Тобі іти,
Мені іти
В різні сторони.
Як далеко –
Не знає ніхто.
Візьми з собою
Оберег
Із сказаних слів.
І нехай їх у мене
Більше не залишиться,
Я буду спокійний від того,
Що зміг бути
Хоч у чомусь корисний
На цій землі.
01.05.2016
Погляд
В твоїх очах
Погляду горна
Розжаре серце
Кавадлом чуттів
Крізь жар присухи
Хіть зжирає
Тіло вщерть
І владарює
Погляд
наді мною
Твої зіниці
Як сам Бог
Богинею постала
Перед мною
А я твій раб
Слухняний Неофіт.
Без почутів.
Я не любив
тебе
Любов - чуття
до плоті
Кохання ж
не було
Бо не живі
серця
Душі вогню
без них
не розпалити
замучили тортури
небес і Тла…
ДОПОМОЖИ
Біда настала в Україні,
Ворожа сила в дім зайшла.
Допоможи своїй країні,
Зламати ворогу хребта.
Скажи: «я вільний українець!»
Державу свою захисти.
Допоможи своїм Героям,
Кремлівську погань зупини.
Всім тим, хто зараз у окопах,
Боронить неньку від чуми,
Тим, хто в тилу допомагає,
Чим можеш, тим допоможи.
Допоможи, врятуй країну,
Не будь байдужим, бо не час.
Борись за неньку Україну,
Борись, це твій єдиний шлях.
Є інший шлях, це вічне рабство,
Це шлях образи та ганьби.
Коли не маєш Батьківщини,
Нікому, не потрібен ти.
Олександр Кобиляков
ГЕРОЙ УКРАЇНИ
Герої країни на захист повстали,
На захист тебе і на захист Держави!
В якій ще не вмерла ні слава, ні воля,
Якій посміхнеться ще краща доля!
Прокинемось браття, прокинемось любі!
Поки в жилах ще вільна кров козака,
За долю країни усі небайдужі,
Йдемо на Майдан захищати права!
Ганебнішої влади країна не знала,
Так саме не знала вона і тоді,
Що ворогом стане, хто мав захищати,
Хто клятву давав і хто зрадив її.
Хто зрадив нас з вами і хто посміхався,
Хто зброю підняв, хто над нами знущався,
За злочини ці відповість за законом!
За все що зробив, відповість перед Богом!
Герої країни - загиблі Герої,
Залишаться в серці навіки з тобою.
За долю країни, за гідне буття,
Поклали вони своє власне життя.
Олександр Кобиляков
ВСТАВАЙ УКРАЇНО
Вставай моя рідна, вставай Україно!
Вставай, бо терпіти таке не можливо!
Вони хочуть змусити всіх нас мовчати,
А націю нашу у рабство віддати.
Повстанемо браття, повстанемо всі!
Держави сини, матері і доньки!
Щоб жити в найкращій у Світі країні!
Як кажуть не «НА», а «В» Україні!
За те, щоб онуки спасибі сказали,
Щоб інші держави нас всі поважали,
Щоб жити в заможній, квітучій країні,
Встаємо, щоб жити в своїй Україні!
Олександр Кобиляков