Коли ми щось робимо - голова не залишається порожньою. Ми або думаємо про ті дії і справи, що робимо, або думаємо про щось інше. У будь-якому випадку - голова зайнята думками.От і я, опускаючи жалюзі, подивилася у небо і подумала про сьогоднішній день. І чомусь... ні не чомусь, а просто пригадалося, що десь читала, наче люди звикли до війни. І одразу сама дала відповідь: "Не звикли, а адаптувалися".Так, саме адаптувалися. Це слово найбільше підходить до того життя у Нікополі, яке я...

Читати далі...

Збирався написати пізніше, але події розгортаються таким чином, що є що розповісти.04.03.2022 - Снився сон. Дивний і тривожний. Якась нова місцевість, подружка. Хованки. Після тижня біганини між помешканням і підвалом, став виходити на вулицю. Від цього психологічно стає легше, хоча під час вибухів страшніше, ніж вдома. Однак люди не звертають уваги, стоять собі в чергах, або йдуть кудись.До речі, про черги. Роздають безкоштовно молоко. Так там у черзі ледве не до бійки доходить. На 9 ...

Читати далі...

Мабуть це початок осені так на мене впливає... Відчуття схожі з тими, які бувають, коли випадає перший сніг. Тільки зараз мені не прохолодно, а тепло. Затишно, спокійно і комфортно. Раніше цей образ завершувала чашка гарячого солодкого чаю. Тепер можна і без нього.Взагалі, це відчуття у мене триває вже декілька днів. З минулої середи. Таке відчуття, що того дня мене лишили всі проблеми, всі турботи. Точніше, не лишили мене зовсім, а просто перетворились на щось інше.Таке приємне, і чомусь давно ...

Читати далі...

В розіграшах не беру участь, оскільки шансів виграти небагато, чи розігрують те, що нецікаво. Однак цього разу вирішив ризикнути і поєднати корисне з приємним (якщо пощастить) — за донат на дрони для ЗСУ була можливість виграти смачний приз. Ну, думаю, закину побільше (вхідна сума була невелика), а там буде, як буде. Взагалі ні на що не розраховував. Подумав, що здивуюсь, якщо виграю. Але неочікувано дізнався, що переміг.

Іноді в моїй голові бувають такі вихори думок, що я не знаю, за яку вхопитися. А іноді в цій самій голові буває так порожньо, що, вдаривши по ній, можна почути дзвін. От і зараз приблизно так. Хочеться написати щось розумне і цікаве, але думки пішли у відпустку. Тож, я вирішила дістати зі своїх сховків щось, що я писала у позаминулому році на своїй сторінці у фейсбуці. (Зараз там у мене не дуже цікаво. Принаймні на одній із сторінок.[Приєднана картинка] )Отже, мій допис-роздум на тему, яка в...

Читати далі...

Позавчора згадував ту, з якою облазили купу заброшок, іноді відвідували виставки і навіть бухали. Розумів, що дружба колись зійде нанівець, але не очікував, що це трапиться внаслідок трагічних обставин. Повідомили про раптову смерть у зв'язку з погіршенням стану здоров'я. Про подробиці не став запитувати, оскільки ця новина мене ошелешила, та й навряд чи вже щось зміниш. Навіть не розпитатав дату. Але впевнений, що ще трапилось не сьогодні, оскільки два тижні тому не зміг до неї додзвонитись...

Читати далі...

Бувають нормальні люди, а бувають люди-наркотики.Навіть коли ти залишаєш їх у минулому, думки про них не полишають. Ти тримаєшся, з усіх сил намагаєшся не звертати уваги на них, запевнюєш себе, що вони тобі не потрібні, ти можеш і без них жити, знаходиш у ваших стосунках щось, що стало для вас поганим і намагаєшся переконати себе, що вони зробили тобі боляче, але... Варто їм написати тобі бодай слово і ти зриваєшся. Ти знову поринаєш у те безумство, намагаєшся вхопити більшу дозу, бо тої дози...

Читати далі...

Не хотів сьогодні писати. Планував зробити запис пізніше, однак протягом тижня відбулись знакові події. Як позитивні, так, нажаль, і не дуже. Напишу їх без прив'язки до дат, хоча і у хронологічному порядку.Отже, тиждень тому було пару походів до магазину: забрати покупки і власне на закупки. Дефіцит товарів зменшився, значить є завози товарів. Звичайно, порожні полиці залишились, але їх менше, ніж в перші тижні війни. З'явились соуси і кетчупи, олія, овочі, хлібобулочні вироби...

Читати далі...

Мурзік заходить у гості лише щоб поїсти. Через спеку не лишається вдома. Але при цьому приносить бліх. Кожного дня по 3 штуки ловлю. Кицька вже змучилася, не знає куди тікати. А ще ж спека. Мама видумляє: то миття підлоги з олією ялівця, то з лавандою, то натирання. Мені здається, що то все фігня, аби вважалося, що щось робиться. Самі розбіжуться. Питання лише в тому, де Мурзік їх збирає.

Аж не віриться — сьогодні батькові виповнюється 76 років! Не впевнений, що я доживу до такого віку. А він ще тримається. Хоча болячки потроху дістають. Що ж, здоров'я йому!