хочу сюди!
 

Татьяна

57 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «їжачок»

Їжачок Нельсон ...




Їжачок Нельсон, який втратив всі голки. Тепер йому кожен день роблять масаж з лікувальною олією

Фліт. Їжачок.

У дружини після перегляду істерика від сміху )

"Їжачок і хробачок"

Блукав собі їжачок,
Між дерев та кущів в садочку,
А з гори на голки хробачок,
Впав із яблуком на листочку.
 - Що ж це коїться в решті решт?!
Закричав їжачок встаючи,
- Добре, що без кісток! А то б в щент…
Чулось радісне із-за спини.
Їжачок обернувся, щоб глянути,
Що за кара на нього зійшла,
Хробачок же всміхнувся, не знаючи,
Від чого очі блищать в їжачка.
- Я живий, можеш не перейматись,
І будиночок не постраждав…
Та, що це я? Нумо знайомитись!
Хробачок, а ти? - Він чекав…
- А я їжачок, може злізеш вже?
Моя спина і так болить,
- Вибачай, мій будинок - це все,
Ним і тебе можу пригостить.
Їжачку вже ніц не лишалось,
Лиш погодитись і піти,
Дні минали і вже здавалось,
Хробачок на спині був завжди.
Ці стосунки тривали не довго,
Лише до приходу зими,
Припускати можна скільки завгодно,
Через що ті двоє пройшли!

Казочка про їжачків.4.

Казка про Їжачка і Зірочку

В одному лісі жив Їжачок. Ти знаєш, які звичайно бувають їжачки — ділові та ворчливі. Полюбляють шарудіти ночами гілками в траві. А цей Їжачок полюбляв по ночах мріяти. Іноді він робив це не один... У Їжачка була знайома Зірочка.

    • Це добре, коли у тебе є з ким розділити свої мрії... Загадай бажання... На жаль, вони не могли часто бачитись: іноді їм перешкоджали хмари, іноді земля поверталася не тим боком і заважала їм зустрітися.

    • Подумати тільки, - говорила іноді Зірочка, - нас розлучає закон всесвітнього тяжіння.

А коли наближався ранок, Зірочка говорила:

    • Мені пора...

    • Я все одно буду чекати на тебе! - говорив Їжачок. - Я знаю, що це знову буде дуже довго, але я все одно буду тебе чекати! Повертайся скоріше!

    • Я повернусь, ти же знаєш, - говорила Зірочка.

Після тривалої розлуки Їжачок завжди говорив:

    • Зірочка, я дуже сумував за тобою! Я так довго чекав на тебе! Майже вічність...

    • Ти же знаєш, як сильні іноді бувають обставини, - говорила Зірочка.

    • Так, я знаю, - зітхав Їжачок...

А більше вони нічого не говорили. Вони просто мріяли... Разом...

    • Так, я знаю, - посміхався Їжачок, - адже це так важливо — знати, що той, на кого ти чекаєш, обов'язково повернеться, не дивлячись навіть на всесвітні закони...

Казочка про їжачків.1.

!-- @page { margin: 2cm } P { margin-bottom: 0.21cm } H2 { margin-bottom: 0.21cm } -->Щось я, мабуть, у дитинство впала. Знайшла в інеті декілька малесеньких казочок про їжачків, здалися такими кумедними.. smile, добрими. А коли я почала перекладати їх на українську мову, то помітила, що сама пишу і посміхаюся. Відчуття - немов з маленькою м'якою іграшкою-ведмедиком бавлюся. Почала писати сама про них продовження. Хочу з вами поділитися знайденим. Може кого й зачепить, як мене. Їжачки в Аду

Одного разу їжачки вирішили з'їздити на екскурсію. В Ад. Всім відомо, що Аду не існує. Але їжачків це не зупиняло. Їжачки — вони ж рішучі. І з голками. Якщо чогось в природі немає — це їм не завадить. Все одно вони знайдуть. Гірше за податкову. Ті хоча б люди, їм щось пояснити можна, поплакати на плечі. А ці — звірі. Їм наплювати.

У ворота постукали. Біс, який відповідав за вхід до аду, вшкварив по нозі хвістом, і посунув заслінку оглядового віконця.

    • Хто там? - сонно запитав він. І стрепенувся. За воротами нікого не було.

    • Їжачки, - відповіли йому.

    • Які їжачки? - не зрозумів біс.

    • На екскурсію.

    • Яку екскурсію? - почав нервувати біс.

    • Оглядову. По Аду. - сказали з тієї сторони двірей.

    • А навіщо вам екскурсія? - здивувався біс.

    • Нада, - ухильно відповіли їжачки.

    • А у нас обідня перерва, - зрадів біс. Так що зачинено. І взагалі, день сьогодні не екскурсійний. І тиждень. І місяць. - Потім подумав, почухав потилицю хвістом.

    • І рік! - додав він. І закрив віконце.

    • Ми ж все одно увійдемо, - попередили іжачки. - Ви вже краще по-доброму, відкрийте.

    • Ні за що! Не увійдете ви! Наші ворота навіть не будь-який динаміт візьме!

    • Ну, це залежить від кількості динаміту, - сказали за воротами.

...Коли біс летів у повітрі, він дуже, дуже, дуже некультурно висловлювався. Але було вже пізно.

По розвалинам Аду бігали і фотографувались їжачки. Та небагата кількість бісів, що уціліла, сиділа на уламках і тихесенько жаліли грішників. Вони розуміли, що Ад тільки починається. І на цей раз він буде Справжнім. Адже їжачки не терпіли напівмір і до всього відносились дуже серйозно.