Копаючись в особистих фотоархівах, витягнув на світ Божий одну з останніх своїх кримських подорожей. З одного боку, так, це всім відомий Севастополь, але пам’ятка, яку я тоді відвідав, відноситься не до Кримської війни, і не до Великої Вітчизняної, як це традиційно буває у Севастополі, а до Першої Світової.

На тлі майже істеричного ставлення до Другої Світової, яке роздулось в останні роки, про Першу майже не згадують. Можливо тому, що для Росії, яка чи найбільше зараз формує наш інформаційний простір, ця війна лишилась неоднозначною – ніби то й виграли, а ніби й не зовсім.

Крім того, пам’ятка знаходиться на Північній стороні, яка, з одного боку, той же таки Севастополь, а з іншого – свій окремий маленький світ. Щоб дістатись сюди з великої землі, треба або обігнути довжелезну бухту, або переплисти її на пасажирському катері. Таким чином, більшість відпочиваючих бачила на цій стороні лише оборонні батареї бухти і прибережні пляжі – Учкуївку, Любимівку і т.д.

В той же час на цьому великому і дуже рельєфному клапті землі чого тільки не намішано: приватний сектор, трущоби, садові товариства, діючі й недіючі військові частини, арсенали і батареї, балки, урвища, сміттєзвалища, бази відпочинку, меморіали і воєнні кладовища, ферми, лісництва, вантажні термінали і навіть недобудована сонячна електростанція.

Одним з найцікавіших місць тут є 30-та батарея (або форт «Максим Горький-I») – і як пам’ятне історичне місце, і як військовий музей. Але вона має обмежений доступ, бо там знаходиться діюча військова частина. Так як подорож відбулася вже за часів окупації, я зі своїм бандерівським паспортом обійшов її десятою дорогою, і направився до місця, яке не охороняється взагалі, і якому переважно присвячена ця нотатка – до форту Шишкова.