хочу сюди!
 

Анастасия

41 рік, риби, познайомиться з хлопцем у віці 42-48 років

Замітки з міткою «виховання»

Джоан Роулінг озвучила фільм про життя дітей в інтернатах

Письменниця хоче звернути увагу громадськості на проблему знаходження дітей далеко від сімей.

Виховуйте дітей в мудрості і любові.

 

Виховуйте дітей у мудрості і любові.


Сьогодні скрізь лунають заклики до новітнього виховання дітей, щоб ніколи не карати дітей, але дозволяти дитині бешкетувати і творити пустощі, мовляв у пустощах проявляється мудрість. Яка мудрість може проявлятися в пустощах?! А я вам скажу що за "мудрість" у пустощах і бешкетуваннях. У своїх пустощах хлопець (і не один, а десятках випадків) виліз на вагон електропоїзда і згорів у електричній дузі. У своїх пустощах хлопці гралися пітардами и випалили собі очі. У своїх пустощах хлопці каталися на велосипедах і поломили собі ребра і хребти. Потім принцип пустощів переходить у підлітковий вік і підлітки починають пустувати з алкоголем і наркотиками, бійками і насильством одні над одними - стають наркоманами, вбивцями, алкоголіками. Вони виховані на пустощах, що їх пропагують сучасні лжепедагоги. Буває, що їз мільйонів пустунів виходять в люди декілька десятків, але це капля в морі. В основному більшість дітей-пустунів кінчають пянством, наркоманією, злочинством.


Дорогі молоді батьки. Не йдіть за такими фальшивими теоріями лжепедагогів. У пустощах і бешкетуваннях немає ні мудрості, ні користі. Пустощі несуть у собі хаос, безлад і беззаконня, які діють на руйнування і знищення, біди і нещастя. Дитина повинна виховуватися на принципах мудрості порядку, послушності і законопослушності. Коли ми говоримо про такі принципи виховання мова не йде про те, щоб бити дитину, але потрібно навчата її жити у порядку, за певними правилами. Батьки повинні виховувати у дитині із самого народження принцип послушності і порядку. Правила життя і закони за якими живе світ і які вироблялися людством на протязі тисяч років ніхто не відміняв. Закон це основа життя. Порядок речей у світі і у житті створює позитивне середовище на якому будується життя.. Пустощі і бешкетування створюють середовище безладу і хаосу у якому відбувається руйнування і знищення. То чи ви будете свідомо, дозволяючи дитині пустущі і бешкетуваненя навмисно створюючи у житті своєї дитини безлад і хаос, у якому руйнується житті ламаються долі.


Вся інформація для життя міститься у підсвідомості дитини.


Діти найбільше копіють поступки із того середовища у якому вони виховуються, а це батьки, дідусі і бабусі, сестри і брати. Ось тут дитина і вбирає, як губка воду головні аспекти своєї поведінки. Найпершим найдієвішим способом виховання дітей є приклад батьків.Як роблять батьки, так у майбутньому будуть робити і діти. Тут діє принцип підсвідомого навчання. Інформація поведінки батьків закладається у підсвідомість дитини незалежно від її бажання через зір, слух і слово. Те що закладено в дитині у сімї на рівні підсвідомості буде з часом проявлятися у її поведінці. І ось, в чому тут небезпека, що виправити поведінкук дитини стає з кожним роком її життя все важче, а інколи і неможливо. На рівні підсвідомості дитини вся головна інформація життя і її поведінки закладається за перші 5-7 років із того середовища, у якому вона живе.


Потрібно також сказати, що кожних 5-7 років наступає перехідний вік дитини. Вся інформація, яка закладена в підсвідомості дитини за 5-7 років починає проявлятися у поведінці саме через кожних 5-7 років. Дитина починає використовувати у своїй поведінці те чому вона навчилася. Потрібно також замітити, що мове не йде про точне копіювання дитиною поведінки батьків.Це тільки образне порівняння. Поведінка дитини може відріщнятися від поведінки батьків, але головні принципи поведінки батьків будуть відображатися у поведінці дитини. Це не означає, що дитина батьків алкоголіків обовязково стане алкоголіком. З тим, як дитина віддаляється із сімейного середовища у середовище того чи іншого соціуму (дитячий садок, школу, коледж, інститут чи у робітниче середовище) розпочинається новий період набору нової інформації, яка не завжди співпадає з інформацією, яку дитина взяла у сімейному колі. Тут і розпочинається інформаційна боротьба у підсвідомості дитини різних принципів життя. У цій боротьбі і вирішується, яка інформація стане домінуючою, яку буде використовувати дитина у своїй поведінці. А у багатьох випадках у процесі такої інформаційної боротьби формується інформаційний суругат, який дитина виводить для себе з різних інформаційних джерел, які мали місце у її вихованні і встановлює для себе свій власний принцип поведінки.



Для кращого розуміння можна навести такий приклад. Дитина виховувалася у сімї де їй озволяли все, бешкетувати, займатися пустощами і не виховували дотримуватися певних правил. Попадає така дитина у дитячий садок чи у школу де панують строгі загально прийняті правила поведінки і певні заборони. Такій дитині буде важко адаптуватися у новому соціумі. У неї будуть часто виникати конфлікти з педагогами і дітьми. З часом такі конфлікти можуть відторгнути дитину із соціуму і дитина замкнеться спочатку сама в собі, а потім почне шукати таке середовище, у якому вона зможе знайти подібних до себе. А що це середовище, у якому відкидаються загально людські правила поведінки? Це в основному невеликі групи незадоволених дітей, підлітків, які відторгають усі загально відомі правила поведінки і встановлюють свої власні правила життя і поведінки, які йдуть супроти всіх і всяких правил життя. Це в основному групи так званих неблагополучних дітей де процвітає наркоманія, пянство, розпуста, яке веде до злочинства.


Ось так іноді дитина з нормальної сімї попадає в групи неблагополучних дітей і злочинців і тільки через те, що батьки не дали дитині правильного виховання в рамках певних загально відомих правил поведінки і виховували дитину за фальшивими, сучасними доктринами, які навязують людям псевдопедагоги, у яких дитина ставиться над батьками і правилами поведінки, коли дитина живе не за існуючими правилами, а дитина робить те що вона хоче. Таких прикладів сьогодні дуже багато, коли батьки потакають примхам і пустощам дітей. Тут не говориться про однозначність, Є багато виключень. Як кажуть що не людина то ційлий світ. Це просто узагальнені принципи виховання, які на 90% дають добрі результати.


Дитину потрібно виховувати за певними, загальноприйнятими правилами і нормами поведінки.


У сучасному інформиаційному світі всі батьки, за деяким виключенням, піддавшись інформаційній ейфорії часу намагаються зліпити із своєї своєї дитини, як не президента, то міністра, як не дипломата то юриста, артиста чи бізнесмена. Та не всі стають президентами, міністрами, юристами, бізнесменами. Більшість дітей не досягають покладених на них батьками карєрних висот. А життя продовжується. Дівчатам потрібно виходити заміж, хлопцям женитися, створювати сімю. А сімя це і є новий соціум, у якому будуть використані всі знання, які набралися за час дитинства і юності, які зберігаються у підсвідомості і проявляються у взаємовідносинах. І ми сьогодні дивуємості, що дівчата виходять по три-чотири-пять разів заміж, народжують по кілька дітей від різних випадкових чоловіків. У сімях панує насильство.


Страждають діти, стають сиротами, виховуються у дитячих будинках при живих батьках. Чому це відбувається. Причина одна — неправильне виховання дітей. Мова не йде бити чи не бити дитину. Однозначно, бити дитину не потрібно, але потрібно виховувати за установленими правилами поведінки, які має суспільство. Методи виховання тут простіші простого.

  1. Вимагати у дитини дотримання загально прийнятих правил. Якщо дитина, наприклад розкидала іграшки, то вона і повинна їх збирати.Збираючи за дитиною іграшки батьки роблять для неї ведмежу послугу, яка в майбутньому виллється негативною рисою безвідповідальності.

  2. Дотримуватися правил життя повинні і батьки і всі інші члени сімї. Приклад батьків, це найдієвіший спосіб впливу на добримання дітьми правил.

  1. Установлювати певні заборони на речі, які не відносяться до дитячих забав і пустощів. Наприклад, не можна гратися електричними і електронними приборами.

  2. Вербальне навчання, це словесне пояснення правил життя і поведінки, яких повинні дотримуватися діти і люди у тому чи іншому випадку, ситуації чи події.

  3. Принцип покарання за недотримання правил зводиться до певних заборон на найбільш улюблені речі дитини. Дитина повинна усвідомити, що у суспільстві дотримання правил життя і покарання за недотримання правил стоїть на першому місці в житті.

  4. Навчання і виховання дитини повинно проводится не під тиском, а у терпеливому ненавязливому повторені у найбільш доступній для дитини формі, можливо у вигляді гри або розваги для маленьких дітей до семи восьми років. Для старших дітей виховний і навчальний процес повинен будуватися на усвідомленому підпорядкування дітей тим правилам поведінки, який панує в соціумі.

  5. Виховувати у дитині християнські норми поведінки, любов, доброту, милоердя, повагу до старших, стриманність від зла, злодійства, гніву., обману....

  6. Навчити дитину правильно відноситися до роботи і грошей. Бо лінивство веде до бідності, а грошолюбство є коренем всього зла. Тому потрібно виховувати у дітях не любов до грошей, а бережливість і стриманність, щоб дитина знала ціну зароблених грошей, Не потрібно тратити на дитину надмірну кількість грошей,щоб задовольнити примки і забаганки. Купляти тільки необхідні і потрібні для дитини речі.

  7. Виховувати у дитині бажання до навчання. Для цього не потрібно нагружати дитину різними предметами, але дозволяти вибирати своє захоплення самостійно тими речами, які подобаються. Звісно, що неможливо обійтись без заставляння дитини до навчання. Самі по собі більшість дітей не хочуть навчатися. Потрібно шукати методи зацікавлення і заохочення дітей до начання і заставляти дитину навчатися.

  8. Щодо інтернету, то тут все йде 50х50. Інтернет це дивовижне досягнення людства, але так як і у житті в інтернеті є і добре і зле. Не дозволяйте своїм дітям стати залежними від інтернету. Тут теж мусять бути певні обмеження і порядок. Використовійте світ інтернету для навчання і користі, а не для пустопорожніх ігор, які не дають розвитку, але роблять дітей залежними. У всьому повинна бути міра і порядок.

Звісно, що це далеко не всі способи і не ідеальні методи виховання. До кожної дитини повинні підбиратися окремі способи навчання і виховання, але існують загальні для всіх і єдині принципи основ виховання і навчання дітей, по яких створені навчальні процеси в дитячих садках, школах і вищих закладах. В цих нормах навчання в иховання основними є принципи певного порядку і підпорядкування всіх дітей загально прийнятими правилами поведінки. У всіх процесах виховання дітей повинен домінувати принцип вимогливості і строгості без залякування і насильного заставляння. Принцип заставляння під загрозою покарання завжди дає протилежний негативний результат несприйняття. Перш у дитині потрібно виховувати людину правди, порядку, законопослушності, а вже потім спеціаліста.





Про сексуальне виховання у школі.



-Маріє Іванівно! Дозвольте вийти, мені час дитину годувати...!

Дві сестри. Одна дає ляпаса по сраці сестриній дитині. Парадокс.

От дві сестри, і в однієї з них капризуе дитина віком десь 6-ть років.
.
Тобто одна мати з дитиною, друга Старша ії сестра - діти в неї  є, але не капризують Зараз.
.
І у Мати капризує дитина. Старша сестра радить - "дай ій по сраці". Ляпаса.
.
Мати не хоче зараз чогось бити ( вдарити) свою дитину.
- І Старша сестра, не витримавши, дає сама по сраці один раз ляпаса сестриній дитині...
.
.
- Уявляєте, Скільки тут зразу порушено всіляких Табу??
 НАС. Наших Табу.
Скільки глибинних комплексів та Рефлексів Природних тут заховано??? І розкрилось в Цій Ситуації...
.
.
 - 
 - 
 -
.
і таких Ситуацій - Мільйони. Які Потрібно Осмислювати. Ми ж - Люди. Маємо Розум. Повинні Усе - Розуміти. Знати. Не жити рефлексами напівмавпи...
Знати, що вірно, - а що - ні. Що Рефлекс ( від мавп)  - а що Людина.
.
Дак ні, ніхто в Людстві цим не займається, не вивчає...
- Більша частина Людства займається Виживанням у прямому сенсі цього слова. І їм не до філософії, психології та Знань.
- Меньша частина Людства ( в кого все добре) від цього добре втратила  чуттеве розуміння. Отупіла від добра і спокою.
І знаходиться в афектному стані, напівжирні полудурки. Типу синка куркуля - у нього все е матеріальне - і думати про Життя (Через Це) - він вже не здатен...
.
- Або на манір кімнатного кота - це вже Не Кіт. Він втратив половину розуму і поведінки. Бо він на усьому готовому і нічого не бачить у своєму замкненому житті.
Це вже створіння - схоже на кота. Це не Є - Кіт....
.
"Загниваюча Європа"...)))). Ми йдемо туди, але нам ще років 50-т. Будемо такі самі, як вони - все - є, а думок, ідей - нема.
Так що Людство дуже повільно йде по шляху Вивчення Самої себе - Людини.
.
Ось так і живемо.
як попало

Про перспективи сім"ї взагалі.

Міцні сім’ї, тобто тривалі шлюби, ґрунтуються навколо «збалансованого» сексу, хоч іноді пара сама цього не усвідомлює. В ідеалі, якого, як відомо, в житті не буває, він, секс має задовольняти обидвох – це коли потреба жінки = потребі чоловіка. Другий цемент – це спільні діти. Але спершу все таки секс. Його кількість визначається фізіологією, точніше конституцією (лібідо) чоловіка. Секса у пари має бути не менше ніж треба чоловіку (щоб не гуляв), і в той же час його не може бути більше ніж чоловік здатен, (щоб не довелося жінці шукати насолоди на стороні). Тобто (як завжди), поступатися має жінка в обидва боки: терпіти або надлишок, або недостачу сексу. Краще як їхні потреби співпадають навіть з урахуванням вікових змін пари. 

 

Існує іще проблема входження пари у стабільний сексуальний режим. Можуть бути усі фізіологічні підстави для формування гармонійних сексуальних відносин, а не сталося. Особливо це стосується молодих, точніше недосвідчених пар. Якщо мужчина без досвіду, краще щоб жінка брала ініціативу на себе. Які проблеми підстерігають на шляху до гармонії. Чоловічий (хлопчачий) стереотип поведінки однаковий – нами керують відчуття, а вони егоїстичні. Перший в житті «заход» не змінить ніяка попередньо прочитана теорія – він завжди стрімкий і бурхливий для хлопця. Але важливо жінці не проґавити того, за числом, «заходу», в який мужчина вже може себе контролювати. Йому треба підказати щоб зупинитись і перечекати до вгамування. Надалі він і сам зрозуміє свою вигоду накопичення енергії, та до цього його треба підвести.

 

Суспільство припускається страшенної помилки у підготовці своїх громадян до дорослого життя, коли пускає на самотік сексуальну підготовку молоді. У школі практичними і лабораторними роботами охоплені природничі предмети, є практика водіння автомобіля, а сексуальну поведінку нехай освоюють самі: можливо два хлопці, можливо дівчатка. Та відсталі острівні африканські племена давно показують і допомагають своїй молоді (журнал «Вокруг Света»).

 

Можливо молоді матері мають заснувати доброчинну практично-просвітницьку організацію для своїх дітей, щоб вберегти їх від «ботанівства» і різних сексуальних відхилень, якщо хочуть няньчити онуків. Бо комерційна фірма не зосереджуватиметься на якості результату.

 

У любому сімейно спрямованому випадку це питання потребує якогось вирішення.

Дитячі малюнки перетворюють в професійні ілюстрації

Перетворення дитячих малюнків у професійні ілюстрації допомагає дітям пишатися своїми роботами.



Щасливий випадок.

Суспільство навчає наших дітей усьому і часом доволі успішно. Освіта поділена на технічний і гуманітарний напрямки. У нас Є конструктор Сергій Королев і т д. але скажіть при якій професії можна обійтись без навчання жити, у тому числі і ст. життям.
Позиція батьків у інформуванні дитини на заборонені теми відома «малий іще, прийде час взнає». Коли ж саме час? Відомо, що якщо дитина до року має сама піти ногами, до 2 –х років заговорити. Коли ж «починати» вчити дітей сексу?, А відразу, як виникають запитання зі статевих відносин відповідати на них. Глибина пояснення має відповідати віку дитини. У малому віці сама проста відповідь задовольнить дитину.
Яка ж офіційна реакція на природній потяг дитини до пізнання статевих відносин. Скажімо у дитсадку не чисельна група відокремилась у закутку приспустили трусики і вивчають різницю у будові тіла. Якщо нагодився хто з персоналу зразу налякали криком і засудженням «непристойних» дій малечі і припинили натуральні досліди. Увечері дошкульно повідомили батькам вибірково, з числа інтелігенції, бо двірничка чи продавщиця можуть відповісти, навівши факти про саму виховательку. А треба б виховательці очолити дослідження тіла відповісти на запитання і згорнути тему до наступного випадку. Далі нехай буду розповідати від першої особи.
В моєму дитинстві (13 років) була комунальна кухня і сусідка (35 років) схожа на колобок та дуже доброзичлива. Не памятаю з чого почалось, та ми жартівливо плескали одне одного по сідницях, коли були на кухні на самоті. А одного разу, коли вона провела своїх гостей після якогось святкування і при доброму гуморі завела зі мною відверту розмову про секс, якого тоді звісно не було, щонайменше у мене. Послухавши теоретичну підготовку, я попросився на практичні заняття і одержав згоду. В хаті нікого не було і ми пішли до її кімнати. Я одержав повний практичний курс. Я був щасливий, і вдячний.
На другий день я відчув, що вона мене уникає, бо засмутилася через свій вчинок. Але я зрозумів і те, що свою функцію відносно неї я не виконав. Так тривало певний час, доки вже я не підстеріг нашої самотності і взяв ініціативу у розмові з нею і визначенні стосунків. Я вибачився що я іще не зовсім мужчина, але ж з одного разу це навряд чи кому вдається одразу. Попросив надати мені іще шанс – я буду дуже старатися і не можна ж залишати мене недовченим. Згодом нам трапився такий же випадок і я, з її допомогою, реабілітувався в її очах. Так було іще не багато 2-3 разів. Потім моя родина отримала інше житло і ми виїхали. Колись, згодом я приїжджав і допомагав їй зробити ремонт її кімнати.
Головне для мене, що я отримав нормальний сексуальний запуск у доросле життя. Бо були серед товаришів відхилення гомосексуальні, і ще гірше моральні, коли фізично здоровий хлопець морально «затиснутий» до такого ступеню, що ціпеніє у присутності протилежної статі. А про одного його дружина розповідала подрузі, що він не тримається більше хвилини і все. Врешті вона пішла з дітьми від інженера до грузчика. Більшість самотніх з числа знайомих шли з життя після 42 років.
Я радий що в мене стався щасливий випадок, саме випадок, а не система освіти, як мало б бути. Ця інформація може прислужитися вашим синам і онукам, якщо вам вистачить мудрості.
 

100%, 1 голос

0%, 0 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.