хочу сюда!
 

Татьяна

32 года, водолей, познакомится с парнем в возрасте 30-45 лет

Заметки с меткой «екскурсія»

Аджимушкайські каменоломні


Аджимушкайські підземні виробки існують понад півтора століття. За час видобутку каменю, з якого будувалося місто Керч, вони утворили складну систему ходів, що тягнеться на багато кілометрів. У роки Великої Вітчизняної війни Аджимушкайські каменоломні стали базою партизанського руху.
У травні 1942 р. гітлерівці прорвали оборону радянських військ на Ак-Монайських позиціях. Знесилені загони з боями відступали до Керчі. В районі Аджимушкая 14 і 15 травня розгорнулися особливо запеклі бої. Але оборона була прорвана, і бійці змушені були сховатися в підземеллях. Організували два окремих гарнізони: у Великих каменоломнях — чисельністю приблизно 10 000 осіб, у Малих — до 3 000.

Військових чекали суворі випробування. Аджимушкайськікаменоломні до оборони завчасно не готували, тому спеціальних запасів зброї, боєприпасів, продовольства, медикаментів не було. На видачу продовольства довелося встановити суворі норми. Детальніше тут

Скельська сталактитова печера


Для поціновувачів активного відпочинку цікавим об"єктом для туристичної подорожі буде Скельськая сталактитова печера (відкрив Є. Кирилов в 1904 р), що знаходиться біля села Родніковського (Крим). Вона має статус пам'ятника природи, відвідувачі мають змогу відвідувати її з 2003 року. В даний час печера чудово збережена і для зручності туристів облаштовані доріжки і освітлення. Детальніше тут
Історія Скельської печери почалась декілька мільйонів років тому, вона утворилася від дії підземної води на вапнякові породи. В ній знайшли кістки вимерлих тварин: лісового кота, кримського сайгака та ін


Колиба-музей "Чумацький шлях" запрошує на відпочинок

Неподалік від автодороги Івано-Франківськ -Галич  в чудовому буково-грабовому лісі розташована колиба "Чумацький шлях".  Родзинкою цієї колиби є те, що вона оформлена як колиба-музей старожитностей і посеред неї знаходиться відкритий мангал для приготування їжі. 


Для туристів, які подорожують щоб ознайомитись з автентикою, українською кухнею кращого місця просто не знайти.  У колибі  є  куделі, куферки, прялки, повісьма, сита, рубанки, копистки, гасові лямпи, дзигарки, коромисла, гемблі, жорна, верстати, люльки, колиски, бамбетлі, швейні машинки, молочники, борщівники, креденси, гребені, чесалки, цимбали, баяни, старовинні фени, пранники, ваги, сорочки, крайки, шальонові хустки, камізельки та ще багато іншого. Детальніше тут

Про логотип міста Львова


Логотип складається з зображення стилізованих різнокольорових зображень дзвіниць центральних храмів міста та вежі міської ратуші (зліва — направо): 
- Дзвіниця Вірменського собору (зеленого кольору): символізує вірменську діаспору Львова, Вірменську апостольську церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс ( 15- 16 століття) 
- Вежа Корнякта — дзвіниця Успенської церкви (червоного кольору): символізує український Львів, православну церкву; в архітектурному плані — східний ренесанс ( 15- 16 століття)  ... Детальніше тут

Подорож на ровері: корисні поради

Переглядаючи статистичні дані про забруднення навколишнього середовища стикаєшся з думкою: «Потрібен ровер!». Чудовий вид транспорту, екологічний, легкий і маневренний, підходить для різних за віком, але найбільш залежний від погодних умов. І він ще прекрасним видом транспорту для літнього відпочинку або невеликої подорожі. Для тих, хто зважився освоїти такий вид транспорту є кілька важливих порад, з чого почати.
Отже, тривалий перегляд моделей велосипедів пройдено, залізний кінь куплений - що далі? Треба навчитися з легкістю підкорювати великі відстані. Цей процес багатоетапний і цікавий. Кожен з нас знаючи свою фізичну підготовку задумається: будь-яке зацікавлення пропаде на першому ж затяжному підйомі, коли починаєш задихатися.
 Перший етап треба почати з тренувань в правильний час: в гарну погоду. Вітер у дорозі це перший ворог велосипедиста. У спеку теж краще не навантажувати себе тривалими переїздами, а ось прохолода додає сил для пересування. Дуже гарний час для тренувань вранці з 5 до 8 і ввечері з 6 до 9. Перед виїздом знадобиться усунути зайвий опір: зняти зайві прибамбаси, змастити ланцюг, перевірити гальма (вони не повинні терти ободи), добре накачати колеса. Взуття для катання на велосипеді треба вибрати професійне, з підошвою що не дуже згинається(щоб менше втомлювалися ступні), сидіння відрегулювати на такій висоті, щоб в нижньому положенні педалі нога була майже випрямлена і не забути шолом на голову. Не зайвим буде придбати спідометр, так як прийдеться контролювати відстань: з 3 км за одну поїздку спочатку і далі-3 км, 4, 5, 6, 6, 6, 7, 7, 7, 10, 10, 10, 15, 15 , 20, 20 км. Оптимальна швидкість пересування 17 км / год., яку перевищувати не рекомендують досвідчені велосипедисти.
 Для вибору маршруту підійдуть топографічні карти, які треба навчитися читати, щоб визначати підйоми і спуски.
Цікавим буде спланувати для відпочинку кільцевий маршрут або маршут із зворотним поверненням на поїзді або електричкою. Так у вас буде можливість проїхати довгий шлях і повернутися додому. У літній період року при гарній погоді можна захопити з собою карімати і спальники, переночувати під відкритим небом і продовжити шлях на другий день. Місце де переночувати краще вибирати безпечне і недалеко від води. Але цей варіант більше підійде молодим людям, які віддають перевагу активному відпочинку.
Якщо збираєтеся підкорювати гірські місцевості, знадобляться кілька коротких виїздів не довше 3 км, щоб на шляху був хороший підйом. Його треба намагатися подолати стоячи на максимальній швидкості. Ця вправа швидко сподобається. Під час пересування обов'язково потрібен відпочинок. Маленькі зупинки для відпочинку краще робити кожні 6 км на кілька хвилин, тоді шлях здасться не таким виснажливим. Проїжджаючи на велосипеді відстані у вас буде можливість насолодитися околицями і пейзажами. Активний відпочинок на такому виді транспорту підійде для всієї родини або компанії друзів.

Для більш підготовлених можна планувати довші маршрути. Для цього необхідно додатково затаритись: латками (для камер) і клеєм, набором інструментів для велосипеда і звичайно ж їжею. Для їжі в таких умовах більше підійдуть калорійні продукти багаті на вуглеводи: хліб, бублики, картопля, цукерки, родзинки, курага, сир, ковбаса. Дослідивши в інтернеті наявність магазинів уздовж шляху ви позбудетеся від зайвого вантажу під час пересування, навіщо тягнути зайві запаси, якщо їх відсутність можна без проблем поповнити.

Відпочивайте активно і охороняйте навколишнє середовище. Залишайте місця відпочинку після себе прибраними, адже після вас там приємно буде відпочити ще не одним туристам.

Хмельницька АЕС

     Накінець відбулася довгоочікувана поїздка на Хмельницьку атомну електростанцію. Всі у бойовій готовності зустрілися на головному вокзалі.Сіли в поїзд і тверезо приїхали на станцію Кривин. Недочеквши автобуса, вирішили пішки йти до Нетішина.
Біля в’їзду в Нетішин сіли на автобус із Славути. Вийшли в місті і попрямували до центру інформації ХАЕС повз Нетішинську лікарню. На її території проглядалося купа вентиляційних шахт різного розміру. Цікава сховище септика дегельминтизатор і напевно міні очисні споруди лікарні теж тут були присутні.
       У центрі інформації нам перевірили наші документи і показали виставку із стендами по ядерній енергетиці і моделлю реактора ВВЕР-1000.
       На території ХАЕС діючим є 2 енергоблоки, сумарною потужністю 2000 МВт. На черзі 3 і 4 брок.
      Опісля ми сіли у службовий транспорт і нас доставили на тренувальний корпус ХАЕС. Там ми мали змогу посидіти на збірці ТВЕЛів у ТВС.
Звісно, це муляж, виготовлений із нержавійки.  
       Справжній ТВЕЛ виготовляється із уранових таблеток вагою 9 г із вмістом уран-235 до 4%, запаяних у цирконієву оболонку. Далі ми перейшли у тренувальну кімнату, де у точності 1:1 розміщено всі прилади і управляючі щити БЩУ.
        Ми потрапили як одна зміна тренувалася. Враження були двозначні. Строгі люди, котрі у разі сигналізації певного датчика, визначають поломку і локалізують її. Будова управління реактором передбачає дублювання керуючих систем у 3 рази. Відчуваєш, що від знань цих людей залежить «здоров’я» реактора. Його важко вивести на позаштатний рівень із БЩУ, адже система безпеки автоматично заглушить реактор при загрозі аварії. Найцікавіша на шиті кнопка АЗ, котра опускає всі керуючі стержні вниз, повністю глушачи реактор.
       Приїхавши до пропускної ХАЕС ми залишили всі мобільні телефони, фотоапарати, флешки, навушники, ножі, ліхтарі, вогнепальну зброю у машині. Дозиметри теж, бо їхні номери необхідно було написати у окремому листі-дозволі. На наступний раз знатимемо
        На вході чекав найприскіпниший обшук працівниками МВС. Паспортний контроль із метало детектором. Fenrizу не пошастило, його з фотографією звіряли довго… Нам видали казки і повели у машинний зал 1 енергоблоку по довжелезним галереям. Вся станція з’єднана коридорами галереями. У машинному залі стояла вібрація, було чути змазувальними матеріалами. Відчуття не передати, ти стоїш, а за метрів 20 від тебе за шарами бетону відбваються реакції ядерної фізики. Обійшовши турбіни попрямували на вихід. Здали казки, одягнулися і поїхали на екскурсію у музей міста Нетішин. Місто із невеликою історією, котре живе за рахунок станції. Із станції до міста протягнуті труби опалення. Чого-чого а тепла у місті не бракує). Місто стоїть на подушці висотою 2 м, утвореної із землі, яку вибрали із території сучасного водосховища. На його дні поховане село Детятин. Ціни на продукти дешевші, ніж у Львові. Півтора годинна екскурсія закінчилася, ми пішли закуплятися ГСМ.
        Дуже смачне живе пиво Саяна. Нас відвезли на перон, де ми успішно поїли підвечірок, розігналися ГСМ і сіли в поїзд.
        Тут із нами сталася неприємна ситуація. Taras-Tinian забув студентський у дома і дотошна москальська пика у образі провідниці відмовилася пускати, бо немає білета. Виходить парадокс, є іменний пільговий білет на його ім’я, а він не має права їхати у поїзді, бо немає студентського, хоча йому ніхто б не видав білету у касі без студентського. Вмовляння нічого не допомогли, після чого сказала йдіть до начальника поїзда. Аналогічний українофоб, правда домовилися що він у Здолбунові виходить. Ми вирішили що він виходить і купує повний квиток на цей поїзд, адже він там стоїть 25 хв. Тарас вийшов на технічній зупинці перед Здолбуновом. В результаті поїхав із тієї станції о 20-15.
 Приїхали до Львова по 21 годині і розїхалися по домам. Вражень повні штани.
Було вражаюче!
      Атомне місто - Нетішин, дуже схоже на сумнозвісну відселену Прип'ять. Подібна архітектура, принцип забудови, вулиці, педантично підстрижені кущі. Проходячи містом, в голові уявлялася Прип'ять, ті ж  будинки, сонце, діти... Є схожість, і також місто та станція розташовані в мальовничому місці, посеред соснового лісу. Приємне місто, захотілося мені залишитись надовше у ньому.
Цікаво було у тренувальній кімнаті БЩУ (блочний щит управління реактором), якраз застали тренування майбутнього персоналу, що нам дало можливість краще відчути процес побаченого. Дуже відповідальна робота, яка вимагає 100% концетрації уваги та міцних нервів. Ну і знань відповідно. Компенсує те висока зарплата, швидкий вихід на пенсію та різні премії й відпустки. Майбутній працівник БЩУ ретельно відбирається з кращих запропонованих кандидатів на місце. Мусить мати вчений ступінь. Загалом має пройти від 8 років (з початку навчання) до роботи, включно з річним тренуванням в БЩУ.
Гарно було в машинному залі 1 блоку. Звук, розміри, запах - створювали неповторні враження про цього атомного гіганта. На фоні турбогенератора, незвично для наших очей виглядала симпатична працівниця АЕС в оранжевій касці. Увага нашого хлопчачого товариства на мить сфокусувалося на ній, та й спровокувало не дуже пристойні фантазії Усміхнений

       Загалом приємно було з того як до нас віднеслися та приділили увагу. Поїли, кормили, возили, були в ролі якоїсь важливої делегації. Усміхнений
Добрі та приємні люди були, на тому фоні ми собі файно релакснули. Таке тепер нажаль, рідкість.

10.10.2010

До роботи!
10 жовтня Україна приєднується до наймасштабнішої акції протидії
змінам клімату в історії людства

  10 жовтня цього року (10/10/10) по всьому світу відбудеться Global
Work Party - глобальне святкування всесвітнього Дня дій на захист
клімату - найбільшої в історії практичної екологічної акції. Наразі до
цієї ініціатив вже приєдналось 150 країн (більше 2500 різних акцій) і
перелік щодня поповнюється. В Україні відбудеться серія видовищних і
практичних акцій, покликаних зробити реальні кроки для протидії змінам
клімату.
У цей день у кожному обласному центрі України люди садитимуть дерева,
будуватимуть велопарковки, здаватимуть на переробку макулатуру. <<Ми
стаємо до роботи заради безпечнішого майбутнього. А Ви?>> - таким є
запитання учасників кампанії до політиків, великих бізнесменів,
пересічних українців. Станом на сьогодні, участь в акції 10/10/10
підтвердили у Києві, Донецьку, Львові, Рівному, Луганську, Житомирі,
Харкові, Маріуполі, Сєвєродонецьку, Миколаєві, Дніпропетровську,
Алчевську, Бердянську, Херсоні, Білій Церкві, Черкасах, Чернігові,
Чернівцях, Івано-Франківську, Керчі, Кам'янці-Подільську,
Хмельницькому, Кіровограді та інших містах. Звичайні люди, вчителі,
спортсмени, вихованці гуртків і шкіл, проведуть паралельні акції і
покажуть світові, що рішення для подолання зміни клімату доступні вже
сьогодні. Організаторами кампанії виступає Міжнародна ініціатива
350.org та Український кліматичний рух.
Ранок 10 жовтня розпочнеться акцією духовного служіння за збереження
життя на Планеті, яке відбудеться у церквах різних конфесій. А у
Михайліському Золотоверхому соборі 350 разів продзвонять церковні
дзвони на знак солідарності із міжнародною спільнотою. Продовжиться
день видовищним флеш-мобом <<Відкрий cвоє серце Планеті>>, на якому
зберуться представники різних релігій та культур. Далі по всій Україні
та Києві відбудуться  : тематичні кінопокази, майстер-класи з
приготування вегетаріанської їжі, акція Free Market (безкоштовний
обмін старими речами), прибирання парків, посадка дерев, утеплення
будинків, збір одягу та інших речей для дітей-сиріт, розповсюдження
еко-торб у супермаркетах, велопаради, встановлення сонячних батарей,
збір врожаю.
За деталями акцій та часом їх проведення слідкуйте в подальших
розсилках та на сайті кампанії http://world.350.org/ukraine/. Тут ви
знайдете більше інформації про зміни клімату, кампанію, як
приєднатись, контакти та ідеї для практичних акцій. Зареєстровані в
Україні акції: http://www.350.org/oct10/action-search?country=ua&city
. Тут можна переглянути відео-ролик із зверенням релігійних лідерів
http://www.youtube.com/watch?v=aCDx8NB6Rx0&feature=player_embedded
............................................................................................................................
Координатор по роботі зі ЗМІ: Олександра Гаскевич, 067-297-30-82,
gaskevich@gmail.com.
З питань організації акцій в регіонах: Юлія Маклюк, 097-144-03-12,
j.mcluck@gmail.com
.............................................................................................................................
Довідково : <<350 ппм>> - кількість часток на мільйон - рівень,
визначений вченими як остання безпечна межа CO2 в атмосфері Землі.
Придумали кампанію 10/10/10 люди з об'єднання 350.org (www.350.org).
350.орг - це група активістів, об'єднаних однією великою метою -
зменшити концентрацію парникових газів в атмосфері до безпечного
рівня. Цей рівень дорівнює 350 ппм (частинок на мільйон) СО2
еквіваленту. Минулого року під прапорами 350 в один день 24 жовтня
відбулось більше 5 200 акцій по всьому світу - від Норвегії до Кенії,
від Мексики до Монголії. Ця кампанія була визнана найбільшою  за
кількістю учасників політичною подією в історії. Більше про історію
руху 350.org - тут http://www.350.org/story.

В Україні 350.org також має своїх прихильників. Ми представляємо різні
організації - НГО, зелений бізнес, студентські клуби. Разом ми
називаємо себе Українським кліматичним рухом. Минулого року ми
приєднались до акції 24 жовтня, організувавши кліматичний карнавал на
Хрещатику. Завдяки цій акції про зміну клімату дізнались тисячі
українців. Як це було - дивіться тут. З того часу ми проводили різні
тренінги, кінопокази, виступали по радіо і телебаченню, саджали
дерева, брали участь в міжнародних переговорах. Цього року наша
команда збільшилась і натхнення зросло. Ми організуємо не тільки
декілька різнопланових акцій в Києві, а і по одному заходу в кожній
області країни. Ми віримо, що українці готові взяти своє майбутнє в
свої руки, готові до практичних дій для подолання зміни клімату. Не
існує єдиної правильної відповіді на всі екологічні проблеми. Але ми
можемо почати думати, спостерігати, приймати рішення, брати справу в
свої руки. Час працювати разом!

Готуючись до святкування Дня Землі 2010 в Україні, люди з усіх
регіонів країни разом пошити величезний прапор Дня Землі. Прапор 5х7
метрів з різнокольорових клаптів став символом єднання українського
народу в прагненні оберігати довкілля і будувати безпечне майбутнє для
нашої Батьківщини і всього світу. Ми віримо, що тепер настав час
об'єднатись для реальної роботи на захист нашого життя і нашої
Планети.

Якщо ви представляєте еко-НГО, ініціативну групу проти забудови
зелених зон чи природоохоронний гурток - приєднуйтесь і заявіть про
вашу позицію на весь світ. Якщо ви володієте зеленим бізнесом,
вболіваєте за сталий розвиток або органічне землеробство -
приєднуйтесь і покажіть, що людство вже має методи для зупинення зміни
клімату. Якщо ви розвиваєте демократичне суспільство та захищаєте
права людини - приєднуйтесь і розкажіть про ті ризики, на які зміна
клімату наражає жителів острівних країн та посушливих регіонів. Якщо
ви прихильник духовного вдосконалення або розвиваєте мистецтво -
приєднуйтесь і доведіть, що не лише гроші правлять цим світом і його
людьми.
У Вашому місті ще немає акції? Швидше реєструйте свою подію на
http://world.350.org/ukraine/. Щоб приєднатись до кампанії 10/10/10
"До роботи!" - організуйте в цей день практичну акцію в своєму місті.
Це зовсім нескладно, адже організатори підготували 10-кроковий план,
що зробить підготовку ефективною і простою.
Партнери кампанії 10/10/10 в Україні: ЕкоКлуб "Зелена Хвиля",
КліматІнфо, магазин екологічних товарів SexyGreen, Національний
екологічний центр України, Всесвітній фонд охорони природи, Волонтери
ООН, студентська організація AIESEC та інші.

Від імені глобальної ініціативи 350.org та Українського кліматичного
руху, запрошуємо вас приєднатись до кампанії 10/10/10 "До роботи!".

http://world.350.org/ukraine/

Приєднатися до події

День біорізноманіття

22 травня – Міжнародний  день збереження  біорозмаїття.

     Чому  варто про це згадати, навіть на фоні інших справ? Гострота даного питання пов’язана з серйозною деградацією природи планети у ХХІ сторіччі – до такого рівня, за якого стабільне існування людства буде неможливим. Річ в тім, що люди не беруть до уваги, що живуть на планеті, яка має обмежені розміри і кінечні ресурси. Але, наприклад, за останні 25 років обсяг продукції, вироблений людством, – рівний обсягу продукції, виробленого за 125 попередніх років, тобто – мова про експонентний розвиток, про стрімке наростання обсягів вироблення „продукції” і мова про вичерпання в найближчому майбутньому ресурсів планети, в базовому сценарії, до 2070 року чи раніше (модель „Світ-3” Дж. Форестера, розроблена на замовлення Римського клубу).

     Слід  взяти до уваги, що як природною основою  для існування сучасної цивілізації, так і єдиним відновлюваним ресурсом є біосфера. Її стан стає критичним. Так, в термінології всім відомої  екологічної піраміди енергоспоживання (це коли мікроорганізмів найбільше, безхребетних тварин менше, а хребетних – ще менше), енергетично виглядало так: 90% енергії, виробленої рослинами, поглиналося мікроорганізмами, 9% - безхребетними організмами, 1% - людиною і великими тваринами. Зараз людина і тваринництво споживають 40% від первинної продукції біосфери. Тобто, людина перевищила ємність і порушила стійкість екосистем, кардинальним чином трансформуючи біосферу, і запустила ті чи інші біосферні компенсаційні процеси.

     «Послуги  біосфери є незамінними, проте ми понадміру використовуємо її ресурси, – зазначає д.б.н. Ярослав Мовчан, експерт НЕЦУ, член Української асоціації Римського клубу. – За даними Світової мережі екосліду (“Global Footprint Network”), у 2009 році вже станом на 25 вересня людство вичерпало максимально допустиму кількість ресурсів планети, які можна було використати за рік з можливістю їхнього відновлення. В річному перерахунку, сьогодні людство споживає на 40% більше, ніж здатна забезпечити біосфера планети, і цей процес над-споживання може завершитися швидкою катастрофою, яка зачепить наших сучасників і стане трагедією нащадків».

     Наскільки це серйозно? Чому втрата лісів, ведмедиків і метеликів (а все це разом, включаючи мікроорганізми, і є біорізноманітність) має бути причиною для нашого хвилювання? Тому, що це обмеження, а в перспективі – втрата ресурсів для харчування, це – погіршення стану екосистем і їх здатності до саморегулювання, що впливає на якість життя, це – погіршення здоров’я населення планети, втрата паливних ресурсів, втрата чистої води, втрата естетичних та культурних цінностей, втрата ще 15 екосистемних функцій – послуг для суспільства. Втрата всього цього – це плата за метушню чи «гламур» повсякденності. 
 

     Ось чому в Ріо-де-Жанейро в 1992 р. було підписано Конвенцію про біорозмаїття, а ООН оголосила 22 травня – день, коли була досягнута угода про це, – Міжнародним днем біорозмаїття. Беручи до уваги катастрофічний стан живої природи планети, 2010 рік було оголошено ООН Роком біорізноманітності. Тема цьогорічного Дня біорозмаїття – «Біорозмаїття для розвитку і подолання бідності». В цей День (але не тільки цей) необхідно задуматися, як ми живемо, що ми робимо з живою природою, і що буде завтра (і яке воно буде!). Поки-що ми спостерігаємо, як у нас на очах зникають ліси і озера, луки і степи, сквери і дельфіни, риби і величні дерева. І виростають на їх місці монстри будинків і офісів, так, ніби вони матимуть сенс без знищеної природи. Ми далі говоримо про розвиток, забуваючи, що він не може бути безкінечним, і пора задуматися не про кількість тон металу чи нафти, машин чи банків, а навіщо вони? Де те, для чого буцім-то все це будується, прокладається, виплавляється? Де якість життя? І де власне життя?

     Чи  є виправдання «девелоперам»  і їх замовникам, «новим капіталістам» і їх «топ-менеджерам», чиновникам і депутатам різного рівня, які щодня чи раз в житті, заробляючи на масло до хліба чи освіту дітей в Швейцарії, «хатинку» чи позолочений унітаз, «ролекс» чи «майбах», забирають у нас всіх майбутнє, у наших дітей – здорове життя, а у наших внуків – взагалі життя? На що вони розраховують з логікою «а після мене хоч потоп»? Що далі і заради чого? Ще трохи грошей конкретному олігарху? І проблеми для всіх нас на багато років? Без позитивних зрушень в нашій свідомості, практиці природокористування, в способах і рівнях споживання майбутнє як сучасної цивілізації, так і Української держави є проблематичним. Майбутнє починається сьогодні, з нашого двору і міста, вулиці і лісу, річки і моря. І чи світ даруватиме нам радість життя в здоровому природному довкіллі, чи це буде бетон, смог, сміття, пеньки і джипи – залежить також від нас.

     Людство досягло межі в своєму розвитку. Яким бути світу завтра – залежить від нас сьогодні. Сценарієм подолання катастрофи чи її відсування в часі розглядається стратегія збалансованого розвитку, фундаментальна зміна розвиткових орієнтирів, екологізація та біологізація освіти, виховання, всього комплексу матеріально-технологічної діяльності на планеті, максимальне збереження та відновлення живої природи планети. Наступив момент істини. І чи ми виявимося здатні піднятися над метушнею і радикально змінитися, чи будемо далі щось «намивати» на приреченій землі – сьогодні залежить від нас. Час на роздуми вичерпано. Нагальні дії ще дають шанс на завтрашній день, з росами і солов»ями, сонцем над туманом в долині, ковилами і дубами, природним киснем і джерельною водою, морською хвилею і птахом в небі, пахощами лип, акацій чи матіол, ріками і рибами – на життя.

Приєднатися до події

Казочка про їжачків.1.

!-- @page { margin: 2cm } P { margin-bottom: 0.21cm } H2 { margin-bottom: 0.21cm } -->Щось я, мабуть, у дитинство впала. Знайшла в інеті декілька малесеньких казочок про їжачків, здалися такими кумедними.. smile, добрими. А коли я почала перекладати їх на українську мову, то помітила, що сама пишу і посміхаюся. Відчуття - немов з маленькою м'якою іграшкою-ведмедиком бавлюся. Почала писати сама про них продовження. Хочу з вами поділитися знайденим. Може кого й зачепить, як мене. Їжачки в Аду

Одного разу їжачки вирішили з'їздити на екскурсію. В Ад. Всім відомо, що Аду не існує. Але їжачків це не зупиняло. Їжачки — вони ж рішучі. І з голками. Якщо чогось в природі немає — це їм не завадить. Все одно вони знайдуть. Гірше за податкову. Ті хоча б люди, їм щось пояснити можна, поплакати на плечі. А ці — звірі. Їм наплювати.

У ворота постукали. Біс, який відповідав за вхід до аду, вшкварив по нозі хвістом, і посунув заслінку оглядового віконця.

    • Хто там? - сонно запитав він. І стрепенувся. За воротами нікого не було.

    • Їжачки, - відповіли йому.

    • Які їжачки? - не зрозумів біс.

    • На екскурсію.

    • Яку екскурсію? - почав нервувати біс.

    • Оглядову. По Аду. - сказали з тієї сторони двірей.

    • А навіщо вам екскурсія? - здивувався біс.

    • Нада, - ухильно відповіли їжачки.

    • А у нас обідня перерва, - зрадів біс. Так що зачинено. І взагалі, день сьогодні не екскурсійний. І тиждень. І місяць. - Потім подумав, почухав потилицю хвістом.

    • І рік! - додав він. І закрив віконце.

    • Ми ж все одно увійдемо, - попередили іжачки. - Ви вже краще по-доброму, відкрийте.

    • Ні за що! Не увійдете ви! Наші ворота навіть не будь-який динаміт візьме!

    • Ну, це залежить від кількості динаміту, - сказали за воротами.

...Коли біс летів у повітрі, він дуже, дуже, дуже некультурно висловлювався. Але було вже пізно.

По розвалинам Аду бігали і фотографувались їжачки. Та небагата кількість бісів, що уціліла, сиділа на уламках і тихесенько жаліли грішників. Вони розуміли, що Ад тільки починається. І на цей раз він буде Справжнім. Адже їжачки не терпіли напівмір і до всього відносились дуже серйозно.

Коли дерева усміхаються

До дня ЗНАНЬ

В КИЇВСЬКОМУ БОТАНІЧНОМУ САДУ

ПОСМІХАЮТЬСЯ ДЕРЕВА

4 вересня 2009 року в Національному ботанічному саду кияни і гості столиці стануть свідками незвичайного явища – усміхнених дерев. До дня знань тут відкриється виставка «живописних казок» молодої київської художниці Оксани Шапкаріной «КОЛИ ДЕРЕВА УСМІХАЮТЬСЯ». 

Перші вересневі вихідні багато киян проведуть в Національному ботанічному саду, який вперше здивує їх не лише шикарною коллекцією квітуючихих айстр, жоржин, хризантем та канн, але і всміхненими деревами, які мріють про теплі краї, закохуються, зустрічають світанок, грають з дітьми і розповідають свої історії.

 

У ці дні тут пройде виставка добрих і теплих картин молодої київської художниці Оксани Шапкаріной "Коли дерева усміхаються" присвячена Дню знань.

 

«Яким би не здавалося наше життя, в ньому завжди є острівець радості, любові, душевного тепла і усмішок. Я хочу поділитися з людьми цим простим знанням: життя таке, яким ми його створюємо, і воно варте того, щоб створити з нього свято!» - говорить Оксана Шапкаріна. 

 

Виставка «Коли дерева усміхаються», присвячена Дню знань, відкриється 4 вересня 2009 року о 17:00 в оранжерейному корпусі Національного ботанічного саду ім. М.М Гришка за адресою: м. Київ, ул.Тимирязевская, 1 і продовжиться до 20 вересня.

Організатор виставки – Національний ботанічний сад ім. М.М Гришка НАН України

 

Контакт: Оксана Шапкаріна +3 8 067 441 46 48, e-mail: ksyushart@meta.ua, http://www.KsyushArt.com.ua

 

 

 

 

Оксана Шапкаріна

Народилася 29 серпня 1976 року у м. Здолбунів на Рівнещині. До Києва родина переїхала в 1983 році.

З 11 років займалася в арт-студії Галини і Бориса Агуф, брала участь у виставках, що проводяться студією і продовжує з нею співпрацю.

У 2000 році закінчила Національну Академію образотворчого мистецтва і архітектури, архітектурний факультет, майстерню професора Л.П.Скорик. 

З 2004 року активно займається живописом.

Твори художниці зберігаються в приватних колекціях України, Росії, Великобританії, Швейцарії, Бразилії, США.  

 

Персональні виставки: 

·        «Я живу на райдузі» (2007, галерея Ірена)

·        «Тисяча усмішок для тебе.» (2008)

·        «Слоники в небесах» (2008)

·        «Коли дерева усміхаються» (2009) 

Групові виставки і проекти:

·        "Рибний день VIII", Київ, галерея Ірена (2008)

·        "Творча виставка 2008", IWCK (2008)

·        "Всеукраїнська різдвяна виставка декоративно-прикладного мистецтва, присвячена 100-л-річчу з дня народженяя Марії Примаченко Київ, Будинок Художника (2008)

·        "Рибний день IX", Київ, галерея Ірена (2009)

Контакты:

Тел. : +3 8 067 441 46 48, e-mail: ksyushart@meta.ua, сайт: www.KsyushArt.com.ua

Приєднатися до події