хочу сюди!
 

Славушка

48 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 45-55 років

Замітки з міткою «пейзаж»

" Ви знаєте, як пахне хліб?.." Підбірка живопису.

 "Як пахне хліб? Ви знаєте, як пахне хліб?
 Диханням косарів, вогнем гарячих діб,
 Трудом і творчістю, людським гарячим потом,
 Він пахне солодко, як пахнуть меду соти."

Хліб завжди був мірилом життя і культури. Будь-якій обряд і нині не обходиться без хліба: народжується дитина — йдуть з хлібом, виряджають сина в дорогу — мати дає хліб, дорогих гостей стрічають хлібом-сіллю. Молодих вітають весільним короваєм — символом добробуту й щастя. Ідучи на поминки, люди теж несуть хліб.
Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставились до нього як до святині.
На жнива виконували особливий обряд. Називався він «свято першого снопа». Сніп пшениці, заквітчаний стрічками, несли селом, і кожний, хто стрічав процесію, низенько їй кланявся.(С)

Дацук Кирилл © Datsouk Kirill > Хлеб

[ Читать дальше ]

Колесников Степан Федорович (1879-1955)

Солнечный день. Перед рыбалкой

Совершенно удивительный, не похожий по манере письма ни на кого, художник. Степан Федорович Колесников  родился 11 июля 1879 года в селе Адрианополе Екатеринославской губернии Славяносербского уезда, в крестьянской семье.

 кликабельно!!![ Читать дальше ]

Щербаков Олег немного ретро

Художник Щербаков Олег

Вот что интересно, я же дотошная-)) Оказывается есть три художника с именем Олег Щербаков. Про этого есть только картины, инфы нету, уверена только это этот Олег Щербаков киевлянин-)))

Пройдем вместе с ним по улочкам Ялты, Киева-) Окунемся в прошлое, задумаемся о настоящем, помечтаем о будущем...

Старая Ялта

[ Читать дальше ]

Одесса. Часть 2. Волшебные дворики

В предверии летнего отпускного сезона продолжаю тему. Начало: "Ах, Одесса -жемчужина у моря" Часть первая. Прибрежная.

Дух Одессы живет в старых одесских двориках, опоясанных бесконечными балконами, где нежатся на солнце вездесущие коты и полощется на ветру свежевыстиранное белье. Приехав в Одессу, не спешите увидеть Одесский Оперный, Привоз и Дерибасовскую, пройтись по Приморскому Бульвару и спуститься по Потемкинской лестнице. Заверните в любую арку, пройдите в маленький двор и ...

Татьяна Поповиченко. Древо одесской жизни
[ Читать дальше ]

Облако и гора всегда рядом


Гора на стыке трех стран, у которой берут начало три реки. Неразлучная со своим облаком... дальше больше >>>

Летние радости. Подборка живописи.

ПОЗДРАВЛЯЮ  вас ,мои хорошие,  с  праздником СВЯТОЙ ТРОИЦЫ !!!.  БЛАГОДАТИ  вам БОЖЬЕЙ . ЛЮБВИ , РАДОСТИ , СЧАСТЬЯ   и летнего тепла  душе!

[ Читать дальше ]

Цвет Ирландии







И еще много красивых фото этой замечательной страны... ссылка тут >>>

Хороших выходных!

Torgeir Schjolberg (Норвегия) / Акварели


  Torgeir Schjolberg - современный норвежский художник. Работает в основном с мотивами из самых северных областей Норвегии - Лофотенских островов. Природа северной Норвегии стала постоянной темой его акварелей. Особый свет здесь как летом, так и зимой призывает пробовать новые методы работы, в которых краски могут звучать свободно.

САЙТ

 

[ Читать дальше ]
 

А люди делают жизнь красивее.

Роспись стены "Винницкий трамвайчик"







Осіння симфонія

 

       Осінь - це карнавал природи. Ще кілька днів тому ліс був зодягнений у зелені шати і переливався стоголосим пташиним хором. Зараз же він спалахнув, вибухнув жовтими, червоними, рожевими й оранжевими барвами. Здається, наче кожне дерево, кожний кущик змагається з сусідами у яскравості свого вбрання.

       А яка тиша навкруги!.. Тільки де-не-де можна почути шурхіт їжачка в опалому листі та поодиноке каркання всюдисущих ворон. Легке мереживо павутиння гойдається на гілках, а лагідне сонячне проміння ніби шле свої останні поцілунки...

       Ліс зачарований... Та життя у ньому не припиняється ні на мить. Придивіться пильніше. Ось дві білочки-пустунки мандрують кронами дерев, а за поваленим стовбуром причаїлася сімейка грибочків у кумедних капелюшках. Сонечко поспішає знайти собі оселю на зиму, а синичка стрибає з гілки на гілку, шукаючи поживу.

       Але, споглядаючи усю цю красу, нам чомусь стає сумно. Сумно, що з кожним порухом вітру більше і більше листя опиняється на землі. Сумно, що скоро підуть дощі і все довкола стане голим, сірим, холодним...

       Та після осінніх холодів і зими настане весна. І ліс знову оживе, зазеленіє, розіллється тисячами звуків. Тільки це вже буде інша музика.  А зараз звучить симфонія осені...