хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «бюджет»

Принцип избранных: Сколько у государства не воруй...

Опрос блогер aleksandr58 проводит. Что лучше управление из центра, как сейчас или всё-таки децентрализация? (стиль автора). Начал было комментировать, и вылез за рамки. Теперь дай, думаю, поделюсь.

Демократия (в классическом , в отличие от того, как трактуется нашими современными политиками, а точнее демонстрируется их реальными делами), предполагает достаточно высокую роль в управлении государством органов местного самоуправления. Практически все страны с развитой демократией вопросы, связанные с жизнью функционированием муниципальных образований, переданы на уровень исполнительных органов административных единиц. Конечно, в каждой стране перечень полномочий переданных на места различен. Точнее даже сказать не «переданных» на места, а законодательно «оставленных» на местах. В этом есть принципиальная разница, связанная с тем, что не центр формирует свои всеобъемлющие полномочия с последующим делегированием вниз, а центру законодательно поставлена задача решать вопросы, которые несвойственны или даже невыполнимы для решения на региональном уровне - оборона, внутренняя и внешняя безопасность, контроль соблюдения законов. Пожалуй, все. Остальные вопросы полностью решаются на местах. 
И здесь надо четко понимать, что недостаточно наделить полномочиями орган местного самоуправления. Закрепленные полномочия необходимо подкрепить финансовым аппаратом. Для этого налоговая система государства должна быть построена по принципу снизу вверх и точка. Т.е. местные налоги и сборы должны быть в полной мере обеспечивать финансирование закрепленных полномочий местного органа. Соответственно и бюджет государства будет иметь совершенно иную структуру. В общем или сведенном бюджете государства доля органов местного самоуправления должна быть не меньше 50 – 60 %. В некоторых странах этот показатель заходит далеко за 70%. А у нас 11 – 16%. 
Вот и сравнивайте: их механизм управления и наш. А теперь давайте все это спроецируем на уровень жизни, и станет понятно, что живем верх ногами (мягко говоря). Но это выгодно, не всем, правда, но избранным точно. У них принцип простой: «Сколько у государства не воруй - все равно своего не вернешь!». Они же и выстроили систему якобы контроля над государственными средствами и их эффективным использованием, а на самом деле контроль над финансовыми потоками, которые, направив в нужном направлении, уже работают на них. Система проста и название ему - Государственный бюджет.
Деньги идут снизу вверх (это еще ничего). Далее начинается долгий процесс утверждения бюджета, а проще «дерибан» на уровне разработчика (Кабмин) и законодателя (Верховной рады). Поясню: очереди просителей с «низов» топчут ковровые дорожки в попытках выпросить финансирование и найти эффективного лоббиста. Тут в ход идут ВСЕ возможные способы убеждения и чиновников, и депутатов ради одной цели – быть прописанным строкой в бюджете. 
Уже после принятия бюджета (начинается движение вниз),  «дерибан» продолжается, но уже на другом уровне. Сначала областные депутаты «додеребанят» - принцип то же; затем районные и уже потом средства поступают (хорошо если в ноябре, потому что до 31 декабря отчитаться надо) в город (село) - «нате трудитесь над выполнением поставленных задач». 
А теперь давайте и ответим на вопрос блогера aleksandr58 "Что лучше управление из центра, как сейчас или всё-таки децентрализация?"

Названы статьи бюджета, которые сократят в ходе секвестра

Секвестр государственного бюджета на 2014 год предусматривает сокращение подавляющего количества расходных статей. Об этом свидетельствует проект закона, обнародованный на сайте Верховной Рады. Больше всего сэкономить планируется на отмене отчислений 8,4 млрд грн в резервный фонд.

Кроме того, планируется сильно урезать социальные расходы. Например, субвенции местным бюджетам на выплату "детской" помощи будут сокращены на 6,3 млрд грн. Исчезнет из бюджета статья о выделении 2,6 млрд грн на соцзащиту граждан пострадавших от Чернобыльской катастрофы. Ежегодная разовая помощь ветеранам войны и жертвам нацистских преследований, на финансирование которой нужно 819 млн грн, будет отменена.

4 млрд грн сэкономят за счет сокращения дефицита Пенсионного фонда. Полностью будут отменены субвенции местным бюджетам в размере 2,9 млрд грн на компенсацию в разнице тарифов на тепло и воду и госпрограмма по строительству и переоснащению шахт стоимостью 2,4 млрд грн. Кроме того, на 1,1 млрд грн сократят дотации шахтам.

На 2,2 млрд грн планируется сократить дотации выравнивания местным бюджетам. Также правительство собирается отказаться от увеличения уставного капитала НАЭК "Энергоатом" на 1,6 млрд грн. Отчисления в госфонд регионального развития сократят на 1,4 млрд грн. Не будет в бюджете больше денег на реализацию программ помощи Европейского Союза стоимость 1,1 млрд грн.

На 790 млн грн сократится финансирование майских выборов президента. Днепропетровск не получит 665 млн грн на строительство метро, а больницы - 625 млн грн на покупку "скорых". Госпрограмма развития овощеводства и высадки молодых садов, виноградников будет сокращена на 600 млн грн.

Не останется в бюджете 563 млн грн на развитие вооружения ЗСУ, а финансовое обеспечение экологической модернизации предприятий сократят на 562 млн грн. По остальным статьям экономия составляет менее 500 млн грн.

Есть также некоторые программы, по которым Кабмин планирует, наоборот, добавить денег. В первую очередь это расходы на погашение долгов: по кредитам, которые брали для строительства дорог (1,5 млрд грн), государственного долга в целом (1,1 млрд грн), гарантированного государством долга (515 млн грн), по кредитам для космического проекта "Циклон-4" (252 млн грн) и Евро-2012 (193 млн грн).

Кроме того, появится 500-миллионная субвенция местным бюджетам на социально-экономическое развитие территорий. 422 млн грн планируется дополнительно выделить для выплаты пенсий, надбавок и повышений к ним.

Также появится несколько новых социальных статей, таких как оздоровление ветеранов войны (87 млн грн) и финансовая поддержка общественных организаций инвалидов и ветеранов (78 млн грн).

http://bin.ua/

Пропонуємо фігню для годиться, а все в ручному режимі держбюджет

Про що говорить Держбюджет-2020 

 15 вересня внесла до Верховної Ради проект держбюджету на 2020 рік. У парламенті збираються допрацьовувати документ, та й у інших учасників є правки навздогін. Про що говорять цифри Держбюджету-2020? Законопроект про держбюджет вже готовий depositphotos.com Проект Держбюджету-2020 на значною мірою був побудований ще попереднім складом Кабінету Міністрів, на тих макропоказниках, які уряд затвердив навесні 2019 року. У новому уряді кажуть, що будуть вносити зміни "по ходу п'єси" - до 2 листопада Кабмін має намір внести в проект бюджету корективи згідно з оновленим прогнозом Мінекономіки. Про це повідомляють Деньги.ua. "... це - перший варіант. Він ґрунтується на макропоказниках, які були затверджені ще навесні. Через два тижні ми подамо до парламенту Програму дій уряду, поділимося своїми думками про те, як ми бачимо інструменти економічного зростання. При необхідності, Мінекономіки перегляне макропоказники, і ми зробимо відповідні зміни ", - пообіцяв прем'єр-міністр Олексій Гончарук. І додав: Ми плануємо зменшувати витрати на обслуговування державного апарату ... У той же час, цей уряд не буде підвищувати податки, їх слід поступово зменшити. Але зробити рівними для всіх. 

Номінальний ВВП і інфляція dengi.ua Читай також: Держбюджет на субсидії скоротили, але його вистачить усім, - Мінсоцполітики У пояснювальній записці до проекту держбюджету уряд дає два варіанти макроекономічного прогнозу. 

Відповідно до першого, помірно-оптимістичному, ВВП за підсумками року зросте на 3,3%, інфляція буде 7,2% (середній рівень до попереднього року) і 6% (грудень до грудня). Середня зарплата - 12,04 тис. Грн., Приріст експорту - 7,6%, імпорту - 8%. Другий варіант прогнозу більш оптимістичний: ВВП - + 3,6%. Але інфляція вище: 7,4% (середній рівень до 2019 року) і 6,5% (грудень до грудня). Середня зарплата - 12,5 тис. Грн., Зростання експорту - все ті ж 7,6%, а імпорту - вже 8,2%. В цілому, прогнозується розширення дефіциту поточного рахунку до 5,3 млрд. Дол. У 2020 році (3,3% ВВП). Чистий приріст прямих іноземних інвестицій прогнозується на рівні 4-4,5 млрд. Дол. Платіжний баланс буде зведений з профіцитом 1,9 млрд. Дол., - з пояснювальної записки. 


Міністр фінансів Оксана Маркарова повідомила, що на кінець 2020 року рівень держборгу до ВВП повинен скласти 46,7%, або 2127,7 млрд. Грн. У проекті держбюджету-2020 зазначено, що нові запозичення в 2020 році будуть на рівні 383,9 млрд. Грн. Причому, внутрішні - 242,07 млрд. Дол., А зовнішні - 141,7 млрд. Дол. На погашення боргів в 2020 році в документі направляється 292,9 млрд. Грн .: 164,16 млрд. Грн. - за внутрішніми зобов'язаннями і 128,75 млрд. Грн. - за зовнішніми. Держборг (без урахування держгарантій) знизиться з 52% до 47%. При цьому на виплату відсотків по державному боргу піде більше 3% очікуваного ВВП. Тобто збережеться ситуація останніх років, коли бюджетний дефіцит є результатом виключно платежів за держборгом, - зазначив економіст, керуючий партнер Capital Times Ерік Найман. З чого складаються доходи Держбюджету dengi.ua Цікаво, що на внутрішньому ринку позик розмістять більше, ніж роком раніше, а на зовнішньому - менше (див. Інфографіку). Тобто зовнішній борг поступово конвертують у внутрішній. По курсу гривні в уряді поки зберігають обережний прогноз - в бюджет заклали 28,2 грн. / Дол. як середньорічний курс, що міцніше орієнтирів-2019, що опинилися надмірно песимістичними. Читай також: Яка допомога на дітей отримають опікуни і матері-одиначки в 2020 році Звичайно, зазначений в проекті держбюджету прогноз і по макроситуації, і по доходах і видатках буде, швидше за все, змінений. Адже нещодавно в уряді повідомили, що зростання ВВП в 2020 році може скласти 5%. Після збільшення приросту реального ВВП з 3,3% до 5% має відбутися кардинальна зміна доходів-витрат бюджету і їх структури. Фактично бюджет внесли 15 вересня тільки для виконання законодавства про необхідність внесення бюджету до 15 вересня, - зазначив економіст Володимир Коломієць. На даний момент в проекті доходи держбюджету на 2020 рік закладені на рівні 1079 млрд. Грн., Витрати - 1170 млрд. Грн., Дефіцит (поки) - 1,1%, але він точно буде більше в остаточному документі. Податки? Незважаючи на запевнення Олексія Гончарука (що податки не виростуть), передбачається суттєво збільшити кількість зібраних податкових відрахувань у порівнянні з 2019 роком. Перш за все, на 17,54% зросте збір ПДФО - податку з доходів фізосіб - до 124,6 млрд. Грн. На 23,22% - податок на прибуток підприємств - до 114,6 млрд. Грн. Ця цифра виключає можливість запуску податку на виведений капітал замість податку на прибуток. Очікується, що 58,15 млрд. Грн. принесе в бюджет рентна плата і плата за використання природних ресурсів (на 18,67% більше, ніж в 2019 році). Більше змусять платити експортерів залізної руди - вони вже не задоволені. Куди витратять гроші з Держбюджету dengi.ua Продовжать піднімати акцизи: з імпортних товарів їх візьмуть на 21,7% більше, ніж в 2019 році (див. Інфографіку). Читай також: Скільки заплатять за народження дитини в 2020 році Витрати? Незважаючи на гучні заяви про скорочення витрат на держапарат, на 23,5% зростуть видатки на держуправління справами - до 2,47 млрд. Грн. Загальні витрати на безпеку і оборону - 245,8 млрд. Грн., Або 5,4% ВВП. Причому, на Міноборони, включаючи і ВСУ, - 102,55 млрд. Грн., Тобто менше половини. Решта - на ГПУ, СБУ, Нацполіцію, ГСНС, розвідку, Національну гвардію та інші структури безпеки. Втім, в Мінфіні "Грошам" повідомили, що ще 27 млрд. Грн. може на користь ВСУ перерозподілити РНБОУ. Різко зростуть витрати на дороги - до 44,6 млрд. Грн. (Сподіваємося, гроші до доріг дійдуть). А ось на субсидії ЖКГ виділять менше, ніж рік тому, - 47,63 млрд. Грн. Найбільший приріст у порівнянні з Держбюджетом-2019 помічений за такими напрямами видатків як Міносвіти, Мінсоцполітики і МОЗ (див. Інфографіку). Взагалі в нинішньому вигляді держбюджету понад схожий на «бюджет проїдання», ніж на "розвиток економіки". Поки в документі немає явної підтримки саме економіки, її учасників або інвестицій. Але є випереджаюче зростання ВВП і інфляції, зростання податків, що може бути досягнуто суто посиленням податкового тиску і зростанням ставок. "Гроші" обов'язково розкажуть про те, яким буде остаточний вигляд Держбюджету-2020. Повністю матеріал можна прочитати в журналі "Гроші" № 18 від 26 вересня 2019 року. Наталія Богута

Источник: http://dengi.ua/archive/articles/310395-O-chem-govorit-Gosbjudzhet-2020
© Dengi.ua

Кінець епохи бідності відміняється

Прийнятий слугами бюджет на 2020 рік ставить жирний хрест на передвиборчих обіцянках Зеленського про «закінчення епохи бідності», а навпаки продовжує пограбунок українців: мізерні доходи, відсутність стимулів для інвесторів, нові побори для підприємців. Підвищення пенсій на 130 гривень, а зарплат – на 500 гривень – це знущання над здоровим глуздом! Такі принизливі зарплати не зупинять трудову міграцію і не подолають масову бідність.

Замість розвитку економіки – продаж землі і державного майна, в тому числі стратегічних підприємств, легалізація азартних ігор і обмеження прав найманих працівників.

Звідки за таких умов можуть взятись гроші на зарплати, пенсії, соціальну сферу? Тим більше, коли кожна третя гривня бюджету піде на погашення боргів.

Наша вимога до влади – радикальна зміна економічної політики, ставка на національного виробника, суттєве підвищення доходів українців. Лише так можна вирвати українців із лап бідності, а Україну – з принизливої зовнішньої залежності.

Олег Ляшко,
Лідер Радикальної партії

Самая смелая армия в мире!

Наши солдаты будут жить в лесах, без оружия, техники и продовольствия. Зато, их никто не найдет и они будут в бронежилетах спать в уютных спальных мешках под маскировочной сетью :)

"В пресс-службе Минобороны Украины сообщили, что 79,8 миллиона гривен пожертвований – это переводы на материально-техническое обеспечение армии, а остальные средства – пожертвования на медицинское обеспечение украинских Вооруженных Сил.

По инициативе Генерального штаба, за 36,6 миллиона гривен приобретут бронежилеты, на 15,2 миллиона гривен купят спальные мешки и изолирующие подстилки (карематы). 3,5 миллиона гривен пустят на маскировочные сети. 2,2 миллиона гривен пойдут на средства связи и комплектующие.

В целом на перечисленное истратят 57,5 миллиона гривен. Кроме того, 22,3 миллиона гривен намерены потратить на полевую форму одежды для военнослужащих украинских Вооруженных Сил.

Отметим, что по состоянию на 4 апреля в рамках благотворительной акции "Поддержи Украинскую армию" на счета Минобороны физлица и юридические лица как благотворительную помощь Вооруженным Силам перевели свыше 84 миллиона гривен."

Бюджет України за 2017 р. у калькуляції

Доходи державного бюджету України за статтями доходів в 2017 р. (млн. грн.)на 31.12.2017 (за 2017 р.)Код бюджетної
класифікаціїДоходи
Усього
793265,0100.00%
Податкові надходження10000000627153,779.06%
Податки на доходи, прибуток та збільшення ринкової вартості11000000141945,317.89%
Податок на доходи фізичних осіб1101000075033,49.46%
Податок на прибуток підприємств1102000066911,98.44%
Рентная плата та плата за використання інших природних ресурсів 1300000048661,16.13%
Внутрішні податки на товари та послуги14000000422274,153.23%
Акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів1402000066303,78.36%
Акцизний податок з ввезених в Україну підакцизних товарів1403000041989,75.29%
Податок на додану вартість з вітчизняних товарів
 (з урахуванням бюджетного відшкодування)
1406000063450,48.00%
Податок на додану вартість з імпортних товарів14070000250530,231.58%
Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції1500000024541,83.09%
Ввізне мито1501000023898,43.01%
Вивізне мито15020000643,50.08%
Збори на паливно-енергетичні ресурси17000000-12,10.00%
Місцеві податки та збори18000000695,10.09%
у т.с. Єдиний податок18050000695,10.09%
Інші податки та збори19000000-10951,6-1.38%
Неподаткові надходження20000000128402,316.19%
Доходи від власності та під­приємницької діяльності2100000071553,79.02%
Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційної діяльності2200000010437,61.32%
Інші неподаткові надходження2400000010882,61.37%
Власні надходження бюджетних установ2500000035528,34.48%
Доходи від операцій з капіталом30000000286,90.04%
Надходження від продажу основного капіталу3100000039,80.01%
Надходження від реалізації державних запасів товарів32000000182,00.02%
Кошти від продажу землі і нематеріальних активів3300000065,10.01%
Кошти від закордонних країн і міжнародних організацій420000001607,40.20%
Цільові фонди5000000029847,13.76%
Офіційні трансферти400000005967,70.75%

Cтруктура доходів Державного бюджету України на 31.12.2017 за найбільш вагомими показниками:

Бюджетная дыра для жителей украины: ожидайте к концу года.

 

Прошла половина июля, но окончательные итоги первого финансового полугодия в Украине еще не подведены. Хотя уже сейчас можно сказать, что, несмотря на некоторое улучшение показателей по сравнению с аналогичным периодом 2009 года, дефицит бюджета составляет сумму с 10 нулями и продолжает стремительно расти.  Правительство всеми способами пытается повлиять на ситуацию. Однако из средства обеспечения сбалансированности экономики, сокращение бюджетного дефицита стало для правительства самоцелью. И подобная подмена понятий в очень скором времени приведет к массе пагубных последствий для экономики страны, которые почувствует на себе каждый украинец.

Порошенко підписав закон про бюджет-2018

Порошенко підписав закон про бюджет-2018
12:01, 30 грудня 2017 
Петр Порошенко
Петр Порошенко / Getty Images

Президент України Петро Порошенко поставив свій підпис під законом №2246-VIII "Про Державний бюджет України на 2018 рік", який на початку грудня грудня ухвалила Верховна Рада.

Як повідомляє його прес-служба, доходи державного бюджету на 2018 рік визначено у сумі 917,9 мільярда гривень, а видатки – на рівні 991,7 мільярда гривень.

Читайте також: Бюджет-2018: головні цифри України

"Граничний обсяг дефіциту держбюджету пропонується передбачити у розмірі 80,6 мільярда гривень або 2,4% ВВП. Граничний обсяг державного боргу встановлено у розмірі 1999,3 мільярда гривень, що складатиме 60% ВВП. Планові обсяги державних гарантій визначено на рівні 24 мільярда гривень. Надходження від приватизації прогнозується у обсязі 21,3 мільярда гривень", – йдеться у документі.

Крім того, зазначається, що у 2018 році розмір прожиткового мінімуму зросте на 9%, а мінімальної заробітної плати – на 16,3%.

"На надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг передбачено 71 мільярда гривень. Обсяг освітньої субвенції врахований встановлено у сумі 61,7 мільярда гривень, медичної субвенції – 57,4 мільярда гривень. У 2018 році створено Державний дорожній фонд з обсягом видатків у 32,9 мільярда гривень. Всього на розвиток доріг передбачено спрямувати 47,7 мільярда гривень. На функціонування Фонду енергоефективності передбачено кошти у сумі 1, мільярда гривень, ще 0,4 мільярда гривень – на реалізацію Державної цільової економічної програми з енергозбереження", – додають у Порошенка.

ВЛАСТЬ ПОКАЖЕТ ПРИМЕР АФГАНЦАМ И ЧЕРНОБЫЛЬЦАМ ?

2011-09-21 09:00:00

Валерій Баранов, голова парламентського комітету з питань
бюджету, член фракції Народної партії: «Бюджет пишется для государства,
для тех граждан, которые в нем живут»

Родео

Чому розбіглися погляди на проект державного кошторису? Як
розподілять державні кошти в парламенті? З якими зарплатами та цінами
будемо жити в наступному році?




Юлія ДИЛОВА: Про проект Бюджету на 2012 рік. У
четвер 22 вересня парламент розгляне урядовий проект Державного бюджету
на 2012 рік. Проект державного кошторису в Кабміні називають водночас
заощадливим, адже збираються зменшити дефіцит бюджету і бюджетом
соціального розвитку. Адже він передбачає суттєве збільшення зарплат та
соціальних видатків. Втім, в опозиції назвали проект Держбюджету просто
нереальним для виконання, написаним для міжнародних організацій, а не
для українців. Розхвалений урядом проект бюджету критикують не лише
опозиціонери, а й привладні політики у в Кабміні і в ВР. Чому розбіглися
погляди на проект державного кошторису? Як розподілять державні кошти в
парламенті? З якими зарплатами та цінами будемо жити в наступному році?
Наші гості: голова парламентського комітету з питань бюджету, член
фракції Народної партії Валерій Баранов та секретар парламентського
комітету з питань соціальної політики та праці, член фракції «Наша
Україна – Народна Самооборона» Володимир В’язівський.
СЛУХАЧ: Богдан, Київ. Хто для кого розробляє бюджет?
Хто про кого піклується? Наприклад, на утримання апарату чиновників та
органів влади передбачено 16,5 млрд. грн.. А на соціальні виплати
чорнобильцям, афганцям, дітям війни, безробітним 13,9 млрд. грн.. На
утримання судо-каральної системи 11 млрд. грн. А на забезпечення
трудових прав працівників 260 млн. грн. Люди, які по три місяці
ліквідовували, були в самому пеклі, і мало вже їх зараз залишилось в
живих, то навіщо в них ці пільги відбирати?
СЛУХАЧ: Як в бюджеті враховано виплати для інвалідів на санаторно-курортне лікування? Забезпечення транспортом?
Валерій БАРАНОВ: Бюджет пишется для государства, для
тех граждан, которые в нем живут. Если взять на примере любого города
или населенного пункта, то более 80% бюджета направляется на заработную
плату, на социальные выплат. Поэтому на 80% - это обеспечение граждан. О
сегодняшнем бюджете можно говорить много. Я понимаю, что не бывает
бюджетов ни в одной стране мира, которой бы всем понравился. У каждого
бюджета есть свои плюсы и минусы, и есть какие-то приоритеты.
Сегодняшний бюджет - это первый бюджет, который был сделан согласно всех
норм, правил и Бюджетного кодекса и во все сроки уложился. Этот бюджет
по всем своим статьям имеет положительную динамику. Ни одна льгота не
уменьшена. То, что вчера в ВР были эмоциональные события, можно понять и
понимать людей, которые отстаивают свои права. Но это был проект
закона, и его готовили не депутаты Верховного Совета. Этот закон не
принят, и я думаю, что он не будет принят. В тоже время есть огромная
проблема в нашей стране, которой нет ни в какой стране больше. Эта
проблема заключается в том, что имея, условно говоря, 100 грн. дохода
государство за 20 лет приняло законодательных актов о предоставлении
социальных выплат на 500 грн. Эти 400 грн. никогда никому не платил,
потому что их нет в природе. Наверно, наступит время, когда нужно будет
внимательно провести инвентаризацию законодательства с целью оптимизацию
затрат. Потому что у нас есть и депутатские льготы, и льготы
милицейские, прокурорские, которые можно отменить и забыть. И особое
внимание уделить категориям, про которые говорили те, кто звонил. Это
инвалиды, чернобыльцы, афганцы. Но при этом всех остальных нужно больше
не обманывать.

Юлія ДИЛОВА: Чи правильні цифри назвав слухач? На чиновників – 16,5, а на соцвиплати - 13,9?
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Цифри відповідають дійсності. Я
можу сказати двома цифрами позицію держави стосовно перерозподілу цього
«громадського пирога». З усіх гроші зібрали, а тепер треба правильно її
поділити. В Конституції затверджено і проголошено, що ми є і соціальна
держава, то ми маємо потурбуватись за того, кому найскладніше в житті. І
кому, крім держави, нема кому підставити плече. А це ми можемо сказати
про ту категорію людей, яка в поданні Кабінету міністрів називається
«частка бідного населення». У 2010 році така частка громадян становила
24,1%. Кожний четвертий громадянин був «нищим». У 2012 році ця цифра
збільшиться. А значить, щось в нас в державі з розподілом цього пирога
не так відбувається. Зараз невдоволення показують навіть деякі прем’єри і
певні міністри, і я розумію, чому вони це кажуть, а вони хочуть більше з
цього «пирога» потягнути на себе. Починається конкуренція у влади серед
себе, хто більше відтягає цього пирога. Про людей з даних, які сьогодні
оприлюднені Кабінетом міністрів, не йдеться.

Юлія ДИЛОВА: Про людей, мабуть, дбає опозиція, яка вимагає збільшити всі ці соціальні виплати. А дбає вона, де візьме грошві?
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Навіть якщо ми такі хороші,
працюємо так, як працюємо. Говоримо, що ми розумні та працьовиті.
Напрацювали бюджет, скільки задекларував мільярдів уряд, то постає
питання, що давайте справедливо цей «пиріг» розподілимо. А то виходить
так, що ті, хто ближче до влади, збираються собі більше потягнути і вже
один другому докори ставлять, що неправильно розписано бюджетний
проект. А громадяни знову залишаються поза інтересами. Бо було 24%, а
тепер буде 26% бідних громадян в Україні.
Валерій БАРАНОВ: Пагубность украинской политики
заключается в том, что оппозиция в любом виде всегда занимается и
спекулирует на том, что нужно правильно распределить. Тот, кто делит,
всегда будет неправ. Как бы Вы ни делили, все равно, кому-то не хватит.
Задача государства не в том, чтобы делить, а в том, чтобы зарабатывать.
Как раз по части того, как зарабатывать и где зарабатывать, Вы никогда
не увидите и не услышите не одного законопроекта либо предложения от
оппозиционных сил. Либо те предложения, которые поддаются, они настолько
не профессиональны и популистские, которые направлены на то, чтобы
обмануть людей перед выборами. Например, предлагалось от Наталии
Королевской с группой товарищей деньги от продажи Укртелекома направить
на повышение пенсий. Это говорит о том, что люди не читают бюджет и не
понимают того, что эти деньги давно учтены в доходной части бюджета как
раз на эти цели. И они не понимают того, что если один раз от продажи
чего-то направить деньги на какие-то социальные выплаты, то наступит
следующий день, когда нужно будет такую же сумму добавить, а продавать
нечего. Поэтому это не безграмотные люди, а просто люди, которые
обманывают наших избирателей. Действительно, в Украине огромная
проблема, что нет среднего класса. У нас очень много бедных людей и есть
немного богатых. Если сравнивать с 2010 годом, то действительно,
количество увеличивается на 1%. А если сравнивать с 2011 годом, то оно
уменьшается. Поэтому нужно учесть, когда был кризис и когда это было
объективно. А теперь правительство работает над тем, чтобы уменьшить это
количество. Хотя для этого нужно много действий, о которых можно
отдельно поговорить. Было бы хорошо, если бы мы собрались о поговорили о
том, как пополнить Государственный бюджет. Об этом никто не любит
поговорить. Я приглашаю.

Юлія ДИЛОВА: Уряд прогнозував і член
парламентського комітету з питань бюджету народний депутат Олександр
Пеклушенко каже, що за найскромнішими оцінками зарплат в бюджетній сфері
буде підвищено від 34% до 42%. Буде збільшуватися зарплата?
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Ті цифри і Богу в ухо. Я хотів би зрозуміти, наскільки здорожчають продукти, коли ми прийдемо в магазин чи на ринок.

Юлія ДИЛОВА: Інфляція - 7,9.
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Це було б добре, аби ми мали
таку інфляцію. Сьогоднішня влада мені нагадує закритий клуб. Прийшли,
поділили між собою, людям нічого не сказали, а потім виявляється, що ми
маємо під ВР афганців та чорнобильців, які пройшли пекло і яким втрачати
в цьому житті нічого, прийшли і сказали, чого ви в нас останнє
забираєте? Виходить, що такі поважні законопроекти майже рік лежать у
парламенті. В уряді не найшлося часу поговорити ні з афганцями, ні з
чорнобильцями, ні з тими соціальними сферами, ні з комітетом профільним.
Не найшлося можливості сказати, що підтримуйте, це вирішує питання. Або
дослухайтесь до мудрих пропозицій. Бо в нашому комітеті є фахові
хлопці, в тому числі з Партії Регіонів, які пропонують хороші
законопроекти, за які ми голосуємо у нас в комітеті, але коли приходить
час голосувати про розумні законопроекти, які подають члени урядової
більшості в парламенті у ВР, то одна відмашка Чечетова, і все - закон
пішов в смітник. Шкода часу, енергії в таких випадках. Влада не
дослуховується до мудрих порад своїх же членів.

Юлія ДИЛОВА: А можна наступного року, коли в фонді
МВФ, міжнародні економісти попереджають про наступну хвилю кризи, коли
прем’єр-міністр України говорить, що нам треба утримати цей дефіцит 2,5%
будь-якою ціною і при цьому обіцяють навіть підвищувати зарплати, можна
при таких обставинах дуже широко розподіляти цей «пиріг», збільшувати
видатки?
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Чому не можна?

Юлія ДИЛОВА: За рахунок чого?
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Подивиться про схему надходжень
так званих інвестицій з-за кордону. Кожний третій долар - це з Кіпру.
Це, значить, украдені в Україні українськими чиновниками гроші. Значить,
спочатку крадуть, потім ніби інвестують. Говорять, що зараз велика
боротьба йде з корупції. Так кого сажають чи ловлять? Чиновників нижчого
покрою. Ще до голови Райадміністрації може дорости, а більше - зась. Бо
далі народ близький до «общаків». А «общак» має свої правила та закони.

Юлія ДИЛОВА: У нас вже пішов тюремний лексикон.
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Влада в нас така. Нав’язують
таку мотивацію до такого співставлення. А як розуміти, коли влада не
спілкується з громадянами? Приносить законопроекти, які стосуються
кожного українця.

Юлія ДИЛОВА: Тоді громадяни приходять під Верховну Раду спілкуватися з владою так, як можна.
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Поки що вони прийшли мирно. Те,
що ми бачили вчора – це був мирний протест. Якщо влада так надалі буде
«спілкуватися» з громадянами, то вони прийдуть так, як чується на
багатьох зустрічах з виборцями.

Юлія ДИЛОВА: Пане Валерію, ось Вам до речі пропозиція, як збільшити дохідну частину бюджету – вирішити питання офшорів та корупції.
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Це була пропозиція. Чомусь Партія Регіонів і провладні структури не голосували за цей законопроект.
Валерій БАРАНОВ: Всегда много предложений, и их можно
по-разному рассматривать. Я согласен с Владимиром о том, что есть
проблемы инвестиций в Украину. Украина занимает одно из последних мест в
мире по инвестиционной привлекательности, и тому есть свои причины.
Это никуда негодная административная система, эта коррупция и много
других причин, с которыми нужно бороться и решать. За 20 лет ни один из
этих вопрос не был решен. У нас, к сожалению, ни одна реформа не
произведена на сегодня, кроме налоговой и пенсионной. Если Вы смотрели в
бюджете, на 10 млрд. предусмотрено уменьшение с Государственного
бюджета дотаций Пенсионному фонду. Я здесь слышал от некоторых депутатов
то, что видите какое безобразие – уменьшили. Нет, это великое
достижение. Это результат пенсионной реформы. Потому что государственный
бюджет вообще не должен дотировать Пенсионный фонд, в большинстве стран
он не датируется. Пенсионный фонд должен жить за счет своих ресурсов.
Это уже большой плюс. Я бы хотел сказать о большой любви к украинскому
народу оппозиции, неважно, как она называется. За последние годы, это в
основном та политическая сила, которая сейчас находится в оппозиции, они
остановили действие социальных законов на 100 млрд. грн. точка зрения
определяется местом сидения. Все политики, когда выходят с эфира, они
говорят об одном и том же. Они понимают, что нужно решить проблему.
Например, вчера событие, связанное с чернобыльцами и афганцами. Мы уже
говорили, что люди отстаивают свои права, которые выписаны в законы, и
их нужно выполнять. Как эту проблему решать? Или дети войны, которые не
получают того, что написано в законе. Часть из них, 40%, обращается в
суд, и суд принимает законное решение, и у государства эти деньги
списываются. Они списываются с других социальных программ. То есть, у
одних отняли, а другим добавили. Если сегодня чернобыльцам эта проблема
будет решена, значит, будут урезаны другие расходы. Когда-то мы придет к
тому, что мы должны провести инвентаризацию и особое внимание уделить
малообеспеченным и заслуженными людям. Хорошо, депутатам вдвое уменьшили
пенсию. Давайте уберем все льготы. Я не знаю, кто этим пользуется.

Юлія ДИЛОВА: Можна забрати в тих, хто може без
цього обійтися. Обіцяв міністр фінансів України на прес-конференції,
коли презентували бюджет, що чиновники будуть заощаджувати на собі.
Пообіцяв, що видатки на Кабмін скоротяться на 50%. Я продивилася бюджет
2011 року і проект бюджету на 2012 рік. Ані державного управління
справами, ані фінансування Кабміну, ані видатки на президента та
Адміністрацію президента не скорочуються. Вони збільшуються.
Валерій БАРАНОВ: Сокращается. Согласно проекту бюджета
расходы на содержание Верховной Рады уменьшились на 10%. Ни одна
структура не получает увеличение. Особенно Минфин сокращает свои затраты
на заработную плату. Там сокращения - порядка 30%. Поэтому в этом плане
то, что было обещано, сделано.
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: По Адміністрації президента збільшилося тому, що це головний розподільник всіх функцій в державі.
Валерій БАРАНОВ: Ничего не увеличилось.

Юлія ДИЛОВА: Чому тільки на 10% зменшилося?
Валерій БАРАНОВ: Суть административной реформы, которую
начал президент, заключается не в том, чтобы сократить количество
чиновников, а суть должна состоять в том, чтобы сократить количество
функций. Потому что если мы в Минфине просто сокращаем на 30% людей, это
значит, что на 30% хуже будет работать. Если в местной администрации мы
сократим на половину работников, значит, очереди вырастут в два раза.
Можно заставить человека в два раза быстрее бегать, но не в два раза
быстрее думать. Поэтому нужно ликвидировать ненужные надуманные функции.
Возьмите систему регистрации предпринимательства, систему
документооборота, разрешительную систему, которую не один нармальный
человек пройти не может.

Юлія ДИЛОВА: Це ми вже говоримо про адмін. реформу, а ми сьогодні говоримо про бюджет та зменшення видатків.
Валерій БАРАНОВ: Для того чтобы кто-то эти задачи
выполнял, должна быть профессиональная команда. А эта команда должна
иметь свои функции. А они должны быть здравомыслящие и не мешать
обществу. Потому что сегодня функции, которые написаны, выполнить никто
не может. Человек в этом бюрократическом движении не может ничего ни
построить, ни создать.
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Так звану адмінреформу ми вже
проводимо цілий рік. Вона так і не завершилась. На місцях ніхто не знає,
до якого міністерства вони належать. Хто остаточно має прийняти
рішення, щоб так чи інакше, зробити. А значить, ми говоримо, що ми вже
другий бюджетний рік приходимо до того, що влади в нас, як такої, яка б
мала займатися тим, чим має займатися, ми не маємо.

Юлія ДИЛОВА: Дефіцит заплановано на рівні 2,5% ВВП.
При цьому прем’єр-міністр Микола Азаров сказав, що навіть розвинені
європейські країни не можуть утримати свої показники в межах такого
параметру. Інфляція передбачається на рівні 7,9%. При цьому
наголошується, що будуть збільшуватися зарплати бюджетникам. Наскільки
здатна держава, влада, уряд утриматися в межах таких серйозних
показників?
Валерій БАРАНОВ: Поскольку такие же показатели были в
прошлом году, только дефицит был на уровне 3,5%, и бюджет в этом году
выполняется, и он будет перевыполнен, то это оговорит о том, что
правительство способно и в следующем году такие поставленные планки
выполнить. Потому что до 7% дефицит бюджета планируется во многих
странах. 2,5% - дай Бог, чтобы удалось это сделать. Бюджет –
прагматичный, в нем нет обмана и обещаний, которые даются, чтобы потом
их не выполнить.

Юлія ДИЛОВА: А інфляція 7,9%?
Валерій БАРАНОВ: Я надеюсь, что она будет такая же. У
нас запланировано, что прожиточный минимум должен вырасти на 15%,
минимальная заработная плата - на 13%. Поэтому, все равно. Рост
опережает инфляцию.

Юлія ДИЛОВА: Але ось тут ключове питання, щоб справді, інфляція не зростала, щоб вона трималася в межах цього показника.
Валерій БАРАНОВ: Для этого нужно работать и заниматься
экономикой. Если мы ставим цели, мы будем их достигать. Если мы не
ставим цели, то мы их точно не достигнем.
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Цифри написані гарно. Чи є кошти
для інвалідів та ветеранів війни? Ми бачимо наступні цифри. Я цього
року скористався пільгою – взяв безкоштовну путівку. Але ті самі гроші
повернув до багатьох заходів, в тому числі в церкву, де я брав шлюб та
хрестив мого сина. Я взяв від держави те, що належить, і повернув це
тим, кому це потрібно. На медичне обслуговування влади – 430 млн. грн.,
на інвалідів, ветеранів війни – 130 млн. Це різниця між тим, як влада
дбає про себе та про тих, про кого мала б дбати.

Юлія ДИЛОВА: А щодо можливості уряду утриматися в межах дефіциту та інфляції?
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Можливо, і дотримають, і
перевиконають, як в цьому році. В мене питання: кому від їхнього
переконання стає жити краще? В журналі «Фокус» виділені 200 найбагатших
людей України. Мені зрозуміло, в який спосіб перетікають ці гроші.
Валерій БАРАНОВ: Я согласен в части льгот, которые уже
просто всем надоели. Когда эти предложения вносились в парламент, то за
них большинство не голосовало, потому что есть корпоративные интересы. Я
посчитал, сколько денег можно добавить к пенсии, если ликвидировать всю
систему льгот – это 2 копейки каждому пенсионеру. Мы должны понимать,
что это красиво звучит, но никакого значения не имеет. Я не ездил в
санаторий. Я поддерживаю, что нужно ликвидировать это безобразие, чтобы
не мозолить глаза простым людям.
СЛУХАЧ: Василь, Львівщина. Інвалід 2-гої групи по зору.
Я отримаю пенсії 800 грн. Попав в лікарню – там 700 грн. в день. Як
пролікуватися простій людині? Я рахую, що держава повинна дати людині
пролікуватися, прожити, купити хлібу. Сьогодні держава цього не дає. Про
це, що ви балакаєте, ми до нього просто не доживемо. В мене враження,
що державні чиновники «з’їдають» цей бюджет. Хтось має Межигір’я, хтось
дачі позабирав. Ліквідуйте пільги. Ви маєте можливість пролікуватися на
свої гроші.
Валерій БАРАНОВ: Можно понять человека. Я не знаю, что
это за лечение в 700 грн. в день. Единственный способ наладить систему
медицинского обслуживания – это страховая медицина. Потому что никакой
бюджет не может себе позволить таким способом, как у нас, обеспечивать
медицинское обслуживание. С 1 грн., которая выделяется из Бюджета на
медицину, на лечение идет 8 коп. 92 копейки - это содержание аппарата,
конторы, здания, сооружения. Реформа, которая уже перезрела – это
реформа медицины. Нам не нужно выдумывать ничего. Президент вчера,
выступая, сказал, что мы должны переходить к медицине, которая должна
достойно обслуживать наших граждан.
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Я солідарний зі слухачем та з
громадянами, які вчора були під стінами Верховної ради. Мені зовсім не
було складно поспілкуватися з людьми з Червонограда, Львівщини.
Дрогобича і з ними стояти та пікетувати цю бандитську владу, яка зараз
є. Я інакше її назвати не можу. Коли настане час «Х», а він не далеко
при такому уряді, що ми цю владу будемо потихеньку відводити
далеко-далеко.

Юлія ДИЛОВА: Якщо ця влада піде, то гроші з’являться в бюджеті?
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Дуже багато мудрих пропозицій було від опозиції та від владних депутатів, які влада не дослуховується та не приймає.
Валерій БАРАНОВ: Вы могли бы назвать хоть одно предложение.
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Податковий, який пропонувався.
Більше того, на виконання програми президента про канікули для малого
підприємництва, яке зараз просто «душать» на містах. В нас у Львівській
області 50 тис. вже закрилося, тільки тому що приходить Податкова та
чинить безчинства. Це громадяни, які самі на себе заробляли і в держави
нічого не просили, сьогодні змушені закритися і прийти та стати на біржу
праці та тепер мають навантаження на соціально-видаткову частину
Бюджету. Включили лічильник для українських підприємців.
СЛУХАЧ: У меня вопрос к этим всем лжепартиям. Вы вообще
созидаете на Земле или паразитируете? Землю продаете, реки загрязнили,
разговоры только про деньги.
Валерій БАРАНОВ: Мы созидаем. Есть результаты у каждого из нас.
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Коли сьогодні тематика про бюджет, то тоді ми говоримо про гроші і як їх правильно розподілити чи вкрасти з бюджету.
Валерій БАРАНОВ: Чи заробити.
СЛУХАЧ: Сергей, Киев. Очевидно, что деньги для
бюджетных расходов можно просто, поручив Вашей Генпрокуратуре, которая
полностью Вам подконтрольна, расследовать те события, которые описывают
журналисты. Например, разворовывание государственной собственности,
бюджета. Например, Бойко купил нефтяную вышку за 400 млн., когда она
стоит 250 млн. Это Ваша прокуратура не расследует. Или в Харьковском
метро поставили лавочки по 40 тыс. грн. штука. Вашей прокуратуры хватает
только на Луценка. Посадить его за то, что 70 тыс. грн. якобы его
водитель украл.
СЛУХАЧ: Анатолий, Донецк. Может, лучше Вам позаботиться о наполнении бюджета Вашими олигархами, закрыть офшоры и делить будет что?
Валерій БАРАНОВ: На проблему пополнения Бюджета надо
смотреть более серьезно. Если мы говорим раздать всем по 10 коп., либо
кого-то посадить в тюрьму, то это не изменит ситуацию. Кстати, по этой
вышке неделю назад создана парламентская следственная комиссия, которая
этим занимается. Есть эти нарушения. Они были всегда. И при Советской
власти, и 10 лет назад, и 5. Для того и прокуратура, которая должна этим
заниматься. Но если мы говорим о пополнении бюджета, то это не
источник. Источник – это эффективно работающая экономика и создание
условий, чтобы сюда пришли инвестиции, и бизнес был освобожден от
рэкета, чиновничьего беспредела. Есть много других простых факторов,
которые во всем мире действуют.

Юлія ДИЛОВА: Але ж про це і говорять. Це корупція.
Валерій БАРАНОВ: Коррупция – только составляющая часть.
Она действительно есть. Эту коррупцию победить никакими законами
невозможно, мое мнение. Ее можно победить только действиями первого
лица. Президент об этом говорит практически на каждом своем выступлении.
Я жду, в ближайшее время должны начаться какие-то реальные действия.
Коррупция – не в каком-то отдельном селе или районном центре. Она
проистекает из центра. В центре надо рубить корни этого безобразия.
Если мы этого не сделаем, то ни о каком цивилизованном обществе, ни о
каком развитии экономики и ЕС никакой речи быть не может.
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Я солідарний. Риба гниє з
голови. А тому в нас з «головою» не все гаразд. Декларується одне, але
цього не виконуємо. Хіба може бути ефективною влада, на яку стільки
грошей в бюджеті йде, коли вона досі не знає, як вона буде розподіляти,
тому що не знають, хто та за що відповідає в цій державі. Міністерства
реорганізовують. На місцях ніхто не знає, до якого міністерства
належить, де він буде відстоювати інтерес того профільного питання,
коли він не знає, до кого апелювати в Києві.

Юлія ДИЛОВА: Мабуть, все ж таки, з розподілом проблем не буде. Знайдуться бажаючі розподілити. Питання – куди?
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: І хто буде розподіляти. Сьогодні це «общак».
СЛУХАЧ: Петр, Полтава. Я хотел поддержать пенсионера,
который звонил. По поводу лечения за 700 грн. Вы хотя бы ради
эксперимента проживите на 800 грн. Я думаю, Вы в ресторане на обеде
больше тратите. Президент у нас ничего не сделает, потому что он будет
за олигархов. Пока кто-то решительно не придет и не переступит даже
через закон, чтобы навести порядок, ничего у нас не получится.
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Якби було більше таких народних
депутатів, як пан Валерій, у парламенті, та якби вони мали можливість
висловлювати свою волю, а не так, як їм каже сьогодні влада, то був би
гаразд в цій державі. Пан Валерій має великий життєвий досвід, жив від
самих низів і дійшов до сьогоднішнього статусу народного депутата,
голови дуже поважного комітету. Єдине побажання пану Валерію – мати силу
волі протистояти тому тиску і не завжди дивитися на ту руку, яка махає у
парламенті. Вона дуже багато хороших ініціатив від толкових депутатів
відмітає. Я хотів би, щоб народні депутати більше мали сміливості самим
приймати рішення, а не дивитися на руку Чечетова.
Валерій БАРАНОВ: А для этого нам очень важно принять
закон о выборах 2012 года, в котором у нас обязательно должны быть
мажоритарные округи или открытые списки. Эта партийная система, которая
узурпировала власть, ликвидировала кадровую политику, привела нас к
плачевным результатам. У нас не та динамика сегодня, которая нам нужна.
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Тому кажуть, що дай Бог
сміливості тим людям, які будуть голосувати за правдивий закон. Він
правильно говорить, бо він зараз - раб своєї політичної сили. Якщо він
не так буде голосувати, то завтра він не опиниться в списку. Або навіть
не буде висунутий в мажоритарному окрузі.

Юлія ДИЛОВА: А у Вас більш вільна дисципліна?
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: В нас настільки вільна, що дехто
не розуміє, де та «Наша Україна», де «Народна самооборона», які
подалися «тушками» у своїй більшості до партії влади.
СЛУХАЧ: Валерий, Луганск. Я – ликвидатор аварии на
ЧАЭС, инвалид 2-ой группы. Чернобыльцы сейчас поднялись по тому вопросу,
что правительство коснулось наших пенсий, которые мы отсудили и в
течение 2 лет получаем. Почему же правительство не отменило решение
Европейского суда в отношении Фирташа, который отсудил себе миллиарды? И
ему сразу были выплачены эти деньги.
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Я повністю солідарний з
дозвонювачем, тому що держава, вносячи законопроект «про гарантії
держави щодо виконання судових рішень», має інше на меті. Коли громадяни
України судилися в міжнародних судах з Україною, вони відсудили 150
млн. грн. щоб мало бути? Перше – внести лінійку в бюджет на те, щоб
виконати рішення міжнародних інстанцій.
Валерій БАРАНОВ: Тільки щось треба викреслити.
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Є 460 млн. на нашу «хорошу»
владу, яка хоче себе лікувати і підтримувати своє здоров’я. То давайте
заберемо з тих 460 млн. тих 150 млн., які виграли громадяни в
міжнародних судах і повернемо їм. Під такою гарною назвою внесли і
хочуть забрати всі пільги всіх громадян. Тоді не треба буде нічого
виконувати.
Валерій БАРАНОВ: Я солидарен. Есть закон, он не
выполняется, как и закон о детях войны. Эти граждане обращаются в суд.
Суд принимает законное решение, а государство не может выполнить. То
есть, мы должны однажды навести порядок. Мы должны пересмотреть всю
систему льгот. Но если их запланировали в 10 раз больше, чем возможно
выплатить, то наверное, что-то не так в этой стране. Нужно деньги, о
которых сказал Владимир, направить на пострадавших людей. Но кто-то
должен на это решиться. Это же непопулярное действие. Например, все
знают, что бесплатный проезд в общественном транспорте – его практически
нет. А если есть, то его никто не компенсирует. А если не компенсирует,
то компенсируют те, кто ездит в автобусе. Они платят за тех, кто едет
бесплатно. Но ничего не берется ниоткуда и никуда не исчезает. Насколько
надо быть политически смелым, чтобы однажды решиться на это.
Бесплатный проезд, например, уничтожил коммунальный автотранспорт. Все
ездят на маршрутках, которые в любой момент могут развалиться. Есть
причины у каждой проблемы, но их боятся решать, потому что надо идти на
объяснение к людям, а не все это поймут.

Юлія ДИЛОВА: Тим більше, напередодні парламентських виборів наступного року.
Валерій БАРАНОВ: 20 лет мы ходим по кругу, и никак эту проблему никто разрешить не может.
Володимир В’ЯЗІВСЬКИЙ: Українці дуже багато могли би
зрозуміти, якби бачили, що влада береться та починає з себе. Де буде
довіра до влади, яка «жирує», а люди все бідніше стають.

Доходи державного бюджету України в 2017 р.

Доходи держбюджету України

Тут наведено загальні відомості по доходах Державного бюджету України, до яких входять надходження до загального та спеціального фондів держбюджету. Найбільшу частину держбюджету (понад 90%) складає загальний фонд, кошти якого призначені для забезпечення фінансовими ресурсами загальних видатків (тобто, не спрямовуються на конкретну мету). Спеціальний фонд передбачає предметно-цільове використання бюджетних коштів (тобто, для фінансування конкретних цілей).


останнє оновлення: 02.05.2018
Доходи державного бюджету України в 2017 р. (млн. грн.)2017Доходи 
на 01.02.201759446,8за січень59446,8
на 01.03.2017112047,8за лютий52601,0
на 01.04.2017174758,8за березень62711,0
на 01.05.2017259785,8за квітень85027,1
на 01.06.2017325773,2за травень65987,3
на 01.07.2017394906,0за червень69132,8
на 01.08.2017447714,9за липень52808,9
на 01.09.2017527588,9за серпень79874,0
на 01.10.2017585755,7за вересень58166,8
на 01.11.2017647468,7за жовтень61713,0
на 01.12.2017724471,5за листопад77002,8
на 31.12.2017793265,0за грудень68793,6
план на 2017731031,2виконання108,5%
  • зростаючим підсумком