На каждого из нас, у смерти есть по пуле...
- 29.10.14, 15:02
У меня эта песня вызывает острый приступ жлобства: забрать все пули себе... и ни с кем не поделиться.
2
хочу сюди!
-
-
41 рік, скорпіон, познайомиться з хлопцем у віці 35-50 років
Замітки з міткою «макаревич»
У меня эта песня вызывает острый приступ жлобства: забрать все пули себе... и ни с кем не поделиться.
Чепинога знову жжот!
- 15.10.14, 20:02
- Ми любимо тебе, Україно!
Офіційна влада АЗЕРБАЙДЖАНСЬКОЇ столиці Баку скасувала концерти РОСІЙСЬКОГО музиканта Андрія Макаревича («Оркестр креольского танго») через те що… Вніманіє!!! – Це може викликати неконтрольовані ПРОУКРАЇНСЬКІ настрої…
Да, ми українці такі. Нас долмою не корми, а дай тіки Проукраїнське настроєніє комусь создать… Страшно представить, коли Макаревеч до самих креолів добереться… Такий Майданіще почнеться, - куди тій корріді…
15
«Не стоит прогибаться под
изменчивый мир! Пусть лучше он прогнется под. нас!»
(слова з пісні групи «Машина
часу» виконаної А. Макаревичем)
Не будемо, Андріє! Ніколи не будемо!
На сьогоднішній день легендарний Андрій Макаревич потерпає від різного роду тиску збоку триколірного фашизму РФ. Тільки уявіть, як не приємно людині, яка зробила вагомий культурний внесок в історію батьківщини, а та намагається викреслити його тепер зі своєї історії не за щось страшне, а за справедливість, за свідомість, за сміливість та силу духу.
Звісно, Макаревич навряд чи має час висіти в інеті, та особливо вештатись сайтом i.ua. Тому навряд чи читатиме це. Та цій замітці все одно бути, бо я так хочу, бо сподіваюся, - мої слова підтримки енергетично якимсь дивом досягнуть до нього, та хоч на крихту збільшать сили триматися.
Тримайся, Андріє! Вся україномовна та патріотична Україна із тобою!
11
Славянский мир и Славянская война...
- 21.09.14, 16:18
Идея единого Славянского мира – замечательная. Только танками Славянский мир не построишь – танками получается только Славянская война. (Андрей Макаревич, российский музыкант)
15
Россия, ты моя боль!
- 05.09.14, 10:04
Россия, ты моя боль
Фотография, В С Высоцкого выбрана не случайно, а как символ свободомыслия!
Я вам сочувствую, прогнувшимся - друзьям! -
Всем бесхребетным подпевалам и кликушам.
Я за цинизм кремлевский вам хвалу воздам
А вы плотнее закрывайте свои уши.
Мне ваши доводы, что - вот, он стал другим,
Они у жизни не изменят ритмы - бега. -
В мировоззрении я стал не изменим,
Где - совесть, есть моральный стержень человека!
Я защищаю дом и родину - детей! -
А вы забравши Крым, не честно поступили!
Создав преступный имидж, Родине - своей,
Вы на века в дерьмо Россию утопили.
Ох, как слаба на прочность суть во имя лжи,
Чтобы заметить фальшь не нужно много знаний. -
России снова "макаревичи" нужны,
Во имя будущих, великих процветаний!
Я верю, что - Россия снова путь найдет,
Ее всегда штормит и корчит на изломах.
И что народ российский счастье обретет,
Когда его попустит конформизма кома.
Народ мой русский не теряй, прошу, я - стыд,
Не верю я, что утопил ты в водке совесть.
Жизнь не зависимо от нас вперед бежит,
А я пишу про Русь свою, всего - лишь, повесть.
Я вам сочувствую, прогнувшимся - друзьям! -
Всем бесхребетным подпевалам и кликушам.
Я за цинизм кремлевский вам хвалу воздам
А вы плотнее закрывайте свои уши.
Мне ваши доводы, что - вот, он стал другим,
Они у жизни не изменят ритмы - бега. -
В мировоззрении я стал не изменим,
Где - совесть, есть моральный стержень человека!
Я защищаю дом и родину - детей! -
А вы забравши Крым, не честно поступили!
Создав преступный имидж, Родине - своей,
Вы на века в дерьмо Россию утопили.
Ох, как слаба на прочность суть во имя лжи,
Чтобы заметить фальшь не нужно много знаний. -
России снова "макаревичи" нужны,
Во имя будущих, великих процветаний!
Я верю, что - Россия снова путь найдет,
Ее всегда штормит и корчит на изломах.
И что народ российский счастье обретет,
Когда его попустит конформизма кома.
Народ мой русский не теряй, прошу, я - стыд,
Не верю я, что утопил ты в водке совесть.
Жизнь не зависимо от нас вперед бежит,
А я пишу про Русь свою, всего - лишь, повесть.
1
Москва – Лідер російського рок-гурту «Машина часу», автор численних пісень і музичних проектів Андрій Макаревич 13 серпня відвідав місто Слов’янськ і селище Семенівку в Донецькій області, які недавно були відбиті українською армією у проросійських сепаратистів, а також дав концерт в пансіонаті міста Святогірськ, де розміщені біженці зі сходу України. Виступ Андрія Макаревича перед біженцями зустріли овацією: люди, яким не вистачило місць у місцевому клубі, оточили будівлю щільним кільцем і слухали пісні через відкриті вікна.
У Росії, проте, поїздка співака і композитора на схід України зазнала осуду: одна з газет назвала його «співаючим перед карателями», а проросійські чиновники в Криму порадили йому не приїжджати на півострів. В інтерв’ю «Голосу Америки» Андрій Макаревич розповів про поїздку і про свою реакцію на публікації, які засуджують його.
Даніла Гальперович: Чому ви поїхали до Слов’янська?
Андрій Макаревич: Як ви думаєте, котрий раз я відповідаю на це питання?
Д.Г.: Думаю, що не перший.
А.М.: І не десятий. А ви самі як думаєте, що я туди поїхав?
Д.Г.: Андрію Вадимовичу, оскільки ми з вами особисто знайомі, я собі уявляю вашу мотивацію. Але мені важлива саме ваша відповідь.
А.М.: По-перше, коли тебе просять виступити для біженців, мені здається, це треба робити абсолютно незалежно від того, де вони знаходяться. Біженці – це завжди і скрізь біженці. А, по-друге, мені було дуже цікаво побачити ці місця своїми очима, тому що останнім часом нашій офіційній пресі і телебаченню я не дуже вірю.
Д.Г.: Як можна описати те, що ви бачили? Які у вас від цієї поїздки відчуття?
А.М.: Я дуже багато різного бачив. Взагалі, війна ніякої радості у своїх картинах нікому не приносить. Але на цьому тлі я побачив і якісь хороші речі. У всякому разі, я побачив, що місто Слов’янськ, яке у нас чомусь називають Слов’янськом, практично відновлено, хоча пройшло всього три тижні з моменту закінчення бойових дій, хоча по окраїнах ще дуже багато руйнувань, і ще дуже багато роботи належить зробити. Я не знаю, як виглядають всі біженці, їх по Україні близько 100 тисяч. Вони досить рівномірно розподілені по всій території. А ті біженці, яких бачив я, для яких я виступав, а саме – діти, виглядали краще, ніж я очікував, скажу чесно. Тому що при слові «біженець» у нас виникає перед очима сумна така картина. Дуже добре працюють волонтери в цьому сенсі. Вони їм дуже здорово допомагають. Вони збирають для них гуманітарну допомогу. Вони організують їх побут. Вони працюють дуже злагоджено і дуже професійно. Власне, вони мене туди і привозили.
Д.Г.: В сам Слов’янськ?
А.М.: Де знаходяться біженці – це не Слов’янськ, це з ним поруч – Святогірськ, до Слов’янська там кілометрів 30. Святогірськ – це таке містечко навколо Святогірського монастиря, де розташовуються біженці. В основному вони в піонертаборах там містяться і в літніх будинках відпочинку.
Д.Г.: Що можна сказати про сприйняття дій Росії в тих місцях, де ви виступали?
А.М.: У мене не було можливості влаштувати якийсь діалог з глядачами. Якщо говорити про волонтерів, які організували мою поїздку, великого тепла по відношенню до Росії, до російського керівництва я у них не помітив.
Д.Г.: А що це за волонтери? Яка це організація?
А.М.: Там кілька фондів. Є фонд «Світ і порядок». Це люди, які різні абсолютно, які в мирному житті займаються хто чим –хто-то бізнесом займається, хтось студент, хтось лікар. Просто ця спільна біда їх об’єднала, і вони знайшли сили і час, щоб цим займатися.
Д.Г.: Ви сказали, що не вірите зараз російському телебаченню. Чому?
А.М.: Відбувається дикий пропагандистський накат, дуже грубий, дуже грубий, розрахований, скажімо так, на не саму просунуту частину населення, яка у нас, на жаль, становить більшість, на яку це дуже добре працює.
Д.Г.: Ви зараз говорите про російські медіа?
А.М.: Про російські, звичайно.
Д.Г.: У вас в одній з пісень є така фраза «Чим же це ви думали? Що ж це ви зробили?»У вас є відповідь на це питання – чому сталося те, що сталося?
А.М.: Я не знаю, чому наша країна весь час ходить кругами, весь час намагається наступити на одні й ті ж граблі. Я не знаю розгадки цього найголовнішого і найстрашнішого секрету. Я не розумію, чому ми такі окремі. Дуже хотів би дізнатися відповідь на це питання, але у мене його немає.
Д.Г.: У вас було багато соціальних пісень, згадати ті ж «Вогняні суперечки», або інші пісні-міркування про вибір шляху. Що, по-вашому, сталося за останні півроку з самою Росією?
А.М.: Сталося чудово проведене обдурення, обдурення дуже великої частини нашого народу. Були натиснуті такі кнопочки, найпідліші, які викликають ненависть, які викликають ворожнечу. І виявляється, що вони дуже добре працюють.
Д.Г.: Як ви вважаєте, Росії доведеться повертати Крим?
А.М.: Не знаю. Я сумніваюся, що це реально, але я абсолютно впевнений, що не було б ні громадянської війни на Україні, не було б цих численних жертв, якби не було цієї історії з Кримом.
Д.Г.: Уже маса коментаторів налаяла вас за цю поїздку. Як ви на це реагуєте?
А.М.: Розумієте, яка штука, висловлювання робляться в такий спосіб. Яка-небудь газета типу «Комсомольської правди» публікує великий заголовок «Макаревич співав перед карателями», а потім опитують відомих людей: що ви з цього приводу думаєте? Звичайно, відомі люди кажуть: «Перед карателями співати недобре». Їм не приходить в голову, що я не перед карателями співав, а перед біженцями. Ось так і будується вся пропаганда. От і все! Потім вони будуть вибачатися, але вибачатися вони будуть переді мною, а вибачатися їм треба перед своїми читачами за те, що вони їх обдурили. Ось цього, на жаль, не відбудеться.
Д.Г.: У вас збереглися зараз якісь контакти з вашими колегами-музикантами в Україні?
А.М.: Ну, що значить – контакти ?! У мене маса друзів живе в Дніпропетровську і в Києві. Звичайно, я з ними передзвонююсь.
Д.Г.: Чи, по-вашому, якийсь спосіб у вас, людей культури двох країн, щоб хоча б трошки поновити зв’язок, який був між Україною і Росією?
А.М.: Цей зв’язок неминуче відновиться. Просто тепер на це піде багато часу, на жаль. А для того, щоб вона відновилася, треба просто чесно робити свою справу і не брехати, і не піддаватися на брехню
http://ukrainian.voanews.com/content/makarevych-on-e-ukraine/2422162.html
У Росії, проте, поїздка співака і композитора на схід України зазнала осуду: одна з газет назвала його «співаючим перед карателями», а проросійські чиновники в Криму порадили йому не приїжджати на півострів. В інтерв’ю «Голосу Америки» Андрій Макаревич розповів про поїздку і про свою реакцію на публікації, які засуджують його.
Даніла Гальперович: Чому ви поїхали до Слов’янська?
Андрій Макаревич: Як ви думаєте, котрий раз я відповідаю на це питання?
Д.Г.: Думаю, що не перший.
А.М.: І не десятий. А ви самі як думаєте, що я туди поїхав?
Д.Г.: Андрію Вадимовичу, оскільки ми з вами особисто знайомі, я собі уявляю вашу мотивацію. Але мені важлива саме ваша відповідь.
А.М.: По-перше, коли тебе просять виступити для біженців, мені здається, це треба робити абсолютно незалежно від того, де вони знаходяться. Біженці – це завжди і скрізь біженці. А, по-друге, мені було дуже цікаво побачити ці місця своїми очима, тому що останнім часом нашій офіційній пресі і телебаченню я не дуже вірю.
Д.Г.: Як можна описати те, що ви бачили? Які у вас від цієї поїздки відчуття?
А.М.: Я дуже багато різного бачив. Взагалі, війна ніякої радості у своїх картинах нікому не приносить. Але на цьому тлі я побачив і якісь хороші речі. У всякому разі, я побачив, що місто Слов’янськ, яке у нас чомусь називають Слов’янськом, практично відновлено, хоча пройшло всього три тижні з моменту закінчення бойових дій, хоча по окраїнах ще дуже багато руйнувань, і ще дуже багато роботи належить зробити. Я не знаю, як виглядають всі біженці, їх по Україні близько 100 тисяч. Вони досить рівномірно розподілені по всій території. А ті біженці, яких бачив я, для яких я виступав, а саме – діти, виглядали краще, ніж я очікував, скажу чесно. Тому що при слові «біженець» у нас виникає перед очима сумна така картина. Дуже добре працюють волонтери в цьому сенсі. Вони їм дуже здорово допомагають. Вони збирають для них гуманітарну допомогу. Вони організують їх побут. Вони працюють дуже злагоджено і дуже професійно. Власне, вони мене туди і привозили.
Д.Г.: В сам Слов’янськ?
А.М.: Де знаходяться біженці – це не Слов’янськ, це з ним поруч – Святогірськ, до Слов’янська там кілометрів 30. Святогірськ – це таке містечко навколо Святогірського монастиря, де розташовуються біженці. В основному вони в піонертаборах там містяться і в літніх будинках відпочинку.
Д.Г.: Що можна сказати про сприйняття дій Росії в тих місцях, де ви виступали?
А.М.: У мене не було можливості влаштувати якийсь діалог з глядачами. Якщо говорити про волонтерів, які організували мою поїздку, великого тепла по відношенню до Росії, до російського керівництва я у них не помітив.
Д.Г.: А що це за волонтери? Яка це організація?
А.М.: Там кілька фондів. Є фонд «Світ і порядок». Це люди, які різні абсолютно, які в мирному житті займаються хто чим –хто-то бізнесом займається, хтось студент, хтось лікар. Просто ця спільна біда їх об’єднала, і вони знайшли сили і час, щоб цим займатися.
Д.Г.: Ви сказали, що не вірите зараз російському телебаченню. Чому?
А.М.: Відбувається дикий пропагандистський накат, дуже грубий, дуже грубий, розрахований, скажімо так, на не саму просунуту частину населення, яка у нас, на жаль, становить більшість, на яку це дуже добре працює.
Д.Г.: Ви зараз говорите про російські медіа?
А.М.: Про російські, звичайно.
Д.Г.: У вас в одній з пісень є така фраза «Чим же це ви думали? Що ж це ви зробили?»У вас є відповідь на це питання – чому сталося те, що сталося?
А.М.: Я не знаю, чому наша країна весь час ходить кругами, весь час намагається наступити на одні й ті ж граблі. Я не знаю розгадки цього найголовнішого і найстрашнішого секрету. Я не розумію, чому ми такі окремі. Дуже хотів би дізнатися відповідь на це питання, але у мене його немає.
Д.Г.: У вас було багато соціальних пісень, згадати ті ж «Вогняні суперечки», або інші пісні-міркування про вибір шляху. Що, по-вашому, сталося за останні півроку з самою Росією?
А.М.: Сталося чудово проведене обдурення, обдурення дуже великої частини нашого народу. Були натиснуті такі кнопочки, найпідліші, які викликають ненависть, які викликають ворожнечу. І виявляється, що вони дуже добре працюють.
Д.Г.: Як ви вважаєте, Росії доведеться повертати Крим?
А.М.: Не знаю. Я сумніваюся, що це реально, але я абсолютно впевнений, що не було б ні громадянської війни на Україні, не було б цих численних жертв, якби не було цієї історії з Кримом.
Д.Г.: Уже маса коментаторів налаяла вас за цю поїздку. Як ви на це реагуєте?
А.М.: Розумієте, яка штука, висловлювання робляться в такий спосіб. Яка-небудь газета типу «Комсомольської правди» публікує великий заголовок «Макаревич співав перед карателями», а потім опитують відомих людей: що ви з цього приводу думаєте? Звичайно, відомі люди кажуть: «Перед карателями співати недобре». Їм не приходить в голову, що я не перед карателями співав, а перед біженцями. Ось так і будується вся пропаганда. От і все! Потім вони будуть вибачатися, але вибачатися вони будуть переді мною, а вибачатися їм треба перед своїми читачами за те, що вони їх обдурили. Ось цього, на жаль, не відбудеться.
Д.Г.: У вас збереглися зараз якісь контакти з вашими колегами-музикантами в Україні?
А.М.: Ну, що значить – контакти ?! У мене маса друзів живе в Дніпропетровську і в Києві. Звичайно, я з ними передзвонююсь.
Д.Г.: Чи, по-вашому, якийсь спосіб у вас, людей культури двох країн, щоб хоча б трошки поновити зв’язок, який був між Україною і Росією?
А.М.: Цей зв’язок неминуче відновиться. Просто тепер на це піде багато часу, на жаль. А для того, щоб вона відновилася, треба просто чесно робити свою справу і не брехати, і не піддаватися на брехню
http://ukrainian.voanews.com/content/makarevych-on-e-ukraine/2422162.html
-
-
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
11
