хочу сюди!
 

Alisa

39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Замітки з міткою «поезія»

Каска в горах

Каска в горах

У Карпатах, у буковому бору,
Всяких грибів,- будь-ласка.
Іду, згинаючись беру…,
І раптом,... серед листя каска.

Серце забилося з нестями
Вона лежала поряд з боровиками,
Іржава і пробита, з ледь замітними хрестами
Вся оточена   грибами

Схиляюсь я над каскою тією,-
Де ж той, що в касці йшов сюди?
Зогнили його кості, зробилися землею
А ми живем, саджаємо сади…

Кому що, а Некроту презик

Ось, написав цими днями новий вірш російською.
(Буває...)

Стишочек о презике

Аленка, зря пшикаешь спреевым дезиком -
Скорее купи "шаровую" Рексону.
Некрот, зря используешь Музу ты с презиком -
Бесить больно умных немного резону.

Нужон геморрой от рифмощного бремени?
Приятно, когда возмущение гложет?
На презика жалко усилий и времени,
А людям стихальня твоя не поможет.

Ты Божие чадо, душа христианская;
Блаженством великим является кротость...
Прошла пятый год как афера майданская -
Не трать, кумэ, силы, лети-ка ты в пропасть.

А может, не всё еще даже потеряно,
Беспочвенны муки - душевные рези...
Стишочку сему больше строк не отмерено -
Забудьте же думать, какой такой "презик".

Данина злого Некрота гомеричному Ероту

Сьогодні на Сайті-Близнюку злого Некрота на ім'я Рупс з'явився новий шедевр Олександра Некрота: в розділі "Сатира и юмор", категорія "Гомерический Эрот", сам вірш має назву "КАБЛУЧНЫЙ ВЕЧЕР".
Приємного прочитання Вам, як завжди!

Річниця (роковини) референдуму і День працівників прокуратури

Сьогодні в Україні 17-та річниця (а за версією Сайтів-Близнюків злого Некрота - роковини) всенародного референдуму, на якому народ схвалив Акт проголошення незалежності України.

Все, що Злий Некрот думає про цей день, - у його блозі на сайті Юейпс: "Свідомі" самогубці чи жертви перших "підрахуїв"?

Про наслідки згаданого вибору народу України - просто величезна кількість сатиричних творів поета, які годі й перелічити.

Втім, 1 грудня в Україні - це ще й професійне свято працівників прокуратури.

У зв'язку з цим пригадуються зокрема твори ПРО КОЗЛІВ І ЗЛУ ЛЮБОВ & (російськомовний) ...А СТАТЬЯ ПОТЕРЯЕТСЯ.

Тож зі святами!

Блогер Некрот відкрив Сайти-Близнюки злого поета :))



Запрошую весь прекрасний Народ I.UA, який я дуже шаную (інакше мене тут не було б!), на Сайти-Близнюки українського і російського поета-сатирика Олександра Некрота:

http://uaps.nekrot.net - Сайт злого Некрота українською мовою;

http://rups.nekrot.net - Сайт злого Некрота на русском языке.

Ласкаво просимо! Добро пожаловать!

Ліричне

Микола Вінграновський


Коли моя рука, то тиха, то лукава,
В промінні сну торкнеться губ твоїх
І попливе по шиї і, небавом,
З плеча на груди, із грудей до ніг ...

Коли твоя рука, солодка, ніби слава,
Червонооким пальчиком майне
В лимонній тиші і коли мене
У темну глибину поверне темна слада.

У білій лодії тоді ми пливемо
По водах любощів між берегами ночі:
І голоси у гніздах ластівочі
Стихають тихо ... Золоте кермо

Заснулої хмарини понад полем,
І спить рука в руці, і на щоці
Краплина щастя, виказана болем,
До ранку світиться ...

 

 

П.С. Мені завжди більше подобалася проза, але тепер тягне до віршових творів

 

А я за юністю не плачу

 А я за юністю не плачу,
Хоч юнь добре пам”ятаю я своюІ
Крихти в ній я не жебрачу,
Лише борги їй я досі віддаю 

Схиляю я голову в журбі,
Зустріти завжди ту дівчину мріяв
.Лиш волошки в полі голубі
Нагадують про любові тої вияв
 
Нагадують роки юності моєї
Ціпкі віточки плюща,
У білім платячку лілеї
Стоїть і жде мене дівча

 Дівчина жде не рік, не десять років
В очах чекання не вгаса,
Лиш постаріла вона трохи
І така ж до пояса коса…

 Де б не був я: де  Північ сувора,
У Карпатах чи в Поліськім краю голубім,
Скрізь, як та берізка білокора
У серці ти тремтітимеш моїм 

Де ти зараз мила, де ти?
Чи знов зустрінемось, коли?
Я так хочу щоб життя замети
Літа нашого не замели

 Знову землю снігом вкрито,
Вітер злісно виє угорі.
Та вірю знов настане літо,
І ти до мене вийдеш на зорі

 Піду в гори, в снігову діброву,
Не легко там по снігу йти,
Де ж ти моя доле чорноброва?
Де тебе шукати, де знайти?

 Мете пороша, заміта сліди
Стежки літ моїх додому.
Де ж ти мила, де ти?
Вгамуй мого серця втому

 Знов зелена зашумить діброва
І зозуля буде нам кувать.
Знов тебе горянко чорноброва
До світання буду цілувать

 Була тоді весна, цвіли сади,
О! Як мене ти цілувала.
Шепотіла тихесенько – Не йди
І я пив хміль вуст твоїх з бокала,

 Як тоді весною, в квітні
Прийду до тебе, як колись,
Сяють твої очі знов привітно
Круг моєї шиї руки обвились

 Ти на грудях моїх мліла,
Та нема тебе, нема і сну,
Я півжиття віддав би мила,
Щоб повернути ту весну

Александр Твардовский

Звезды, звезды, как мне быть,  
Звезды, что мне делать,  
Чтобы так ее любить,  
Как она велела? 

Вот уже прошло три дня,  
Как она сказала:  
- Полюбите так меня,  
Чтоб вам трудно стало.  

Чтобы не было для вас  
Все на свете просто,  
Чтоб хотелось вам подчас  
Прыгнуть в воду с моста.  

Чтоб ни дыма, ни огня,  
Вам не страшно было.  
Полюбите так меня,  
Чтоб я вас полюбила.  

Witaj Gosciu

Tu w starych domach 

Cio*gle jeszcze marzno* serca  Choc* powiedzial ktos  Ze dobry nastal czas  Kazdy z daleka  woli mijac takie miejsca  Lecz tu  zyje ktos z nas  I czeka  Wcioz czeka na swoj czas  Czas wysniony  w kolorowych snach 

Witaj gos*ciu utrudzony  wiem, ze masz spraw zbyt wiele  W koncu wielki to s*wiat  Zaglo*daj czs*ciej w te strony  bo bardzo ciebie tu brak  zegnam cie smutny domu  Wietrze, porwij mnie w s*wiat  Pokaz mi miejsca  gdzie domy  nie majo* az tylu lat 
Po ciemnych ko*tach  i ulicach brukowanych  Szarosc sie plo*cze  a na glowy kapie strach  I chociaz cio*gle milczo*  domy zatroskane  To glos  dobywa sie  tlumiony  Tlumiony nawet w snach  Glos tlumiony 

Schowany w sercu zal 

( Goran .Bregovicz )

Не забути


Не забути; коли небесною ходою
Сходить місяць над водою.
Коли срібний місяць, ясні зорі
Підтанцьовують в просторі

Коли місяць в річку заглядає,
Свою підкову умиває,
Коли тихий вечір в лузі знову
Збира трави на розмову

Не забути і світанки,
Коли у лузі дзвенить сінокіс
І такі смачні сніданки,
Коли трави накосиш цілий віз

Коли літо дарує квіти,
Щедро віддає свою любов,
Коли теплий, босий вітер
Хвилює у річці блакитну кров

Коли ранковими струмками
Сонце щедрим золотом тече
І мечами - блискавками
Гроза темряву січе

Коли хвилюється діброва,
Зупинивши легкий вітерець,
А сопілочка вербова
Щемно будить трепет у сердець

Бо ж моє це сонце і моє це літо,
Моя земля і юності вишневий цвіт
І нічого вже мені не треба,
Лише спокійних і здорових літ

Я, вже молодість не кличу,
Лиш у згадці хлопчик постає,
Вдивляється в моє обличчя,
Вдивляється і не впізнає