Посмотри мне в глаза

Подойди и скажи…

Что бояться,

Ведь нас только двое.

Нет вокруг никого,

Кто бы мог помешать

И ласкает нас нежности море.

Понимания миг, откровения шок

И улыбка твоя, как награда.

Открывается сердце, как дивный цветок

И иного нам счастья не надо…

 

Тема обрезания никогда не потеряет актуальности среди медиков. Только более-менее улеглись страсти вокруг мужского обрезания, как на подходе достаточно громкие и скандальные новости, касающиеся уже женского варианта этой процедуры. Но если циркумцизию (т.е. удаление крайней плоти полового члена) в конце-концов назвали чуть ли не спасительницей мужской части населения земного шара от ВИЧ-инфекции, то вот с отсеканием клитора и малых половых губ ситуация складывается обратная. Впрочем, следует сразу же оговориться. В принципе существуют два разных женских обрезания. Одно из них - это иссечение слизистого капюшона, закрывающего клитор, а также удаление части избыточно разросшихся малых половых губ. Эта операция вполне себе медицинская, косметологическая и никаких особых последствий - кроме положительных - не несет.

А вот второй вид - это ритуальное, традиционное обрезание, распространенное более чем в 30 странах странах Африки. В этом случае преследуются отнюдь не медицинские, а этические цели - женщину таким образом пытаются "очистить", причем зачастую в достаточно раннем возрасте, еще до начала полового созревания. В "очистительных" целях местные эскулапы-шаманы перекраивают наружные половые органы девочки по своему усмотрению - иногда дело ограничивается удалением клитора, а иногда под нож идут и клитор, и половые губы. Таким образом женщина, с точки зрения ритуала, перестает испытывать недостойное удовольствие от секса, а выполняет только одну свою функцию - репродуктивную.

 

При этом нож в большинстве своем ритуальный, то есть никак не острейший одноразовый хирургический скальпель, обработка в плане асептики и антисептики - соответствующая, об анестезии и говорить не приходится. С каменного века практически ничего не изменилось, все проходит таким образом, что юные африканки, скорее всего, не один раз жалеют, что родились не мальчиками. Но терпеть приходится - обрезание является обязательной частью инициации - то есть превращения в нормальную, с точки зрения традиций, женщину.

В Индонезию женское обрезание пришло вместе с исламом и первоначально выполнялось каждый год в День рождения пророка, замещая жертвоприношения. Потом оно стало обычной практикой. Несмотря на то, что с 1990 года Индонезия ратифицировала Конвенцию о правах ребенка, которая запрещает любые формы обрезания и квалифицирует их «как сексуальное насилие над детьми», это не меняет ситуацию. Большинсво женщин (помнящих ещё «как это было с ними» – такое не забывается), добровольно увечат себя и своих дочерей: «хирурги» и «анестезиологи», обычно, женщины. Они слепо следуют обычаям предков, часто и не подозревая о последствиях для жизни и здоровья – «обрезание» обуславливает высокую детскую и женскую смертность, проблемы со здоровьем, в интимной жизни и диспропорцию в половом составе. Новорожденные девочки подвергаются тройной процедуре: протыканию ушей, прививанию от тропических болезней и выскабливанию клитора перочинным ножом и вырезанию ножницами малых половых губ. 

 

 

 

 

 

В одних странах женское обрезание одобряется, в других - нет.  В любом случае обряд обрезания не является обязательным для женщины, и те мусульманки, которые отказались от обрезания, не считаются грешными. Обрезание скорее демонстрирует преданность идеям ислама.

Голова Верховної ради Арсеній Яценюк став першим з-поміж українських
високопосадовців, хто наважився на офіційний закордонний візит на
рейсовому літаку.

Він прибув до Брюсселя вчора ввечері
авіакомпанією "Lufthansa". Летіти довелося з пересадкою - через Мюнхен.
Повертатися Яценюк буде вітчизняними Міжнародними авіалініями.

Під
час усіх перельотів спікер обмежився квитками економ-класу. Зазвичай
українські чиновники користуються послугами спеціально створеної
авіакомпанії "Україна", винаймаючи цілий літак навіть для невеличких
делегацій.

http://5.ua/newsline/236/0/48496/

***
Сподіваюсь, Яценює є першим з нової генерації демократичних політиків у владі.

О чем  шепчет листок, когда опадает с клена…. Именно на эту тему, на одной с первых пар в техникуме, нам задали написать сочинение…. О чем я тогда написала, честно, не помню…. Но сегодня почему-то вспомнилось это название. ХМ… попробую заново написать рассказ на эту тему…. Маленький…. На несколько абзацев….

Поздняя осень. Землю давно застилает ковер с листьев. Этот ковер разноцветен и тем прекрасен. И вот с дерева слетает последний листочек. Листок, летит минутку, может две. Но я засмотрелась на него. Еле слышен тихий шелест, тихий голос. Он вспоминает о том как родился был юн и свеж, как стойко сопротивлялся ветрам и купался под дождями, как был горд и считал что солнце светит только для него, как думал что звезды специально ночью не спят что б любоваться им. Не обращал внимание на соседние деревья и не понимал что он тоже один с тысячи на дереве, что частичка ОДНОГО прекрасного. Но теперь это осознает,  понимает что мы все частички. Может без одной частички ничего не изменится но это уже будет не целостная картина, не полный механизм. Важны все. Важна каждая деталь и каждое мгновение. И даже сейчас падая, умирая, он останется частью чего-то большего. Листочек жалеет только ободном. Ему жаль, что не сможет оставить свои знания следующим листочкам, которые вырастут весной и будут так же горды. Но такова жизнь.

Під час нещодавньої зустрічі в Москві українського та російських президентів у числі інших зачіпалася тема "спільних сторінок історії".

Це стало відомо зі слів Путіна під час прес-конференції за підсумками переговорів. Він заявив про можливе "спільне святкування 300-річчя Полтавської битви". Також Путін заявив, що вважає за доцільне обговорити це питання з "шведськими партнерами".

Деякі російські видання при цьому повідомили, що обидва президенти справді досягли домовленості щодо тристороннього "святкування" річниці Полтавської битви, і що нібито масштабна інформаційна кампанія з цього приводу має розпочатися восени нинішнього року, в рамках підготовки до 300-річчя руйнування гетьманської столиці в Батурині.

Отож, Кремль пропонує нам спершу спільно "відсвяткувати" річницю влаштованої московським військом різанини українців у Батурині, а потім, залучивши ще й шведів, так само гуртом відзначити нашу поразку під Полтавою.

Воістину, немає меж московському блюзнірству!

"Шляхта була, все взяла, кров повипивала,
А москалі і світ Божий в путо закували…"

Невже вони таки сподіваються, що ми разом з ними будемо гарцювати на кістках наших предків, "святкуючи" ворожу перемогу, результатом якої стало остаточне закабалення України в московське ярмо?

Невже ми справді справляємо враження народу "без честі, без пуття і без поваги" - якщо нам пропонують таку ганьбу?

Чому дозволяємо чужинцям плювати нам в обличчя, та ще й при цьому мовчки витираємося, а дехто й запопадливо облизується - замість того, щоб відповісти силою на таке нікчемне приниження?..

Якщо Москва хоче відзначати свої криваві перемоги, то нехай влаштовує торжества і гульбища на безкрайніх і нині малолюдних територіях, завойованих нею впродовж п’ятисот років безперервних загарбницьких воєн, і які тепер заселяють жовті брати московитів - китайці.

Ми ніколи не погодимося на спільні з Москвою історичні "святкування" – тому що у поневоленого народу, яким були українці впродовж століть, своя правда історії.

Наша правда кардинально відрізняється від "правди" поневолювача, котрий нас нищив і намагався зробити своїм підневільним рабом, силкувався паралізувати нашу волю, відібрати мову й переписати історію.

Наша правда – це усвідомлення того, що Москва ніколи не була союзником України, а завжди виступала як лютий і підступний ворог, як нещадний агресор, як зажерливий колонізатор, котрий знищив, зморив голодом, перетворив у табірну пилюку мільйони і мільйони наших співвітчизників.

Ми не збираємося жити в ненависті до сусіда, нехай і такого, як Росія, але водночас ми свідомі того, що у нас з цим сусідом – різні правди і різні дороги, і ніколи вони не зійдуться.

У нього – дорога в Азію, звідки він ніколи і не виходив, і потрясіння й метаморфози, які чекають цю останню на планеті імперію у двадцять першому столітті

У нас – європейський шлях, на який скалічена українська нація, після століть рабства, з Божою поміччю нарешті, попри численні перешкоди і різноголосся, починає ступати.

Михайло Сидоржевський.

Джерело: "Українська Правда".

Сколько времени езжу в маршрутках и замечаю одну закономерность:
На первом сиденьи (возле водилы) всегда сидит молодая симпатичная девушка (чаще всего блондинка).
Вот и стало интерестно узнать почему???
Спрашивал у своей девушки. Она ответила, что не имеет такой привычки. Так, что узнать что-то о женской психологии у нее не удалось...
Но я думаю, что все намного глубже. Это дело подсознания.
Сомниваюсь, что многим девушкам интерастно, как водитель переключает передачи, кикие кнопочки нажимает и с какой скоростью едет маршрутка.
Я думаю, что девушка просто хочет думать, что она едет одна (типа со своим личным водителем).
Если это так или не так, то прошу написать, о чем же вы думаете, когда садитесь на переднее сиденье, милые дамы...

Sting - Shape Of My Heart

В Україні за результатами трьох тижнів лютого надходження від кінопрокату зросли на 22% - до 1 млн. 797 тис. дол., в порівняні з тим же періодом минулого року.

Про це повідомляє міжнародний спеціалізований сайт з кінопрокатного бізнесу Box Office Mojo за результатами вибірки п’яти найпопулярніших фільмів у січні.

Як повідомляє сайт, за результатами трьох тижнів лютого 2007 року надходження від прокату кінофільмів в Україні становили 1 млн. 469 тис. доларів.

Як повідомив в інтерв’ю УНІАН представник однієї з кінопрокатних компаній, який попросив не називати свого прізвища, «насправді ситуація з надходженнями від прокату зовсім не така погана, як її хтось хоче представити”. “Швидше за все, річ у тому, що деякі
власники кінотеатрів дуже захопилися розвитком мереж кінопрокату, переоцінивши свої фінансові можливості. Як наслідок, тепер вони намагаються відвернути увагу кредиторів і інвесторів від своїх фінансових упущень, прагнучи додати їм політичний, мовний відтінок”, - зазначив кінопрокатник. “Саме ця причина, найімовірніше, і стоїть за
заявами деяких власників мереж кінотеатрів про можливий страйк кінотеатрів Сходу і Півдня України”, - додав він.

Як повідомлялось у ЗМІ, власники деяких кінопрокатних компаній заявляють
про збитки у зв’язку із запровадженням обов’язкового дублювання чи субтитрування українською мовою. В той же час, за словами генерального директора дистриб’юторської компанії B&H Film Distribution Богдана БАТРУХА, дублювання кінострічок виключно українською мовою суттєво не вплинуло на кількість відвідувань кінотеатрів на Сході та Півдні України.

Згідно з даними опитування, проведеного компанією First Movies International в грудні 2007 року на замовлення Sony та Disney, лише 11% громадян України висловилися проти збільшення у прокаті кількості фільмів, дубльованих українською мовою.

В той же час 19% респондентів заявили про необхідність збільшення кількості фільмів,
що дублюються українською, ще 24% респондентів підтримують цю ідею, 30%
опитаних ставляться до цього нейтрально.

Джерело: "Майдан"

Глобальные изменения климата несут риск для 2,7 млрд. человек из 46 стран мира — они могут стать участниками или жертвами вооруженных конфликтов. Еще 1,2 млрд. человек, проживающих в 56 государствах, угрожает политическая дестабилизация. Таковы основные выводы доклада «Климат конфликта» британских климатологов из организации International Alert. «Изменение климата создаст предпосылки к кровопролитному конфликту, который, в свою очередь, понизит благосостояние общества и его способность противостоять последствиям климатических изменений»,— говорится в докладе. К новым вспышкам военных действий и социальных потрясений в большей части Африки, Азии и Южной Америки могут привести эрозия почв, повышение уровня мирового океана, таяние ледников и усиление штормов. «Страны будут испытывать недостаток в земле и воде и подвергаться ударам все более жестоких штормов. В условиях отсутствия эффективного правительства люди будут организовываться в отряды самообороны, начнутся столкновения»,— говорит генеральный секретарь International Alert Дэн Смит. По мере того как температура будет расти, а количество земли, пригодной для обработки, сокращаться, перенаселение приведет к насилию, которое власти будут не в состоянии обуздать. Справиться с глобальным потеплением развивающимся странам может помешать дефицит ресурсов и недостаток политической стабильности. В Африке ключевым источником питьевой воды являются такие реки, как Нигер, которые протекают через территорию многих государств. Если засухи будут ужесточаться, а запасы воды в этих реках исчерпываться, новые африканские конфликты неизбежны. С острой нехваткой питьевой воды может столкнуться и Перу, население которой потребляет воду тающих ледников. Конфликты, вызванные изменениями климата, начинаются уже сейчас. В Бангладеш миграция, связанная с изменениями климата, уже приводит к кровопролитным столкновениям. По данным International Alert, летние засухи и паводки в прибрежных районах Бангладеш, вызванные все более грозными циклонами, уничтожают сельскохозяйственные угодья. Миллионы жителей этой страны уже эмигрировали в Индию, вызывая все более серьезные конфликты, которые в дальнейшем будут ужесточаться. В зоне риска находится даже Европа. От повышения уровня мирового океана пострадает Голландия. А вот война и конфликты Нидерландам вряд ли угрожают, поскольку у этой страны достаточно ресурсов для эффективных действий, приспособлена к этому и ее политическая структура. Исследователи считают, что в Европе политическая дестабилизация в связи с глобальным потеплением угрожает только государствам Западных Балкан и странам СНГ.

Карта мира. Последствия глобального потепления Источник: "Майдан"