Чим ближче до виборів тим більше політики починають скидати свої маски, це той фактично єдиний момент момент коли жертвують пригодованих політиків заради олігархічно-партійних благ, як вибори 2010 дали нам багато чого зрозуміти, так і зараз багато побачимо, щоб тільки не запізно як в 2010.
1. Зараз в Україні є дві реальні політичні сили ПРасти й БЮТ (ЮВТ) здатні вирішити долю українського народу (не вибори 2012, це рядова сутичка, я про війну за Україну говорю). Всі решта фактично антураж для з'ясувань стосунків між цими партіями. Хто хоче реально змін об'єднуються з БЮТ (типу Свободи, непевно зрозуміли помилку 2010 ...) , хто масовка ПР йде в ПР (типу бібібка ...), решта торгуються за преференції під кого ніби лягти, плювати їм на Україну, типу Яйценюка, (хто його фінансує з відкіля Сеня гроші бере, свої ніколи в житті не вкладатиме це брехня) засланого козачка ПРастів, жирний шмат в ПР бібка Сірьожки не дає спокійно спати так пацан до кормушки дорвався вдало, потім Сеня буде валити опозицію й видавати бучні викриваючі новини й ставитиме палиці в колеса опозиції як тільки можна, типу юща, або виторгує жирний шмат й перекинеться.
ПРастами активно створюються й нові партії другого ешелону (типу Кличка, Королівської...), головна суть завдати якомога більших втрат опонентам (БЮТ) й дати хід своїй опозиції або тим хто грає на опозиційності. Руйнування БЮТ це кропітка робота тепер державно-бандитського апарату, бо БЮТ це партія загально української опозиції, без поділу на регіони, чим вона й страшна ПРастам.
2. Основну масу коштів в політику зараз вкладають ПРасти бо політика це їх хліб з ікрою, й ригалами активні результативні дії проти БЮТ будуть одразу багатократно компенсовані ласим державним пирогом (з нашої кишені), любому діячу чи то прасту чи просто "хорошо отличившемуся". Не вірте в ніякі красиві легенди партій без бюджету про гроші інших олігархів в нові партії, всі олігархи в Україні лежать під ПРастами такі закони бізнесу в Україні, у олігархів є два варіанти або лежиш - або не олігарх. Для створення красивих легенд ПРасти будуть спонсорувати через інших олігархів потрібні партії соціологічні опитування все що завдасть шкоду БЮТ. Ніякий бізнесмен й не подумав б викинути десятки мільйонів гривень в розкрутку завідома мертвого політичного проекту типу Коровельської, та й Коровельська б і не подумала вкладати в таке безперспективне діло такі свої кошти, а от заради наживи вона готова поправити своє матеріальне становище, раніше прихисток для бізнесу в БЮТ шукала (ніякого патріотизму, забудьте з такими людьми це слово), а тепер стала в пригоді ригалам. Чого варті кошти вкладені в 3 тисячі рекламних білбордів на місяць по всій Україні, піар по ТБ й подальші витрати, що є навіть неможливі без дозволу ПРастів політикам, що становлять їм загрозу.
3. Для того щоб руйнувати БЮТ й виводити людей з блоку, ПРастам потрібні люди й краще всього з БЮТ, ну не можуть же перейти БЮТівські відщепенці (люди не винні що хочуть також хліба з ікрою) до ригалів чи литвина чи Тягнибока, Яйценюка, Гриценюка ... бо одразу поставлять під удар партії, що їх нібито переманили й відкриють карти ПРастів на подальше руйнування БЮТ. Для таких цілей створюють звичайно нові одноденні супер-перспективні партії, найвдалішим проектом поки є партія Коровелської. ПРасти сподіваються скопіювати ЮВТ й дискредитувати її.
4. Активна робота по знищенню БЮТ ПРастами ведеться методично. Ось типовий зразок розхитування БЮТ й ролі Коровельської. Мер Запоріжжя погодився вступити в ПР http://ukranews.com/uk/news/ukraine/2012/03/19/66559 З Запорізької партії Батьківщина до Королевської перейшли 103 людини http://korrespondent.net/ukraine/politics/1337419-iz-partii-batkivshchina-k-korolevskoj-pereshli-103-cheloveka " Як заявила колишній голова контрольно-ревізійної комісії Ленінської районної парторганізації в Запоріжжі Вікторія Артеменко, причиною виходу стало перетворення партії в "кишенькову" організацію, де рішення приймаються невеликою групою осіб без урахування інтересів півмільйона партійців. "Рішення про вихід з партії не було спонтанним. Ми довго спостерігали за негативними змінами в Батьківщині і поступовою узурпацією влади її керівництвом. Плани, оприлюднені 30 березня під час з'їзду, стали останньою краплею. Нас, звичайних партійців, ніхто не питав, як ми бачимо об'єднавчі процеси і хто повинен очолити виборчий список. Тим не менше, Олександр Турчинов одноосібно оголосив про об'єднання з Фронтом змін і Народною самообороною ". От вам і приклад методичної роботи ПРастів, спочатку меру кисень перекрили, потім відкололи 103 перебіжчиків для піару Коровельської й дискредитації БЮТ. 5. Зверніть увагу на типове ПРастичне словоблуддя Коровельської та масовки організованої їй ПРастами, якщо думати то брехун сам себе завжди викриє. Як заявляла на ток-шоу ще 4 дні тому Коровельська що вона в опозиції до Влади й не проти БЮТ просто її не розуміють, ПРастична брехня, говори часто на чорне біле й тобі повірить половина України. Як можна сподіватись на добрі стосунки з партією в якої ти переманюєш людей ? Це типова ПРастична методика по створенню фіктивних осередків БЮТ, рейдерських захоплень регіональних осередків (входження в партію багатьох людей, а потім зміна політичного напрямку партії голосуванням).
З заяви 103 перебіжчиків про причини скачка - причиною виходу стало перетворення партії в "кишенькову" організацію, де рішення приймаються невеликою групою осіб без урахування інтересів півмільйона партійців. Як в теперішній ситуації в БЮТ можна врахувати інтереси півмільйона партійців ? Це буде звичайна палиця в процес об'єднання опозиції (що й потрібно ПРастам). -... і поступовою узурпацією влади її керівництвом Влада надається керівництву членами партії для ефективного управління, а не узурпується ним. - Нас, звичайних партійців, ніхто не питав, як ми бачимо об'єднавчі процеси і хто повинен очолити виборчий список. Вдумайтесь як можна урегулювати єдиний виборчий список на рівні обласних осередків БЮТ, Свободи, Ф.З та можливих нових членів ? ПРасти ніколи не відрізнялись силою розуму, й жили за принципом - "мета завжди виправдовує слова"...
На керівництво БЮТ чиниться непомірний тиск і тих хто сидить і тих хто на волі, спроби захопити керівництво БЮТ (підкуп, шантаж, підстава) ведуться ПРастами дуже яро, й якщо керівництво БЮТ вистояло вже 2 роки в реальній опозиції до ПРастів то значить Україна має шанс прокинутись.
Прошу визначитись в голосуванні до політика Коровельської.
Популярность парламентских выборов с годами в Украине изменилась – с заоблачных 75% активности в первом туре выборов народных депутатов в 1994 году до 58% на выборах 2007 года.
Главная причина – это абсолютно непонятный механизм голосования, когда украинцу приходится выбирать лишь название партии и несколько ее первых лиц, за которых, собственно, он и должен был голосовать. Если учесть при этом, что на выборах президента Украины 2010 года явка составила 70%, вс становиться на свои места. Люди голосуют за личностей, им не свойственно поддерживать безликие брэнды.
Но парламентские выборы 2012 года, по моему глубокому убеждению, будут пользоваться спросом среди электората. Во-первых, потому, что сейчас начинается радикализация украинского электората. Попросту говоря «руки чешутся», а почесать их можно с толком только об один предмет – избирательный бюллетень. Во-вторых, смешанные парламентские выборы должны возродить избирательную активность 1988/2002 года, а именно – 67-70%. Основываясь на этом примерном показателе, который мы берем из прошлого, мы можем строить дальнейшие выводы.
Украина поделена на 225 избирательных округов по принципу численности населения (с примерно равными демографическими показателями). Каждый из этих округов должен поставить в здание находящееся в Киеве на улице Грушевского ровно по одному народному депутату. Вторая половина депутатов будет избираться по закрытым, пока что, партийным спискам во всеукраинском избирательном округе, с чем мы их сердечно поздравляем. Каждый регион может дать разное количество баллов в избирательную копилку, наша задача понять: «who is who?» на этом диком поле электоральных сражений.
Метод таков: берем общую численность населения, возраст которого превышает 18 лет по региону, умножаем на средний, за несколько предыдущих выборов, показатель активности. После этого делим количество потенциальных избирателей в регионе на количество всех потенциальных избирателей в Украине, а полученное процентное соотношение переводим в «человеко-депутатов» (1% электората = 2.25 «человеко-депутата»).
Начнем, для примера, с юга Украины. Крым никогда большой политической активностью, по сравнению с другими регионами Украины, не страдал. Явка избирателей, оглядываясь в прошлое, будет приблизительно 62-65%. Учитывая показатели количества населения, можно сказать, что в Крыму (вместе с Севастополем) наберется приблизительно 1 млн. 200 тыс. избирателей. Таким образом, электоральная мощь Крыма приблизительно составляет: 5.02% (т.е. одиннадцать целых и неделимых народных избранников).
Вот данные по каждому региону:
Если всё перенести на карту Украины, то получится следующее:
Зеленым цветом условно обозначена западная часть Украины. Она представлена десятью областями, которым по силам определить судьбу 72-х народных избранников.
Центр и север Украины окрашен в бежевый цвет. Этот регион, составленный из 6-ти областей, благодаря столице Украины, сможет избрать 52 депутатов.
Юг Украины – оранжевый, и ему по силам целый 41 народный депутат, это при том, что в его состав входят всего 5 областей.
Но самый интересный – восточный регион, закрашенный синим цветом. В его состав входят всего 4 области – рекордсмены электоральных вливания. Не смотря на то, что политическая активность на востоке Украины традиционно меньше, чем на западе, индустриальный центр Украины обеспечит вхождение 60-ти депутатов в парламент.
Таким образом, если говорить о политической регионализации электората, следует заметить, что ни один из регионов, не смотря на свою мощь, при современных правилах игры не сможет определить более чем 72-х народных депутата по пропорциональной схеме. Конечно политические регионы (деление на 4-ре сектора) были избранны выборочно, не сколько для засвидетельствования электоральной силы одних и слабости других регионов, а сколько для наглядной демонстрации соотношения сил:
Советы партиям: Для чего нужны эти показатели? Для расчета бюджетов, которые будут распределяться в партиях. Они необходимы для того, чтобы понимать насколько необходимо тратить ресурсы и время на территории с которых невозможно получить никаких политических дивидендов. Насколько необходимо было, скажем, «Сильной Украине» (до начала слияния этой партии с более крупной корпорацией – Партией регионов) тратить ресурсы на развитие ячеек в Западной Украине (содержание штабов в каждой области с кучей бюрократических должностей), когда они могли сосредоточить свои ресурсы в Днепропетровской, Запорожской, Николаевской, Херсонской и, возможно, Харьковской области чтобы получить максимальный результат?
Эти показатели важны для партий, которые не находятся на первой или второй позиции в опросах общественного мнения. Они бессмысленны для Партии регионов, которая сейчас может позволить себе вбрасывать огромные ресурсы на развитие компаний по всей Украине, эти показатели бессмысленны для БЮТ, которая сейчас будет выстраивать свою работу, как и всегда, на основе нарративов о её лидере.
Эти показатели нужны для новых «оппозиционеров», да и просто для новых политических движений. Какая стратегия деятельности «Фронта перемен» на будущих выборах? Собирать деньги с мажоритаршиков и бизнесменов, которым потом предлагать место в проходной части закрытого списка – это прошлый век… Необходима концентрация ресурсов там, где они могут что-то сделать и на что-то повлиять, необходима постоянная активная деятельность штабов только в тех регионах, которые пока что не имеют своих всесильных политических покровителей.
Здесь, как ни странно, смекалку проявила ВО «Свобода»: концентрируя все свои ресурсы в западных областях Украины (и оставляя, скажем, восточные ячейки своей организации на самофинансировании без значительных вливаний из партийного бюджета), они смогли добиться позитивного результата, который, при совпадении целого ряда факторов от ВО «Свобода» не зависящих, может конвертироваться в преодоление нового 4% избирательного барьера.
НРУ, «Народная самооборона», «Наша Украина», «Единый центр» и многие другие партии, которые потеряли былую мощь или ещё не успели её обрести, должны руководствоваться подходом региональной концентрации ресурсов. Только так сейчас возможно оторвать лакомый кусочек электорального пирога. Ведь для того, чтобы сражаться с тяжеловесами, с самого начала нужно стать тяжеловесом. Это сделать очень сложно, особенно на политическом поле, где финансово-экономические ресурсы уже давно захвачены и распределены.
Одна Донецкая область стоит 4-ре Херсонских (в электоральном смысле). Но где новой политической силе будет легче отхватить кусок избирательного пирога: в Херсоне или Донецке, в Кировограде или во Львове, в Черновцах или Киеве? Думаю, ответ очевиден. А для того, чтобы обеспечить себе электоральные вливания в маленьких областях и в украинской глубинке, перебив тем самым вялый PR от ПР и нарративы о Юлии Тимошенко, необходимо лишь поднимать эти регионы, инвестировать в них. Только так можно заполучит большой кусок электората, и войти независимой фракцией в парламент. Дай Бог, это произойдет на парламентских выборах в 2016/17 году.
Таким образом, баланс идеологической составляющей, правильное региональное распределения ресурсов и концентрация на «незанятых территориях» – являются единственными способами конструктивного развития новых политических движений в Украине.
Советы избирателям Вы должны знать сколько народных депутатов по закрытым партийным спискам избрала Ваша область и Ваш регион. После выборов только от избирателей зависит выполнят ли избранные власти свои предвыборные обещания или нет. Знакомство с мажоритарщиками и контроль над ними (если таковой вообще возможен в нашей стране) – это хорошо, но каждая область Украины и каждый гражданин Украины в действительности имеют все основания выдвигать претензии тем партиям, за которых они голосовали по пропорциональной схеме.
Спам письмами, регламентированный законом Украины «Про звернення громадян» – это первый шаг в борьбе за свои права. Все они должны начинаться словами: «Мы жители … области, на последних выборах определили судьбу … депутатов, а это значит, что Вы должны нам…». Самое важное то, что действительно они, эти «человеко - депутаты» ДОЛЖНЫ И ОБЯЗАНЫ нам. В случае, когда политики не выполняют своих обещаний, граждане Украины имею человеческое право на акции протеста и неповиновение воле власть имущих и органов, которые они контролируют.
Только посредством такой игры в письма и акциям протеста можно добиться своего. Современные «демократические» общества Запада построены на крови революций и акциях неповиновения властям. Только тот, кто борется за лучшую жизнь, может надеяться на то, что рано или поздно он её получит. Электоральный вес регионов, их сила и осознание этой силы может стать основой для построения действительного гражданского общества в Украине: общества патриотов, которые, невзирая на место жительства, имеют собственное гражданское достоинство.
Про це повідомив у четвер, 9 грудня, керівник фірми "Юкрейніан Соціолоджі Сервіс" Олександр Вишняк, презентуючи спільне з фондом "Демократичні ініціативи" опитування громадської думки щодо наступних парламентських виборів.
Вишняк підкреслив, що вперше серед тих, хто відповів, що піде на вибори, партія "Батьківщина" набрала 18,8%, тоді як Партія регіонів на відсоток менше – 17,8%.
При цьому соціологи дослідили падіння рейтингу Партії регіонів, зокрема, в березні рейтинг Партії регіонів становив 22,8% і за декілька місяців Партія регіонів втратила 5%. При цьому більше всього вона втратила на Донеччині та в Криму.
Вишняк зауважив, що раніше Партія регіонів на Донеччині мала підтримку 44%, а зараз всього 24%. "Ці 20% здебільшого пішли в нікуди, але деякі пішли комуністам та "Фронту змін", - сказав соціолог.
"Батьківщина" порівняно з березнем збільшила свою підтримку трохи більше, ніж на 2%. У березні вона мала 16,1, у грудні – 18,8%.
Також він констатував значне підвищення рейтингу "Фронту змін" 11,4% в грудні, порівняно з березневими 5,5%, та КПУ – 8,4% в грудні, у березні – 4,4%. Також соціолог констатував, що шанси потрапити у парламент є у партії "УДАР", яка в грудні набрала 5,8% (у березні – 2%).Не дотягує до нового прохідного бар'єру партія "Свобода" - 3,3% (у березні 3,5%).
Менше 2% набирають Народна партія, Громадянська позиція, Наша Україна, Партія зелених України. Решта партій набирають менше 1%.
При цьому соціолог відзначив, що у грудневому опитуванні вони не ставили графи проти всіх. Хоча у березневому 11,8% респондентів висловили бажання голосувати проти всіх.
Також у грудні зменшилась кількість тих, хто ще не визначився – 15,7% порівняно з березнем – 22,2%.
Опитування проводилось з 22 листопада по 6 грудня. Було опитано 2 тисяч 12 респондентів старше 18 років у всіх регіонах України, похибка становить 2,2%.
