хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «вірші»

Вірш про Україну "Любіть Україну" Автор: Олександр Кобиляков

ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ

 

Любіть Україну, як матір любіть!

Чи в радості то, чи у горі.

У бій вирішальний за неї ідіть!

Бо зрадник панує на крові.

 

Вставайте з колін та кайдани порвіть,

Врятуйте від смерті Державу.

Вона незабаром віддячить в ту мить,

Як тільки звільниться від клану.

 

Усуньте від влади панів і катів,

Бандитів, запроданців клятих,

Продажних ментів, суддів та крадіїв,

Нацистів кремлівських завзятих.

 

Країна рідненька, ще трохи – терпи,

Невдовзі твоя Перемога.

У бій йдуть сьогодні одні козаки,

Вони немов воїни Бога.

 

За Неньку встає України народ,

Та іншого шляху немає.

В набат знову б’є захисник-патріот,

Людей він у бій піднімає.

 

                                         Олександр Кобиляков

Вірш про Україну "Зрада" Автор: Олександр Кобиляков

ЗРАДА

 

В країні відбулася зрада!

Зганьбили весь вільний народ!

Як швидко забула ця влада,

За що в бій пішов патріот.

 

Навіщо Майдан ми збирали?

Повірили в марні слова!

Щоб знов вони нас обібрали?

Тоді такій владі - ганьба!

 

В парламент обрали тих самих,

Нестерпних панів-крадіїв.

Нема інтересів Державних,

В продажних московських катів.

 

Нема навіть крапельки правди,

В брехливих, лукавих словах.

Забули під куполом Ради,

Що Ненька тріщить вже по швах.

 

У бій нас ведуть батальйони,

Отримавши віри мандат.

Повстануть Героїв мільйони,

Та зникне запроданський кат.

 

                               Олександр Кобиляков

Вірш про Україну "Захисти нас Боже" Автор: Олександр Кобиляков

ЗАХИСТИ НАС БОЖЕ

 

Я готова за тебе молитися,

Дорогий, любий мій захисник.

Перед Богом за тебе схилитися,

Аби тільки-би він допоміг.

 

Щоби він захистив у нерівному,

У святому, важкому бою.

І ти зміг відстояти ріднесеньку,

Україну квітучу свою.

 

Пам’ятаю той день, коли вперше ти,

На мою рідну земленьку встав.

А у юному віці, як воїн вже,

Прапор міцно рукою стискав.

 

Виріс синку, ти швидко і з гідністю,

Захищаєш мене від катів.

Від тієї російської нечисті,

Що зі зброєю вдерлася в дім.

 

Я благаю тебе, рідний Боженько,

Захисти моїх вірних синів.

Дай їм сили, відваги й хоробрості,

В цій безглуздій та клятій війні.

 

                                   Олександр Кобиляков

Вірш про Україну "Лист солдату" Автор: Олександр Кобиляков

ЛИСТ СОЛДАТУ

 

Я звертаюсь ночами до Бога,

Та молюся за твоє життя.

Щоб скоріша була перемога,

Прошу Господа кожного дня.

 

Я благаю, щоб ти повернувся,

До родини своєї, живим!

Та в бою, щоби не спотикнувся,

Ангел став охоронцем твоїм!

 

Ти солдат і тепер захищаєш,

Рідний край від московських катів.

Нечисть бісівську геть проганяєш,

Що зі зброєю вдерлася в дім.

 

Знаю синку, ти скучив за мною,

Та за рідним будинком своїм.

Бог почує молитву ту мою,

Повернешся додому живим.

 

Вірю, буде твоя перемога,

Та майбутнє щасливе життя.

В Україну я вірю та в Бога,

І чекаю на тебе щодня.

 

                       Олександр Кобиляков

Тишина на заре...

Тишина на заре, только дождь шелестит,
Кроет зябкою дымкой дорогу,
Капли слез жгут ладонь, нынче лето грустит,
Сном дождя убаюкав тревогу.

Тишина на душе, воздух пышет грозой...
На пороге родимого дома
В дали взором умчав, не поникнув главой,
В жизнь, любовь и людей верим снова.

т.е.с. 29.06.15

Шовкових споришів тендітний дотик


 Шовкових споришів

Тендітний дотик.

У хатці з комишів

Леліє ґнотик –

 

Там сонечко до сну

Вмостилось. Тихо…

Ліг місяць на сосну,

Молочно диха.

 

Хор коників сюрчить -

Й руна з твердіні!

Замріяно турчить

Струмочок. Тіні

 

 Вистромлюють носи,

Ідуть навшпиньки,

І крапельки роси

З нічної синьки

 

 

На шовк із споришів

Зсипають рясно…

Розкрилення душі -

Дитинство ясне…

 12.06.2015

 

© Copyright: Марина Степанська Раздел: лирика пейзажная

Свидетельство о публикации № 66669

 

Так бо у герці борониться Доля


 

Зашпори в серці,

Зашморг на волі  -
Так бо у герці

Борониться Доля,

 

Доля держави.

Котиться лава,

Пекло клекоче,

Нава скрегоче,

 

Хтива до крові.

Медузоголові

Сунуть ординці…

Спиш, українцю?! -

 

Зашморг на шиї,

Плюгавці вошиві

Волю ґвалтують!

Дух свій ґартують

 

Звитягу і зброю

Справжні герої –

На прю за свободу

Вкраїнського роду.

 

травень 2015

© Copyright: Марина Степанська

Раздел: лирика гражданская

Свидетельство о публикации № 66221


Так бо у герці борониться Доля


Зашпори в серці,

Зашморг на волі - 

Так бо у герці 

Борониться Доля, 

 

Доля держави. 

Котиться лава, 

Пекло клекоче, 

Нава скрегоче, 

 

Хтива до крові. 

Медузоголові 

Сунуть ординці… 

Спиш, українцю?! - 

 

Зашморг на шиї, 

Плюгавці вошиві 

Волю ґвалтують! 

Дух свій ґартують 

 

Звитягу і зброю 

Справжні герої – 

На прю за свободу 

Вкраїнського роду. 

 

травень 2015 

 

Свидетельство о публикации № 66221

Сьогодні ДН в Ліни Василівни!

Взагалі-то це моя улюблена поетеса, люблю абсолютно всі її роботи - і ліричні, і паріотичні!
Дай Боже їй здоров'я та натхнення радувати нас!
Думаю, наші нащадки пам'ятатимуть, любитимуть та поважатимуть її так, як ми Лесю Українку!





Коли я буду навіть сивою,
і життя моє піде мрякою,
а для тебе буду красивою,
а для когось, може, й ніякою.
А для когось лихою, впертою,
ще для когось відьмою, коброю.
А між іншим, якщо відверто,
то була я дурною і доброю.
Безборонною, несинхронною
ні з теоріями, ні з практиками.
і боліла в мене іронія
всіма ліктиками й галактиками.
І не знало міщанське кодло,
коли я захлиналась лихом,
що душа між люди виходила
забинтована білим сміхом.
І в житті, як на полі мінному,
я просила в цьому сторіччі
хоч би той магазинний мінімум:
— Люди, будьте взаємно ввічливі! —
і якби на те моя воля,
написала б я скрізь курсивами:
— Так багато на світі горя,
люди, будьте взаємно красивими!

Ліна Костенко