ЗМІ повідомляють, що Рада заборонила імпорт російської електроенергії. Повна брехня і черговий обман українців! Заборонені прямі договора між українськими і російськими підприємствами на постачання електроенергії. Але російську електрику можна і далі вільно купувати на українській біржі через дилерів. Також залишається вільний імпорт електроенергії з Білорусії, а насправді з Росії, бо енергосистеми цих двох країн об‘єднані, як сіамські близнюки. Це як сьогодні, щоб долетіти з Києва до Москви, треба зробити пересадку в Мінську. Формально прямого авіасполучення з країною-агресором немає, а через Білорусію є. Так само і з продажем російської електроенергії.

Рада також надала уряду право самостійно приймати рішення про закупівлю російської електроенергії. Це створена справжня корупційна годівниця і ручне управління, за яке українці платитимуть з власних кишень.

Ми вимагаємо від влади припинити брехати українцям і припинити бізнес на крові – купівлю електроенергії в країни-агресора; припинити знищувати українську енергетику в інтересах ворога, прирікаючи українців на безробіття, бідність і міграцію.

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Модні слова і красиві тези. Програма дій Уряду: незрозуміло, куди рухаємося і що маємо робити

Глава Уряду: Один з головних індикаторів економічного розвитку – зростання середньої зарплати

- Це правда, що восени Ви хочете підвищити не лише мінімальну зарплату, а й пенсії?

- Це правда, про пенсії. Нам потрібно змінити пенсійну систему. Дефіцит цієї системи (це кошти, яких немає в Пенсійному фонді) - 5,5 млрд дол. А наступного року, якщо не змінити, – це 7 млрд дол. 80% українських пенсіонерів живуть за межею бідності, і моє персональне завдання – витягти їх звідти, дати можливість, щоби постійно пенсія оновлювалася, щоби вона зростала. Цей комплекс законів, який ми внесли, дає можливість вже з 1 жовтня підвищити пенсії 9 млн пенсіонерів з 12. Системно підняти, а не зробити разову подачку. Це означає, що ми повертаємо повагу до людини праці – якщо ти заробив, то отримай свою пенсію. Фактично ми всім категоріям пенсіонерів збільшуємо пенсію. Щойно це зробимо, ми переходимо до підвищення пенсій військовим пенсіонерам, з 1 січня 18-го року. Тобто ми охопимо абсолютно всіх і зробимо так, що ця система буде сталою, і за 7-10 років дефіцит буде або нульовий, за рахунок детінізації, або мінімальний. Це дасть можливість і людям, котрі працюють сьогодні, і пенсіонерам впевнитися в тому, що їхні кошти буде захищено.

- Перед голосуванням щодо прем’єрства в Раді Ви сказали, що покажете нардепам, що таке керувати державою. Вже показали чи ще ні?

- Ця фраза була відповіддю на те, що я не чув, яке запитання мені поставили. Але насправді для мене якісно управляти країною – управляти по совісті, чесно, якісно, професійно. Служити - і це найголовніше. Коли ти служиш сьогодні, завтра, післязавтра – завжди буде результат. І я на цей результат повністю налаштований. Мені 39 років, і я хочу, щоб Україна досягла успіху. Якщо я зможу своїми зусиллями бути до цього причетним – це для мене найвища винагорода. Я – системна людина і вважаю, що будь яка людина створює системи. Фактично нам треба багато чого змінити в системі державного управління. І, до речі, з 1 травня наш уряд розпочав цю масштабну реформу. Результат буде. Не за один рік, але буде. Вже восени до уряду прийдуть 1000 нових кадрів, бажаючих змін. Ці люди вже будуть мати конкурентну зарплату, тому що ми підтягнули ресурси ЄС. Це – агенти змін у самій системі управління. Ми будемо реформувати 10 міністерств. Майже половину уряду буде реформовано. Це буде абсолютна нова структура самих міністерств. Результат буде – нам треба тільки об’єднуватися та йти вперед. Але нам треба винести за дужки популізм, тому що нічого доброго він не принесе.

- Чим на сьогодні Ви як прем’єр-міністр найбільше пишаєтеся?

- Нашою прекрасною державою і нашими прекрасними людьми. Україною і українцями. Мені не має чого відвертати від людей очі – і це найголовніше. І це для мене дуже важливо. Немає нічого, чим би я завинив перед людьми, навмисно. Те, що нам вдалося зробити за цей рік, треба віднести і до попереднього уряду, тому що було зроблено низку жорстких кроків, урядом Яценюка, для макроекономічної стабілізації. Нам вдалося відновити економічне зростання, ми підвищили вдвічі мінімальну зарплату, відновили будівництво українських доріг. Ми створили низку програм для розвитку економіки, наприклад, програму підтримки сільгоспмашинобудування. Ми розпочали реформу державної служби, і це принесе свій результат, тому що державні послуги будуть якісними. Ми змінили систему закупівель, вийшли з абсолютно чіткими реформами і змінами в пенсійній системі, в системі освіти і в системі охорони здоров’я. Я вважаю, що у вересні маємо ці три надважливі теми довести до логічного завершення. Не все залежить від мене, від уряду. Нам потрібна підтримка парламенту. Але я готовий персонально відповідати за практичну реалізацію. Якщо пенсійну реформу схвалить парламент, я готовий відповідати за кожен місяць її впровадження. Я знаю, що ми тут досягнемо успіху.

- Нехай би міністри отримували великі зарплати, 10-30 тис. дол., і соцпакети, але якщо крадеш – ґрати. Чи можливо таке зробити?

- 10-30 тис. дол. ми не можемо собі дозволити. Але я би мріяв про зарплати українців, які б дорівнювали тисячам доларів. Щодо зарплати чиновників, то заплата — це добре, але це не все. Має бути відповідальність, має бути доброзичлива система як до чиновника, так і до людини. У нас система пострадянська – влада має тиснути на людей. Так неправильно. Я завжди робив ці системи прозорими, відкритими і доброзичливими, для людини. У 2006 році я привіз міжнародний аудит, зібрав всю мерію, і консультанти сказали, що ми маємо бути клієнтоорієнтованими. Клієнт – це той, кому ми надаємо послуги. Кожен українець — споживач тих послуг, які надає влада, в тому числі. І ці повноваження мають бути якісними. Треба змінювати систему управління державою, приводити нові кваліфіковані кадри. Це питання підготовки і відповідної мотивації, в тому числі щодо заробітної плати.

- Які у Вас відносини з українськими олігархами? Чи намагаються вони на Вас впливати, тиснути, і чи це їм вдається?

- Особливих взаємин ніяких немає. Я багатьох знаю, але дуже добре, що я ні від кого не залежу. Взагалі я думаю, що всі зацікавлені сьогодні, щоби економіка України зростала, тоді їхні активи будуть коштувати більше. У більшості принаймні має бути такий здоровий погляд на розвиток ситуації в країні. Але вони вже точно розуміють, що зловживаннями якимись чи чимось іншим побудувати щось стійке неможливо. Тому, з одного боку, потрібно змінювати структуру економіки, з сировинного типу, який ми маємо сьогодні, на створення доданої вартості всередині країни. Тоді українці будуть повертатися додому та отримувати нормальну заробітну плату. З іншого боку, треба розвивати малий і середній бізнес. Для мене надзвичайно важливими є зліт фермерства, малі та великі підприємства, які починають створювати додану вартість і якісний український продукт. Такі підприємства треба розвивати, давати їм доступ до кредитних ресурсів, давати їм можливості до зростання.

- Чому Ви категорично проти продажу землі?

- Я би сказав не так. Я проти дискусії "мораторій - не мораторій". Я за те, щоби українська земля була інструментом відродження українського фермерства. Тому що в нас іноді дивляться на землю, як на поле, на якому требі посіяти, зібрати, відвезти до порту, відправити до іншої країни та отримати валюту. Для мене село, аграрний сектор — зовсім інше. Це село, де живуть люди, це їхній розвиток території, і це аграрний комплекс. Найголовніше — якщо розвиток фермерства накласти на можливості децентралізації, — це колосальний кошт для відновлення українського села. Я переконаний, що після того, як ми ухвалили рішення про децентралізацію і створення об’єднаних громад, ми багато сіл врятували від знищення. Там є добра динаміка, і ми будемо її підсилювати, для того щоби місцеві громади почали розвиватися. Але одночасно треба підвищувати відповідальність людей на місцях. Вони повинні розуміти, що мають служити людям, які їх обирають.

- Про що Ви спілкуєтеся з І. Маском?

- Я запропонував, щоб "Тесла" розглянула Україну як країну, в якій багато чого можна зробити, в тому числі в енергетиці. Я нещодавно створив Раду інновацій, тому що вважаю, що ми маємо величезний інтелектуальний потенціал, але в нас усередині країни немає механізму, щоб ти міг розробити, впровадити, продати. Рада інновацій повинна створити національне законодавство, стимули мотивації, захистити наших науковців і наші інновації, щоб ми створили український продукт.

- Що треба зробити, щоб люди, які поїхали з України, повернулися?

- Тільки якість. Мають бути нормальна конкурентна робота, гарна освіта, гарна охорона здоров’я, якісні державні послуги. Кожен має себе знайти у своїй рідній країні. Унікальний наш випадок у тому, що ми маємо свою державу з величезним якісним потенціалом. Я вважаю, що те десятиліття втрачених можливостей і призвело до того, що анексовано Крим, окуповано частину Донбасу. Ми мали бути сильнішими, а в нас дуже часто пости займають хапуги. Була політика на знищення держави зсередини. У тому числі повністю централізація і корупція. Замість того, щоб розвивати економіку й інвестувати в людей, інвестували в себе і збагачувалися.

- Чи можливий для України сьогодні чи завтра план Маршалла?

- Це дуже добра ідея, і ми її відпрацьовували ще в першому уряді Яценюка з нашими європейськими партнерами. Але тоді це не склалося. Я вважаю, що ця ідея є дуже прийнятною, і ЄНП включила це до своїх програмних цілей. Я би хотів, щоб цю ідею реалізували.

- Німеччині дали 13 млрд (сьогодні це 130 млрд). Чи можливо, щоб Україні дали 130 млрд?

- Так ставити запитання "дали Україні" трошки принизливо. Підтримати сьогодні Україну, щоби ми почали більш швидко розвиватися – я вважаю, що весь цивілізований світ мав би до цього поставитися з повагою. Я був у Лондоні на конференції з реформ в Україні, і один з представників північних країн виступив і сказав, що "ми хочемо більше за більше. Більше реформ, більше змін – а ми більше підтримки". Я сказав, що я теж того хочу, тому якщо ми робимо якусь системну реформу, то розуміємо, що левова частка інвестицій у цю реформу має бути за Україною. Але якщо вони хочуть підтримати нас "під ключ" тієї чи іншої реформи, то допоможіть нам, наприклад, переобладнати заклади охорони здоров’я, змінити систему підготовки навчальних кадрів, їхньої оцінки тощо. Люди хочуть жити сьогодні, а не хочуть чекати 15 років, щоб ми оволоділи технологіями. І тоді я буду розуміти, що це "більше за більше".

- Україна знала часи дніпропетровських, донецьких. Чи можна тепер казати, що настав час вінницьких?

- Величезне перебільшення. Я думаю, що це більше відголос дніпропетровських і донецьких. Для мене, ментально, Україна єдина, неподільна. Але щодо вихідців з Вінниччини, тих, хто там народився, то це тільки я і два міністри уряду. Але цей поділ "вінницькі – не вінницькі" — така дурниця. Не можна так людей ділити.

- Чи будете Ви виставляти свою кандидатуру на пост президента на чергових чи, можливо, позачергових президентських виборах?

- Я вважаю, що вибори парламенту і президента мають відбутися вчасно і в рамках законодавства. За цих два роки треба дуже багато зробити в країні, і я більше відчуваю свою ефективність саме у виконавчій гілці влади. Тому таких планів в мене нема.

- Тобто президентом України Ви себе не бачите?

- Ні.

- Хто був, на Вашу думку, кращим прем’єром України?

- Я не хочу давати оцінок. Кожен повинен мати свою історичну відповідальність за той чи інший період часу. Була низка прем’єрів, які були абсолютно неефективними, які, замість того щоб розвивати країну, займалися чимось іншим. І це інше привело нашу прекрасну країну до слабкості. Я працював мером з 2006 по 2015 рік і пам’ятаю всі ці періоди. Можу сказати, що спільно зі своєю командою робив певні позитивні речі та успіхи не тому, що мені хтось допомагав, а навпаки. Тому що я боровся – кожне рішення потрібно було просто вигризати. Центральна влада все більше забирала можливості у міських громад, стискала. Мене це настільки збурювало, що для мене це був серйозний виклик. І коли мені в кінці лютого 2014 року зателефонував А. Яценюк, він мені сказав: "підеш зі мною рятувати країну?" Я сказав, що я можу піти за однієї умови, що я зможу реалізувати те, чим живу, і те, у що вірю, – децентралізацію. Я приїхав, ми поговорили, я розказав, як я це бачу, і він сказав, що це нормальна історія і що її треба робити.

- Ви людина, яка рухається і щось робить. У Вас є мрія увійти коли-небудь у підручники української історії?

- Я хочу бути дотичним до успіху України. Запишуть це в підручник історії чи не запишуть… дуже важко розраховувати на величезну справедливість. Але дуже хочеться бути дотичним, тому що, напевно, навіть більш ціннішим буде те, що завдяки нашим рішенням мільйони людей житимуть краще.

- Ви жорстка людина чи більш схильні до компромісів?

- Без жорсткості важко щось зробити, з одного боку, а з іншого — компроміс не завжди є правильним виходом із ситуації. Немає компромісів із совістю, в позиції між добром і злом. Тобто це має бути розумний підхід, і якщо рішення прийнято, то воно жорстко має бути реалізовано. Іншого просто немає. Це принцип, який має бути впроваджений за всіма напрямами.

- Київ — це вже Ваше місто чи ні?

- Я взагалі люблю міста, селища, середовища громад, де живуть люди. Я три роки живу в Києві, це прекрасне місто. Я розумію, що дуже багато треба зробити, і тепер, в умовах децентралізації, є такі можливості.

- Ви відчуваєте, що Ви киянин?

- Я не відчуваю, що я киянин. Я відчуваю, що я українець, і люблю всі міста. Я не можу бути несправедливим, як прем’єр-міністр, і сказати, що я люблю одне місто і не люблю інше. Я багато їжджу країною, бачу міста – вони різні. Але в нас величезний потенціал, що на сході, що на заході, що в центрі, на півночі, на півдні. У нас прекрасні громади, і я взагалі люблю просто Україну.

- Скільки годин триває Ваш робочий день?

- Як правило, розпочинається о 8-9-й, завершується о 21-22-й, але може бути і перша, і друга.

- Скільки годин на добу Ви спите?

- 6-7. От минулий тиждень я більше п’яти годин не спав.

- Чи є у прем’єр-міністра хвилина на спілкування з дітьми, на кіно, на книжки?

- Родина – це найвища цінність. Насправді я намагаюся завжди, але тут я не доопрацьовую. У мене немає стільки часу, скільки я б хотів, щоби бути разом зі своєю родиною. Це дуже важко.

- Ваш батько сьогодні Вас за щось лає?

- Він завжди мене критикує. У нас дуже добрі з ним стосунки, але бувають дискусії дуже непрості.

- Ви дослухаєтеся до нього?

- Звісно, всі ж дослухаються до батьків. Але в нас з ним є чітка домовленість: він ніколи не розказує мені, що мені треба робити, і це з дитинства. Він завжди мене підтримував, але давав мені можливості для самостійності. Коли мені було 22 роки, я втратив свою маму. 17 років ми вже живемо без мами, тому з батьком я щодня спілкуюсь, телефоную, але бачусь дуже рідко. І це теж величезна проблема.

- Я Вам вдячний за інтерв’ю, бажаю успіху Вам і Україні.

- Бажаю всім нам успіху.
https://ua.112.ua/interview/prezydentom-sebe-ne-bachu-i-na-vybory-ne-pidu-401693.html

Одним із своїх основних досягнень в уряді називають зростання ВВП у 2016 році на 2,2% як свідчення економічного розвитку країни. Частина експертів опитаних Радіо Свобода кажуть, що передумови для такого економічного зростання були закладені попереднім урядом. Інші запевняють, що певне покращення ситуації обумовлене природніми економічними коливаннями, вони зауважують, що кризу та підйом прогнозували заздалегідь. Утім, більшість експертів сходяться на тому, що уряду Гройсмана слід віддати належне за стабільність економіки країни протягом року.

Детальніше про досягнення та провали в цифрах.

Досягнення

1. Підвищення рівня мінімальної заробітної плати до 3200 гривень, тобто вдвічі з 1 січня 2017 року. 3,5 мільйони працівників отримали підвищення зарплати через подвоєння «мінімалки», за даними звіту Кабінету міністрів. Підвищили зарплату лікарям і вчителям.

За даними моніторингу Мінсоцполітики, середня заробітна плата станом на 1 січня 2017 року становить:

– працівників освіти – 5 126 гривень (збільшення на 56,8 відсотка, або 1 857 гривень, порівняно з 1 січня 2016-го)

– працівників охорони здоров’я – 4 479 гривень (збільшення на 56,9 відсотка, або 1 626 гривень, порівняно з 1 січня 2016-го).

«Як не дивно, це виявилося позитивним кроком. В першу чергу для бюджету і для низькооплачуваних співробітників. Для бізнесу це не найкраща новина з одного боку, з іншого боку – бізнес і без цього вже був вимушений піднімати зарплати, тому великого негативу не відчув» – зазначає економіст, керуючий партнер компанії «Capital times» Ерік Найман.

2. Перехід до публічних закупівель через електронну систему ProZorro. З 1 серпня запроваджено електронну систему ProZorro у всіх державних закупівлях.

«Від моменту запровадження електронної системи закупівель та станом на 1 січня 2017 року економія бюджетних коштів складала близько 8,3 мільярда гривень, що становить 10,2 відсотка загальної суми закупівель», – йдеться у звіті Кабміну за 2016 рік.

Станом на лютий 2017 року, за даними Мінекономрозвитку, економія склала 17,72 мільярда гривень бюджетних коштів. Цей факт допоміг команді ProZorro вдруге отримати нагороду на щорічній гала-церемонії «C4F Davos Awards 2017» у Женеві для фахівців у сфері комунікацій.

3. Впровадження реформи з децентралізації, внаслідок якої за 2016 рік на 41,6% зросли власні доходи місцевих бюджетів.

Протягом 2016 року було утворено 207 об’єднаних територіальних громад на добровільних засадах. Таким чином загальна кількість громад, з моменту ухвалення закону, дорівнює 366. Це 17% від загальної кількості місцевих рад базового рівня.

Для розбудови інфраструктури об’єднаних територіальних громад 2016 року з державного бюджету місцевим бюджетам було надано відповідну субвенцію у розмірі 1 мільярд гривень, за рахунок якої громади реалізували 1 383 інфраструктурні проекти.

4. Енергетика. В квітні 2016 року уряд ухвалив рішення щодо єдиної ціни на газ для населення та промисловості.

Встановити вартість вирішили єдину для всіх і відразу відповідно до ринкової вартості. Володимир Гройсман зазначив, що це буде останнє підвищення в межах угоди із Міжнародним валютним фондом. Уряд затвердив ціну для всіх на рівні 6879 гривень за тисячу кубометрів газу.

«Переконаний у тому, що ми у цьому питанні поставимо крапку, і це буде остання зміна ціни на газ у житті нашої держави. Вірю в те, що ми приймаємо державницьке рішення, здатні забезпечити підтримку тих, хто її потребує. Переконаний, що ми поставимо крапку в корупційних схемах ринку газу, і ми будемо все робити далі для того, щоб ситуація в країні змінилась в кращий бік», – заявив тоді прем’єр Володимир Гройсман.

Володимир Гройсман

Як прозвітував Кабмін за 2016 рік, у результаті «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» вперше за останні шість років не отримувала бюджетного фінансування та вперше за п’ять останніх років отримала чистий прибуток у сумі більше ніж 21 мільярд гривень.

Експерти називають це позитивним кроком, як і започатковану реформу з реструктуризації публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України».

Ще одним позитивом називають те, що більше ніж рік Україна не закуповує газ в Росії.

Крім того, серед перемог уряду цього року експерти додають ще впровадження системи електронного декларування, започаткування реформ в системі охорони здоров’я (закупівля ліків через міжнародні організації, запуск програми «Доступні ліки», зміни в податковому законодавстві (щодо електронного реєстру відшкодування ПДВ, ліквідації податкової міліції), відкриття нових напрямків міжнародного авіасполучення.

Провали

1. Приватизація об’єктів державної власності. В 2016 році бюджет країни отримав від приватизації лише 188,9 мільйона гривень замість запланованих 17,1 мільярда гривень.

Приватизація Одеського припортового заводу у 2016 році зривалась кілька разів на тлі гучних скандалів та маніпуляцій.

Заступник голови Фонду держмайна Андрій Гайдуцький пояснює неспроможність реалізувати план, зокрема, перепонами з боку уряду.

«З 396 державних підприємств 105 знаходяться у переліках, приватизація яких заборонена окремими законами. З 291 державного підприємства 142 знаходяться в управлінні інших відомств, переважно міністерств. Зволікання з передаванням постійно відкладає їх підготовку до приватизації. Замість того, щоб активно передавати фонду державні підприємства для їх підготовки до продажу, відомства просять уряд вилучити їх з приватизаційного переліку. У 2016 році більше від половини з майже 60 підприємств були вилучені з переліку саме з цієї причини, тому фонд не має права готувати їх до приватизації», ­– зазначає доктор економічних наук, заступник голови Фонду держмайна Андрій Гайдуцький.

2. Понад 90% колишніх міліціонерів зберегли свої посади після проведення переатестації. Звільнено було лише трохи більше ніж 5 тисяч осіб. Й при цьому багатьом вдалося поновитися на посаді через суд.

«Вихлоп» від цієї діяльності був мінімальним і це все показало, що це був неефективний інструмент. Як тільки побачили, коли в кількох районах почалась переатестація, яка велика кількість людей не атестовується, включилися механізми, щоб провести своїх людей та їх атестувати. Стара система в апараті міністерства не допустила радикальних змін. В атестаційних комісіях була переважно громадськість, яка витратила величезну кількість часу на це, а результат не виправдав очікувань. Це звичайно не результат для такої кількості часу і ресурсів», – експерт із «Центру політико-правових реформ», головний експерт групи реформ правоохоронних органів «Реанімаційного пакету реформ» Олександр Банчук.

3. За рік зросли тарифи на всі комунальні послуги: холодна вода майже на 35%, електроенергія – в межах 60-70%, газ – практично вдвічі, а найвідчутніше та найболючіше для українців підвищення тарифів на гарячу воду та опалення – більше ніж вдвічі.

«Підвищення цін, що відбулося внаслідок приведення ціна на газ у відповідність до рівня закупівельних цін по імпорту – це об`єктивна річ, яку треба було зробити. Але, на жаль, ціни на комунальні послуги виросли не лише тому, що зросли ціни на газ, але й тому, що абсолютно нічого не було реформовано в секторі теплокомуненерго. Ця природна монополія залишилась на тих самих умовах, на яких була: така сама непрозора, в тариф закладено багато втрат, яких могло б не бути, розкрадання», – пояснює старший економіст, член наглядової ради центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Володимир Дубровський.

Експерт зазначає, що якби із підвищенням ціни на газ була підвищена ефективність роботи підприємств теплокомуненерго, створена штучна конкуренція між ними, то населення могло би отримати набагато менші тарифи на опалення та гарячу воду.

«На жаль, уряд всерйоз це питання не розглядав, тому ми маємо такі тарифи для населення. І виходить, що за рахунок бюджету компенсується з одного боку неефективність, з іншого боку – розкрадання, що фактично виливається у схему розкрадання державного бюджету», – наголошує економіст.

Загальна сума субсидій, призначених домогосподарствам на оплату житлово-комунальних послуг у 2016 році становила 5 мільярдів 704,7 мільйона гривень, за даними Держстату.

І лише за січень-лютий 2017-го ця сума вже склала 1 мільярд 636,1 мільйона гривень, як підрахував Держстат.

4. Не вдалося покращити бізнес-клімат

Податкове навантаження на бізнес посилилось – через підвищення «мінімалки», впровадження Єдиного соціального внеску (ЄСВ) для непрацюючих підприємств:

– Сума ЄСВ вдвічі збільшилася (з 352 до 704 гривень) для підприємців платників податку 1-ї групи.

– З 2017 року фізичні особи підприємці мають щомісяця сплачувати ЄСВ у розмірі 704 гривні, навіть якщо не отримували доходу.

– Підприємці, які використовують найману працю, сплачуватимуть більше зарплатних податків за кожного співробітника.

– Зросла сплата Єдиного податку, який прив’язаний до «мінімалки».

Як наслідок спостерігалось масове закриття підприємств. Станом на лютий (лише за 2 місяці) їх закрилось понад 300 тисяч.

Попри те, що уряд намагається полегшити ведення бізнесу шляхом дерегуляції, підприємці цього не відчувають в значній мірі, зазначає директор Інституту аналізу і прогнозування Юрій Лісничий

«Корупція, умови ведення бізнесу, відсутність сигналів, які б свідчили міжнародним інвесторам, що в Україні змінилась ситуація, що це вже не «совкова» країна, де вести бізнес неможливо. Ми як були при Януковичі країною з такими підходами в бізнесі, до певної міри нею і залишились. Навіть заборона проведення певних перевірок не стерла ту демонізацію державної машини, яка відлякує як іноземних інвесторів, так і наших. А до того додається відсутність захищеності бізнесу: рейдерські схеми, відсутність справедливого судочинства. Але загалом треба віддати належне, не відбулося того краху, яким лякали як пропагандисти російські, так і п’ята колона всередині країни», – пояснює директор Інституту аналізу і прогнозування.

До провалів уряду експерти також додають затягування із земельною реформою та стартом ринку сільськогосподарської землі, гальмування пенсійної реформи.

У сфері децентралізації є спроби утворення територіальних громад під сферу впливу місцевих «олігархів», а також виділення бюджетних коштів на розвиток громад під окремих народних депутатів-мажоритарників, зазначає Юрій Ганущак.

Політична карикатура Олексія Кустовського

Україна не може виплатити в грудні $3 млрд за єврооблігаціями, викупленими Росією в кінці 2013 року.
Про це йдеться у заяві Міністерства фінансів України стосовно рішення Виконавчої ради МВФ про визнання "російських облігацій" на $3 млрд офіційним боргом.
"Уряд України бере до уваги позицію Виконавчої ради МВФ, що так звані "російські облігації" є офіційним боргом", – сказано в заяві.
Водночас в Мінфіні сподіваються на продовження надання підтримки від МВФ у випадку не виплати "російського боргу", враховуючи нову політику фонду щодо кредитування за наявності простроченої заборгованості перед офіційними кредиторами.
"Незалежно від їх статусу, єврооблігації, термін погашення яких настає у грудні 2015 року, належать до боргових зобов’язань України, які вона не може сплатити", – сказано в заяві
Крім того, ці облігації включені до периметру угоди щодо реструктуризації державного комерційного боргу, яку Україна провела в листопаді.
Зокрема, умови нових облігацій, випущених в рамках реструктуризації, передбачають, що Україна не може надавати кредиторам, що не погодилися на списання частини боргу (як Росія) кращі умови, ніж уже затверджені.
"Україна, згідно з первинними договірними умовами, не має права здійснювати виплати кредиторам, які відмовилися брати участь у реструктуризації", – сказано в документі.
Крім того, в умовах нових облігацій України, випущених 12 листопада, також визначено, що невиплата за облігаціями, термін погашення яких настає у грудні 2015 року, не означатиме крос-дефолту.
"Україна згодна на добросовісне проведення переговорів для досягнення взаємної згоди стосовно реструктуризації боргу за облігаціями, термін погашення яких настає у грудні 2015 року", – сказано у повідомленні.
Як повідомляв INSIDER, напередодні рада директорів МВФ визнала офіційним борг України перед Росією за єврооблігаціями на $3 млрд, які викуплені РФ в рамках домовленостей між Віктором Януковичем і Володимиром Путіним.
Відгадайте з якої кишені буде оплачений, вкрадений "двічі не судимим проФФесором", борг України? Вірно, з кишені його виборців і "противсіхів".
І такі самі граблі шарахнуть по голові другий раз і по тому ж електорату після втечі нинішніх солоденьких послідовників Партії Регіонів.

   

Кабинет Министров Украины вышел с предложением подготовки и реализации плана восстановления, рассчитанного на два года — «плана Маршалла» для Украины.

Об этом заявил премьер-министр Украины Арсений Яценюк на заседании правительства в среду, 9 июля, сообщает пресс-служба Кабинета министров.

По информации Яценюка, правительство раскроет этот план в первые сессионные дни Верховной Рады Украины в сентябре.

А.Яценюк сообщил, что 8 июля правительственная делегация во главе с вице-премьер-министром Украины Владимиром Гройсманом приняла участие в подготовительном заседании Конференции доноров и инвесторов в Брюсселе.

«Правительство Украины вышло с предложением подготовки и реализации плана восстановления для Украины, рассчитанного на два года. В Европе были примеры таких планов восстановления — так называемый план Маршалла. Это будет план Маршалла для Украины», — подчеркнул глава правительства.

В ближайшие два года, считает премьер, основными элементами экономического развития страны должны быть продовольствие и энергетика: «Это основные элементы этого плана, две базовые цели».

«Обеспечение внутреннего рынка продовольствием, его экспорт и развитие аграрного сектора. Энергетический блок — это уменьшение энергопотребления, увеличение добычи и строительство новых электрических сетей и генераций. Это два основных элемента экономического развития страны в ближайшие два года», — сказал он.

     новости