Існування не може бути покаране...Воно є, або зовсім його нема.Є життя? То воно дарованне Богом!Це не просто так і не дарма.І ні хто, крім Бога, не смієВідбирати чиєсь життя.А хто іншою думкою мріє,Безворотньо піде в забуття. 24.10.22.© Віталій Тугай, 2022

Поклич мене, моя від світу втечо Туди, де ночі родять таїну, Туди, де гнізда дивляться лелечі У всесвіту безсмертну глибину. Поклич мене у безвість первозданну, Від сотворіння бідну на біду, І я, твоя дитина неслухняна, Розкаюся, нарешті, і прийду.[Приєднана картинка]

Лячно з собою один на один. Метеорити поганих новин. Знову здоров'я звалило в Мадрид. Знову без мене. І я інвалід Як же до купи зібрати себе? Як поламати хворобі хребет? Стріли фантазій та мрій тетива. Рими рятують, лікують слова. Я все здолаю і переживу. Come on, негаразди. Я вас розірву!

І вечір. І небо.І добре. І тихо.Стриножений місяцьпасеться між хмар.Доба загубилаприроджену пихуІ річка пускаєтуманний муар.А у далині,в почорнілому полі,Що снігу ковтнулоостанню сльозу,Вже духи веснипозбиралися в коло,І кличуть приховану часомкрасу.Малюнок Олега Шупляка[Приєднана картинка]

Закладаю півдня в ломбард (небагато, на погляд, ніби), Може доля оцінить жарт? Може дасть хоч цілушку хліба? Краще житню, щоб заздрів світ (не поділюся, хай не просить), Замість солі – звичайний піт Від роботи. Здається, досить. А як буде іще азарт, І слова без хули й омани, То закладене у ломбард Відкуповувати не стану.[Приєднана картинка]

Вугільне небо сіє мжичку, Впадає ніч у сонний транс, Та пише стуком електричка Сумний про відстані романс. З наївним шалом Дон-Кіхота Вона здолати прагне їх, Квадратних вікон жовті ноти З ходи зриваються на біг. Я заздрю їй. Вона відважно Ламає сумнівів межу, Та пісню слухаю уважно Й свою про відстані пишу.08.06.2016

Вік смокче днів одвічна монотонність, Жадає жертв із поглядів, чуттів, Де ж взяти стільки слів, аби бездонність Залляти до самісіньких країв? І як зібрати літери в намисто, Якщо вони, нестримані, течуть? Як віднайти хоча б краплину змісту Й змастити нею свій життєвий путь?07.04.2016

А я неправильний сьогодні, А, втім, і вчора був таким, В моїх віршах – сумна безодня В моїх очах – тривоги дим. В моїй душі – неоднозначність, Є сенс, а іноді – нема, Шалена вчинків необачність І мрій – на ціле синема. І серце, що життя колише, Слів не боїться полину, Воно боїться тільки тишу Й нерозуміння глибину.13.12.2015

Хочеться бути хорошою і привітною. Зі всіма. І не крізь зуби, а щиро та віддано. Хочеться бути вірною. Завжди. Бути вірною собі, тобі. Хочеться мати багато справ і скрізь встигати. Бо так треба. Хочеться не хворіти. А просто радіти життю. Хочеться бути "пухнастою". Щоб ти завжди міг з насолодою притулитися до мене. Хочеться бути теплою. Гріти тебе. Гріти тих, кому цього тепла бракує. Хочеться бути собою. І не забувати хто я є. Хочеться бути з тобою. Завжди...

Читати далі...

Зів`яло золото годин, настав брунатно-сірий вечір. Чабанська мила дудка вмерла- вона як синьо-сірий вечір, зів`яле золото долин. переклад з німецької Терджимана Киримли