженні "Української правди".

Головними організаторами злочинної організації називаються три особи – сам Онищенко, його матір Інесса Петрівна Кадирова та фігурант низки газових оборудок Валерій Миколайович Постний, який, за даними ЗМІ, мав спільний бізнес з олігархом Ігорем Коломойським.

Серед учасників злочинної організації Онищенка називаються також Сергієнко Олександр Петрович, Свіченко Сергій Олексійович, Кравченко Дмитро Сергійович, Кабаєв Сергій Іванович, Бистрицький Євген Ромуальдович, Смаглюк Юрій Миколайович, Фисун Володимир Іванович, Гречанюк Мар’яна Петрівна, Іванов Микита Сергійович, Рябошапка Олег Мстиславович, Железняк Леся Василівна, Гарчева Катерина Федорівна, Канцелярук Олександр Борисович, Жицький Павло Миколайович, Пігуляк Василь Миколайович, Копчук Ігор Миколайович, Купріяненко Владислав Станіславович та Якимащенко Роман Юрійович.

Ця справа розслідується за чотирма статтями, Кримінального кодексу, а саме: ч. 1 ст. 255 (Створення злочинної організації), ч. 4 ст. 28 (Вчинення злочину злочинною організацією), ч. 5 ст. 191 (Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем) та ч.2 ст. 205 (Фіктивне підприємництво).

http://www.pravda.com.ua/news/2016/06/16/7112025/

Подробиці затримання "Героя України": сейфи із золотом, $300 000

Під час обшуку у маєтку затриманого на одержані хабара першого заступника губернатора Миколаївської області знайшли величезні суми валюти, підземні тунелі з золотом, коштовності та раритетні ікони, повідомила прес-служба СБУ.

Раніше головний військовий прокурор Анатолій Матіос розповів, що у помешканні першого заступника Миколаївської обласної державної адміністрації, якого затримали на одержані хабара у 92 тисячі доларів, виявили валізу з кількома сотнями тисяч доларів.

Крім готівки, у валізі також були золоті прикраси та фашистські хрести, додав пан Матіос.

http://www.bbc.com/ukrainian/society/2016/06/160604_mykolayiv_bribe_new_vc